Класи умов праці при дії іонізуючих випромінювань (в частинах від лд*)

Річна ефективна доза, Е	Клас умов праці
	Оптимальний (1)	Допусти-мий (2)	Шкідливий (3)				Небезпечний (екстремальний) (4)
			1 ступінь (3.1)	2 ступінь (3.2)	3 ступінь (3.3)	4 ступінь (3.4)
Ефективна доза в частинах від ЛД	Е < 0,05	0,05<Е  0,1	0,1 < Е  0,5	0,5< Е  0,7	0,7 < Е  1,0	1,0 <Е  2,5	Е > 2,5
Ефективна доза на рік, мЗв рік -1	Е < 1,0	1,0 < Е  2,0	2,0 < Е  10,0	10,0 <Е  14	14,0 < Е  20	10 < Е  50	Е > 50

* Відповідно до НРБУ–97 мінімальний ліміт ефективної дози ЛД (20 мЗв  рік^-1) являє собою основний радіаційно-гігієнічний норматив, метою якого є обмеження ступеня опромінення осіб персоналу категорії А від індустріальних джерел іонізуючих випромінювань.

Гігієнічні аспекти медичного обслуговування працівників промислових підприємств та сільськогосподарського виробництва

Функції профілактики, лікування та реабілітації працівників виконують лікувально-профілактичні заклади. З метою наближення профілактичних, лікувальних та реабілітаційних заходів до працівників у сільській місцевості організована мережа дільничних лікарень, а на промислових підприємствах — мережа медико-санітарних частин, які мають подвійне підпорядкування: адміністрації підприємств та державним органам охорони здоров’я, а також взаємодіють з громадськими організаціями — Товариством Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, інженерно-лікарськими бригадами, центрами здоров’я тощо.

З урахуванням перерахованих виробничих шкідливостей та професійних захворювань і отруєнь, які вони можуть викликати, повідними завданнями у лікарів – спеціалістів з гігієни праці, профпатологів, лікарів різних фахів медико-санітарних частин промислових підприємств та лікувально-профілактичних закладів слід вважати:

• вивчення шкідливих факторів виробничого середовища, технологічних процесів та встановлення їх відповідності гігієнічним нормативам;

• вивчення впливу на організм різних шкідливостей виробничого середовища (технологічного процесу, повітряного середовища робочої зони, сировини, напівфабрикатів, готової продукції, супутніх продуктів, відходів та викидів виробництва);

• вивчення стану здоров’я працівників рівня поширення загальної та професійної захворюваності;

• діагностика і лікування професійних захворювань та отруєнь;

• диспансерне та санаторно-курортне забезпечення працівників;

• участь у роботі лікарсько-соціальних експертних комісій (ЛСЕК), лікарсько-контрольних комісій (ЛКК), лікарсько-трудових експертних комісій (ЛТЕК) та комісій з експертизи професійної патології та визначенні інвалідності.

Профілактичні медичні заходи повинні включати:

• участь у розробці інженерно-технічних засобів оздоровлення умов праці (вентиляція, герметизація, автоматизація, механізація, дистанційне управління тощо);

• розробка гігієнічних нормативів, санітарного законодавства; запровадження засад наукової організації праці – НОП;

• здійснення запобіжного і поточного санітарного нагляду;

• санітарно-освітня та профілактична робота серед трудового колективу (навчання санітарним правилам, правилам техніки безпеки, адекватному використанню спецодягу, індивідуальних засобів захисту, організація лікувально-профілактичного харчування, та активного питного режиму).