Економіка Центрального регіону

Центральний економічний регіон розташований у зоні Полісся і лісо­степу. Північну територію регіону займає Київське Полісся. До його складу входять Київська обл., м. Київ (отримало статус столиці колишньої УРСР у 1934 р.), Черкаська обл. Загальна площа становить 49,8 тис км², а названих територій відповідно 28,1; 0,8; і 20,9 тис. км².

Вигідне економіко-географічне положення регіону визначається тим, що регіон знаходиться на перехресті важливих залізничних та автомобільних магістралей. Дуже важливе значення для народного господарства регіону має головна водна артерія України - ріка Дніпро. Сусідніми з Центральним регіоном є Полісся, Поділля, Східний та Придніпровський райони, з якими є постійні господарські взаємозв'язки. Регіон не забезпечує себе паливними ресурсами. Тут є в невеликій кількості буре вугілля і торф. Тому сюди ввозяться газ, нафтопродукти, кам'яне вугілля. Разом з тим на внутрішній ринок надходять машини,

технологічне обладнання, продукція приладобудування, легкої та хар­чової промисловості, будівельні матеріали тощо. Регіон має потужний експортний потенціал завдяки можливості впровадження у ви­робництво наукомістких сучасних технологій.

На території регіону розміщена столиця України - Київ з населенням 2625,1 тис. чол. станом на 1 січня 2006 р. Він виконує функції політично­го, промислового, науково-освітнього, культурно-духовного центру, транспортного вузла, а також здійснює широке коло функцій державного та господарського управління. Тут працюють Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Національна Академія Наук з чисельними науково-дослідними інститутами, освітньо-культурні, медичні та спортивні заклади.

2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону

Природні умови достатньо сприятливі для розміщення промислових підприємств, створення нових шляхів сполучення, а рівнинні сте­пові простори - для розвитку механізованого сільськогосподарського виробництва.

Клімат регіону помірно-континентальний, середня температура січня - -6° . -8 °С, а найтеплішого місяця липня - +16°...+20 °С, кількість опадів - від 450 до 650 мм. Особливістю клімату в регіоні є значні коливання погодних умов з року в рік (разом з вологими бува­ють і посушливі роки).

В регіоні переважають дерново-підзолисті ґрунти та чорноземи, в деяких районах (Київська область) трапляються світло-сірі лісові грунти, які в своєму складі мають невисокий вміст гумусу і підвищену кис­лотність. Лісовий покрив регіону представлений хвойними та зміша­ними лісами.

Регіон має вдосталь рекреаційних ресурсів, підземні мінеральні води, в тому числі лікувальні, що сприяє організації лікування та відпочинку населення. У регіоні трапляються радонові води різного хімічного складу.

У зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС якість рекреаційних ре­сурсів на окремих територіях помітно знизилась. Проте в регіоні існують традиційні і перспективні санаторно-курортні зони для відпочинку та лікування.

Головним джерелом водопостачання регіону є р.Дніпро з його по­тужними водосховищами (Київське, Канівське, Кременчуцьке).

У регіоні особливе місце належить підземним водам. Найбільш чисті використовуються переважно для задоволення потреб населення. За­паси поверхневих і підземних вод можуть забезпечувати власні на­родногосподарські потреби в прісній воді.

Центральний економічний регіон займає 8,2 % території України і зосереджує 11,9 % її населення. Він виробляє 9,3 % продукції всієї промисловості України і 10,7 % валової продукції сільського господарства.

Мінерально-сировинні ресурси. У регіоні є достатньо потужний природно-ресурсний потенціал, який використовується у госпо­дарській діяльності. На території регіону розвідано понад 400 родовищ і 11 видів корисних копалин, однак мінерально-сировинна база регіону недостатньою мірою забезпечує поточну і перспективну по­требу в мінеральній сировині. Як уже відомо, в регіоні не вистачає і паливних ресурсів.

У Черкаській обл. загальнодержавне значення мають запаси бен­тонітових глин і каолінів, які використовуються як формувальні мате­ріали. Тут недостатня сировинна база для промисловості стінової ке­раміки. Розвідані запаси будівельного каменю характеризуються ви­соким ступенем освоєння і лімітом земельної площі, тому відсутні ре­зерви нових розробок. Не вистачає в Черкаській обл. і будівельного піску, який поновлюється поставками з київського річкового порту.

