Дослідження життєвих стратегій селян у якісній перспективі

Кардинальні зміни, що сталися в житті різних верств населення внаслідок трансформації на початку 1990-х років, докорінно впливають на життя суспільства, формуючи нові життєві стратегії та критерії успішності. Специфіка життя українського суспільства поєднує у собі сучасні глобалізаційні тенденції з одночасним відновленням застарілих життєвих стратегій, особливо у селах, зумовлюваним різким падінням рівня життя, руйнуванням інженерної та соціокультурної інфраструктури. Таким чином, набуває ваги соціологічне вивчення особливостей конструювання та реалізації життєвих стратегій селянами. Пошук альтернативних життєвих стратегій сільських жителів приводить до ідеї успішності, як однієї з ключових в сучасному суспільстві.

Українське село як цілісний соціальний світ, великий не тільки за статистичними показниками, а й за наявністю повного спектру проблем, досліджувалося у вітчизняних працях, присвячених соціології села (В. Зубова, Л. Шепотько, П. Саблук, О. Якуба, В. Тарасенко та ін.). На жаль, українське село є недостатньо вивченою темою в сучасній соціології. Існують окремі кількісні дослідження, серед яких робота Прибиткової І. «Метаморфози колгоспного селянства в процесі капіталістичної реформації аграрного сектору в Україні», а також Тарасенко В. «Аграрна реформа в Україні (соціологічна діагностика)», де основну увагу приділяють процесам, особливостям соціальної стратифікації села, соціальним наслідкам впровадження нових технологій у сільськогосподарському виробництві. Та в межах якісної соціології робіт українських соціологів практично немає, хоча зустрічаються роботи російських авторів (наприклад, колективна монографія Штенберга І., Шаніна Т., Ковальова Е., Левінсона А. «Качественные методы. Полевые социологические исследования»), науковий доробок яких може бути адаптований для досліджень українського села.

Якісні методи соціологічного дослідження, а саме, біографічний метод, є найбільш перспективним для розгляду згаданих проблем. Вивчення особливостей життєвих траєкторій селян на основі біографічних інтерв'ю надає можливість дослідити специфіку конструювання стратегій життєвого успіху під впливом соціальних змін та виявити типи цих стратегій, які проявляються у різних біографічних ситуаціях жителів села.

Отже, у вітчизняній соціології села на сьогодні відсутні адекватні відповіді на запити дослідження стратегій життєвого успіху. Саме цей аспект особливо актуалізується у зв'язку з тим, що стратегії успішного розвитку села, які пропонуються на інституційному рівні, не завжди спрацьовують на практиці. Крім того, дослідження стратегій життєвого успіху якісними методами на мікрорівні дає можливість виявити специфіку життя українського селянства в контексті сучасних глобалізаційних тенденцій та відновлення застарілих життєвих стратегій.

Лесниковская Екатерина

Иркутский государственный лингвистический университет

(Россия, г. Иркутск)

Интегративное воздействие социального творчества на гражданское общество

Современные глобальные интеграционные процессы и состояние коммуникативной среды во многом определяют развитие гражданского общества. В настоящее время понимание гражданского общества изменяется, существует тенденция к определению гражданского общества как динамичной системы четырёх основных взаимосвязанных акторов: третьего сектора, государственного сектора, бизнеса и множества групп, ассоциаций, индивидуумов и гражданского населения, включающего остальные. При таком подходе особое значение приобретает уровень интегрированности гражданского общества, а также уровень развития коммуникативной среды основных его акторов. Под интеграцией понимается совокупность взаимодействий, согласованности в действиях между элементами общества, обеспечивающая его внутреннее единство, целостность, гармоничное функционирование, устойчивость и динамическую стабильность. Одним из важнейших факторов, способствующих обеспечению интегрированности гражданского общества и улучшению коммуникативной среды, способны стать практики социального творчества. Под социальным творчеством мы понимаем вид творческой деятельности, в процессе которой происходит конструктивное преобразование как объекта деятельности – социальной реальности, так и ее субъекта – личности. Реализуясь, прежде всего, в разнообразных конкурсах социальных проектов, ярмарках социальных инициатив, социальное творчество позволяет задействовать идейные, интеллектуальные и организационные ресурсы гражданского общества. Социальное творчество оказывает интегративное воздействие на гражданское общество на уровне социальных аттитюдов и на уровне межсекторной коммуникации.

На уровне социальных аттитюдов социальное творчество:

1) развивает социальные навыки и компетенции личности

2) способности к формулированию социальной проблематики

3) способности точной, адекватной оценки социальной действительности

4) способствует развитию чувства социальной ответственности и социальной включенности

5) способствует развитию чувства социальной включенности

6) развивает уверенность в эффективности своего гражданского действия

7) способствует развитию аналитического мышления – анализу социальной ситуации, поиску решений

8) обращает внимание индивида к региональным проблемам

9) развитие цивилизованных гражданских навыков

10) повышает правовые компетенции

11) способствует развитию гибкости, толерантности, открытости

12) стимулирует поиск эффективных коммуникаций с общественными организациями, государственными структурами

13) способствует инициирование инновационных или рационализаторских практик

14) способствует трансформации деструктивных настроений в созидательные, конструктивные

15) развивает имманентные внутренние качества, творческий подход

16) развивает умение работать в команде

17) повышает чувство востребованности творческих и интеллектуальных способностей обществом, государством

18) предоставляет возможности самореализации

19)предоставляет возможности самозанятости, тем самым, внося вклад в решение проблемы занятости населения

20) развивает деловые компетенции и лидерские качества

21) развивает интерес к участию в жизни своего сообщества, города, региона, страны, мирового сообщества

На уровне межсекторной коммуникации социальное творчество:

1) способствует развитию партнерских взаимоотношений между инициативными группами граждан и государством

2) способствует выстраиванию партнерских отношений между участниками на неконфликтной основе, преодолению конфронтации

3) способствует «включению» бизнеса в решение социальных проблем

4) способствует преодолению в обществе настроений психологической отчужденности, развитию чувств принадлежности и включенности

5) задает общую тенденцию к сотрудничеству, конструктивной совместной деятельности

6) способствует повышению гражданской активности

7) развивает терпимость, положительное отношение к новому, инновационному

8) способствует интеграции различных возрастных и профессиональных слоев, повышая толерантность друг к другу,

9) привлекает внимание общества к социальным проблемам

10) способствует увеличению открытости всех систем, всех субъектов гражданского общества.

Лешкова Дарія

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

(Україна, м. Харків)