Показники шкідливості ґрунту

Органолептичний показник шкідливості ґрунту характеризує ступінь зміни харчової цінності продуктів рослинного походження, а також запаху атмосферного повітря, смаку, кольору і запаху води та харчових продуктів в екстремальних умовах експерименту.

Загальносанітарний показник шкідливості ґрунту визначає вплив екзогенних хімічних речовин на процес самоочищення ґрунту та його біологічну активність.

Фітоакумуляційний транслокаційний показник шкідливості ґрунту характеризує здатність екзогенні хімічні речовини що нормують, переходити з грунту через кореневу систему у рослини та накопичуватися у зеленій масі та плодах.

Міграційно-водний показник шкідливості ґрунту визначає процес міграції екзогенних хімічних речовин , що вивчають, з ґрунту в поверхневі та підземні води.

Міграційно-повітряний показник шкідливості ґрунту визначає процес міграції екзогенних хімічних речовин , що вивчають, з ґрунту в атмосферне повітря.

Токсикологічний показник шкідливості ґрунту характеризує ступінь токсичності екзогенної хімічної речовини, що вивчають, для організмів теплокровних експериментальних тварин при комплексному або поєднаному її надходженні з водою, їжею, повітрям, через шкіру, слизові оболонки верхніх дихальних шляхів тощо.

Таблиця 2

Шкала оцінки санітарного стану ґрунту

Ступінь небезпеки	Ступінь забруднення	Показники епідемічної безпеки					Показник забруднення екзогенна хімічна речовина –– кратність перевищення ГДК	Показник радіаційної безпеки –– активність ґрунту	Показник самоочи- щення –– титр термофілів
		Колі-титр	Титр анаеробів	Число яєць гельмінтів в 1 кг	Число личинок і лялечок мух на 0,25 м2	Санітарне число Хлєбнікова
Безпечний	Чистий	1,0 і вище	0,1 і вище	0	0	0,98-1,0	до 1	Природній рівень	0,01-0,001
Відносно безпечний	Слабо Забруднений	1,0-0,01	0,1-0,01	до 10	1-10	0,86-0,98	1-10	Перевищення природного рівня в 1,5 рази	0,001-0,00002
Небезпечний	Забруднений	0,01-0,001	0,01-0,0001	11-100	10-25	0,70-0,86	11-100	Перевищення природного рівня в 2 рази	0,00002 -0,00001
Надзвичайно небезпечний	Сильно забруднений	0,001 і нижче	0,0001 і нижче	понад 100	понад 25	до 0,70	понад 100	Перевищення природного рівня в 3 рази	до 0,00001

Схема гігієнічної оцінки санітарного стану ґрунту

Для складання висновку з санітарної оцінки ґрунту доцільно використовувати схему (алгоритм), яка передбачає реалізацію 6 наступних етапів:

1 етап — визначають мету та завдання. Так, при відведенні земельних ділянок під нові населені пункти, необхідно дати гігієнічну оцінку санітарного стану природного ґрунту. Вході поточного санітарного нагляду необхідно оцінювати санітарний стан штучно створеного ґрунту на земельних ділянках житлових і громадських будівель, дитячих та спортивних майданчиках. У разі несприятливої епідемічної ситуації необхідно визначитися, чи не є ґрунт фактором поширення патогенних мікроорганізмів. Інколи під час розслідування випадків гострих і хронічних отруєнь необхідно визначити ступінь забруднення ґрунту токсичними хімічними речовинами (пестициди, важкі метали тощо). Санітарний стан ґрунту може вивчатися і з метою оцінки ефективності санітарної очистки території міста, під час поточного санітарного нагляду за очисними спорудами каналізації та спорудами з утилізації і знешкодження твердих побутових відходів з метою оцінки ефективності їх роботи.

2 етап — у залежності від визначених задач встановлюють необхідний обсяг досліджень. Так, при гігієнічній оцінці природного ґрунту земельних ділянок, які відводяться під нові населені пункти, необхідним є повний санітарний аналіз за всіма показниками санітарного стану. При гігієнічній оцінці штучно створеного ґрунту населених пунктів за умов сприятливої епідемічної ситуації доцільно проводити дослідження за схемою скороченого санітарного аналізу: визначення загальної вологості та гігроскопічної вологості, санітарного числа Хлєбнікова, вміст хлоридів, окисності ґрунту, мікробного числа, титру бактерій групи кишкової палички, титру анаеробів, кількості яєць гельмінтів, кількості личинок і лялечок мух. При несприятливій епідемічній ситуації в схему скороченого санітарного аналізу обов'язково необхідно включити дослідження на наявність патогенних бактерій та вірусів. При розслідуванні випадків гострих та хронічних отруєнь для визначення ступеня забруднення ґрунту токсичними хімічними речовинами достатньо визначити механічний склад, загальну і гігроскопічну вологість та вміст шкідливих речовин: пестицидів, важких металів, миш'яку тощо.

3 етап — здійснювати перевірку повноти представлених матеріалів, контролюють наявність даних санітарного обстеження, оцінюють схеми відбору проб ґрунту, способи їх підготовки до аналізу, строки виконання аналізів, умови зберігання проб, контролюють наявність результатів лабораторного аналізу ґрунту згідно з програмою досліджень, які проводяться.

4 етап — аналізують дані санітарного обстеження: а) санітарно-топографічну характеристику ділянки; б) санітарно-технічну характеристику об'єктів, що впливають на стан ділянки; в) санітарно-епідемічну ситуацію. Обґрунтовують попередній висновок щодо існування підстав підозрювати, що ґрунт може бути забрудненим екзогенними хімічними речовинами або є фактором розповсюдження інфекційних захворювань.

5 етап — проводять оцінку результатів лабораторного аналізу ґрунту за всіма показниками, що передбачені програмою досліджень. За непрямими показниками на підставі порівняння досліджуваної ділянки з контрольною ("чистою") обґрунтовують висновки про факт існування забруднення, його давність та тривалість. За прямими показниками, використовують шкалу оцінки санітарного стану ґрунту, оцінюють рівень забруднення ґрунту та ступінь його небезпеки для здоров'я населення.

6 етап — формулюють загальний висновок про санітарний стан ґрунту, ступінь його забруднення та небезпеки для здоров'я населення, прогнозують можливий вплив забруднення ґрунту на здоров'я населення в залежності від його рівнів, пропонують заходи щодо попередження подальшого погіршання санітарного стану ґрунту та шляхи його поліпшення.

Санітарна охорона ґрунту – являє собою комплекс заходів (організаційних, законодавчих, гігієнічних), спрямованих на обмеження надходження в грунт механічних, хімічних і біологічних забруднювачів до величин, які не порушують процеси самоочищення ґрунту, не призводять до накопичення у рослинах шкідливих речовин у небезпечних для здоров’я людей і тварин кількостях, не призводять до забруднення атмосферного повітря, поверхневих та підземних водойм, а також не обмежують використання ґрунту в сільському господарстві.

Мета санітарної охорони ґрунту полягає у збереженні такої його якості, коли він не стає чинником передачі заразних для людей та тварин хвороб і не призводить до прямого або опосередкованого в разі надходження екзогенних хімічних речовин гострого або хронічного отруєння з можливими віддаленими наслідками.