Київ і Київська обл. характеризуються відносно невеликими запасами корисних копалин. Достатніми є балансові запаси піску для будівельного розчину та бетону, шляхового будівництва, силікатних ма­теріалів і глиняної сировини для отримання будівельної кераміки. В області відсутня сировинна база для виробництва цементу, гіпсу, вапна, азбесту; скляна сировина належить до розряду низької якості. Дефіцит цих ресурсів поповнюється поставками із Житомирської, Вин­ницької, Чернігівської та інших областей.

Водні ресурси. Як уже зазначалося, регіон має достатню вод­но-ресурсну базу. Головними річками регіону є в першу чергу Дніпро з притоками, який, в основному, забезпечує водопостачання, Десна та Південний Буг. Із малих річок найбільш значними є Рось, Сула, Су пій, Тясмин, Ятрань та ін.

У регіоні є велика кількість озер та ставків, які, в більшості, мають рекреаційне значення. Тут розташовані великі водосховища на Дніпрі, про що йшла мова вище. Рівень забезпеченості одного жителя сумар­ним річковим стоком вищий, ніж в середньому по Україні. Підземні води регіону гідравлічно не з'єднані з річковим стоком. Прогнозні ек­сплуатаційні ресурси оцінюються у межах 2,3 км³.

Найбільшими споживачами води є промислові підприємства Киє­ва та Київської обл., на яких використовується понад 70 % свіжої питтєвої води. У Черкаській обл. - близько 30 %. Великий обсяг споживання води припадає на тепло і енергетику. Тут функціонує найбільша на Україні Трипільська ДРЕС, яка працює на прямоточній системі во­допостачання. Велика частка використання води припадає на хімічну, харчову та машинобудівну промисловість.

У зв'язку з ситуацією, що склалася на Чорнобильській АЕС, до­цільно перейти на підземні води для споживання населення регіону.

Лісові ресурси відіграють важливу роль у розвитку економіки регіону. За господарським призначенням ліси розподіляються на дві категорії: до першої належать ліси санітарно-гігієнічного та оздоровчого призначення - їх частка в регіоні становить близько 70 % загальної площі, до другої категорії належать ліси, що експлуатуються, а також спецзона і смуги вздовж залізничних колій та автомобільних шляхів.

Загальна площа лісів становить 968 га, запаси деревини - 141 млн. м³. Породний склад лісів - твердолистяні у Черкаській обл. і змішані у Київській обл. (дуб, береза, сосна, вільха, тополя та ін).

У регіоні значну роль відіграють захисні лісонасадження. їх при­значення - захист від вітрової і водної ерозії, поліпшення мікроклімату тощо. Ліси використовуються також у рекреаційних цілях. Значною мірою ведення лісового господарства спрямоване на формування де­коративних, біологічно стійких насаджень з підвищеними санітарно-гігієнічними властивостями та формуванням мальовничих насаджень.

Рекреаційні ресурси. Центральний економічний регіон відомий своїми природно-рекреаційними ресурсами, які характеризуються помірно теплим кліматом, придатними для оздоровлення і відпочинку лісами. Для відпочинку і оздоровлення населення найбільше викори­стовуються узбережжя Дніпра, околиці Києва, зокрема санаторії, що розташовані у Кончі-Заспі та Пущі-Водиці.

Значне місце в організації короткострокового відпочинку відводить­ся лісопарковому захисному поясу та річці Дніпро, рекреаційний потенціал якої зростає за рахунок великої розгалуженості, наявності лісистості та природних пляжів. Як рекреаційний ресурс використовуються малі річки, які переважно належать до басейну Дніпра. Наявність родовищ радонових мінеральних вод у Черкаській обл. дозволяє розви­вати мережу санаторно-курортних установ.

Для збереження ландшафтів та відтворення рослинного і тваринно­го світу в регіоні створена густа мережа об'єктів природно-заповідного фонду, серед них є Поліський заповідник, дендропарк «Олександрія» (Біла Церква), Дніпровсько-Тетерівське і Заліське заповідно-мисливські господарства. У регіоні є багато пам'ятників архітектури, історії та куль­тури, що сприяє розгортанню значної туристичної діяльності.

