Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОНСП ЛЕКЦ РЕ заочн CЕНТ 2011.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
29.04.2019
Размер:
2.1 Mб
Скачать

Тема 4. Регіони у системі територіального поділу праці

4.1. Територіальний поділ праці - основа формування економічних районів.

4.2. Спеціалізація економічних районів та методики її оцінки.

4.1. Територіальний поділ праці - основа формування економічних районів

Територіальний поділ праці (ТПП) - це процес виробничої спеціалізації території, зумовлений посиленням міжрегіональної кооперації, обміном спеціалізованою продукцією та послугами. Це просторовий вияв поділу суспільної праці, зумовлений економічними, соціальними, природними, національно-історичними особливостями різних територій та їхнім географічним положенням.

Суспільний поділ праці - це форма організації праці, за якої окремі групи виробництв закріплюються на тривалий період за певними видами виробничої діяльності. Це один із основних факторів підвищення продуктивності суспільної праці, він є формою прояву розвитку продуктивних сил і, водночас, умовою формування економічних районів.

Спеціалізація - відокремлення певних видів людської діяльності з метою ефективного її використання. Спеціалізація районів - розвиток тих видів діяльності, які найбільше характерні для даного району і найбільш ефективні порівняно з іншими районами, тобто характеризуються нижчими витратами та нижчими затратами праці на виробництво одиниці продукції. Спеціалізація районів і товарообмін між ними - це дві нерозривні і взаємопов'язані сторони процесу ТПП.

ТПП між економічними районами країни має важливе значення в прогнозуванні розвитку господарських комплексів економічних макрорегіонів, в проведенні регіональних наукових досліджень перспектив розміщення продуктивних сил і їх розвитку. Найважливіші фактори, що впливають на ТПП і спеціалізацію економічних районів - природні і економічні. Природні умови і ресурси - це об'єктивно існуючі передумови для виникнення і розвитку територіальних відмінностей у господарстві, вони визначають можливі напрями територіальної спеціалізації. Від економічних факторів залежить ефективність виробництва. Одна й та сама продукція в різних районах буде вироблятися з неоднаковими суспільними затратами, перевага має надаватись тим районам, в яких суспільні виробничі затрати найнижчі. Райони з найбільш сприятливими умовами виробництва завжди матимуть низькі виробничі затрати і ефективну спеціалізацію.

ТПП залежить від державної регіональної економічної політики. Цілеспрямована регіональна політика сприяє підвищенню рівня механізації і автоматизації виробничих процесів за рахунок спеціалізації і кооперації виробництва, а також зростанню продуктивності праці та зниженню собівартості продукції.

Таким чином, ТПП між країнами або районами передбачає наявність просторового розриву між окремими стадіями виробництва або між виробництвом і споживачем. До ТПП включають не лише обмін товарами, але й переміщення їх з одного місця до іншого.

Отже, в основі ТІШ лежать не тільки природні умови і ресурси, різноманітність територій, але також відмінність між народами, що там проживають, та історично сформованими навичками праці. Виготовлення одного й того ж продукту на одній території потребує менших витрат праці, ніж на іншій. Тому доцільно зосереджувати зусилля на виробництво саме того продукту, витрати на який найнижчі, відмовившись від виробництва деяких інших товарів, виробництво яких ефективніше на інших територіях.

М. Баранський розрізнив два можливі випадки розвитку ТПП:

- район ввозить необхідну продукцію, яку не може виробляти → важливе географічне положення району –споживача щодо районів-виробників цієї продукції.

- район ввозить продукцію, яка може виготовлятися на місці, однак затрати на її виробництво значно вищі, ніж в тих районах, звідки він її ввозить.

Перший випадок названий вченим абсолютним, а другий - відносним.