Концептуалізація поняття «сучасний стиль життя»

7. Завдяки працям М. Вебера актуалізувалося поняття стилю життя, під яким мається на увазі спосіб ведення чи спосіб організації життя [3]. Згодом це поняття стало одним із центральних у роботах Т. Веблена та Г. Зіммеля.

Так, на думку Т. Веблена, розшарування суспільства на дві верстви – «дозвільний клас» та «працюючий клас», – сприяло формуванню двох протилежних типів стилю життя. Дозвільному класові притаманний «здирницький» тип економічної поведінки, для нього характерні надмірні розміри споживання. Однією із найважливіших властивостей цього класу є «демонстративне споживання». Для працюючої верстви населення притаманний «продуктивний» тип економічної поведінки. Ці люди змушені працювати, обмежуючи своє споживання [2, с. 120].

У цілому, згідно з Л.Г. Іоніним, при розмірковуваннях про стиль життя увага акцентується на чомусь особливому і специфічному у способі життя чи способі самопрезентації людини, соціальної групи, соціальної верстви. Тобто, «мається на увазі особлива манера писати, діяти, жити» [3].

Щоб визначитися з поняттям «сучасний стиль життя», ми пропонуємо звернутися до концептуалізації поняття сучасності. На думку П. Штомпки, можна виділити п’ять основних параметрів сучасності [4, с. 162]. По-перше, сучасними можна вважати суспільства, для яких характерна диференціація всіх підсистем. По-друге, у таких суспільствах має домінувати економіка з масовим виробництвом та бюрократичним апаратом. По-третє, сучасним суспільствам притаманний високий розвиток правової системи. По-четверте, такі суспільства характеризуються стратифікацією, що ґрунтується на критерії успіху. По-п’яте, в сучасних суспільствах спостерігається розширення деперсоніфікованої та складної мережі соціальних взаємодій.

І. Валлерстайн поняттям «сучасність» позначив окрему епоху, що призвела до зміни світ-системи після Французької революції. Ключовими ідеями концепту епохи Сучасності стали два базових постулати: а) зміни – це норма; б) ідея народного суверенітету [1, с. 76–77]. Позитивне сприйняття ідеї змін сприяло витісненню із масової свідомості позитивного сприйняття ідей стабільності та незмінності.

Отже, орієнтація на зміни, диференціацію, розширення мережі соціальних взаємодій стали базовими характеристиками сучасності. Причому однією з домінантних характеристик сучасного стилю життя стає одноразовість, яка здатна бути маркером різноманітних суспільних сфер: одноразові товари та послуги, одноразові акції (флешмоби), одноразові імена (ніки в Інтернеті), одноразові друзі (в соціальних мережах), одноразові шлюби (що часто прикриваються поняттям «громадянський шлюб»), одноразові новини (про які забувають уже на другий день), одноразові політичні проекти, що створюються лише під вибори («Озиме покоління» у 2002 р. чи «Віче» у 2006 р.) і т.д.

Таким чином, вживаючи поняття «сучасний стиль життя», матимемо на увазі специфічну манеру дій, що характеризується позитивним сприйняттям змін та орієнтацією на розширення мережі соціальних взаємодій.

Література: 1. Валлерстайн И. После либерализма / Иммануэль Валлерстайн ; [пер. с англ. ; под. ред. Б.Ю. Кагарлицкого]. — М. : Едиториал УРСС, 2003. — 256 с. 2. Веблен Т. Теория праздного класса / Торстейн Веблен ; [пер. с фр.]. — М. : Прогресс, 1984. — 368 с. 3. Ионин Л.Г. Социология культуры: путь в новое тысячелетие : [учеб. пособ. для студ. вузов] [Электронный ресурс] / Л.Г. Ионин. — Режим доступа : http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Sociolog/Ionin/_06_1.php. 4. Штомпка П. Социология социальных изменений / Петр Штомпка ; [пер. с англ. / под ред. В. А. Ядова]. — М. : Аспект Пресс, 1996. — 415 с.

Лавринов Сергій

Донецький державний університет управління

(Україна, м. Донецьк)