Індекс психофізіологічної адаптації визначають за формулою (1):

(1)

де ІПфА – індекс психофізіологічної адаптації;

а – кількість випадків з ознаками наявності позитивної (“+”) динаміки розвитку з боку окремої психофізіологічної функції або особливості особистості;

b – кількість випадків з ознаками наявності негативної (“–”) динаміки розвитку з боку окремої психофізіологічної функції або особливості особистості;

с – кількість випадків зі стабільними результатами динамічних (“0”) зрушень з боку окремої психофізіологічної функції або особливості особистості.

Кількісні критерії оцінки ступеня успішності психофізіологічної адаптації організму такі:

1. перебіг психофізіологічної адаптації задовільний: ІПфА = 0,50 – 1,00;

2. перебіг психофізіологічної адаптації нестабільний, спостерігається напруження адаптаційних механізмів: ІПфА = 0,25 – 0,50;

3. перебіг психофізіологічної адаптації незадовільний: ІПфА = 0 – 0,25;

4. зрив процесів перебігу психофізіологічної адаптації: ІПфА = 1,0 – 0.

Значення експрес-індексу стрес-індикації розраховують за формулою (2):

ЕІСІ = Е + Т + Н + К + В; (2)

де ЕІСІ – експрес-індекс стрес-індикації;

Е – ступінь вираження емоційної стійкості (за особистісним опитувальником Айзенка);

Т – співвідношення величин ситуативної і особистісної тривожності (за особистісним опитувальником Спілбергера);

Н – рівень нервово-психічного напруження (за особистісним опитувальником Немчіна);

К – значення інтегрального показника координації рухів;

В – стан вегетативного забезпечення діяльності серцево-судинної системи, що визначається на підставі визначення наявності функціональних і органічних порушень серцевого ритму

Кількісні критерії оцінки отриманих результатів наступні:

• до 6 балів – група сприятливого прогнозу;

• 7–9 балів – група спостереження (еустрес – фаза активації адаптаційних механізмів), потребує періодичного спостереження з боку шкільного лікаря, шкільного психолога та педагогів, необхідна специфічна самокорекція функціонального стану з використанням психогігієнічних і психофізіологічних методик;

• 10–13 балів – група ризику дезадаптації (дистрес – фаза гострого стресу): потребує посиленого нагляду з боку шкільного лікаря, шкільного психолога, педагогів і специфічної самокорекції функціонального стану з використанням психогігієнічних, психофізіологічних і психологічних методик подолання наслідків стресових, екстремальних та кризових ситуацій;

• понад 14 балів – група наявної дезадаптації (хронічний стрес при низькому рівні реактивності, преморбідний, донозологічний стан): потребує негайної консультації педіатра, невролога, психіатра, необхідним є постійний нагляд з боку шкільного психолога та психологічна підтримка педагогів

Зрештою, показники індексу біхевіорального благополуччя визначають за формулою (3):

ІББ = Н + А + Н; (3)

де ІББ – індекс біхевіорального благополуччя;

Н – характер вживання нікотину;

А – характер вживання алкоголю;

Н – характер вживання фармакологічно-активних і наркотичних психічно-активних речовин.

Відповідно до значень індексу кожного з досліджуваних осіб можна віднести до однієї з 4 категорій:

• 1 категорія: високо біхевіорально благополучні особи (ІББ у межах від 0 до 2 балів);

• 2 категорія: середньо біхевіорально благополучні особи (ІББ становить 3 бали) із соціально-поведінковим ризиком залежності від психічно-активних речовин завдяки соціальним контактам із оточенням, яке провокує їх широке використання;

• 3 категорія: низько біхевіорально благополучні особи (ІББ у межах від 4 до 5 балів) із індивідуальним поведінковим ризиком залежності від психічно-активних речовин;

• 4 категорія: біхевіорально неблагополучні особи (ІББ у межах від 6 до 13 балів) із наявною залежністю від психічно-активних речовин.

Відповідно до прогностичного підходу психічне здоров’я людини являє собою похідну, результат впливу різноманітних чинників внутрішнього стану, навколишнього середовища та соціальних умов життя, що підлягають якісній і кількісній оцінці та імовірнісному передбаченню і, отже, дозволяють розробити системи та заходи щодо управління здоров’ям людини.

Основні методи прогнозування психічного здоров’я:

1. Фізiологiчні методи, що полягають у визначенні та бальній оцiнці рiвня розвитку психофізіологічних функцiй та особливостей особистості, дослідженні меж фiзiологiчних коливань стану критерiальних функцiй, векторному аналiзі особистісної перспективностi тощо.

