Проблеми зайнятості молоді в умовах ринкових перетворень

На сучасному етапі розвитку українське суспільство і держава об’єктивно не можуть гарантувати повної зайнятості працездатного населення, в тому числі молоді. Становище молоді на ринку праці погіршується також через її низьку конкурентоспроможність, відтак – недостатній попит на цю категорію робочої сили на ринку праці, а також недоліки процесу підготовки молодих фахівців до професійної діяльності. Як наслідок, у зв’язку з неповним використанням трудового потенціалу молоді суспільство і держава зазнають істотних соціально-економічних втрат, оскільки незайнятість, безробіття молодих людей породжує соціальну напругу, спонукає молодь до безповоротних трудових міграцій та втрати навичок трудової поведінки.

Задля розкриття різних аспектів проблеми зайнятості молоді в умовах розвитку сучасного українського суспільства та розробки відповідних пропозицій щодо підвищення ефективності зайнятості з погляду самих молодих людей, протягом вересня-жовтня 2011 р. було проведене емпіричне соціологічне дослідження, в ході якого здійснено анкетне опитування студентів ЧДУ ім. Петра Могили (вибірка цілеспрямована, доступна, квотна, імовірнісна).

Результати дослідження показують, що 37% молодих людей після закінчення навчального закладу збираються шукати роботу із високою оплатою, не обов’язково за спеціальністю. Таку ситуацію можна пояснити сумнівами опитаних у можливості реалізувати свої професійні плани через наявні труднощі пошуку роботи за спеціальністю. Водночас 26% опитаних зізналися, що мріють відкрити власну справу і докладуть до цього багато зусиль. Серед опитаних 54 особи (17%) твердо заявляють про свій намір реалізувати набуті професійні знання за кордоном. Слід відмітити той факт, що ні хлопці, ні дівчата ІV-V курсів не мають бажання виїхати за кордон та працювати там. Найбільша кількість респондентів, які виявили таке бажання, налічується серед студентів І курсу (11%) та ІІІ курсу (6%). Кількість студентів, які планують працювати за отриманою спеціальністю, дорівнює 13%. І лише 6% мріють вступити на навчання до аспірантури. Найпопулярнішими сферами, в яких хочуть працювати студенти, є державне управління (32 особи) та сфера підприємництва і бізнесу (28 осіб).

Більше третини респондентів (39%) впевнені, що деякий час після закінчення ВНЗ вони будуть безробітними. Причому дослідження показало, що практично всі респонденти сприймають безробіття як реальність сьогоднішнього дня. Це випливає з відповідей на питання анкети, в якій було запропоновано оцінити рівень безробіття особисто для себе. Майже половина респондентів (46%), відповідаючи на це питання, зазначає, що безробіття торкнеться їх (хоча б лише у перший рік після закінчення університету). У плані оцінки ймовірності безробіття особисто для себе студенти переживають найбільш тривожні очікування: 28% респондентів вважають, що безробіття для них цілком реальне, у той час як тільки 22% вважають, що безробіття їх омине.

Говорячи про перспективи працевлаштування, 19 студентів визначили, що у пошуку роботи після закінчення навчання вони насамперед розраховують на допомогу своїх батьків та інших родичів; 9 респондентів, які наразі здобувають професійну освіту, у пошуку роботи покладатимуться лише на власні сили та можливості. Ще одним засобом, який допоможе у пошуку роботи, як визначили 11 респондентів, будуть відомості із ЗМІ. Відзначимо те, що 26 осіб ще нічого не роблять для пошуку робочого місця. Лише незначна частина (3 респонденти) розраховують у вирішенні питання працевлаштування на допомогу свого навчального закладу. Жодна з груп респондентів не орієнтується при пошуку роботи за спеціальністю тільки на молодіжну біржу праці. Так само мало надій у випускників на Державну службу зайнятості.

Серед факторів успішного працевлаштування було названо такі: допомога офіційних та неофіційних каналів – 44% респондентів; рівень підготовленості й кваліфікації людини – 33% опитаних; активний пошук роботи самою людиною – 30% студентів.

Надзвичайно гострим на сьогоднішній день стає питання прагнення молодих людей виїжджати жити та працювати за кордон: над цим замислюються практично всі студенти. Тих, у кого немає бажання поїхати за кордон, одиниці (7%). Найбільш привабливою для молоді є робота за кордоном за тимчасовим контрактом: до цього прагнуть 50% всіх студентів, серед них 24% дівчат та 26% хлопців. Але є такі студенти, які прагнуть виїхати за кордон на постійне місце проживання та роботи: їх кількість є досить значною і налічує 43% (24% дівчат та 19% хлопців). Показово, що орієнтації на працю за кордоном та на виїзд за межі України на постійне місце проживання і роботи в молоді здебільшого обумовлюються вищим рівнем життя в інших країнах та більш високими ймовірними заробітками там.

Узагальнюючи, зазначимо, що серед молоді панують песимістичні погляди щодо свого майбутнього працевлаштування. Наявність вищої освіти на сьогодні ще не означає успішного працевлаштування після закінчення навчання. Тому більшість студентів оцінюють безробіття як цілком реальну перспективу. Для того, щоб пом’якшити негативний вплив безробіття, молоді люди прагнуть виїхати за кордон в пошуках «кращого життя». Слід зазначити також, що у низці структурних змін в зайнятості молоді простежується її орієнтація не лише на нові або більш перспективні сфери діяльності, а й, передусім, на більш фінансово привабливі галузі. Основними напрямками поліпшення становища молоді на ринку праці, на думку самих респондентів, є організація робочих місць для молоді, підтримка малого бізнесу як форми самозайнятості населення, ефективна професійна підготовка та перепідготовка.

Борисов Роман

Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина

(Украина, г. Харьков)