8.4.3. Регіональні особливості відтворення населення

Відтворення населення - це постійна заміна поколінь, які йдуть з життя, новими поколіннями, постійне оновлення кількісних і якісних характеристик населення та соціальні переходи - зміни соціальних станів людей (здобуття освіти, початок або закінчення трудового життя, зміна професійної належності тощо).

Територіальна диференціація інтенсивності народжуваності залежить від багатьох факторів: особливостей історичного розвитку, рівня урбанізації, добробуту і освіти населення. Народжуваність знижується з заходу на схід. Найвищий сумарний коефіцієнт народжуваності (кількість дітей, у середньому народжених однією жінкою за своє життя) в Рівненській (1,59) та Волинській (1,50) областях. Найнижчий - на Донеччині та Луганщині (по 0,87).

Особливості смертності населення:

- підвищена смертність у перші роки, в перші дні життя через слабкість новонародженого організму;

- зниження рівня смертності приблизно до 8-12 років, далі її показники зростають, спочатку повільно, а 45-50 років швидко;

- підвищена смертність чоловіків, смертність від нещасних випадків у 6 разів вища.

Причини смертності: 1) хвороби системи кровообігу, 2) новоутворення; 3) нещасні випадки:

Від статево-вікової структури залежить відтворення трудових ресурсів ® прогнозування РПС.

Середня тривалість життя

Рік	Ч	Ж
1993	65,6	75,1
1994	63	73,6
1996	62	71
2005	63	74

2001 р.: чоловіків - 46%, жінок - 54 % - за рахунок осіб старшого віку (?); особи до 46 років - 50:50.

Причини. більш напружений ритм життя чоловіків, нездоровий спосіб життя, менша психо-емоційна стійкість.

На 100 дівчаток народжується 113 хлопчиків, але з 16 років співвідношення 1:1.

Населення України належить до найстаріших в країнах Європи чинники процесу старіння діють в одному напрямі.

Чинники демографічного старіння населення:

• успіхи у охороні здоров'я ® зниження смертності і зростання середньої тривалості життя → збільшення чисельності населення;

• тривале збереження народжуваності на рівні, що не забезпечує навіть простого відтворення (в середньому одна жінка в економічно розвинутих країнах протягом свого життя народжує менше 2 дітей, коли для простого відтворення потрібно 2,2) ® скорочення питомої ваги дітей та молоді і зростання частки осіб старшого віку;

• висока передчасна смертність від нещасних випадків, отруєнь, травм тощо, передусім чоловіків працездатного віку ® посилення процесу старіння за рахунок зниження питомої ваги молоді;

• вплив міграційного обміну ® збільшення питомої ваги молоді у країнах - центрах тяжіння мігрантів, і посилення процесу старіння в країнах - донорах робочої сили.

8.4.4. Міграції та їх види

Міграції населення - переміщення людей, зміна постійного місця проживання ® механічний приріст населення. Причини міграцій: економічні, політичні, релігійні, гуманітарні, екологічні, воєнні. За терміном поділяються на: постійні, сезонні, тимчасові. Зовнішні міграції (переміщення людей із країни у країну - еміграція, імміграція) та внутрішні. Різниця між кількістю прибулих та числом тих, що виїхали за цей період - сальдо міграції.

Закономірності формування міграційних потоків:

- пріоритет економічних чинників – бажання покращити свій матеріальний стан;

- диференціація рівня міграційної мобільності: частіше мігрують особи молоді, здорові, добре освічені, ініціативні, сміливі, що не перебувають у шлюбі;

- існує протилежно направлений потік міграції через повернення мігрантів, яким не вдалося закріпитись на новому місці;

- інерційність потоків міграції - переміщення населення в установленому напрямку продовжується ще деякий час після припинення дії чинників, що зумовили потік;

- вплив міграційних можливостей регіону - міграційний потік більш масовий між тими регіонами, чисельність населення яких більша;

- залежність обсягів міграції від відстані: міграції, інтенсивніші між ближче розташованими регіонами;

- ментальні особливості населення - більший ступінь спорідненості менталітету жителів (схожість мов, звичаїв, релігії, переважаючих цінностей, репродуктивних установок® інтенсивніші міграції, а тривалий та інтенсивний обмін населенням ® зближення соціальних ознак.

Міграційні процеси ® зміни вікової структури ® природне відтворення населення, ринок праці; рівень урбанізації, розширення світогляду, пристосовності до різноманітних умов життя, обмін навиками та досвідом між жителями різних регіонів, поширення корисних знань, перерозподіл виробників та споживачів між регіонами, зміна якості робочої сили, заповнення робочих місць, що не користуються попитом у корінного населення.

Отже, міграції - демографічна та демекономічна «інвестиція» в регіони-реципієнти і, навпаки, причина старіння населення та погіршення трудоресурного потенціалу в регіонах-донорах. Міграції географічні за проявом і соціально-економічні за змістом.

Причини міграцій:

- добровільні (трудова, навчальна, етнічна, шлюбна, кліматична, договірна міграція тощо);

- вимушені (екологічні, насильницьке переселення, втеча в результаті воєнних дій та міграції з політичних мотивів).

За способом реалізації міграції поділяються на організовані і індивідуальні.

Риси сучасної міграційної ситуації в Україні:

- репатріація депортованих народів та етнічних українців - жертв радянських політичних репресій;

- згасання міграцій до Балтії, Закавказзя, Центральної Азії і поглиблення зв'язків з країнами, що не входили до складу СРСР;

- зменшення інтенсивності змін місця проживання і розвиток міжнародної трудової міграції.

- головним міграційним партнером є Росія (55 % зовнішньоміграційного обігу).

За інтенсивністю вибуття з України перше місце посідає Ізраїль, Молдова, Росія, Білорусь, Німеччина та більшість країн СНД. Основними міграційними партнерами з прибуття населення до України є Молдова, Росія, Вірменія, Ізраїль, Білорусь.

Сьогодні легально і нелегально за межами України перебувають і працюють близько 7,0 млн. осіб, серед них значна кількість висококваліфікованих спеціалістів і науковців. Однак щорічно кількість вибулих до економічно розвинутих країн поступово зменшується через:

- вичерпання етнічної складової цього потоку;

- внаслідок пом'якшення дії чинників, які стимулюють від`їзд;

- розширення трудової міграції до цих. країн без зміни місця проживання.

Перспективи розвитку міграційних процесів: підвищення рівня життя поступово їх знівелює← державна програма створення додаткових робочих місць, доведення безробіття. до мінімуму. Міграційний приплив може компенсувати природне зменшення населення і збалансувати статево-вікову структуру® Україні необхідна активна міграційна політика.