Переліченi методи досить інформативнi, але, водночас, дозволяють вирiшити лише окремi проблеми визначення соціальної надiйностi та професійної перспективності i, тому, надто однобiчнi та схематичнi.

2. Кiбернетичнi методи, що передбачають аналiз вхiдних та вихiдних параметрiв функціональних систем організму, які складаються у ході виконання повсякденної діяльності.

На жаль, методи подібного змісту не дозволяють проаналізувати глибиннi процеси, що вiдбуваються в організмi при пред’явленні незвичних для нього подразникiв i, отже, визначити ефективнiсть становлення робочого динамiчного стереотипу як основи здійснення будь-якої діяльності та передумови ефективного управління здоров’ям людини.

3. Iмовiрнісно-статистичнi методи, що детермiнованi необхiднiстю нагромадження та математичної обробки великих масивiв статистичних даних з подальшою змiстовною iнтерпретацiєю кiнцевих результатiв.

Проте складний мультикритеріальний підхід, властивий для означених вище методів, є правомірним лише в ходi вирiшення глобальних, складних, багатоварiантних проблем,

4. Створення експертних систем з наступною експертною оцінкою отриманих результатів на основi фундаментальних положень нечiткої логiки, нейрогенних мереж що передбачає опис причинно-наслiдкових зв’язків між провідними чинниками, які формують здоров’я, у виглядi висловлень природною мовою, створення бази даних лінгвістичних змінних та формалiзацiю взаємозв’язкiв матричної системи “фактори - прогноз” за допомогою нечiтких логiчних рiвнянь.

Як відомо, експертна система є гнучким сучасним поліфункціональним інструментом, який надає можливість вирішувати питання діагностики, прогнозування, управління функціональним станом, збереження і зміцнення здоров’я. Основою для розробки систем такого роду служать певні бази знань про властивості та рівень функціонування регуляційних систем організму, в першу чергу, центральної нервової системи, конституційно-генетичні особливості адаптаційного реагування, індивідуально-типологічні та біосоціальні характеристики особистості людини.

На рисунку 1 наведена структура експертної системи для прогнозування успішності операторської діяльності на підставі даних психогігієнічних досліджень.

Висока

Вище середнього

Середня

Нижче середнього

Низька

Успішність операторської

діяльності

Психофізіологічні особливості організму

Особливості особистості організму

Швидкість простої зорово-моторної реакції		Екстравертованість
Швидкість диференційованої зорово-моторної реакції		Нейротизм
Рухомість нервових процесів		Ситуативна тривожність
Врівноваженість нервових процесів		Особистісна тривожність
Швидкість переключення уваги		Депресивність
Стійкість уваги		Роздратованість
Точність лінійного окоміру		Врівноваженість
Координація рухів		Реактивна агресивність
М’язово-суглобова чутливість		Емоційна лабільність

Рис 1. Структура експертної системи для прогнозування успішності операторської діяльності на підставі даних психогігієнічних досліджень

Запровадження індивідуалізованого підходу на основі використання шкал інтегральних критеріїв оцінки процесів формування морфофункціонального стану, психофізіологічних функцій та особливостей особистості

Саме такою є методика скринінгової оцінки ступеня ризику виникнення донозологічних зрушень у стані психічного здоров’я учнів і студентів, яка надає можливість визначити рівень психічного здоров’я як окремої особи, так і організованого колективу загалом, об’єктивно оцінити його динамічні зрушення, зумовлені впливом різноманітних чинників навколишнього середовища та соціальних умов життя, дозволяє своєчасно звернути увагу на появу найперших, вихідних за своїм змістом, зрушень у стані психічного здоров’я, що мають донозологічний характер і є передвісниками формування психічної дезадаптації та розвитку психічної патології.

Основною відмітною рисою скринінгової оцінки ступеня ризику виникнення донозологічних зрушень у стані психічного здоров’я учнів і студентів є її максимальна ефективність щодо визначення доцільності використання заходів психопрофілактичного і психогігієнічного змісту, а також заходів психологічної корекції відхилень у психічному стані, що виникають на рівні передзахворювання та мають бути усунені завдяки ранній діагностиці та застосуванню засобів запобіжного змісту.

