Методика виконання самостійної роботи

В ході заняття студенти вивчають санітарно-гігієнічні заходи, які проводять під час усунення наслідків надзвичайних ситуацій, вивчають методичні підходи щодо запобігання їх виникнення, а також визначають можливості тимчасового розміщення населення та умови перебування в фортифікаційних спорудах.

Санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи при надзвичайних ситуаціях

В районах катастроф та стихійного лиха, місцях тимчасового розселення евакуйованого населення та розміщення рятівників може виникнути несприятлива санітарно-гігієнічна і епідеміологічна обстановка, яка сприяє виникненню та поширенню серед різних контингентів групових і навіть масових інфекційних хвороб (епідемій). Під час стихійного лиха можливе порушення рівноваги екологічних систем, “оживлення” природних вогнищ особливо небезпечних інфекцій (холери, чуми, сибірки тощо).

Тому до провідних санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів відносять:

• Дотримання норм та правил особистої і колективної гігієни.

• Дотримання умов раціонального розміщення людей, які залишили місця постійного проживання.

• Організація повноцінного харчування, водопостачання та банно-прального обслуговування евакуйованих.

• Виключення впливу на населення шкідливих факторів навколишнього середовища (радіаційно- та хімічно-забруднене повітря, вода і продукти харчування, переохолодження та перегрівання).

• Пропаганда гігієнічних знань, норм і правил поведінки людей.

• Обов’язкове проведення в надзвичайних ситуаціях гігієнічних досліджень та санітарної експертизи води і продуктів харчування.

• Суворий контроль за санітарним станом об’єктів народного господарства, які були пошкоджені в районі стихійного лиха, передусім системами водопостачання та каналізації; об’єктами харчової промисловості, громадського харчування, торгівлі; дитячими дошкільними і шкільними закладами; підприємствами комунального обслуговування; лікувально-профілактичними закладами; місцями тимчасового розміщення евакуйованого населення та розташування порятункових команд і загонів екстреної медичної допомоги (ЕМД); промисловими об’єктами, які можуть стати джерелами іонізуючого випромінювання, тощо;

• Постійний контроль за забезпеченням населення водою і продуктами харчування.

• Забезпечення санітарного контролю за проведенням дезінфекційних заходів на харчових підприємствах, що обслуговують населення в зоні стихійного лиха (тимчасові пункти харчування, вуличні та тимчасові торгівельні точки).

• Здійснення контролю за санітарною обробкою (миттям) населення, дезактивацією (дегазацією, дезінфекцією) його одягу, взуття і предметів побуту.

• Проведення екстрених медичних та санітарних заходів щодо забезпечення населення доброякісними водою і харчовими продуктами, вибору джерел водопостачання, здійснення знезараження та знешкодження автоцистерн шляхом хлорування.

• Проведення екстрених ремонтно-відновлювальних заходів на каналізаційних спорудах та станціях санітарної очистки населених місць.

• Розміщення у місцях розташування медичних формувань екстреної медичної допомоги та рятувальних загонів (в холодну пору року необхідно мати теплі приміщення для людей (площа 15—18 м² на 100 чоловік) і сушильну кімнату для їх одягу та взуття).