6. Приміський тип господарства (?):

ІІ ланка АПК – виробнича інфраструктура - заготівля, збереження, транспортування, переробка (харчова промисловість) і реалізація сільськогосподарської продукції.

Харчова промисловість, за вийнятком виробництва солі та морепродуктів, переробляє сільськогосподарську сировину, тому розглядаємо її в складі АПК. Налічує 40 галузей. За вартістю валової продукції (близько 20%) займає третє місце після металургії, машинобудування і металообробки.

Розміщення основних галузей харчової промисловості

Галузь	Фактори і принципи розміщення	Розміщення (провідні центри)
Цукрова - третє місце в Європі, 3% світового виробництва (2001)	Малотранспортабельна сировина, висока матеріаломісткість (1 т цукру = 7–8 т буряків) → сировинний	Понад 190 цукрових заводів Вінницька, Хмельницька, Тернопільська, Черкаська, Полтавська, Харківська, Сумська обл., - Лісостеп, північ Степу
М'ясна (І м. – яловичина)	Сировинний, споживчий	Харків, Полтава, Одеса, Київ, Вінниця, Дніпропетровськ, Донбас та н.
Молочна	Споживчий, сировинний	Київ, Дніпропетровськ, Харків, Одеса, Львів та ін.
Борошномельно-круп'яна	- // -	Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса
Олійножирова (рослинні жири) 90%-соняшнику	Висока матеріаломісткість (1т рослинної олії = 3–8 т насіння) → сировинний	Степ: Дніпропетровськ, Маріуполь, Запоріжжя, Полтава та ін.
Плодоовочеконсерв.	Сировинний - ? -	Одеса, Сімферополь, Херсон, Черкаси, Ізмаїл, Ніжин та ін.

Розвинені також хлібопекарська, макаронна, кондитерська, виноробна, спиртова і лікеро-горілчана, крохмале-патокова, тютюново-махоркова промисловість, виробництво пива і безалкогольних напоїв. Рибна промисловість розвинена в портах Чорного та Азовського морів.

Поряд з харчовою промисловістю розвивається комплекс по переробці її відходів: в цукровому виробництві - одержання спирту, вітамінів, кормових і хлібопекарських дріжджів, в борошномельному- комбікормів, в м‘ясному і молочному - медичних препаратів, казеїну, тощо.

Проблеми і перспективи розвитку АПК

Проблеми

- екстенсивний розвиток → низька врожайність, низька продуктивність тваринництва; надмірна розораність → складні екологічні проблеми (виснаження, деградація, ерозія → зниження родючості грунтів);

- надмірне усуспільнення виробництва, централізація колгоспів → відчуженість трудівників від землі, засобів виробництва, результатів праці;

- неупорядковане правове забезпечення;

- високий рівень зношеності ОВФ; зниження фондовіддачі; дефіцит матеріально-технічних ресурсів, великі втрати, стримується розвиток переробки;

- вузька спеціалізація (монокультури) без розвитку допоміжних, підсобних виробництв і промислів;

- сировинний напрямок с/г виробництва (без розвитку переробних галузей );

- висока собівартість продукції АПК, низька рентабельність, збитковість деяких підприємств;

- скорочення обсягів виробництва (відкинуто на 15-20 років назад);

- використовується не больше 20 % потенциалу АПК;

- експорт харчової продукції складає лише 14% від валового виробництва (у Польщі - 28%)

- 1/5 виробленої с/г продукції втрачається через порушення правил транспортування, збереження, слабо розвинені системи заготівель, недостатню глибину переробки;

- висока енерго- і трудомісткість виробництва (3/4 усіх робіт - ручна праця);

- незбалансовані ціни на с/г продукцію і продукцію сервісних галузей АПК;

- не використовується експортний потенціал;

- депопуляція сільського населення → проблема забезпеченості кваліфікованими трудовими ресурсами;

-відсутні процеси інтеграції нашого с/г в аграрну економіку європейських країн (їхній інтерес до України зводиться до пошуку ринку збуту своєї аграрної продукції, місць для апробації і впровадження своїх сортів і гібридів насіння, техніки і технологій).

Перспективи розвитку АПК

- інтенсифікація рослинництва:

٠приріст продукції за рахунок підвищення врожайності: виведення високоврожайних сортів, використання високосортного насіння районованих сортів;

٠правильна агротехніка для відновлення і підвищення родючості земель (застосування добрив, пестицидів, сівозміна, чистий пар, зберігання структури грунтів, захист їх від ерозії, виснаження тощо);

- скорочення втрат продукції;

- розвиток кормової бази для тваринництва, вирощування кормових культур з високим вмістом поживних речовин;

- виробництво продукції тваринництва нарощувати за рахунок підвищення продуктивності тварин і ٠раціональна відгодівля й утримання;

٠розвиток спеціалізації тваринництва;

٠удосконалення племінної роботи → виведення високопродуктивних порід худоби і птиці, використання генетичного потенціалу вітчизняних порід;

- інтенсивний розвиток всіх галузей АПК: збільшення випуску продукції в розрахунку на одиницю ресурсів, зниження собівартості, підвищення ефективності виробництва;

- відновлення і зміцнення МТБ: техніко-технологічне оснащення с/г і переробних підприємств, підвищення якості с/г машин і устаткування, їх сучасний ремонт, правильне збереження; випуск "малої" с/г техніки для фермерських господарств;

- економічні заходи:

٠нові форми організації виробництва (АПО, асоціації, фермерські, акціонерні підприємства);

٠формування реальних власників - приватизація майна АПК (після економічного аналізу, власної концепції розвитку з прогнозом динаміки ринків збуту, фінансування, структури підприємства);

٠збалансування цін на с/г продукцію і продукцію сервісних галузей АПК (техніку, ПММ, добрива і т.ін.);

٠державна підтримка АПК через бюджетну, цінову, податкову, кредитну політику, збільшення капіталовкладень, удосконалення законодавчо - правової бази;

- впровадження промислових технологій у с/г виробництво, скорочення витрат низькопродуктивної ручної праці;

- залучення кваліфікованих кадрів, розвиток соціальної інфраструктури в АПК;

- удосконалення спеціалізації по регіонах (тому що собівартість виробництва відрізняється: виробництво 1т зерна в Черкаській області в 2 рази дешевше, ніж в Івано-Франківській). Розміщувати галузі с/г у тих районах, природні й економічні умови яких найбільш сприятливі → зниження собівартості;

- підвищення родючості і рекультивація деградованих с/г земель;

- розвиток системи заготівель;

- створення сучасної бази для збереження, транспортування, переробки с/г продукції;

- збільшення глибини переробки с/г продукції, нарощування обсягів і потужностей переробної промисловості;

- поліпшення якості, розширення асортименту продукції харчової промисловості;

- реконструкція, технічне переоснащення, використання сучасних технологій у харчовій промисловості;

- впровадження маловідходних і безвідходних технологій комплексної переробки сировини (утилізація відходів і вторинної сировини);

- впровадження двостадійних технологій: на невеликих підприємствах в АПК – виробництво напівфабрикатів (їх легко зберігати і транспортувати), а в міжсезонний період переробка напівфабрикатів у готову продукцію;

- збільшення випуску фасованої продукції;

- поліпшення забезпечення населення продукцією АПК;

-пріоритетний розвиток тих галузей, продукція яких може стати джерелом постійних і значних валютних надходжень (виробництво цукру, масла, олії та продуктів їхньої переробки );

- більш повне використання експортного потенціалу → вихід на світові ринки;

- формування ринку землі та нерухомості, запровадження системи іпотечного кредитування виробників;