Запропонована методика скринінгової оцінки практично здійснюється у такій спосіб. На попередньому етапі на підставі проведення анкетування або інтерв’ювання з використанням особистісних опитувальників і тестових методик, що запропоновані, визначаються особливості особистості дівчат і юнаків певного організованого колективу, а саме: показники щодо рівня вираження нейротизму, ситуативної і особистісної тривожності, а також шкільної тривожності, емоційного вигоряння, агресивності та схильності до розвитку депресивних станів.

Дослідження подібного змісту, як правило, проводяться в ході або після здійснення щорічних профілактичних медичних оглядів на початку навчального року, тобто саме в той період, протягом якого відбувається активація усіх процесів психологічного і психофізіологічного змісту та найбільш чітко діагностуються початкові зрушення у стані психічного здоров’я.

В подальшому на підставі використання запропонованої комплексної бальної шкали скринінгової оцінки ступеня ризику виникнення донозологічних зрушень у стані психічного здоров’я визначають кількість балів окремо за кожним із досліджуваних показників, використовуючи дані, наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Комплексна бальна шкала скринінгової оцінки ступеня ризику виникнення

донозологічних зрушень у стані психічного здоров’я учнів і студентів

Показники	Методика дослідження	Компоненти скринінгової оцінки та ступінь їх вираження	Кіль-кість балів
Рівень нейротизму	Особистісний опитувальник Айзенка	Рівень нейротизму, бали:
		висока емоційна стійкість (до 10)	1
		помірна емоційна стійкість (11-14)	2
		висока емоційна нестійкість (15-18)	3
		дуже висока емоційна нестійкість (19-24)	4
Рівень емоційного вигоряння	Методика діагностики рівня емоційного вигоряння Бойко	Рівень вираження фаз розвитку емоційного вигоряння (напруження, резистенції, виснаження), бали:
		усі фази несформовані (до 36) одна із фаз на стадії формування (37-60) та дві фази несформовані (до 36)	1
		одна фаза несформована (до 36) та дві фази на стадії формування (37-60) дві фази несформовані (до 36) та одна фаза сформована (понад 61) усі фази на стадії формування (37-60)	2
		одна фаза несформована (до 36), одна фаза на стадії формування (37-60) та одна фаза сформована (понад 61) дві фази на стадії формування (37-60) та одна фаза сформована (понад 61) одна фаза несформована (до 36) та дві фази сформовані (понад 61)	3
		одна фаза на стадії формування (37-60) та дві фази сформовані (понад 61) усі фази сформовані (понад 61)	4
Рівень тривожності	Особистісний опитувальник Спілбергера	Рівні ситуативної (СТ) та особистісної (ОТ) тривожності, бали:
		низька СТ (до 30) та низька ОТ (до 30)	1
		низька СТ (до 30) та помірна ОТ (31-44) помірна СТ (31-44) та низька ОТ (до 30) помірна СТ (31-44) та помірна ОТ (31-44)	2
		низька СТ (до 30) та висока ОТ (понад 45) помірна СТ (31-44) та висока ОТ (понад 45) висока СТ (понад 45) та низька ОТ (до 30) висока СТ (понад 45) та помірна ОТ (31-44)	3
		висока СТ (понад 45) та висока ОТ (понад 45)	4
Рівень шкільної тривожності	Методика діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса	Рівень шкільної тривожності та симптомів, що її формують, бали:
		низька загальна тривожність у школі (до 11)	1
		помірна загальна тривожність (12-16), рівень симптомів, що її формують, низький або помірний: переживання соціального стресу (до 8), фрустрація потреби у досягненні успіху (до 9), страх самовираження (до 4), страх ситуації перевірки знань (до 4), страх не відповідати очікуванням оточуючих (до 3), низька фізіологіч-на опірність (до 3), проблеми у відношеннях з вчителями або викладачами (до 5).	2
		помірна загальна тривожність (12-16), більше трьох із симптомів, що її формують мають високий рівень: переживання соціального стресу (9-11), фрустрація потреби у досягненні успіху (10-13), страх самовираження (5-6), страх ситуації перевірки знань (5-6), страх не відповідати очікуванням оточуючих (4-5), низька фізіологічна опірність (4-5), проблеми у відношеннях з вчителями або викладачами (6-8)	3
		висока загальна тривожність у школі (17-22)	4
Рівень агресивна-ності	Методика діагностики агресії Басса та Дарки	Рівень показників агресії (фізична, вербальна та непряма агресія, негативізм, роздратування, підозрілість, почуття образи та провини), бали:
		низький рівень усіх показників (до 55), однак можливий високий рівень одного з них (понад 55)	1
		від двох до чотирьох показників мають високі рівні (понад 55)	2
		від п’яти до семи показників мають високі рівні (понад 55)	3
		високий рівень усіх показників (понад 55)	4
Схильність до розвитку депресивного стану	Психометрична шкала Цунга для самооцінки депресії	Рівень вираження депресивних проявів, бали:
		відсутність депресивних проявів, стан без депресії (до 49)	1
		легка депресія ситуативного або невротичного ґенезу (50-59)	2
		субдепресивний стан (60-69)	3
		депресивний стан (понад 70)	4

