Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОНСП ЛЕКЦ РЕ заочн CЕНТ 2011.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
29.04.2019
Размер:
2.1 Mб
Скачать

7.1. Економіка України як єдиний господарський комплекс

Україна індустріально-аграрна держава, її економіка утворює єдиний господарський комплекс (ЄГК) - сукупність технологічно і економічно взаємопов'язаних виробництв і підприємств, що розвиваються пропорційно і функціонують у системі регіональної, державної і світової економіки. ЄГК включає адміністративно-територіальну організацію держави, регіональне управління господарством, формування територіальних організаційно-господарських утворень, соціально-економічне районування. Територіальна структура економіки України: Автономна Республіка Крим, 24 області і 2 міста державного підпорядкування, 490 складових районів, 451 місто, 893 селища міського типу і 28,6 тис. сіл. У регіональній структурі держави виділяється 12 спеціальних економічних зон і 9 регіонів спеціального режиму інвестиційної діяльності.

Господарський комплекс - це сукупність галузей, які виробляють взаємозамінну продукцію (паливно-енергетичний) або послідовно переробляють сировину (лісовиробничий, агропромисловий) або розв'язують загальнодержавну (військово-промисловий, продовольчий комплекси). Основа ЄГК - єдиний економічний простір країни.

Економічний простір - це економічно насичена територія, яка поєднує різноманітні об'єкти і зв'язки між ними: населенні пункти, промислові підприємства, господарсько-освоєні і рекреаційні площі, транспортні, інженерні та комунальні мережі тощо. Кожен регіон має свій внутрішній простір і зв'язки із зовнішнім простором. Єдність економічного простору країни гарантується Конституцією України, він охоплює територію країни, її економічну морську акваторію (територіальні води, виняткову економічну зону із національними правами на судноплавство, видобування корисних копалин з морського дна) і територію із національними правами на діяльність повітряного транспорту, екологічний захист і екологічні квоти повітряного басейну.

Характеристики економічного простору:

густота на одиницю площі (населення, обсяг валового регіонального продукту, запаси природних ресурсів, основний капітал тощо)',

просторове розміщення (показники рівномірності, диференціації, концентрації, розподілу населення і економічної діяльності, освоєні і неосвоєні території);

зовнішня і внутрішня зв'язаність (інтенсивність економічних зв'язків між елементами простору, умови мобільності товарів, послуг, капіталу і людей, що визначаються розвитком транспортних і комунікаційних мереж).

Для функціонування економічного простору визначається «економічна відстань», що характеризується транспортними витратами на подолання відстані. Вона може бути неоднаковою між одними і тими ж географічними точками для різних видів товарів, послуг тощо, груп мігрантів.

Ознаками і необхідними умовами ЄЕП є загальне економічне законодавство, єдність грошово-кредитної системи, єдність митної території і функціонування загальних інфраструктурних систем (енергетики, транспорту, зв'язку тощо).

Галузь господарства — сукупність підприємств і організацій, об'єднаних спільністю функцій, які вони виконують у системі територіального поділу праці.

Галузі ЄГК Залежно від їх ролі в задоволенні суспільних потреб у матеріальних і духовних благах поділяються на виробничу і невиробничу сфери.

Виробнича сфера - види діяльності, які 1) створюють матеріальні блага: промисловість (видобувна і обробна), сільське господарство, будівництво; 2) доставляють створені матеріальні блага споживачам (транспорт і зв'язок, що обслуговують матеріальне виробництво); 3) пов'язані з продовженням процесу виробництва у сфері обігу (торгівля, матеріально-технічне постачання, заготівлі, громадське харчування).

Невиробнича сфера - галузі господарства, які здійснюють надання послуг нематеріального характеру: 1) галузі послуг - житлово-комунальне господарство і побутове обслуговування, транспорт і зв'язок, що обслуговують населення; 2) галузі соціального обслуговування — освіта, охорона здоров'я, культура і мистецтво, наука і наукове обслуговування, спорт, туризм соціальне забезпечення тощо; 3) органи управління і оборони; 4) галузі, які включають кредитування, фінанси і страхування.