2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону

Матеріально-сировинні ресурси. За рівнем концентрації і різно­манітності запасів Придніпровський економічний регіон посідає перше місце в Україні. Тут зосереджена п'ята частина природно-ресурсного потенціалу, у тому числі 1/3 мінерально-сировинних ресурсів і 1/7 зе­мельних ресурсів України. В регіоні є близько 300 родовищ корисних копалин. Це родовища паливно-енергетичної сировини, зокрема:

- бурого вугілля -Дніпропетровський буровугільний басейн;

- руд чорних металів, а саме залізної руди - Криворізький і Білогірський залізорудні басейни, марганцевої руди - Велико-Токмацьке і Нікопольське родовища в межах Придніпровського марганцеворуд­ного басейну;

- графітові руди - найбільші родовища в Європі;

- родовища каолінів, високоглиноземної сировини уранової руди;

- родовища глин, каменю і інших матеріалів для промисловості будівельних матеріалів.

Промислові запаси руди марганцю і високоглиноземної сировини в Придніпров'ї становлять 100 % запасів України, графітної руди- 98 %, бурого вугілля - майже 80 %, залізної руди - 78 %, каоліну - 43 %, кам'яного вугілля - 25 %, глини вогнетривкої- 25%. В економічному регіоні зосереджені великі запаси руд кольорових рідкісних металів, залізо окісних мінеральних фарб.

Земельні ресурси. У регіоні зосереджено близько 8 млн. га зе­мель -13,7 % України, в тому числі 6,8 млн. га сільськогосподарських угідь і 5,8 млн. га ріллі.

На одного жителя регіону припадає 0,97 га угідь і 0,80 га ріллі (по Україні відповідно 0,87 і 0,59 га). У регіоні переважають середньогумусні чорноземи. Є також лучно-чорноземні, лучно-солонцюваті, дернові, піщані та інші 'рунти. У Запорізькій області переважають чорно­земи (75 % площі області). У Кіровоградській області переважають чорноземи середньо- і малогумусні, чорноземи опідзолені і звичайні (95% площі).

За класифікацією грунтів України, їх придатністю до сільськогоспо­дарського виробництва, вони належать до грунтів найбільш високої якості. Загальний бал бонітету ріллі становить: в Кіровоградській області - 51 бал, у Дніпропетровській 46 балів (по Україні.

Водні ресурси. Придніпровський економічний регіон має дуже високу концентрацію водомістких галузей водоспоживання і займає одне із перших місць в Україні. Тут забезпеченість водними ресурсами є однією з найнижчих в Україні. На одного жителя припадає 0,45 тис. м³/рік (по Україні -1,3 тис. м³/рік). Тому вода є гальмуючим (ліміту­ючим) чинником розвитку господарського комплексу Придніпров'я і, в першу чергу, водомістких галузей важкої промисловості та сільсько­господарського виробництва (потреби в зрошуванні плодючих зе­мель). Цю проблему необхідно вирішувати шляхом ефективного і ра­ціонального використання водних ресурсів, переходу на збільшення оборотного використання, впровадження нових технологій з обме­женим водовикористанням.

Лісові ресурси. У регіоні площі під лісами займають 486,1 тис. га, з них вкрито лісовою рослинністю 421,7 тис га, що становить 5,3 % до загальної площі земель, у тому числі 5,5 % в Дніпропетровській області, 3,8 % -Запорізькій і 6,6 % -Кіровоградській (по Україні 16,5 %). Потреба в діловій деревині задовольняється за рахунок завозу її з інших регіонів України (Карпатського та Поліського регіонів) та із за­рубіжжя (Російська Федерація).

Відсутність власних ресурсів деревини негативно впливає на роз­виток економіки. Для майбутнього розвитку регіонів цю проблему потрібно вирішувати. В регіоні є достатня кількість земель, які потрібно використати для посадки лісів вже сьогодні. Для цього доцільно роз­робити програму заліснення земель на довгострокову перспективу і неухильно її дотримуватись.

Рекреаційні ресурси. У Придніпровському економічному регі­оні природно-рекреаційний потенціал включає мінеральні бальнео­логічні води - близько 1,4 млн. м³/рік, лікувальні грязі - 0,8 тис. м³/рік, морські пляжі - 7 км², річкові пляжі - 64 км², ліси рекреаційного при­значення у межах 58 тис га. Всього в регіоні зосереджено понад 9 тис. га курортно-рекреаційних територій. Велику рекреаційну цінність має акваторія Азовського моря, де є лікувальні водно-морські та грязьові ресурси. Цінні лікувальні грязі є в районі Бердянська. Але цього недо­статньо для такого великого економічного регіону. Шляхом можливо­го розвитку рекреаційної території є план лісонасадження (викорис­товуються для цього неугіддя, пойми річок, яри та інші ландшафти території регіону).

Демографічний потенціал. Особливістю демографічної ситуа­ції Придніпровського економічного регіону є різке скорочення народ­жуваності, зростання смертності у результаті зниження природного приросту населення. Сальдо міграції в регіоні також від'ємне (вибуття населення за рахунок міжнародної і міжрегіональної міграції переви­щує масштаби його прибуття), скорочення населення щорічно стано­вить 8-10 тис. чол. У районі на 1000 наявного населення кількість мігрантів у три рази вища від загальнодержавного рівня. Причин такого демографічного стану багато. Але головними є значне забруд­нення навколишнього середовища. За цим показником регіон займає одне і з перших місць. Наступною причиною є зростання безробіття, що зпричинено різким спадом виробництва і звільненням робітників. Вони мігрують за межі регіону і країни в пошуках роботи і засобів про­життя та утримання сім'ї. На демографічний процес впливає матеріальний рівень забезпеченості оплати праці і прожиткового мінімуму.