Населення. Численність населення регіону на 1 січня 2006 р. складає 5651,7 тис. чол. (11,9 % загальнодержавної кількості), у тому числі Київська обл. - 1,7731 тис. чол., Київ - 2625,1 чол. і Черкаська обл. -1353,5 тис. чол. Одночасно регіон є одним із найбільш густозаселених - густота населення становить 118,0 чол/км². Як і по країні в цілому, тут також спостерігається різке падіння народжуваності, природного приросту населення. У 2005 р. кількість народжених становила 53146 чол., а померли - 87649 чол. На 1000 чол. населення становить: народжених - 9,6, а померлих - 16.

Крім цього, тут висока дитяча смертність. Причинами такої напруженої демографічної ситуації є забруднення навколишнього середовища, особливо внаслідок Чорнобильської катастрофи та нестабільності економіки.

- Розселення населення регіону склалося історично. В регіоні на­лічується 45 районів, 42 міста, серед яких 18 мають статус державного, республіканського та обласного підпорядкування. В економічному регіоні розташовано 45 селищ міського типу, є 1130 сільських рад. Питома вага міського населення складає 76,4 % до загальної чисельності населення регіону.

У регіоні високий приріст міського населення, в основному - за рахунок міграції, частка якої становить понад 50 % загального збільшення чисельності міських жителів, переважно за рахунок молоді.

Сільські населені пункти Поліської зони невеликі (250-500 чол.) і розташовані переважно на підвищеній місцевості, а в лісостепу села (500-1500 чол.) тяжіють до річок, долин, ярів.

Трудовий потенціал. Особливості демографічного розвитку центрального економічного регіону вплинули на чисельність та динаміку трудових ресурсів в усіх сферах економічної діяльності.

У різних галузях народного господарства регіону зайнято понад 3,7 млн. чол, що становить у межах 14,9 % від загальної кількості занятих у народногосподарському комплексі України.

Падіння обсягів виробництва, конверсійні процеси, зміни форм власності і перепрофілювання діяльності підприємств створили умо­ви для перерозподілу трудових ресурсів між галузями народного господарства, у зв'язку з чим значно зросло безробіття, яке офіційно становило у 2005 р. понад 3 %.

З метою скорочення кількості незайнятості працездатного населен­ня, перш за все в промисловості та будівництві, потрібно створити робочі місця у сфері обслуговування населення, у виробництві товарів народного споживання, розвивати приватне підприємництво.

Науково-технічний потенціал є одним з найголовніших в Україні. Він включає в себе 84 вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації, 76 вищих навчальних закладів ПІ-ІУ рівнів і близько 300 науко­во-дослідних та проектно-конструкторських організацій. У них пра­цює понад 108 тис. наукових працівників, висококваліфікованих спе­ціалістів (одна третина від загальноукраїнської кількості). Проте за останні роки значна кількість вчених, спеціалістів виїжджаєть за кордон або працевлаштовується в інших галузях народного господарства.

Нині науково-дослідницькими розробками займається понад 70 тис. фахівців високої кваліфікації. На "їх рахунку десятки тисяч наукових роз­робок (у 2000 р. - 19783) зі створенням нових видів техніки і техно­логії використання власних винаходів.

Визначну роль у створенні науково-технічного потенціалу відіграє м. Київ. Тут розташовано 46 освітніх закладів І-ІІ рівня акредитації та 66 вищих закладів ПІ-ІУ рівнів. Координуючим центром всієї наукової творчої думки є Національна Академія наук України з численними інститутами, науково-дослідними підприємствами і лабораторіями, які виконують наукові дослідження і розробки світового рівня.

Виробничий потенціал характеризується наявністю основних виробничих фондів. Питома вага їх вартості в центральному еконо­мічному регіоні становить 10,9 % від загальної вартості в Україні, невиробничих 15,5 %. Співвідношення виробничих і невиробничих фондів становить 59,2 і 40,8 %. Структура основних фондів суттєво відрізняється у областях регіону. Якщо в Київській і Черкаській обл. виробничі фонди відповідно становлять 68,7 і 67,6 %, то в Києві за рахунок широкого масштабного будівництва житла, багатьох культурних, освітніх, медичних закладів, інтенсивного розвитку сфери послуг переважає частка невиробничих фондів, яка становить 58,6 % від загального показника району.

Як і по всій країні, у регіоні спостерігається значний фізичний і мо­ральний знос основних фондів, особливо в промисловості і в будів­ництві. Це пов'язано із загальними для країни економічними процесами, що призводять до старіння фондів в умовах накопичення їх фізичної маси і відсутності дотримання балансу між введенням нової та виведенням застарілої техніки.