Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Гігієна методичка.doc
Скачиваний:
1634
Добавлен:
12.02.2015
Размер:
11.04 Mб
Скачать

Методи збереження, транспортування, знезараження, знешкодження і утилізації твердих та рідких відходів

Збирання твердих побутових відходів здійснюється за допомогою сміттєпроводів, квартирних, дворових та вуличних сміттєзбірників, контейнерів прийнято виділяти методи стаціонарного і змінного посуду.

Для вивезення і транспортування сміття та інших твердих відходів використовують спеціальні автомашини — сміттєвози. Можливим є транспортування сміття за системою трубопроводів.

Одним з найважливіших етапів, санітарної очистки є знезараження та знешкодження твердих відходів. В ході формування і розвитку міст та інших населених пунктів склалися дві головні технології знезараження та знешкодження твердих відходів:

  • утилізаційна (переробка відходів у мінеральні добрива, біопаливо тощо.);

  • ліквідаційна (захоронення в землю, викидання в море, спалювання без використання тепла тощо).

За технічними особливостями методи знезараження та знешкодження твердих відходів можуть бути розподілені на:

  • біотермічні (використання полів компостування, біотермічних камер, сміттєзвалищ, полігонного захоронення та заводського біотермічного компостування);

  • термічні (сміттєспалювання та піроліз);

  • хімічні (гідроліз у присутності агресивних речовин);

  • механічні (механічна сепарація).

Знешкодження, знезараження та утилізація рідких відходів передбачає:

  • проведення механічної очистки (за допомогою системи грат, пісколовок, відстоювання у радіальних, вертикальних та горизонтальних відстойниках, метатенках, септиках тощо.);

  • проведення біологічної очистки (використання полів фільтрації та зрошення, біологічних фільтрів, біологічних ставків, аеротенки тощо);

  • проведення знезараження (застосування використання препаратів хлору).

Методи знешкодження твердих побутових відходів повинні відповідати наступним основним гігієнічним вимогам:

  • забезпечення надійного знешкоджувального ефекту, перетворення відходів на нешкідливий в епідемічному та санітарному відношенні субстрат;

  • найкращим слід вважати такий метод, який дозволяє ефективно знешкодити відходи впродовж того проміжку часу, протягом якого вони утворюються;

  • необхідно запобігти відкладанню яєць та розвитку личинок мух як у відходах під час знешкодження, так і в отриманому внаслідок знешкодження субстраті;

  • необхідно запобігти доступу гризунів у процеси знешкодження відходів і перетворити відходи в субстрат, несприятливий для їх життя та розвитку;

  • необхідно запобігати забрудненню повітря леткими продуктами руйнації органічних речовин;

  • під час знешкодження відходів не повинні забруднюватися поверхневі та підземні води;

  • необхідно дозволяти максимально і безпечно для здоров'я людей використовувати корисні властивості твердих побутових відходів, оскільки вони містять до 6% утилю, і, отже, при їх спалюванні можна отримувати теплову енергію, при біотермічній переробці –– органічні добрива, а харчові відходи використовувати для відгодівлі тварин.

Особливості улаштування станції біологічної очистки стічних вод у містах

передбачає таку послідовність проведення технологічних операцій:

1. Технологічна операція: прийом стічних вод.

2. Технологічна операція: механічна очистка.

3. Технологічна операція: біологічна очистка

4. Технологічна операція: знезараження.

Для прийому стічної води споруджують приймальний колодязь та гасник швидкості. Далі стічні води надходять на станцію грат, що обладнана залізними решітчастими фільтрами, які дозволяють очистити воду від великих завислих і зважених предметів (гілля, листя, папір тощо) та пісколовки, тобто бетонні резервуари, в яких різко уповільнюється швидкість протікання стічних вод, в результаті чого великі та мілкодисперсні речовини адсорбуються і осідають на дно.

Первинні радіальні відстійники являють собою великі бетонні ємності, в які вноситься певна кількість мулу для здійснення відповідних біологічних реакцій. Стічна вода, повільно проходячи через ємкості, вивільняється від завислих та зважених частинок, що осідають на дно резервуара і внаслідок впливу живих організмів, перетворюється на мул, який періодично забирають та вивозять на спеціальні мулові майданчики.

Потім стічна вода надходить в аеротенки, де змішується з повітрям, що нагнітається насосною станцією. Кисень повітря окислює органічні речовини, які знаходяться у воді.

Наступний етап очистки — відстоювання стічних вод у вторинних радіальних відстійниках. Принцип їх улаштування аналогічний будові і первинних радіальних відстійників.

Після проходження вторинних відстійників стічна вода надходить у хлораторну, де знезаражується з використанням газоподібного хлору, виходячи із розрахунку 4-10 мг/л. Колі-титр стічної води після проведення хлорування повинен дорівнювати 1 мл.

Після здійснення санітарної очистки знезаражена та знешкоджена стічна вода викидається у річку.

Особливості збирання, видалення, знезараження та знешкодження

відходів лікувально-профілактичних закладів

Стічні води соматичних лікарень, в яких відсутні інфекційні відділення, можуть спускатися безпосередньо в міську каналізацію.

Водночас стічні води інфекційних відділень (лікарень), туберкульозного, шкірно-венерологічного та інших диспансерів є дуже небезпечними у епідеміологічному відношенні. Якщо в побутових стічних водах населених місць співвідношення патогенних мікроорганізмів до кишкових паличок складає 1:10000 1:1000000, то в стічних водах інфекційних відділень досягає рівня 1:100-1:1000. Тому екскременти хворих на кишечні інфекції перед зливом у загальну лікарняну каналізацію слід обов’язково дезінфікувати у суднах, додаючи 200 г хлорного вапна на 0,5 л випорожнень. Тривалість такої обробки повинна становити 30-45 хв.

Централізована обробка стічних вод інфекційних відділень здійснюється шляхом використання наступних методів:

а) термічний (доведення температури стічної води до t° 100° С впродовж 10 хв) метод;

б) механічний (очистка стоків септику з наступною обробкою розчином хлорного вапна у кількості 30 мг активного хлору на 1 л стоків впродовж 30 хв) метод;

в) хімічний (безпосередня обробка стоків розчином хлорного вапна у кількості 50 мг активного хлору на 1 л стоків протягом 60 хв) метод;

г) біологічний (із застосуванням серійних установок типу КУ, БИО, КУО, аеротенків, біофільтрів, наземних та підземних полів фільтрації, фільтрувальних траншей, піщано-гравійних фільтрів) метод.

На рис. 1 і 2 наведені принципові схеми збирання, видалення, знезараження та знешкодження відходів лікувально-профілактичних закладів, а в таблиці 3 представлені нормативні показники санітарного стану стічної води, яка пройшла відповідну обробку.