Використання інфографіки у передвиборчій агітації

Сьогодні в арсеналі політтехнологів та спеціалістів з PR наявний широкий спектр способів донесення інформаційного повідомлення до цільової аудиторії, але ефективність їх використання залежить від того, наскільки кожен з них є доступним та прийнятним для електорату. Спеціалісти у галузі електоральної соціології схиляються до думки, що найефективнішим з таких способів є інфографіка, адже саме візуальне представлення інформації, статистичних даних і висновків за допомогою ілюстрацій, графіки в цілому є актуальним та ефективним для більшості джерел інформації: газет, журналів, телебачення, Інтернет-видань тощо. Така популярність інфографіки може пояснюватись суто фізіологічними особливостями сприйняття інформації, 90% якої людина отримує через органи зору, і лише 10% – через інші органи чуття. З іншого боку, сьогодні все більше людей орієнтовані і легше сприймають саме зорові образи – зображення, схеми, плакати, колажі, кліпи, значно менша частка населення – текст [3].

Інфографіка як абсолютно новий жанр у пресі народилася ще у 1982 р., коли на ринку США з’явилася нова національна газета «USA Today», яка значну частину площі сторінок відвела під так звані «інформаційні малюнки». Успіх цього видання зумовив швидке поширення інфографіки у США [2]. Сьогодні інфографіка традиційно використовується як доповнення до письмової інформації переважно задля покращення сприйняття даних, спрощення складної інформації, адже має здатність передавати повідомлення швидше, цікавіше, значно компактніше, ніж текст.

На етапі проведення передвиборчих досліджень для всебічного оцінювання ситуації у виборчому окрузі політтехнологи, полстери, соціологи, журналісти мають зібрати таку інформацію: історичні, географічні, соціально-демографічні особливості округу; соціально-економічна структура округу, стан її розвитку, проблеми та перспективи; транспортна мережа; діяльність політичних партій, суспільних організацій, груп тиску неформальних структур і т.ін.; карта округу з кордонами виборчих дільниць, кварталів, вулиць з кількістю виборців; політичні традиції голосування виборців і т. ін. Окремим різновидом передвиборчих досліджень є рейтингові дослідження для визначення рейтингу інформованості, довіри, впливовості, «другої позиції», привабливості (вибору), переможця. Отримана інформація є доволі складною для сприйняття, зважаючи на її великий обсяг, розмаїття, характер взаємозв’язку. Від того, настільки вдалою буде систематизація, узагальнення цих даних в цілому, буде залежати ефективність виборчої кампанії. Отже, використання методу інфографіки є доволі слушним у цьому випадку як для розуміння даних експертами, так і для підвищення ефективності процесу донесення інформації до цільової аудиторії в ході передвиборчої агітаційної кампанії. Одне грамотно створене зображення здатне замінити тисячу слів, спростити зміст і в той же час передати всю необхідну інформацію, адже візуалізація робить інформацію більш привабливою і переконливою.

Інтернет відкрив нові можливості для розвитку технологій впливу інфографіки – вона стає інтерактивною та динамічною. 3D інтерактивні інфоісторії використовуються все частіше, адже не існує жодного видання, яке б не використовувало інфографіку для передачі інформації. Графічні дизайнери, що працюють в галузі інформаційного дизайну, вдало використовують у роботі різні діаграми, графіки, фотографії предметів, ілюстрації, іконографію, 3D-графіку, щоб максимально доступно передавати найважливіші дані.

Інший бік ефективності якісної інфографіки – це швидкість її поширення в якості медіа-вірусів. Найменш активною електоральною категорією є молодь, на яку традиційні методи подання агітаційної інформації практично не діють. В той же час, переважна більшість молодих людей активно користується соціальними мережами, через які швидко поширюються медіа-віруси. В цьому випадку інфографічний матеріал може виступати в якості мему.

За визначенням Д. Рашкоффа, меми - це ідея, образ чи будь-який інший об'єкт нематеріального світу, здатний до реплікації. Особливостями його функціонування виступають помітні фізичні і поведінкові наслідки дії мему, які призводять до соціальних змін. Меми використовують канали комунікації, породжуючи медіа- і веб-віруси, миттєво поширюються по всьому світу через передачу людиною людині.

Варто відзначити, що наслідки впливу медіа-віруса на суспільство більш відчутні і довготривалі, ніж стандартної PR-акції. Втім, навіть такі спрощені меми, як інфографічні повідомлення, можуть з часом видозмінюватись, перетворюючись у медіа-віруси, і сприяти тому зміні ставлення електората до політичних питань.

В українських медіа інфографіка поширюється дуже швидко – якщо порівнювати з 2009 р., коли українські дизайнери тільки починали говорити про інфографіку та називали її неосвоєним «Клондайком» [4], то сьогодні вже існує ряд фірм, організацій та фрілансерів, які в спектрі своїх послуг пропонують розробку інфографіки та вірусного маркетингу.

Література: 1. Рашкофф Д. Медиавирус. Как поп-культура тайно воздействует на ваше сознание. - М.: Ультра.Культура, 2003. - 368 с. 2. Ирина Доброва Что такое инфографика? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://infographer.ru/infographica/. 3  Смирнова Н.В. Роль инфографики в современном информационном бізнес-пространстве [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pda.mstu.edu.ru/science/conferences/files/gum2011-9.pdf#page=304. 4. Инфографика – неосвоенный «Клондайк» для украинских издателей. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.art-blog.com.ua/?p=926.