Розрахунок товщини захисного екрану за таблицями

Визначення товщини захисного екрана за кратністю послаблення дози випромінювання передбачає розрахунок кратності послаблення в результаті зіставлення фактичної потужності джерела випромінювання із максимально допустимою та знаходження товщини екрана за допомогою спеціальних таблиць – шукана величина розташована на перехресті значень енергії випромінювання та кратності послаблення (додатки № 2, 3, 4).

При незбіжності даних кратності послаблення та енергії випромінювання з указаними в таблиці результатами, товщину екрану знаходять шляхом інтерполяції або використовують свідомо більш значні числа, забезпечуючи тим самим більш надійний захист. Величина коефіцієнта послаблення (кратність послаблення) визначається за формулою (6):

; (6)

де:

К – кратність послаблення;

Р – одержана доза;

Ро – гранично-допустима доза.

З метою створення безпечних умов при постійній роботі використовують ліміти гранично-допустимих доз опромінення, які розраховані на підставі гранично-допустимих річних доз та умов роботи, що передбачається (додаток 5).

Приклад: Лаборант, який проводить фасування радіоактивного золота 198 Au, енергія випромінювання якого становить 0,5 МеВ, без захисту за годину опромінення одержує дозу опромінення 5 мБер. Укажіть, якої товщини повинен бути екран зі свинцю, що передбачається застосувати для створення безпечних умов праці лаборанта:

У нашому випадку:

разів

В додатку 2 на перетині ліній, що відповідають кратності послаблення 5 та енергії випромінювання 0,5 МеВ знаходимо, що необхідна товщина свинцевого екрану повинна бути 11 мм.

Розрахунок товщини захисного екрану за числом шарів половинного послаблення

Розрахунок товщини захисного екрану за числом шарів половинного послаблення не враховує енергію випромінювання. Шаром половинного послаблення називають товщину матеріалу, що послаблює потужність –випромінювання в 2 рази. Шар половинного послаблення для свинцю становить 1,8 см, для заліза – 2,4 см, для бетону – 10 см. Таким чином, 1 шар послабляє енергію випромінювання в 2 рази, 2 шари – в 4 рази, 3 шари – в 8 разів тощо (додаток 6).

Визначення товщини захисного екрана з використанням цього методу передбачає розрахунок кількості шарів половинного послаблення, які необхідні для зменшення енергії випромінювання у відповідну кількість разів.

Приклад: Необхідно послабити інтенсивність –випромінювання ₆₀Со з енергією 1,5 МеВ у 1000 разів з використанням екрану із заліза.

З додатку 6 знаходимо, що для послаблення у 1000 разів необхідно використати 10 шарів половинного послаблення. Товщина 1 шару половинного послаблення із заліза складає 2,4 см. Отже, загальна товщина екрану із заліза дорівнює 2,4 х 10 = 24 см.

Радіаційний контроль – це контроль за забезпеченням радіаційної безпеки, виконанням вимог щодо санітарних норм праці з радіонуклідами, а також отримання інформації про опромінення медичного персоналу та населення.

Розрізняють 4 види радіаційного контролю:

• дозиметричний;

• радіометричний;

• індивідуально–дозиметричний;

• спектрометричний.

Відповідно до класифікації основних видів радіаційного контролю, апаратуру для радіаційного контролю за призначенням слід розподілити на наступні групи:

• дозиметричні прилади, що призначені для вимірювання потужності дози (рівня радіації), який іноді називають фоном. Крім того, до цієї групи відносяться такі прилади як індикатори–сигналізатори, тобто найпростіші прилади для встановлення наявності іонізуючого випромінювання або сигналізації про перевищення заданого порогу радіації.

• радіометричні прилади, за допомогою яких визначають рівень радіоактивного забруднення різних предметів;

• індивідуально-дозиметричне портативне обладнання, передусім, мініатюрні переносні прилади, що призначені для проведення індивідуального контролю та визначення дози опромінення за певний проміжок часу;

• спектрометричні установки, що надають можливість установити спектральні характеристики радіонуклідів і, таким чином визначити їх вміст у будь–якому радіоактивно забрудненому об’єкті.