4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону

Проблеми і перспективи комплексного розвитку Карпатського ре­гіону пов'язані з наявним потенціалом соціально-економічних та при­родних ресурсів, екологічною ситуацією, тенденціями розвитку економіки в державі.

Важливою проблемою є наявна екологічна ситуація, яка пов'язана з багатьма чинниками. Незбалансованість розвитку окремих галузей економіки, неналежне ставлення до природних ресурсів та довкілля призвели до інтенсивного природокористування, погіршення природ­ного середовища. Забрудненість середовища безпосередньо залежить від дії забруднюючих джерел, які негативно впливають на стан здоров'я населення, на показники смертності та дитячої захворюваності. Електроенергетичні викиди хімічної, гірничорудної промисловості, ав­томобільного транспорту, харчових підприємств формують основну частину забруднення в Карпатському регіоні.

Через регіон проходять повітряні маси із Заходу з досить високим ступенем забруднення, завдаючи шкоди навколишньому середовищу, винищуючи карпатські ліси. Лісовідновлення і активний догляд за лісо­вими ресурсами є важливим заходом їх охорони в регіоні. В останній час зменшення викидів в атмосферу відбувається за рахунок знижен­ня обсягів виробництва. Великої шкоди завдають залпові забруднення та викиди в атмосферне повітря Бурштинською ТЕС та Калуським концерном «Оріана» Івано-Франківської обл.

Значної шкоди Закарпаттю завдає забруднення Тиси стоками і викидами з золоторудних шахт Румунії. Основними забруднювачі - міста: Львів, Добротвір, Бурштин, Калуш, Надвірна, Ужгород, Чернівці.

Головним напрямом розвитку Карпатського економічного регіону має бути його соціальна спрямованість з одночасним дотриманням екологічної рівноваги між господарською діяльністю людини і навко­лишнім природним середовищем.

Цьому має сприяти розробка стратегічного плану структурної перебудови, диверсифікації виробництва, розвиток специфічних для регіону галузей, промислів.

Для Карпатського регіону пріоритетним повинен бути розвиток рекреаційного господарства як однієї із галузей, що визначає перспекти­ву його і країни в цілому.

Для розвитку та структурної перебудови промисловості і сільського господарства регіону потрібні відповідні капіталовкладення. Кошти доцільно спрямовувати на технічне переоснащення і реконструкцію діючих підприємств, здійснювати перерозподіл коштів на користь виробництв, що забезпечують їх швидку віддачу - у сферу рекреації, в харчову та легку промисловість.

До першочергових напрямів розвитку регіону треба зарахувати: будівництво та реконструкції міждержавних шляхів сполучення, особ­ливо на міжнародних транспортних коридорах, забезпечення випе­реджальних темпів випуску наукомісткої продукції високого техноло­гічного рівня, створення нових конкурентоспроможних зразків тех­ніки, нарощування експортного потенціалу за рахунок відновлення і збереження традиційних ринків, що існували до перебудовчого періоду та освоєння нових ринків.

Економічно обґрунтованим і вигідним для регіону є розвиток традиційних народних промислів: ткацтво, килимарство, вишивання, ви­готовлення художніх виробів з лози і дерева, різьблення по дереву, гончарство та ін. Цей напрям дає можливість зайнятості працездатного населення і отримання доходів місцевими жителями та поліпшен­ня ситуації з товарами побутового призначення.

Реформування системи управління і подальшого розвитку потре­бує агропромисловий комплекс як складне багатопрофільне вироб­ниче утворення. У першу чергу це стосується раннього овочівництва, тваринництва, вівчарства, впровадження кращих місцевих сортів і видів рослин та тварин, проведення комплексу заходів із захисту ґрунтів від паводків і ерозії.

Важливим напрямом комплексного розвитку є підвищення ефек­тивності паливно-енергетичного та мінерально-сировинного комп­лексу за рахунок пошуків і розширення ресурсної бази, модернізації потужностей з добування та переробки палива і сировини та комплексного використання багатокомпонентних ресурсів, рекультивації відпрацьованих кар'єрів.

У розвитку лісового господарства треба збалансувати переробні галузі і йти шляхом поглиблення переробки деревини, організувати і впроваджувати безвідходні технології.

У цілому територіальна організація продуктивних сил Карпатського регіону в перспективі має бути зорієнтована на:

- удосконалення територіальної структури виробництва за рахунок переорієнтації промислових комплексів великих міст на середнє і точне машинобудування, радіотехніку, електронну та комп'ютерну галузі промисловості;

- сільськогосподарське машинобудування і автомобілебудування, розвиток хімічної промисловості, підприємств легкої, харчової промисловості та лісового господарства;

- комплексне використання мінерально-сировинних ресурсів, впровадження безвідходних технологій, що значно поліпшить еко­логічну ситуацію;

- більш повне і ефективне використання рекреаційних ресурсів, створення оздоровчо-туристичного комплексу загальноєвропейсько­го значення;

- розвиток і посилення економічної діяльності малих і середніх міст, що сприятиме зайнятості населення і більш повному викорис­танню місцевих трудових ресурсів;

- розширення прикордонного співробітництва із зарубіжними країнами у різних галузях економічної діяльності, розвиток міжна­родних спільних підприємств.

Рекомендовані пріоритетні напрями в організації і розвитку про­дуктивних сил і їх реалізації сприятимуть загальному соціально-еко­номічному розвитку регіону, оптимізації структурної перебудови еко­номіки і зростанню добробуту населення.