Трудовий потенціал. Трудоресурсний потенціал Придніпров'я становить 4,2 млн. осіб (13,9 % України). В усіх сферах економічної діяльності зайнято майже 3,0 млн. чол або 71,3 % трудових ресурсів регіону. У складі зайнятих 86 % займають галузь економіки, 14 % зай­няті у інших сферах господарської діяльності. З наведених даних вид­но, що в регіоні є велика кількість працездатного населення, яке не зайняте суспільнокорисною роботою.

Чисельність незайнятого населення складає понад 700 тис. чол, що становить близько 17 % трудових ресурсів. Водночас зростає де­мографічне навантаження на населення працездатного віку. Так, на 1000 осіб працездатного віку припадає понад 700 осіб, які не досягай цього віку або вийшли з категорії працюючих, у тому числі 300 дітей і 400 осіб, старших працездатного віку.

З метою працевлаштування незайнятого працездатного населен­ня в регіоні треба розвивати трудомісткі галузі. У цьому регіоні недо­статньо розвинута легка промисловість, яка в структурі галузей ста­новить: Дніпропетровська область - 0,4 %, Запорізька - 0,2 %, Кіро­воградська -1,6 %, а в Дніпропетровській і Запорізькій областях низька питома вага харчової промисловості - відповідно 6,3 і 5,6 %.

Розселення населення. Структура розселення у Придніпровсь­кому економічному регіоні складається з таких адміністративно-тери­торіальних одиниць: 63 сільських районів, 47 міст (з них 22 обласного і 25 районного підпорядкування), 98 селищ міського типу, 3385 сільських населених пунктів. Основна частина населення (5,3 млн. чол.) проживає у містах. Найбільше зосередження міського населення у Дніпропетровській області (84 % від загальної кількості) і в Запорізькій (77 % від усього населення).

У сільському розселенні переважає Кіровоградська область. В ос­танній час різко зменшився відплив сільського населення в міста і, деякою мірою, почався зворотній процес - повернення міських жителів у сільську місцевість.

Розселення населення в регіоні має свої специфічні особливості по областях. Так, наприклад, у Дніпропетровській обл. зосереджена найбільша у регіоні кількість міських агломерацій: Дніпропетровська, Криворізька, Нікопольська і Павлоградська. У Запорізькій обл. основними урбанізованими вузлами є Запоріжжя, Бердянськ і Мелітополь, в Кіровоградській обл. - Кіровоград, Олександрія, Світловодськ. У перспек­тиві треба обмежувати зростання великих урбанізованих міст і агло­мерацій, розвиваючи селища, де є найбільше вільної і не зайнятої робочої сили.

Науково-технічний потенціал. Економічний регіон має відповідну створену систему наукових організацій, яка охоплює основну більшість галузей народногосподарського комплексу. До складу цієї системи входять 162 організації, які виконують науково-дослідні ро­боти, де зайнято близько 25 тис. працівників основної діяльності та наукові колективи 84 вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації і 3 8ІП-ІV рівня акредитації.

Науковці розробляють комплексні програми з питань ефективного використання мінеральних ресурсів на основі глибокої їх переробки та організації безвідходного виробництва, а також з проблем металургійного, машинобудівного виробництва, переробки вторинної сиро­вини і побутових відходів, охорони навколишнього середовища. Нау­ковці вузів працюють у тісному контакті з виробництвом, готуючи ви­сококваліфікованих спеціалістів для народного господарства.

Виробничий потенціал. У регіоні позначається тенденція старіння наявних виробничих фондів, що негативно впливає на їх відтво­рення. Коефіцієнт їх оновлення становить в межах 4-5 %. В той же час внаслідок фізичного і морального зносу фондів знижується можливість їх використання. Ступінь зносу досить високий і становить понад 46 %, в тому числі в Дніпропетровській області - 50 %, Запорізькій - 44 % і Кіровоградській -49 %. Загальна вартість основних фондів регіону Придніпров'я - в межах 145 млд. грн, що становить 17,5 % основних фондів України. Питома вага основних фондів в структурі України становить: промисловості - 24,2 %; сільського гос­подарства, мисливства та лісового господарства - 11,8 %; будівництва - 15,2 %; оптової і роздрібної торгівлі - 13,8 %; готелів та ресто­ранів - 22,8 %; транспорту і зв'язку - 12,6 %; фінансової діяльності -8,9 %; операцій з нерухомим майном -15,4 %; освіти -16,3 %; охорони здоров'я і культури -15,5 %.

У галузевій структурі питома вага основних фондів регіону становить: промисловість - 34,4 %; сільське, лісове господарство і мисливство -11,7 %; транспорт і зв'язок-13,7 %; операції з нерухомим майном-12,8 %. На освіту і охорону здоров'я припадає відповідно - 5,5 % і 2,6 %.

Як видно із наведеного, крім старіння основних фондів має місце значна нерівномірність їх розвитку, особливо в соціальній сфері, що необхідно врахувати на довготермінову перспективу з метою виправлення становища і забезпечення соціального розвитку згідно з науковообґрунтованими нормативами.