2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону

Щ Мінерально-сировинні ресурси. Подільський економічний ре­гіон достатньо багатий на паливно-енергетичні, рудні і нерудні ко­рисні копалини. Серед паливно-енергетичного ресурсного потенціалу головне місце посідають: кам'яне вугілля Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну, газ та нафта Дніпровсько-Донецького на­фтогазоносного басейну (Чернігівська область), газ Волинської області. Промислове значення мають поклади бурого вугілля Дніпровського басейну (Житомирська область), поклади торфу, які розташовані на всій території Поліського економічного регіону.

Мінерально-рудні ресурси представлені запасами поліметалічних руд, які становлять 9,4 % загальноукраїнських запасів. У Волинській області є розвідані великі запаси мідних руд, які створюють перспективу їх роз­робки і видобутку, забезпечуючи власні потреби, та різкого зменшення імпорту цього дефіцитного кольорового металу. Дослідження підтверд­жують наявність і можливість промислового видобутку золота.

Нерудні корисні копалини представлені сировиною, яка викорис­товується в різних галузях народного господарства. Найбільшу частку в потенціалі нерудних копалин займає сировина для виготовлення конструктивних матеріалів, у тому числі - для скляної, фарфорової, цементної, силікатної промисловості, різноманітні будівельні матеріа­ли та сировина для будівельної промисловості: будівельне та декора­тивно-облицювальне каміння, крейда, мергель, вапно, гіпс, глина та ін. Найбільший потенціал цих ресурсів -у Житомирській та Рівненській областях.

У структурі потенціалу мінеральних ресурсів Полісся переважає по­тенціал паливно-енергетичних ресурсів Чернігівської області. Важливе промислове значення мають нафтові та нафтогазові родовища півдня Чернігівської області: Прилуцьке, Леляківське, Богданівське, Мало-дівицьке та ін. Запаси поліської нафти становлять понад 10 % від за­гальноукраїнських.

Регіон не забезпечує себе повністю енергоресурсами. Джерелами поповнення енергетичного балансу економічного регіону можуть ста­ти гідроенергія малих річок (Чернігівська область), вітрова енергія, біо-газ тощо.

Основними споживачами електроенергії Полісся є житло-комунальне господарство,- галузі спеціалізації: електроенергетична, хімічна і на­фтохімічна промисловості, транспорт, сільське господарство, харчова промисловість, машинобудування та металообробка, промисловість будівельних матеріалів і будіндустрії.

Земельні ресурси. Полісся характеризується більш низьким рівнем сільськогосподарського освоєння земель. У регіоні досить високою є питома вага пасовищ та природних кормових угідь. Найвища освоєність сільськогосподарських угідь у Чернігівській та Житомирській областях. Найнижча-у Рівненській обл. Порівняно з Україною ниж­чу бальну оцінку за середньоукраїнською шкалою мають землі Волинської та Чернігівської обл., близькими до середніх в Україні є сільсько­господарські угіддя Житомирської та Рівненської обл.

56 % земель регіону належать до сільськогосподарських угідь, з них 72 % забруднено радіонуклідами, 43 % ґрунтів мають підвищену кислотність, 8 - засолені, 18 - ушкоджені вітровою і 5 % - водною ерозією. Заболоченість становить 13 %, перезволожені 18 % загальної площі сільгоспугідь регіону.

Водні ресурси. Регіон забезпечений водоресурсами. На одного жителя регіону припадає у два рази більше води ніж в середньому по Україні і цей показник становить 1,5 - 2,0 тис. м³.

Основною складовою водних ресурсів Полісся є ресурси річкового стоку. Є вагома частка запасів підземних вод та озер і боліт, цінних гідро-мінеральних. ресурсів. З метою ефективного регулювання сезонного режиму річок та раціонального використання водних ресурсів, стік річок у Поліссі певною мірою зарегульований водосховищами, особливо в Житомирській і Рівненській областях. У регіоні є багато штучних во­доймищ (ставків), боліт та озер, серед яких виділяються як розмірами водних запасів (301 млн. м³), так і за екологічними характеристиками Шацькі озера (Волинська обл.), а також Біле озеро Рівненщини.

Лісові ресурси. Економічний регіон достатньо заліснений. Се­редній показник лісистості території сягає 25-27 %. Більш заліснени­ми є території Поліської природно-географічної провінції на півночі регіону. В структурі лісів найбільшу питому вагу займають площі соснових лісів (більше 60 %), з домішками дубу, ялини, осики, тополі, берези, грабу.

Враховуючи техногенне та антропогенне навантаження на навколишнє середовище регіону, розподіл лісового фонду за групами на території Поліського регіону дещо розрізняється за областями. Найнижчою є частка лісів першої групи (з відтворювальними функціями) в областях із підвищеною лісистістю -у Волинській та Рівненській обл. У структурі лісів першої групи в регіоні переважають зелені зони, у лісах другої групи переважною є частка експлуатаційних лісів.

За віковим складом серед лісових ресурсів Поліського регіону пере­важають молоді насадження. Використання лісових ресурсів здійснюється за розрахунковою лісосікою, тобто приріст лісових ресурсів переважає експлуатаційну їх рубку.

Рекреаційні ресурси. Полісся має унікальні мальовничі ланд­шафти та значні місцевості культурно-оздоровчого типу, багатого лісового фонду, луків, численних озер та річок. Унікальні мінеральні води регіону, у тому числі мінеральні радонові води Житомирської та

Рівненської областей, лікувальні грязі дозволять розвивати на їх основі діяльність лікувально-оздоровчих закладів.

