5. Знайомство з документацією радіологічного відділення, її види. Аналіз та оцінка матеріалів радіаційного і медичного контролю за попередній та поточний рік.

6. Висновки. Стан здоров’я дітей, що мешкають на радіаційно-забруднених територіях та фактори, що його формують

Стан здоров’я дітей належить до найбільш важливих та чутливих динамічних показників, які можуть суттєво змінюватися внаслідок впливу різноманітних чинників навколишнього середовища, в тому числі радіаційного забруднення і, отже, використовуватися як критерій ефективності проведення санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів.

Так. вивчення захворюваності дітей, що мешкають на забруднених в результаті аварії на ЧАЕС територіях в динаміці понад 15 років, показало, що її узагальнений рівень значно перевищує показники захворюваності мешканців “чистих” територій (додаток 2). Якщо в цілому по Україні він практично не змінився, або навіть знизився, то в окремих радіаційно-забруднених районах захворюваність підвищилася у 2—3 рази. Так, в Народичському районі Житомирської області рівень захворюваності збільшився з 516,7 до 1148,3 на 1000 дітей, в Коростеньському районі Житомирської області — з 445,0 до 849,4 на 1000 дітей, в Поліському районі Київської області — з 497,7 до 1204,3 на 1000 дітей.

Подібний закономірності спостерігаються в ході аналізу даних захворюваності за окремими класами хвороб. Так рівень поширення захворювань крові та кровотворних органів збільшився у 6-10 разів, новоутворень — в 1,5-2 рази.

Важливим об’єктивним критерієм здоров’я дітей є фізичний розвиток. Вивчення його характеристик серед дітей, які мешкають на забруднених територіях, дозволило визначити, що у 8—10% з них спостерігається затримка процесів росту, яка реєструється на фоні загального зниження маси тіла. Ступінь поширення явищ дисгармонійного фізичного розвитку досягає 20—25%. Ці факти вказують на досить високий рівень поширення проявів функціональної затримки фізичного розвитку, пов’язаних з нейроендокринною дискоординацією.

Одним з найбільш уразливих органів є щитовидна залоза. Дійсно, щитовидна залоза дітей раннього та пубертатного віку характеризується підвищеною здатністю поглинати ізотопи йоду, про що свідчать більш високі еквівалентні дози її опромінення саме у ці вікові періоди. Більше того, опромінення щитовидної залози радіоактивним йодом стає пусковим механізмом виникнення та розвитку різноманітних патологічних процесів у всьому організмі. Тривалий вплив малих доз радіації активізує процеси перекисного окислення ліпідів у дітей, при цьому найбільш значних змін зазнає вихідна ланка утворення дієнових кон’югатів, відбуваються і багато інших негативних за змістом та загрозливих для здоров’я процесів. Тому вже сьогодні до групи підвищеного ризику у зв’язку з недосконалістю адаптаційних процесів відносять понад 55% дітей і підлітків, які проживають на радіаційно-забруднених територіях.

Методичні основи медичного контролю за станом здоров’я дітей і підлітків, що мешкають на радіаційно-забруднених територіях

Для забезпечення багаторічного контролю за станом здоров’я дітей, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС організована структура Національного реєстру України, який відповідно до існуючої системи охорони здоров’я передбачає виділення районного, обласного та державного рівнів управління (додаток 2).

Розроблена структурно-функціональна модель управління медичним забезпеченням дітей і підлітків, яка передбачає чітку етапність надання спеціалізованої медичної допомоги та проведення цільової диспансеризації дитячого населення, що мешкає на забруднених територіях (додаток 3).

Проведення медичного контролю за станом здоров’я дітей, що проживають на радіаційно-забруднених територіях потребує здійснення постійного комплексного нагляду-диспансеризації за участю педіатра, ендокринолога, гематолога і радіолога. Усім дітям рекомендовано двічі на рік проводити ультразвукове та гормональне обстеження стану гіпофізарно-тиреоїдної, надниркової та статевої систем.

Диспансерний нагляд за дітьми, що мешкають у зоні тривалої дії малих доз радіації, обов’язково повинен передбачати дослідження показників оксидантної та імунної систем, визначення гормонального профілю організму та ультразвукове сканування ендокринних залоз.