9 .3.8. Розміщення галузей виробництва товарів народного споживання (тнс) та галузей соціальної сфери

Склад комплексу: промислові галузі (виробництво непродовольчих ТНС), галузі соціальної сфери.

I. Промислові галузі - близько 20 - виробництво непродовольчих ТНС:

- виробництво побутових машин і приладів, теле -, радіоапаратури, легкових автомобілів, мопедів, велосипедів; меблів; фармацевтичних препаратів, лако-фарбових виробів, побутової хімії; п осуду; товарів культурно - побутового і господарського призначення; легка промисловість, і ін.

Вони об'єднані за єдиною ознакою: їх продукція розрахована на спільного споживача - населення.

II. Соціальна сфера (сфера послуг): побутове обслуговування, торгівля, громадське харчування, пасажирський транспорт і зв'язок, житлово - комунальне господарство, послуги санаторно курортних, туристських, фізкультурних закладів - задовольняють потреби населення в тих благах, що споживаються не в якості речі, а у вигляді діяльності.

Значення комплексу:

- рівень розвитку комплексу визначає показник рівня життя населення;

-сфера послуг дозволяє підвищити продуктивність праці у всіх галузях господарства завдяки повноцінному відпочинку, скороченню втрат часу від хвороб, економії часу;

- розвиток комплексу дозволяє повніше використовувати трудові ресурси в районах розвитку важкої промисловості, вирішувати проблеми зайнятості.

Легка промисловість, її розміщення

Головна роль серед промислових галузей комплексу - легка промисловість 11% промислового виробництва України, близько 30 галузей.

Фактори розміщення (особливості галузей , що впливають на їх розміщення) :

- висока трудомісткість;

- 75% зайнятих – жінки;

- невеликі розміри підприємств;

- не потребує багато енергії і води;

- високий рівень комбінування:

текстильний комбінат повного циклу - I прядіння II ткацтво III обробка (економічна ефективність комбінування -?)

відходи первинної переробки великі → первинна переробка орієнтується на сировину,

- принцип розміщення кінцевих стадій галузей - споживчий.

	Галузь	Розміщення
1. - - - - - 2. 3. 4.	Текстильна - 48%продукції бавовняна 50% тканин вовняна шовкова лляна конопледжутова Швейна Шкіряна та взуттєва Трикотажна	Херсон, Тернопіль, Донецьк, Чернівці, Київ, Полтава Луганськ, Чернігів, Одеса, Харків Київ, Черкаси Рівне, Житомир Одеса, Харків Повсюдно (у великих населених пунктах) Харків, Київ, Львів, Луганськ, Дніпропетровськ, Одеса й ін. Понад 60 підприємств – великі міста

Розвинені також хутряна, килимова, виробництво нетканих матеріалів, галантерейних виробів та ін.

Найбільш значний розвиток галузей ЛП у Київській, Донецькій, Чернігівській, Харківській, Дніпропетровській, Львівській, Луганській, Херсонській, Одеській областях.

У цілому рівень розвитку ЛП в Україні невисокий. Недостатня кількість і якість товарів. що випускаються.

Г алузі соціальної сфери (сфера послуг)

Соціальна сфера пов’язана з матеріальним виробництвом. Не задовольняє потреби населення.

Її основні складові: житлово - комунальне господарство, побутове обслуговування, торгівля і громадське харчування, культурно-освітня сфера.

Принципи сучасного розміщення об’єктів соціальної інфраструктури це:

- наближення об’єктів до споживача,

- вирівнювання рівнів економічного розвитку регіонів

- забезпечення здорових гігієнічних умов життя і праці населення

Проблеми і перспективи розвитку:

- відновлення виробничих зв'язків, розширення сировинної бази;

- заміна застарілого обладнання, зменшення частки важкої низькопродуктивної ручної праці;

- розвиток машинобудування для легкої промисловості;

- залучення інвестицій для зростання випуску продукції, розвиток кредитування підприємств;

- повне завантаження виробничих потужностей;

- випуск високоякісних товарів, що відповідають швидко мінливій моді, з урахуванням потреб людей різного віку, збільшення асортименту продукції;

- правильне розміщення підприємств ЛП з урахуванням більш повного використання трудових ресурсів у районах розвитку важкої індустрії;

- створення підприємств ЛП у районах із надлишком трудових ресурсів і дефіцитом енергетичних і водних ресурсів;

- розширення власної сировинної бази (переробка біомаси → штучні волокна; виробництво поліуретану, штучної шкіри тощо);

- розширення асортименту конкурентоспроможних виробів та імпортозамінюючої продукції.