Наукові дослідження стверджують, що цим видом ресурсів регіон значно перевищує власні потреби. Так наприклад, у Волинській обл. потреби населення у рекреації він перевищує більше ніж у 7 разів, у Рівненській обл. -у 4 рази. У Житомирській та Чернігівській обл. відповідно 3,8 та 3,5 раза. В цілому площа потенційно рекреаційних територій регіону становить 1,5млн. га, що близько 15 % усієї території Полісся.

Демографічний потенціал. На стан і розвиток демографічного потенціалу Поліського регіону значною мірою вплинула аварія на ЧАЕС. Це спричинило посилення інтенсивності міграційних процесів і зміни динаміки чисельності населення. З другої половини 1990-х років почалося абсолютне скорочення населення Полісся. Тут помітно зменшилась народжуваність і зросла смертність, знизився життєвий рівень населення.

Щодо національного складу населення регіону, то відзначається фактично рівномірне співвідношення чисельності основних національ­ностей - українців та росіян - в усіх областях регіону за більш помітною, ніж в країні в цілому, перевагою українців. Привертають увагу особливі етнічні групи українського народу -поліщуки (етнічні поселення, які відомі з XVII ст.), литвини (їх самобутність сягає часів Давньої Русі). Серед населення окремих районів Чернігівщини (у минулому «севрюки») помітним є антропологічний вплив народів тюркського по­ходження.

Для більшості областей регіону перевага міського населення над сільським визначилась переважно у другій половині 1980-х років (у Житомирській обл. зараз міське населення складає 56,5 %). У Волинській, Рівненській та Чернігівській обл. кількість міського і сільського населення приблизно до 50 %.

Розселення населення. Сучасна система розселення в Полісько­му регіоні характеризується відносно низьким рівнем економічних, ви­робничих, наукових та культурних зв'язків.

Саме вони визначають взаємопов'язаність розвитку міських та сільських поселенських мереж у системах розселення. На території Поліського регіону розташовано 77 районів, 46 міст, з них 15 обласно­го підпорядкування, 113 селищ міського типу, 5182 села та 1820 сільських рад.

Поліські території регіону північної частини мають менш розвину­ту систему розселення як територіально, так і за рівнем соціального розвитку, ніж регіони лісостепу.

Трудовий потенціал. Чисельність трудових ресурсів у загальній чисельності населення регіону становить близько 58 %. Кількість зай­нятого населення в суспільно-корисній праці - 42,5 %.

Питома вага трудових ресурсів, зайнятих у всіх сферах економічної діяльності, у загальній чисельності населення в регіоні є нижчою ніж по Україні. У структурі зайнятості населення більшу ніж в Україні частку становлять працюючі у сфері аграрного виробництва, а чисельність зайнятих у галузях суто сільського господарства перевищує 0,5 млн. чол.

Надлишок працездатного населення і відсутність можливості пра­цевлаштування сприяє посиленню міграційних процесів у регіоні і зростанню безробіття. У цілому в регіоні рівень безробіття сягає 13 %, в тому числі: у Волинській обл. - 12,1 %, Рівненській - 13,2 %, Житомирській -13,4 %, Чернігівській - 12,3 %. При цьому чисельність не­зайнятого працездатного населення перевищує 600 тис. осіб, а рівень безробіття в регіоні за всіма областями перевищує загальноукраїнський показник. Як уже зазначалось, на скорочення кількості зайнятих у матеріальному виробництві вплинула головним чином загальна еко­номічна криза 90-х років, яка супроводжувалась падінням обсягів виробництва та скороченням попиту на робочу силу, зростанням безро­біття як у відкритій, так і прихованій формі (неповний робочий день або тиждень, примусові неоплачувані відпустки). Поліський економічний регіон є трудодепресивним як у промисловому, так і в аграрному секторах економіки, тут домінують екстремальні умови відтворення робочої сили.

Виробничий потенціал. Для території регіону характерною є порівняно незначна концентрація основних фондів, переважна час­тина яких зосереджена в центральних та південних територіях.

Північна частина регіону, яка належить до Поліської природно-географічної зони, є порівняно малорозвинутою як в промисловому, так і сільськогосподарському відношенні.

У 90-і роки в промисловості, а особливо у сільському господарстві, катастрофічними темпами йшло накопичення застарілих та зношених основних фондів. У багатьох галузях фактично припинились нарощу­вання та оновлення виробничих потужностей. Особливо це стосуєть­ся легкої промисловості, машинобудування, сільськогосподарського виробництва. Цьому великою мірою сприяло забруднення території ра­діоактивними речовинами після аварії на Чорнобильській АЕС, в пер­шу чергу це вплинуло на розвиток сільськогосподарського виробництва. Після аварії на ЧАЕС значно поглибились диспропорції у соціально-економічному розвитку регіону. У зоні примусового відселення виробнича діяльність припинена згідно із законодавством, а засоби виробництва повністю вилучені з господарського обсягу.

У Поліському регіоні переважає частка основних фондів агропро­мислового комплексу, це пов'язане з орієнтацією на розвиток сільсько­господарського виробництва.

Науково-технічний потенціал. За останні роки кількість пос­тійно працюючих у наукових закладах регіону значно зменшилась (20-25 %). Найбільша кількість працівників, зайнятих у наукових установах, є у Чернігівській обл. - більше 30 %. В економічному регіоні функціонує 70 науково-дослідних та проектно-конструкторських органі­зацій. Вони виконують наукові дослідження за обсягом 1 % від загаль­ного обсягу науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт України. Такий низький науково-дослідний потенціал Поліського ре­гіону спричинений економічною кризою, яка охопила всю країну і, безперечно, наслідками аварії на Чорнобильський АЕС. Багато висококваліфікованих спеціалістів виїхало із регіону.