Ціннісні розломи сучасної молоді

Актуальність даної теми полягає в тому, що саме цінності визначають життєві орієнтири людини і багато в чому саме від них залежить, яке майбутнє чекає нашу країну.

Одне з перших визначень поняття «молодь» у вітчизняній соціології було дано у 1968 р. В. Лісовським. Ми погоджуємося з його думкою щодо визначення цього поняття. У марксистській традиції молодь розглядали як кожне нове покоління, що успадковує й продовжує традиції старшого покоління. На думку К. Маркса та Ф. Енгельса, молодь, з одного боку, продовжує успадковану діяльність, а з іншого – завдяки трудової діяльності видозмінює умови, що існували. Пізніше, у кінці XIX століття, Е. Дюркгейм досліджував особливості та шляхи входження молоді в ті чи інші структури суспільства. Згодом дані дослідження були продовжені американськими (Т. Парсонс, Р. Мертон, Н. Смелзер), російськими (В. Лісовський, Н. Блінов) та іншими соціологами [2].

На наш погляд, цінності виражають значущість для людей тих чи інших матеріальних, духовних, природних об'єктів, явищ. Суб'єктивне відображення у свідомості цінностей навколишньої дійсності необхідне для формування ціннісних орієнтацій особистості. Розрізняють моральні, наукові, естетичні, юридичні, філософські, релігійні, соціальні, політичні, економічні, фінансові, екологічні та інші цінності. Їх поділяють на матеріальні і духовні, особисті та колективні.

Узагальнивши результати більшості соціологічних досліджень, можна твердити, що молодь орієнтована на такі цінності як: добробут родини, дружба, повага до старших, цікава робота, соціальна справедливість й ін. [1]. Однак, саме у результаті досліджень була виявлена суперечливість відповідей, що ставить під сумнів реальне прагнення молоді до досягнення декларованих цінностей. Адже найважливіше значення має саме прийняття і втілення цих цінностей, а не абстрактні уявлення про них.

Так, більшість пострадянської молоді прагне до фінансової незалежності, але не включає працю в список найбільш значущих цінностей, а 79,3% заявляють, що тільки змістовна, цікава і добре оплачувана робота заслуговує того, щоб займатися нею значну частину свого життя. Для 75,7% респондентів рівність – синонім справедливості та гармонійності соціальних відносин. Їм властива життєва установка, в основі якої рівність можливостей для прояву здібностей кожного є важливішою, ніж рівність доходів і умов життя [1]. Те, що теоретично мислиться як прояв свободи особистості молодої людини, вільний вибір шляхів власного розвитку, в реальності означає нерівність, що заперечує рівність доходів і умов життя, соціально-економічну, психологічну несвободу. Більше 69% вважають вищою цінністю здоров'я, проте тільки 36% не мають шкідливих звичок. 74,9% опитаних визнають чесність однією із найважливіших рис людини, в той же час соціально-психологічну установку «Брехня задля спасіння» поділяють 72,4% [1].

Виходячи з цього, можна сказати, що молодь досить суперечлива у своїх цінностях. Молодь – соціальна група, що володіє високим рівнем мобільності, багато в чому саме тому її цінності настільки непостійні, мінливі і суперечливі. З віком ціннісні установки набувають набагато більш чітких обрисів.

Більшість молоді визнає загальноприйняті цінності, і це, безсумнівно, здатне привести до підвищення рівня життя у подальшому. Але у молодих людей виникають певні труднощі з досягненням поставлених цілей, обумовлені нестабільним становищем молоді в суспільстві. На нашу думку, суперечливість цінностей виникає у зв'язку з умовами життя в сучасному суспільстві. Через те, що молоді люди змушені пристосовуватися до умов, що постійно змінюються, їх цінності набувають ситуаційного характеру, а на соціальний і духовний розвиток у багатьох не залишається часу і ресурсів. Осуд з боку старшого покоління призводить лише до нерозуміння і зростання напруги у стосунках між віковими групами, що призводить до переосмислення деяких цінностей молоддю і заважає вірно та чітко формулювати життєві пріоритети.

Таким чином можна зробити висновки, що в цілому молодь має сформовані ціннісні орієнтації, але відсутність чіткого плану і готовності діяти задля досягнення своїх цілей значно ускладнює побудову в усіх відношеннях сильного і здорового суспільства, основою якого є саме молоді люди.

Література: 1. Петров А.В. Ценностные предпочтения молодежи: диагностика и тенденция изменений // Социс. – 2008. – № 2. – С.83-89. 2. Борінштейн О.Р. Система ціннісних орієнтацій особистості в умовах соціально-культурної трансформації / О.Р. Борінштейн // Гранi. – №1. –2004. – С. 97.

Лебединська Катерина

Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна

(Україна, м. Харків)