- •227 Соціологія у (пост)сучасності зміст
- •Х Міжнародна студентська конференція
- •Запрошуємо до співробітництва! Оргкомітет вітає учасників х Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів «Соціологія у (пост)сучасності»!
- •V.S. Volegov, a.A. Noskov, а.А. Chernega
- •Portrait of the current secondary education system in Perm region, Russia
- •Юмор как политическая технология в обществе «частичной карнавализации»
- •Вплив ціннісних трансформацій на підприємницьку активність молоді
- •Ритуали інтенсифікації у сучасному українському суспільстві: День Незалежності
- •Фокус-группа on-line и off-line: есть ли разница?
- •Коррупция как форма девиации в современном трансформирующемся обществе
- •Взаимодействие общественных организаций и органов социальной защиты населения в решении социальных проблем
- •Образ молодежи на страницах современных сми
- •Модели религиозного образования в рамках дихотомии меж- и мультикультурализма
- •Онлайновые социальные сети как механизм виртуальной мобилизации молодежи
- •Проблеми зайнятості молоді в умовах ринкових перетворень
- •Семья и школа: основные проблемы взаимодействия
- •Бездомность в современном украинском городе: попытка теоретического осмысления
- •Соціальне становище молодих сімей Миколаївщини: соціологічний аналіз
- •Актуальные проблемы повышения эффективности социальных взаимодействий сотрудника полиции в современном обществе
- •Нормативное регулирование социальной ответственности
- •Вплив хореографії на розвиток креативності дітей: досвід соціологічного дослідження
- •Особенности влияния коммуникативной стратегии на креативную стратегию рекламной кампании
- •Репрезентации мужественности в российской массовой культуре: визуальный анализ
- •Зависимость ценностных ориентаций от процесса стереотипизации
- •Миф о «счастливой жизни» и идея богатства: трансформация понятий
- •Swot- и pest- анализ как элементы образовательного аудита вуЗа
- •Внесемейные ценностные ориентации как фактор нестабильности современной семьи
- •Ризикологічні потенції дослідження соціально-професійних планів сучасного українського студентства
- •Нігілізм сучасної української молоді в контексті соціокультурної трансформації
- •Государственные праздники в России: к вопросу о национальной идентичности
- •П. Андерсон і р. Лахман: два погляди на виникнення капіталізму в Західній Європі в епоху ранньої сучасності
- •Развитие интернет-сообществ религиозной направленности в контексте виртуализации украинского социума
- •Стигматизация идентичности женщины с онкологией молочной железы: попытка применения драматургического анализа и.Гофмана
- •Самоубийство как форма девиантного поведения и его социальные причины
- •Корпоративная социальная ответственность бизнеса: социологическая перспектива исследования
- •Сучасні стилі життя у контексті конфлікту цінностей
- •Живопись как объект социологического исследования: методологические перспективы
- •Социализация личности в высшей школе
- •Вербатим как социологический эксперимент: визуализация актуальных проблем в современном театре (на примере монОципального центра им. В.Э.Мейерхольда (Херсон))
- •Лінощі в житті студентської молоді
- •Репродуктивна та сексуальна поведінка як автономні сфери життєдіяльності сучасного індивіда
- •Социология культуры vs культурсоциология
- •Міжетнічна комунікація в сучасних умовах культурного прикордоння: до постановки проблеми
- •Коростильова Олена
- •Професійне самовизначення молоді як актуальна проблема соціологічного дослідження
- •Страх як визначальна характеристика поведінки громадян на пострадянському просторі
- •Социально-политические трансформации в постсоветской России
- •Технологізація соціалізації студентів-сиріт у внз
- •Кулешов Александр
- •Белорусский государственный университет
- •Донорство крови в Беларуси: возможности социологической диагностировки
- •«Місця пам'яті» у конструюванні колективної ідентичності
- •Концептуалізація поняття «сучасний стиль життя»
- •Ціннісні розломи сучасної молоді
- •Дослідження життєвих стратегій селян у якісній перспективі
- •Интегративное воздействие социального творчества на гражданское общество
- •Історико-антропологічний аспект гендерної нерівності
- •Липина Кристина
- •Проблемы повышения физической подготовленности курсантов образовательных учреждений силовых ведомств (на примере Восточно-Сибирского института мвд России)
- •Основные направления социальной работы с лицами без определенного места жительства
- •Акторно-сетевая теория в действии: исследование феномена дружбы через актанты
- •Политическая толерантность молодежи Северного Кавказа (на примере Дагестана)
