Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОНСП ЛЕКЦ РЕ заочн CЕНТ 2011.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
29.04.2019
Размер:
2.1 Mб
Скачать

Тема 10. Економіка України як єдність регіональних систем

10.1. Сутність регіональної економіки.

10.2. Основні передумови регіонального економічногорозвитку.

10.3. Економічна система регіону як ланка єдиного господарського комплексу.

10.4. Територіальна диференціація регіонів за рівнем розвитку продуктивних сил

10.5. Проблеми соціально-економічного розвитку регіонів.

10.1. Сутність регіональної економіки

Регіональна економіка - це просторова організація господарства як сукупність територіальних економічних систем.

Регіон (лат. rеgіо - територія, місцевість, область, район) - будь-яка територія, що має специфічні відмінності від іншої.

Наукові дослідження проблем регіональної економіки на території України активізувалися в другій половині XX ст., коли проблеми управління соціально-економічним розвитком регіонів вийшли на найвищий державний рівень. Розроблялись схеми розвитку і розміщення продуктивних сил України, всіх її областей та економічних районів для розв'язання галузевих та регіональних проблем.

Найбільш поширені регіони - адміністративно-територіальні одиниці автономної республіки, областей, районів, міст, селищ міського типу та сіл.

Друга група територіальних частин (таксонів) в Україні - інтегральні економічні райони, виділені на основі особливостей економічного розвитку. Інтегральні економічні райони - об'єкти економічного аналізу, прогнозування і державного регулювання.

Третя група територіальних таксонів - регіони різних типів: «Буг»та «Карпатський»; прикордонні регіони, вільні (спеціальні) економічні зони.

До просторових форм організації господарства належать також промисловий пункт, промисловий центр, промисловий вузол, агломерація, спеціалізований район, промислова зона (тема 3).

а особливостями територіальної концентрації виробництва формуються агломераційні райони, характерні для Донбасу, Придніпров'я.

Регіони з порівняно рівномірним розміщенням промислових вузлів як ядер регіонального розвитку характерні для Північного Сходу, Поділля.

Регіони розрідженого розміщення центрів як ядер локального розвитку територій характерні для Полісся

10.2. Основні передумови регіонального економічного розвитку

Кожний регіон максимально використовує власні переваги, розвиваючи галузі спеціалізації. Спеціалізація виробництва регіону - відношення обсягу продукції, вивезеної за межі регіону до виробленої в регіоні.

Кооперування різних суб'єктів господарювання дозволяє кожному з них найефективніше використовувати переваги у виробництві продукції й наданні послуг.

Комбінування дозволяє використовувати переваги поєднання різних виробничих циклів у межах одного підприємства, комбінату.

Територіальна концентрація виробництва (локалізація економічної діяльності на обмеженій території) дозволяє заощаджувати на виробничій та соціальній інфраструктурі, утилізації відходів.

Рівень концентрації визначається відношенням обсягів виробленої продукції у даному регіоні до загального обсягу продукції, виробленої в державі.

Передумови регіонального розвитку - природно-ресурсний та соціально-економічний потенціал, який при залученні до господарської діяльності стає продуктивною силою економічного розвитку. Територіальне розміщення ресурсів, їх обсяги, умови використання визначають регіональні відмінності у спеціалізації виробництва, галузеву структуру економіки регіонів.

Ефективний розвиток регіональної економіки залежить від забезпеченості трудовими ресурсами - найбільш активним і головним фактором виробництва. Завдяки їх виробничій діяльності відбувається взаємодія суспільства і природи. У результаті цієї взаємодії людство задовольняє власні потреби. Ефективне використання трудових ресурсів визначає результативність економічної діяльності регіону, оскільки завдяки праці створюються матеріальні і духовні блага, національне багатство країни.

Виробничий потенціал регіонів – сукупність його підприємств, що утворюють територіально-виробничих комплекси різних типів: галузеві і міжгалузеві; за територіальними ознаками - точкові (промислові пункти, центри), локальні (промислові вузли), регіональні (промислові агломерації, економічні райони), зональні - спеціальні (вільні)) економічні зони тощо.

Рівень розвитку економіки регіону визначається номенклатурою товарів і послуг, обсягами, продуктивністю, технологічними умовами виробництва, інноваційною й інвестиційною активністю, розвитком соціальної інфраструктури - нормативним забезпеченням населення закладами освіти, охорони здоров'я, культури, розвитком житлово-комунального господарства, побутового обслуговування, торгівлі, громадського харчування, пасажирського транспорту тощо.