Методика санітарного обстеження земельної ділянки та відбору проб ґрунту

Санітарне обстеження земельної ділянки передбачає:

• визначення призначення ділянки (територія лікарні, дитячих закладів, шкіл, промислових підприємств, об'єктів знешкодження відходів комунально-побутового, виробничого, будівельного походження тощо);

• візуальне обстеження території ділянки, визначення характеру та розміщення (віддаленості) джерел забруднення ґрунту, рельєфу місцевості, напрямку руху ґрунтових вод;

• визначення механічного складу ґрунту (пісок, супісь, суглинок, чорнозем);

• визначення місць відбору проб ґрунту для аналізу: ділянки біля джерела забруднення і контрольної ділянки завідомо чистого ґрунту, що розміщується на певному віддаленні від цього джерела.

У таблиці 1 і 2 наведені показники санітарного стану грунту та узагальнена шкала оцінки санітарного стану грунту.

Таблиця 1

Показники санітарного стану ґрунту

Група показників		Показники
Санітарно-фізичні		Механічний склад, коефіцієнт фільтрації, повітропроникність, вологопроникність, капілярність, вологоємність, загальна та гігроскопічна вологість
Фізико-хімічні		Активна реакція (рН), ємність поглинання, сума поглинутих основ
Показники хімічної безпеки:	- хімічні речовини природного походження	Фоновий вміст валових та рухомих форм макро- і мікроелементів незабрудненого ґрунту
	- хімічні речовини антропогенного походження (показники забруднення ґрунту ЕХР)	Залишкові кількості пестицидів, валовий вміст важких металів та миш’яку, вміст рухомих форм важких металів, вміст нафти та нафтопродуктів, вміст сірчаних сполук, вміст канцерогенних речовин (бенз(а)пірену) тощо
Показники епідемічної безпеки:	- санітарно-хімічні	Загальний органічний азот, санітарне число Хлєбнікова, азот аміаку, азот нітритів, азот нітратів, органічний вуглець, хлориди, окисність ґрунту
	- санітарно-мікробіологічні	Загальне число ґрунтових мікроорганізмів, мікробне число, титр бактерій групи кишкової палички (колі-титр), титр анаеробів (перфрингенс-титр), патогенні бактерії та віруси
	- санітарно-гельмінтологічні	Число яєць гельмінтів
	- санітарно-ентомологічні	Число личинок та лялечок мух
	Показники радіаційної безпеки	Активність ґрунту
Показники радіаційної безпеки		Активність ґрунту
Показники самоочищення ґрунту		Титр та індекс термофільних бактерій

Проби відбираються “методом конверту” на прямокутних або квадратних ділянках розміром 10х20 і більше метрів. У кожній з п’яти точок “конверта” відбирають 1 кг ґрунту на глибину 20 см. З відібраних зразків готують середню пробу масою 1 кг.

До відібраної проби заповнюють супровідний бланк, у якому вказують: місце, адресу і призначення земельної ділянки, тип ґрунту, рельєф, рівень стояння ґрунтових вод, мету і об’єм аналізу, результати досліджень, виконаних на місці, дату і час відбору, погодні умови попередніх 4-5 днів, особу, що здійснила відбір проби та її підпис. Проби упаковують у скляний закритий посуд, поліетиленові мішечки.

Усі показники поділяються на прямі (дозволяють безпосередньо за результатами лабораторного дослідження проби ґрунту оцінити рівень його забруднення та ступінь небезпеки для здоров'я населення та непрямі (дозволяють зробити висновки про факт існування забруднення, його давність і тривалість шляхом порівняння результатів лабораторного аналізу досліджуваного ґрунту і контрольного чистого ґрунту того ж типу, відібраного з незабруднених територій).

Санітарне число Хлєбнікова — співвідношення азоту гумусу (суто ґрунтової органічної речовини) до загального органічного азоту (складається з азоту гумусу та азоту сторонніх для ґрунту органічних речовин, що його забруднюють). Якщо ґрунт чистий, то санітарне число Хлєбнікова коливається у межах від 0,98 до 1.

Колі-титр ґрунту — мінімальна кількість ґрунту у грамах, в якій міститься одна бактерія групи кишкової палички.

Титр анаеробів (перфрінгенс-титр) ґрунту — мінімальна кількість відходів у грамах, в якій міститься одна анаеробна клостридія.

Мікробне число ґрунту — кількість мікроорганізмів в 1 грамі ґрунту, що виросли на 1,5% м’ясо-пептонному агарі за 24 години при температурі 37°С

Крім того, як показники санітарного стану грунту можна використовувати дані про вміст СО₂ та сполук азоту.

Оцінка санітарного стану грунту за вмістом СО₂ (у об.%) проводиться на підставі використання наступних критеріїв:

• 0,38 — 0,80 — чистий грунт;

• 1,20 — 2,80 — мало забруднений грунт;

• 4,10 — 6,50 — забруднений грунт;

• 14,50 — 18,00 — сильно забруднений грунт.

Оцінка санітарного стану ґрунту за вмістом сполук азоту здійснюється на підставі таких критеріїв (показники незабрудненого ґрунту): загальний вміст азоту — 68 мг/100 г; вміст аміаку — 57мг/100 г; вміст азотної кислоти— 126 мг/100 г.