Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія мистецтв-Підр=Рос.docx
Скачиваний:
415
Добавлен:
29.02.2016
Размер:
1.06 Mб
Скачать

Німецька література

Виникнення Німецької імперії зумовив своєрідність літературної ситуації в Німеччині та Австро-Угорщині. Відень і Прага стають культурними та літературними в тому числі, центрами не тільки імперії, а й усієї Європи.

Знаковою фігурою в культурі Західної Європи рубежу століть стає композитор Р. Вагнер. Інтерпретація міфу, уявлення про синтетичному мистецтві, поетика лейтмотивів, образи любові і смерті - ось ряд аспектів творчості Вагнера, які знайшли втілення у творчості прозаїків і поетів.

На рубежі століть заявили про себе письменники, імена яких увійдуть в історію світової літератури Р. Гауптман, брати Р. і Т. Манни.

Рання творчість драматурга Герхарта Гауптмана (1862-1946) поєднує різні літературні напрями: написані живою народною мовою драматичні побутові твори відрізняє натуралізм критичної спрямованості ("Перед сходом сонця", 1889; "Возій Геншель", 1898; "Роза Бернд", 1903; "Щури", 1911), тоді як віршовані драми і казки несуть у собі відтінок символізму. Справжнє визнання принесла Гауптману яскрава, реалістична п'єса "Ткачів" (1892) про страйк сілезьких ткачів 1844 р. На знак визнання плідної, різноманітної і видатної діяльності в галузі драматичного мистецтва Герхарт Гауптман в 1912 р. удостоєний Нобелівської премії з літератури.

Генріх Манн (1871 -1950) увійшов в німецьку літературу уїдливим сатиричним романом-гротеском "Країна кисільних берегів" (або "Земля обітована", 1900) про "німецькому Растиньяке" форму андреаса Цумзее. Потім Р. Манн віддає данину декадентству (роман-трилогія "Богині, або Три романа герцогині Ассі", 1903), але знову повертається до сатири у романі "Вчитель Гнус, або Кінець одного тирана" (1905) таврує і прусської муштру, і весь правопорядок сучасної Німеччини. На його письменницьку долю відбилися і Перша світова війна, розв'язана і програна кайзерівської Німеччиною, а в подальшому і прихід до влади нацистів: як мисляча творча людина, він не міг не бачити згубності проводиться його країною політики, і на відміну від молодшого брата Томаса (з яким його пов'язували непрості відносини) вже в молоді роки став послідовним пацифістом.

Томас Манн (1875-1955) здобув визнання у всій Європі та за її межами. Перший великий роман майбутнього лауреата Нобелівської премії з літератури (1929) "Будденброки" (1901) став бестселером. Як майже всі його подальші твори, роман частково автобіографічний, присвячений історії згасання колись великого, типового бюргерського сімейства.

Література Великобританії

Кінець XIX ст. збігся з початком заходу вікторіанської епохи в англійській культурі та літературі. Літературний процес рубежу століть вражаюче представлений творчістю О. Уайльда, Т. Гарді, Р. Кіплінга, Дж. Голсуорсі і Б. Шоу.

Джон Голсуорсі (1867-1933), лауреат Нобелівської премії, автор значної кількості творів у різних жанрах. Він увібрав в себе кращі традиції вікторіанської Англії, став гідним спадкоємцем класичного реалізму У. Теккерея і Ч. Діккенса, багато чому навчився у Бальзака, Золя, Флобера і Мопассана. Він трепетно ставився і до великої російської літератури, зізнавався, що багато кращі його традиції навіяні творчістю В. Тургенєва і Л. Толстого.

Вплив Тургенєва відчувається вже в романі "Вілла Рубейн" (1900), в якому виявляється самобутність автора, який увійшов у велику літературу. Сатиричне початок у творчості Дж. Голсуорсі заявлено в романі "Острів фарисеїв" (1904), найбільш талановито проявляється у романі "Власник" (1906), поклала початок форсайтовскому циклу. Історія заможної буржуазної сім'ї, лежить в основі романів про численну клані Форсайтов, дозволяє письменнику дати розгорнуту у часі і просторі картину становлення в Англії капіталістичної формації і злиття раніше протистоять один одному аристократії і буржуазії. Герої "Саги про Форсайтів" - люблячі, шукають, бунтують проти нав'язуваного стилю життя, і на противагу їм інші - твердо стоять на землі, упорствующие у своїх власницьких переконаннях, складові "сіль" буржуазно-капіталістичного суспільства, - всі "живі", запам'ятовуються яскравою індивідуальністю. Романи "В зашморгу" (1920), "Здається внайми" (1921) хронологічно не входять в рамки даного курсу. Вони, а також дві інтерлюдії "Останнє літо Форсайта" (1918) і "Пробудження" (1920) стали органічним продовженням знаменитої саги. Пізніше написана "Сучасна комедія", яка включила романи "Біла мавпа", "Срібна ложка", "Лебедина пісня" і дві інтерлюдії "Ідилія" і "Зустрічі". У "Сагу про Форсайтів" включається також трилогія "Кінець глави" та оповідання "Порятунок Форсайта".

Ім'я Бернарда Шоу (1856-1950) пов'язане насамперед з поняттям "нової драми". Специфіка часу вимагала проблемної драматургії, нового героя. Школою Шоу став Р. Ібсен і його "Аналітичний театр". У роботі "Квінтесенція ибсенизма" (1891) він висловив своє творче кредо драматурга, а також заявив про себе як блискучий літературний критик. Виник в Лондоні "Незалежного театру" (1891) Шоу запропонував свій перший цикл "Неприємні п'єси". "Професія місіс Уоррен" (1894) та інші "п'єси-дискусії" характеризуються великими передмовами та ремарками, іншими новаторськими прийомами. Мистецтво Шоу - мистецтво максимально ідейної насиченості.

Американська література рубежу століть впевнено заявила про собі талантом багатьох майстрів слова, серед яких М. Твен, Т. Драйзер, Дж. Лондон, Р. Джеймс.

Формування Теодора Драйзера (1871 -1945) відбувалося під впливом корифеїв реалізму і натуралізму О. Бальзака, Е. Золя, Г. Спенсера. Аналізуючи роман "Сестра Керрі" (1900), по думці автора, "зразок філософії людського існування", необхідно звернути увагу на складність формування творчого почерку, де відчутно проявляються особливості його реалізму і натуралізму, тематики і образу героїні. Важливим є створення широких соціальних полотен напередодні Першої світової війни - "Трилогія бажання" ("Фінансист", "Титан", "Стоїк").

Джек Лондон (1876-1916) завоював світове визнання магією слова, глибиною і майстерністю зображення людських характерів, колізією оповідань і романів. Пройшовши складний життєвий і творчий шлях, він передав його перипетії в "Північних оповіданнях", романах "Залізна п'ята", "Мартін Іден" і ін