Об’єкти, завдання, етапи медичної експертизи

Об’єктами медичної експертизи продовольства у польових умовах при надзвичайних ситуаціях та в умовах бойових дій є:

• готова їжа та харчові продукти поточного споживання (хліб, борошно, макарони, крупи, м’ясо, жири, спиртні напої тощо);

• продовольство тривалого зберігання (сухі пайки, харчові концентрати, польові раціони, консерви тощо);

• харчові продукти місцевих заготовок від населення і зі складів в районі надзвичайних ситуацій;

• трофейні харчові продукти;

• імпортні продовольчі продукти.

До основних завдань медичної експертизи продовольства необхідно віднести:

• оцінку товарних якостей продовольства, його відповідність сертифікатам, санітарним нормам та термінам реалізації;

• оцінку ступеня зіпсованості та наявності її окремих ознак продуктів з метою запобігання харчових отруєнь, інфекційних захворювань з харчовим механізмом передачі, а також гельмінтозів (планова, періодична, спорадична експертиза);

• екстрену медичну експертизу продовольства під час розслідування причин харчових отруєнь та інфекційних захворювань, в умовах катастроф та інших надзвичайних ситуацій, при застосуванні противником засобів масового ураження у воєнний час тощо;

• виявлення зараження або отруєння противником, що відступає продовольства з диверсійною метою;

Проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах є необхідним заходом для вирішення питань щодо організації харчування рятувальних команд і потерпілого населення в умовах катастроф та у воєнний час вибору методів дезинфекції, дегазації, дезактивації, утилізації або знищення партії продовольства, що покладає велику відповідальність на медичну службу частин і з’єднань військ, цивільних формувань тощо.

Основні етапи медичної експертизи продовольства у польових умовах

Ι етап:

• зібрання інформації та санітарне обстеження продовольчого об’єкта на місці (продовольчого складу, пункту харчування, трофейних харчових продуктів, заготовок на місці);

• індикація тари, і продовольства на зараження отруйними речовинами за допомогою приладу хімічної розвідки медико-ветеринарного ПХР-МВ (рис. 1) та радіоактивними речовинами за допомогою рентгенометра-радіометра польового ДП-5А, ДП-5В (рис. 2);

• оцінка органолептичних ознак якості та псування продуктів (крім смаку);

• обґрунтування і оформлення попереднього експертного висновку.

Рис. 1. Прилад хімічної розвідки медико-ветеринарний ПХР–МВ

(1 – ручний насос; 2 – металева коробка; 3 – ремінь; 4 – склянка для сухоповітряної екстракції та аналізу продуктів; 5 – індикаторні трубки у паперових касетах; 6 – склянки для проби води; 7 – хімічні реактиви у касеті із тканини; 8 – кришка)

Рис. 2. Рентгенометр-радіометр польовий ДП–5А

(1 – зонд; 2 – кабель; 3 – перемикач піддіапазонів; 4 – тумблер підсвіту шкали; 5 - мікроамперметр; 6 – радіоактивний препарат стронцій-90; 7 – регулятор “режим”; 8 – кнопка; 9 – головні телефони)

Інструкції щодо роботи з приладом ПХР–МВ і ДП–5А та визначення органолептичних і санітарно-хімічних показників якості і псування харчових продуктів наведені в додатках 4, 5, та 6.

Варіанти попереднього експертного висновку можуть мати наступний характер:

а) продукт придатний до вживання без обмежень;

б) продукт непридатний до вживання і підлягає знищенню;

в) продукт сумнівної якості, потребує лабораторної експертизи.

ΙΙ етап:

• відбір проб продуктів сумнівної якості (не менше 10 зразків з кожної партії продовольства) для проведення бактеріологічного та санітарно-хімічного аналізу (додаток 2 і 3;

• пакування проб та оформлення супроводжувальних документів;

• транспортування проб до лабораторії.

ΙΙΙ етап:

Проведення лабораторних досліджень:

• санітарно-токсикологічне дослідження, за допомогою медичної польової хімічної лабораторії МПХЛ–54 (в санепідлабораторії дивізії), токсикологічної лабораторії ЛТ (в СЕЗ армії);

• санітарно-бактеріологічне та вірусологічне дослідження за допомогою комплектів “Лабораторія бактеріологічна ЛБ” та “Лабораторія вірусологічна ЛВ”;

• радіометричне дослідження, за допомогою радіометричної лабораторії в укладках РЛУ–2 (рис. 3);

• санітарно-хімічне і органолептичне дослідження, за допомогою лабораторії гігієнічної військової ЛГ–1 або основної ЛГ–2 (додаток 7).

Рис. 3. Радіометрична лабораторія в укладках РЛУ-2 у розгорнутому положенні

(1 – стіл з ящиків укладки та похідної меблі; 2 – дошка обробна; 3 – фарфорові ступки з пестиками для приготування однорідної маси проби; 4 – ящик для розтирання проб (настільний бокс); 5 – прес для виготовлення кювет з фольги; 6 – перелічувальна установка ДП–100-М; 7 – свинцевий домік; 8 – торцевий лічильник; 9 – стійка (етажерка) для препаратів торцевого лічильника)

У разі виникнення надзвичайних ситуацій у мирний час такі дослідження можуть бути виконані в лабораторії найближчої СЕС.

ΙV етап:

Обґрунтування і оформлення кінцевого експертного висновку, варіанти якого можуть мати наступний характер:

1. продукт доброякісний, придатний до вживання без обмежень;

2. продукт умовно придатний, може або споживатися протягом обмеженого терміну, або шляхом змішування з чистими продуктами у раціоні (з метою зниження рівнів забруднення до допустимих);

3. продукт підлягає спеціальній обробці (дегазації, дезактивації, стерилізації) з повторним проведенням санітарної експертизи;

4. продукт непридатний до вживання і підлягає знищенню (при зараженні стійкими отруйними речовинами, при перевищенні радіоактивного забруднення в 10 і більше разів від допустимих рівнів, при псуванні, загниванні тощо);

5. продукт непридатний до вживання, може бути використаний як корм для тварин;

6. продукт непридатний до вживання, може бути використаним для технічних цілей або може бути перероблений у мінеральне добриво.