Далі, з метою здійснення розподілу учнів і студентів за категоріями ризику з урахуванням ступеня імовірності виникнення відхилень у стані їх психічного здоров’я, виявлення дівчат і юнаків з донозологічними зрушеннями і патологічними проявами, а також визначення характеру втручань, які мають бути рекомендовані в кожному конкретному випадку, за допомогою формули (4) розраховують інтегральний показник оцінки особливостей психічного стану (ІПОПС) кожного представника досліджуваної групи:

ІПОПС = Н + ЕВ + Т + ШТ + А + Д ; (4)

де Н – рівень нейротизму, ЕВ – рівень емоційного вигоряння, Т – рівень тривожності, ШТ – рівень шкільної тривожності, А – рівень агресивності, Д – ступінь схильності до розвитку депресивного стану.

Відповідно до величини ІПОПС, що розрахований, досліджувану особу можна віднести до однієї із 4 категорій, які визначені, а саме до категорій: з мінімальним (до 8,0 балів), низьким (від 8,1 до 12,0 балів), помірним (від 12,1 до 17,0 балів) або високим (понад 17,1 балів) ризиком виникнення донозологічних зрушень у стані психічного здоров’я (табл. 2).

Таблиця 2

Визначення категорій осіб у залежності від ступеня ризику виникнення

донозологічних зрушень у стані психічного здоров’я

Категорія	Діапазон балів	Характеристика основних проявів	Рекомендації щодо покращання стану психічного здоров’я
1 категорія: Мінімальний ризик виникнення донозологічних зрушень у стані психічного здоров’я	до 8,0 балів	Високий рівень стійкості до дії психотравмуючих факторів навколишнього середовища та соціальних умов життя	Спеціальних заходів щодо покращання стану психічного здоров’я дівчата і юнаки не потребують. Рекомендується проведення загальнопрофілактичних заходів, дотримання здорового способу життя тощо. Повторне обстеження – через 1 рік.
2 категорія: Низький ризик виникнення донозологічних зрушень у стані психічного здоров’я	8,1–12,0 балів	Виникнення тимчасового психічного дискомфорту і зру-шень у функціональному стані організму, що є чинниками ризику формування патологічних змін з боку психічного здоров’я в умовах постійного впливу психотравмуючих чинників	Підвищена увага з боку педагогів і батьків. Використання психопрофілактичних заходів, таких як психогімнастика та психорелаксаційні вправи, оптимізація рухової активності, раціоналізація режи-мних елементів, усунення загального напру-ження та нормалізація функціонування органів і систем організму. Повторне обстеження – через 6 місяців.
3 категорія: Помірний ризик виникнення донозо-логічних зрушень психічного здоров’я	12,1–17,0 балів	Постійний психічний дискомфорт, наявність стійкої тенденції до погіршання стану психічного здоров’я	Обстеження у медичного психолога в динаміці часу. Підвищена увага з боку педагогів, шкільного лікаря, шкільного психолога і батьків. Застосування як профілактичних, так і психокорекційних заходів, психофізичних і психотехнічних вправ та ігор.
4 категорія: Високий ризик виникнення донозологічних зрушень у стані психічного здоров’я	понад 17,0 балів	Розвиток стійких донозологічних зрушень у стані психічного здоров’я	Проведення поглибленої діагностики психічного стану дівчат і юнаків із консуль-туванням медичного психолога та лікаря-психіатра. Застосування індивідуальних та групових заходів психокорекції, а також підбір комплексів психокорекційних вправ з урахуванням особливостей особистості та психоемоційного стану учнів і студентів.

Для оцінки узагальненого рівня психічного здоров’я організованого колективу, виявлення схильності окремих його членів до виникнення різноманітних форм психічної патології, а також визначення доцільності використання психопрофілактичних, психогігієнічних та психокорекційних програм за формулою (5) розраховують інтегральний показник оцінки особливостей психічного стану організованого колективу (ІПОПСК):

Σ (Н_i + ЕВ_i + Т_i+ ШТ_i + А_i + Д_i)

ІПОПСК = ————————————————— (5)

n

де Н – рівень нейротизму, ЕВ – рівень емоційного вигоряння, Т – рівень тривожності, ШТ – рівень шкільної тривожності, А – рівень агресивності, Д – схильність до розвитку депресивного стану, n – кількість осіб в колективі.

