Футбольні фанати як соціокультурна спільнота

Футбол сьогодні – дійсно глобальна гра. Деякі дослідники відзначають, що прихильники цього виду спорту охоплені «футбольним психозом». У такої думки є підстави – масовий спорт в наші дні виглядає так: 22 людини грають у футбол, а тисячі чи десятки тисяч дивляться на цю гру; обступивши футбольне поле; вони критикують, свистять, виносять компетентні судження, підбадьорюють гравців, аплодують вдачам, лають суддів, тощо. Для цих вболівальників футбол став чимось набагато більшим, ніж просто спортивною грою. Футбольні фанати – це окреме, специфічне культурне явище.

Футбольний фанатизм як феномен виник із початком комерціалізації спорту, коли футбольні події стали привертати підвищену увагу. Футбол почав перетворюватися на масовий вид спорту з 1920-х років за активної підтримки армії. Тому, до речі, у (навколо)футбольний лексикон увійшло багато армійських слів: напад, захист, фланг, фінал, бомба, бомбардир, граната тощо. А вигуки-«кричалки» футбольних фанатів вийшли з традиційних бойових закликів та пісень.

Що стосується виїздів на матчі за межі міста або країни, то такі переїзди за останні 30 років перетворилися в певний вид регулярного туризму. Вболівальники об’єднуються у союзи, щоб організувати поїздки на всі ігри за участю «своєї» команди, але, насамперед, це ще один привід провести більше часу з футбольним братством, яке зазвичай характеризується високим ступенем згуртованості. Більш того, фанат повністю і до кінця ототожнює себе зі своєю командою, демонструючи свою ідентичність в одязі (куртки, прапори, шарфи, шапки в кольорах або з емблемами певного футбольного союзу) та поведінці (відвідування матчів, агресія щодо команд-супротивників та представників їхніх «груп підтримки»).

В нашій країні перші організовані фанатські формування почали з’являтися на початку 80-х рр. Спершу це було угруповання столичної команди, пізніше центрами фанатського руху стали Львів, Одеса, Дніпропетровськ та Харків. Фанати за радянських часів почали підтримувати команду, розміщуючись на певному секторі глядацьких місць, носили клубну атрибутику, складали і скандували вигуки. Визначальним фактором у формуванні фанатських організацій є наявність «ворога». Антагоністами киян та львів'ян вважалися вболівальники московського ЦСКА, одесити щосили воювали проти білорусів, харків'яни протистояли вболівальникам дніпропетровської команди.

З набуттям Україною незалежності фанатський рух почав марніти. По-перше, місцеві фанати залишилися без головних зовнішніх ворогів, а по-друге, на початку 90-х багатьом фанатам просто стало не до футболу. Внаслідок економічних і соціальних перетворень в країні різко впала як чисельність угруповань, так і якість вболівання. Але зараз, через 20 років, ми можемо констатувати, що фанатські угруповання почали функціонувати знову, більш того, національна вболівацька культура підвищилася до європейського рівня (це пов’язано з тим, що українські футбольні клуби почали грати в рамках Ліги Чемпіонів та в Лізі Європи).

Під національною футбольною культурою ми розуміємо один з елементів базової національної культури, основними складовими частинами якої є особливий національний стиль гри та поведінка вболівальників, яка інтерпретується завдяки поняттю «навколофутбольні практики». Це поняття означає сукупність усіх колективних практик відвідувачів футбольних стадіонів, тобто узвичаєних дій, які підпорядковуються нормам і цінностям даної футбольної культури в даний момент їх розвитку та інтерналізуються завдяки відвідуванню футбольних стадіонів, спілкуванню з представниками футбольного фанатизму та / або спостереженню за ними.

Дослідники здебільшого розподіляють всіх учасників «стадіонного вболівання», тобто відвідувачів футбольних стадіонів на вболівальників та фанатів. Подібний розподіл ґрунтується на поведінці відвідувачів стадіонів. До категорії «фанатів» відносять людей, схильних до групових форм поведінки на стадіоні, тих, хто ототожнює себе з конкретною футбольною командою на відміну від «вболівальників», які характеризуються індивідуалістичною поведінкою. В. Хейтемер розглядає футбольних фанатів як таких вболівальників, котрі в першу чергу орієнтовані на футбол. Футбольні фанати суттєво впливають на створення образу поведінки відвідувачів футбольних матчів та на образ національної футбольної культури в цілому. О. Іллє відзначає такі критерії віднесення вболівальників до числа фанатів: активне відвідування домашніх матчів, щорічне здійснення декількох виїздів в інші міста, знання та прийняття культури футбольних фанатів.

Здебільшого дослідники, які аналізують феномен футбольного фанатизму, говорять про його представників як про соціальну групу. Підставами для такого висновку є соціально-демографічні характеристики: футбольні фанати, в основному, – чоловіки, мають подібні соціальний статус, вік, освіту тощо. Тим не менше, на наш погляд, футбольні фанати – це, в першу чергу, соціальна спільнота, а не група. Незважаючи на те, що ці поняття (тобто соціальна спільнота та соціальна група) часто ототожнюють, не зовсім коректно вважати їх тотожними, адже поняття групи акцентує на об'єктивних ознаках, які об'єднують людей у дану сукупність, поняття ж спільноти – на суб'єктивних. В цьому світлі як соціальна група футбольні вболівальники складаються з декількох соціальних спільнот, тобто сукупностей людей, об'єднаних спільною метою, інтересами і цінностями (субкультурою), а також низкою інших спільних ознак, в першу чергу суб'єктивних. Оскільки найчастіше в контексті суб'єктивних ознак розглядається близькість (або єдність) ціннісно-нормативних систем, то, на наш погляд, у випадку футбольних фанатів більш коректним є вживання поняття соціокультурної (а не просто соціальної) спільноти.

Таким чином, ми визначаємо футбольних фанатів як соціокультурну спільноту, що складається із певних футбольних вболівальників, які інтеріоризують ціннісно-нормативну структуру даної субкультури, що знаходить своє відображення і виявляється в їхніх практиках символічного і предметного характеру, зокрема, у стилі життя.

Сапаєва Любов

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

(Україна, м. Луганськ)