Актуальні проблеми психогігієни

Протягом останніх років серед комплексу профілактичних наук, що складають сучасну гігієну, однією з найбільш мультикритеріальних, багатогранних та інтегративних за своїм змістом у багатьох країнах світу по праву визнають психогігієну.

Дійсно, глибокі зміни соціальних стереотипів в результаті докорінних та глибинних соціальних, економічних та політичних зрушень, які відбуваються нині в більшості з них не можуть не накладати свій відбиток на нервово-психічну сферу особистості людини, сприяють зростанню ступеня поширення психічних розладів, порушень психічної, психофізіологічної та соціально–психологічної адаптації, формуванню різноманітних проявів соціальної дезадаптації тощо.

Епідеміологічні дослідження останніх років свідчать про те, що сьогодні питома вага дітей з невротичними реакціями в різних країнах Європи коливається від 28% до 74%. За даними комітету експертів ВООЗ, розлади психічного здоров’я, які порушують процеси соціального становлення та професійного самовизначення особистості, зустрічаються практично у кожної двадцятої дитини. Це узагальнені дані світової статистики.

Проте у розвинутих урбанізованих країнах Західної Європи та Північної Америки число психічних зрушень, що мають функціональну природу, є значно вищим. Зокрема, діти з невротичними проявами у Франції складають 38% від загального числа, у Швейцарії – 32%. В Україні, Росії та деяких інших країнах СНД, за даними спеціальних досліджень, що були проведені, рівень поширення вже сформованих психічних захворювань в дитячому віці становить 10–15%, в підлітковому – 20-25%, що, до речі, є в 10-12 разів більшим, ніж за даними офіційної статистики, яка проводиться на підставі визначення числа звертань за медичною допомогою до психіатра.

Більшість з неврозів, дійсно, виникає саме впродовж шкільного періоду життя. Установлено, що астено-невротичні реакції спостерігаються у 12-20% дітей шкільного віку. Слід відмітити і те, що переважна більшість з них має психогенний характер, тобто виникає як наслідок дії психотравмуючих ситуацій і належить до категорії так званих граничних нервово-психічних розладів. Однак хоча ці реакції є нетривалими, такими, що минають, вони являють собою незаперечні передумови формування та розвитку стану психічної дезадаптації, для якої властивим слід вважати суттєве посилення окремих рис та особливостей особистості, що зумовлюють її вибіркову уразливість до впливу окремих психогенних факторів на тлі адекватної стійкості до діїінших. Тому проблема забезпечення наукового підґрунтя сучасних психогігієнічних досліджень потребує поглибленого розгляду методологічних та прогностичних аспектів проблеми формування психічно здорової особистості.

Отже, розглянемо основні фундаментальні питання проблеми, яка знаходиться в центрі уваги.

Психогігієна – галузь сучасної гігієни, що вивчає стан нервово-психічного здоров’я населення, його динаміку у зв’язку зі впливом на організм людини природних, соціальних, виробничих і побутових чинників та розробляє на підставі цих досліджень науково-обґрунтовані заходи щодо активного впливу на людський організм та середовище його перебування з метою створення найбільш сприятливих умов для збереження та зміцнення як психічного, так і соматичного здоров’я.

Основні завдання психогігієни:

• аналіз нервово-психічного здоров’я населення;

• розробка вікових стандартів розвитку психофізіологічних функцій та особливостей особистості;

• вивчення характеру впливу чинників середовища на організм та їх нормування з урахуванням динамічних зрушень психофізіологічних та психологічних показників функціонального стану організму та показників особливостей особистості;

• наукове обґрунтування ефективних заходів щодо запобігання зрушень у нервово–психічному стані, збереження та зміцнення психічного і соматичного здоров’я людини.