З метою оцінки якісних та кількісних динамічних змін психічного здоров’я конкретної особи або певного організованого колективу загалом, а також для оцінки ефективності застосування психопрофілактичних і психогігієнічних методів корекції психічного стану за формулою (6) розраховують інтегральний показник динамічних змін стану психічного здоров’я індивідуума (ІПДЗПЗ) та за формулою (7) – інтегральний показник динамічних змін особливостей психічного стану організованого колективу (ІПДЗПЗК):

ІПОПС₁ – ІПОПС₂

ІПДЗПЗ = —————————  100% ; (6)

ІПОПС₁

де ІПОПС₁ та ІПОПС₂ – інтегральні показники оцінки особливостей психічного стану окремої особи впродовж різних періодів спостереження (наприклад, до і після застосування психопрофілактичних і психогігієнічних методів корекції психічного стану, на початку та наприкінці навчального року тощо).

ІПОПСК₁ – ІПОПСК₂

ПДЗПЗК= ——————————  100% ; (7)

ІПОПСК₁

де ІПОПСК₁ та ІПОПСК₂ – інтегральні показники оцінки особливостей психічного стану організованого колективу протягом певного періоду спостереження.

Необхідно відзначити, що повторне обстеження, як правило, має проводитися або на початку наступного навчального року, якщо учнів і студенти (або організований колектив) відносяться до категорії з мінімальним ризиком виникнення донозологічних зрушень у стані психічного здоров’я, або після застосування психопрофілактичних і психокорекційних методів, для оцінки та визначення ступеня їх ефективності.

Сприятливим перебіг психічної, психофізіологічної і соціально-психологічної адаптації без виникнення ризику розвитку донозологічних відхилень у психічному стані вважають в тому випадку, якщо ІПДЗПЗ або ІПДЗПЗК має позитивні або нульове значення. Як ефективне застосування психопрофілактичних і психокорекційних методів визначають в тому випадку, якщо розраховані показники становлять не менше +5%. Крім того, на підставі оцінки значень ІПДЗПЗК здійснюють порівняння ступеня ефективності психопрофілактичних і психокорекційних програм в різних як за якісними, так і за кількісними характеристиками організованих колективах.

Отже, запропонована методика, в основі якої знаходиться вивчення найбільш значущих, критеріальних з соціальної, навчальної та професійної точок зору, особливостей особистості учнів і студентів та визначення ступеня ризику як виникнення донозологічних зрушень у стані психічного здоров’я, так і формування окремих проявів психічної патології, сприяє ранньому та адекватному проведенню відповідної психопрофілактичної та психокорекційної роботи, яка спрямована на покращання стану психічного здоров’я дівчат і юнаків.

Крім того, слід підкреслити, що пріоритетними напрямками підходу до розв’язання проблем психогігієнічного змісту є варіаційно-статистичне прогнозування популяційних та індивідуальних тенденцій віково-статевих змін як психічного здоров’я в цілому, так і його окремих критеріальних показників, передбачення ступеня впливу соматичної патології і, першу чергу, хронічних захворювань на процеси формування особистісної сфери, прогнозування ступеня успішності перебігу психічної адаптації загалом та її окремих видів зокрема серед різних контингентів населення.

Провідними психогігієнічними принципами оптимізації повсякденної діяльності людини є:

1. проведення гігієнічного нормування виробничої (навчальної) діяльності людини;

2. визначення чинників, які сприяють ломці адаптаційних механізмів і, насамперед, урахування кризових періодів у житті людини, в основі яких знаходяться перебудова структурної організації особистості, психофізіологічні та поведінкові зрушення, зміни психосоціальної орієнтації;

3. раціональна організації позаробочої (позанавчальної) діяльності людини, що передбачає вивчення індивідуальних особливостей темпераменту, характеру, мотиваційної спрямованості рівня суб’єктивного контролю та нервово-психічних станів, урахування вікових закономірностей їх змін, використання активних методів психофізіологічного впливу на процеси формування критеріальних показників особистості;

4. обґрунтування та диференційоване запровадження заходів психофізіологічного впливу на особистості та психогігієнічної корекції та реабілітації.