Методика виконання самостійної роботи

В ході практичного заняття студенти розглядають місце та значення раціонального харчування у процесі збереження і зміцнення здоров’я людини та подовження тривалості активного життя, знайомляться з основними видами харчування, принципами раціонального харчування, розглядають фізіолого-гігієнічне значення основних харчових речовин, визначають енерговитрати та харчовий статус.

Необхідно враховувати, що сучасні дані наук про харчування і, передусім, гігієни харчування та нутріціології виділяють чотири головні особливості біологічної дії їжі на організм людини, і у зв’язку з цим, чотири види харчування (табл. 1).

Таблиця 1

Класифікація харчування за біологічною дією їжі

Біологічна дія	Призначення	Види харчування	Група населення
Специфічна	Профілактика аліментарних захворювань	Раціональне	Здорові
Неспецифічна	Профілактика захворювань неспецифічної (багатофакторної) природи	Превентивне	Особи, що відносяться до групи ризику
Захисна	Профілактика професійних захворювань	Лікувально-профілактичне	Особи, зі шкідливими та особливо шкідливими умовами праці
Фармакологічна	Відновлення порушеного внаслідок захворювання гомеостазу та діяльності окремих функціональних систем організму	Дієтичне (лікувальне)	Хворі

Основні функції їжі

Як основні функції їжі слід визначити:

1. Енергетична функція — забезпечення організму енергією. Постачальниками енергії є вуглеводи, жири та білки.

2. Пластична функція — забезпечення організму пластичними речовинами. Для забезпечення цієї функції необхідно надходження білків, в меншій мірі ця функція характерна для жирів та вуглеводів, крім того, для побудови кісткової тканини велике значення має надходження до організму мінеральних речовин.

3. Біорегуляторна функція — полягає в тому, що їжа містить речовини, з яких утворюються ферменти та гормони, тобто біологічні регулятори обміну речовин. В утворенні цих речовин особливу роль відіграють білки, вітаміни та мікроелементи.

4. Пристосувально-регуляторна функція — кожна харчова речовина має специфічне значення в пристосувально-регуляторній діяльності різних функціональних систем організму, і, насамперед, систем травлення та виділення. Наприклад, харчові волокна (клітковина, пектини), які нещодавно вважались баластовими речовинами, беруть участь у регуляції моторної функції кишок.

5. Імунно-регуляторна функція — здатність організму протистояти впливу пошкоджувальних чинників залежить від якості харчування, особливо від білкового та вітамінного складу, вмісту есенціальних жирних кислот, мікроелементів (залізо, цинк, йод).

6. Реабілітаційна функція — харчування відіграє важливу роль у реабілітації здоров'я хворих, прискорює їх одужання, запобігає виникненню рецидивів та переходу хвороби з гострої форми у хронічну.

7. Смакова функція — пов'язана з постачанням в організм смакових речовин, які сприяють підтриманню на певному рівні харчової мотивації. До складу смакових речовин входять ефірні олії, органічні кислоти, цукристі речовини тощо.