- •Матягіна Ольга
- •Політичні ідеї як складова політичного простору: їх значення та роль
- •Маніпуляція свідомістю читачів жіночих журналів
- •Интернет как инструмент политической мобилизации
- •Інверсії політико-інституційної системи у пострадянських державах
- •Биовласть и биополитика: становление, техники, метаморфозы
- •Профессиональное образование как инструмент отсроченного управления адаптационными рисками в процессе вертикальной профессиональной мобильности
- •Здоровье и ценности современной молодежи
- •Вербальные символы в российской политической действительности
- •Компенсаторная роль неформальных институтов в политике
- •Держава та нація як вищі форми соціального зв’язку в концепції с. Дністрянського
- •Адаптация иностранного студента в инокультурной среде
- •Панкратова Маргарита
- •Национальный исследовательский университет «Высшая Школа Экономики»
- •Удовлетворенность российских женщин работой и жизнью после рождения ребенка
- •Пантюх Екатерина
- •Харьковский национальный университет имени в.Н. Каразина
- •Проблема адаптации бывших заключенных в контексте социологии культуры
- •Феномен самоубийства в украинских реалиях
- •Пасісниченко Антон Харківський національний університет імені в.Н. Каразіна
- •В пошуках теорії ідентичності: від есенціалізму до дискурсивного конструктивізму і далі
- •Негативное влияние секты (на примере организации «Свидетели Иеговы»)
- •Політична економіка як маніфестація політичного
- •Корупція в умовах сучасного інституту освіти
- •Влияние коррупции в вуЗах на ценность и качество образования
- •Соціальна реклама в Україні
- •Магия в контексте функциональной теории Бронислава Малиновского
- •Проблема инкорпорирования культурного капитала школьниками в рамках получения среднего образования
- •Рощин Дмитрий
- •(Украина, г. Харьков) Смысложизненная концепция личности: авторская интерпретация понятия
- •Футбольні фанати як соціокультурна спільнота
- •Щастя як суб’єктивний показник якості життя суспільства
- •Использование иностранного языка студентами бгу
- •Свободное время в жизни студента
- •Культивационный эффект виртуального взаимодействия
- •Ценностные ориентации как механизм регулирования государственной молодежной политики
- •Особенности речевой коммуникации в студенческой среде
- •Out-line: кто остался вне Сети?
- •Особенности рекламных сообщений в условиях постмодерна
- •Сім’я у системі ціннісних орієнтацій української молоді
- •Специфіка дозвіллєвої діяльності пострадянського студентства у процесі перебування закордоном (за результатами включеного спостереження)
- •Використання інфографіки у передвиборчій агітації
- •Тітова Юлія
- •Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б.Хмельницького
- •Міжетнічна толерантність у молодіжному середовищі інтеркультурного міста
- •Проблеми реалізації положень нормативно-правової бази України в повсякденній роботі соціального працівника
- •Досуг в жизни современной белорусской молодежи
- •Особливості корпоративної культури в комерційних організаціях України
- •Бомжи как социальное явление
- •Особенности социальных коммуникаций сервисных организаций в сети Интернет (на примере гостиниц)
- •Музей как объект социокультурного потребления
- •Жизненные ценности курсантов и профессионально-личностные стратегии их достижения
- •Стереотипи, які сприяють вживанню наркотиків
- •Социальная реабилитация глухих детей
- •Проблемы развития нормативно-правового обеспечения информационной безопасности Российской Федерации
- •Дигиталізація вищої освіти
- •Європейський Союз: у пошуку методологічних координат дослідження
- •Тілесність та зовнішність людини як прояв соціальних відносин в контексті гендерних особливостей
- •Интерпретация социологических данных: замечания п. Бурдье
- •Особливості політичного лідерства часів Запорозької Січі
- •Відкритість влади як основа досягнення відкритості суспільства
- •Соціологія у (пост)сучасності
Історико-антропологічний аспект гендерної нерівності
