Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОНСП ЛЕКЦ РЕ заочн CЕНТ 2011.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
29.04.2019
Размер:
2.1 Mб
Скачать

3.4. Типи економічних районів

Об'єктивн існують два типи економічних районів:

  • галузеві;

  • багатогалузеві (інтегральні).

Галузеве (спеціальне) економічне районування потрібне для вивчення особливостей розміщення і проблем розвитку окремих галузей виробництва. Цей тип економічних районів виникає під впливом закономірності територіальної концентрації підприємств окремої галузі народного господарства і пов'язаних з ними обслуговуючих виробництв. Таке галузеве спрямування характерне для сільськогосподарського виробництва: райони виробництва технічних і зернових культур, виноградарства і садівництва, а в промисловості - райони паливно-енергетичного комплексу, металургійної, хімічної, легкої та інших галузей індустрії. Галузеві типи економічних районів є складовою частиною загальних (інтегральних) економічних районів.

Загальне (інтегральне) багатогалузеве економічне районування базується на регіональних господарських комплексах, в основі яких є територіально-виробничі комплекси різного ступеня сформованості. За цим районуванням вирізняються три підтипи інтегральних економічних районів: великі (макрорайони), середні (мезорайони ) і малі (мікрорайони).

- Великі (інтегральні) економічні райони - поділ території країни на найбільші територіальні частини, які об'єднують кілька адміністративних областей або адміністративні області з автономною республікою. Головною метою визначення цих районів є виявлення і розмежування великих територіально-виробничих комплексів для визначення напрямів їх розвитку і ефективного використання ресурсного потенціалу. Використовуються для довгострокового прогнозування, формування загальнодержавних баз промислового чи сільськогосподарського виробництва. У великих економічних районах, крім галузей, спеціалізованих в масштабі держави, доцільно розвивати інші галузі з метою оптимального використання місцевих ресурсів і зменшення ввозу продукції.

Середні (інтегральні) економічні райони— це підрайони великих економічних районів. Це територія адміністративної області, краю, автономної республіки. Основну районоутворюючу роль тут відіграють великі багатофункціональні міста, які є ядрами районів і пов'язують їх з периферією в єдине ціле. Ці райони використовуються як для прогнозування рівня розвитку виробництва, невиробничої сфери і розроблення програм галузевого розвитку, так і для управління господарською діяльністю.

Малі райони (мікрорайони) - це найнижчий ступінь інтегральних економічних районів - території внутрішньо обласних адміністративних районів. Сусідні райони такого підтипу часто бувають однорідними, особливо в спеціалізованих сільськогосподарських зонах, тому їхні межі визначаються виробничими зв'язками підприємств місцевого значення з їхніми сировинними зонами, а також територіальною організацією господарства, яке здійснюється районними центрами. У таких районах основними галузями виробництва є рослинництво, тваринництво і місцева промисловість, яка переробляє сільськогосподарську сировину. Виробничі об'єднання тут складають локальні агропромислові комплекси (завод, переробний цех, сировинна зона).