У людському суспільстві існують певні обставини, що зумовили різні соціальні позиції чоловіків та жінок. Н.Н. Крадін у своїй статті «Статева нерівність» виділяє декілька вагомих аргументів. Найважливіше, на думку дослідника, полягає у тривалому дорослішанні людини: через довгий процес догляду за новонародженою дитиною жінка мала приділяти більше уваги дитині та хатнім обов’язкам, в той час як чоловік був годувальником сім’ї. Часті пологи також могли бути однією з причин довготривалого виключення жінки із соціально-економічної діяльності групи. Друга обставина пов’язується з відмінностями в уявленні соціальних ролей чоловіка та жінки. Так, в більшості суспільств чоловік має виконувати «інструментальну» роль, тобто забезпечувати родину, а жінка – «експресивну» роль, дбати про родину, – саме це й зумовлює фізичну та соціальну перевагу чоловіків [1]. Також існує точка зору, що сила та перевага чоловіків пов’язана з еволюційними причинами: через вагітність у жінок зсувався центр тяжіння і тому вони почали поступатися чоловікам у витривалості та швидкості. З розвитком людської культури та цивілізації стереотипні норми гендерної поведінки, згідно з якими чоловік є «годувальником», а жінка займається господарством, набули широкого розповсюдження і закріпилися у більшості культур. За даними Морріса Зельдіча, що проаналізував 56 суспільств, у 35 чоловіча роль має інструментальний характер, у 1 суспільстві – експресивний, а у 19 – змішаний [1]. Таким чином, можна дійти висновку, що в більшості суспільств переважає інструментальна роль чоловіка – саме цей факт стає емпіричним фундаментом одного з найбільш розповсюджених гендерних стереотипів. Згідно з неомарксистською конфліктною теорією, на певній стадії розвитку чоловіки стали домінувати над жінками та експлуатувати їх. Дослідивши життя аборигенів Австралії, можна побачити яскравий приклад експлуатації жінок: чоловік має мінімум обов’язків – він не виконує ніякої тяжкої роботи, не добуває їжу для родини, але при цьому має право бити свою дружину [2]. Отже, можна заявити, що чоловік у певних культурах не виконував ні інструментальної, ні експресивної ролі, проте його статус у родині все одно був набагато вищим за статус жінки.
Соціально-економічні та політичні взаємини статей в різних культурних епохах формували специфічний світогляд, спричиняючи появу гендерних стереотипів. На нашу думку, аналіз спільних та відмінних стереотипів у різні часи є вкрай важливим дослідницьким завданням. На основі міфологічного матеріалу (як значного культурного феномену, що відображає світогляд тогочасного суспільства) ми розглянемо сутність гендерних стереотипів в Античності. Згідно з теорією А.Ф. Лосєва, існує два типи розвитку грецької міфології: дофесалійська – міфологія, породжена періодом матріархату, та фесалійська – заснована на патріархальному світосприйнятті. Міфологія матріархату сформувала дуалізм «жіночого» образу: з одного боку – «родюча сила» (Деметра), з іншого – образи чудовиськ (Медуза Горгона). Зміна світобачення на патріархальне наділила жіночі образи такими рисами, як «покірність», «слабкість», тому саме в цей час (ця трансформація відбувається приблизно у V ст. до н.е.) закладається і розвивається стереотипне бачення «фемінного», як додаткового, вторинного на противагу первинному «маскулінному» [3].
З прийняттям християнства у середньовіччі сформувалося два протилежні образи жінки – винуватиця гріхопадіння Єва та мати Христа Марія. Образ Єви ототожнювався водночас із праматір’ю, але в той же час кожна жінка асоціювалася з легковажністю, нерозважливістю, нестриманістю. Паралельно з цим жінка отримує доволі престижні соціокультурні функції матері та дружини [4].
Корінний злам у гендерних стереотипах відбувається у другій половині XIX ст., що є наслідком Епохи Просвітництва, а також Промислової Революції (раціоналізації та секуляризації суспільства). В першу чергу, це пов’язано з усвідомленням і розумінням саме конструйованої природи гендерних міфів: тобто, наприкінці XIX ст. у суспільстві постає питання про природу подібних уявлень, щодо ролі жінок. Модернізація (як перехід від традиційного до сучасного суспільства) робить «гендерні стереотипи» об’єктом певних рефлексій (наукових, філософських), а не лише механічно відтворюваною практикою інтелектуального виправдання нерівності, як це було в минулі епохи. В суспільно-політичному житті ХХ ст. це знаходить своє відображення в рухах суфражисток та феміністок.
Таким чином, гендерні стереотипи – це інтелектуальний конструкт певної епохи, в основі якого можуть знаходитися ті чи інші об’єктивні та суб’єктивні підстави. Коріння гендерної нерівності, на нашу думку, потрібно шукати в первісних суспільствах і пов’язувати з системою колективного розподілу праці, в якій чоловік зміг зайняти більш вагому роль, що й стало запорукою, висловлюючись мовою Бурдьє, «чоловічого володарювання».
Література: 1. Крадин Н.Н. Политическая антропология. – М.: Логос, 2003. – 214с. 2. Летурно Ш. Эволюция рабства. – M.: Типография т-ва И. Д. Сытина, 1897. – 360с. 3. Лосев А.Ф. Диалектика мифа. – М.: Правда, 1990. – 310с. 4. Рябова Т.Б. Женщина в истории западноевропейского Средневековья. – М.: Юнона, 1999. – 226 с.