Методика розрахунку адаптаційного потенціалу

Адаптаційний потенціал (АП) серцево-судинної системи розраховують за формулою (1):

АП = 0,011 · ЧСС + 0,01 · АТс + 0,008 · АТд + 0,009 · М + 0,0014 · В – 0,009 · Р – 0,27 (1)

або у випадку реєстрації ЕКГ за формулою (2):

АП = 0,011 · ЧСС + 0,01 · АТс + 0,008 · АТд + 0,006 · В + 0,19 · ЕКГ – 0,001 · Р – 1,17 (2)

де ЧСС – частота серцевих скорочень у стані спокою, уд/хв;

АТс та АТд – систолічний та діастолічний артеріальний тиск, мм.рт.ст.;

М – маса тіла, кг;

В – вік, роки;

Р – довжина тіла, м;

ЕКГ – ступінь змін ЕКГ за 4-бальною системою:

1 – ЕКГ у межах норми;

2 – помірні зміни ЕКГ;

3 – фізіологічно-значущі зміни ЕКГ;

4 – клінічно-значущі зміни ЕКГ.

Таблиця 5

Шкала оцінок адаптаційного потенціалу

Оцінка адаптаційного потенціалу	Група за адаптаційного потенціалу	Значення адаптаційного потенціалу*
		1	2
Задовільна адаптація	1	< 2.10	< 2.60
Напруження механізмів адаптації	2	2.11—3.20	2.60—3.09
Незадовільна адаптація	3	3.21—4.30	3.10—3.49
Зрив адаптації	4	> 4.31	> 3.50

Примітка:

*Значення адаптаційного потенціалу : 1 – за формулою (1); 2 – за формулою (2).

Таблиця 6

Гранична (пікова) та допустима частоти серцевих скорочень хворих з різним адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи та різного віку при тривалому навантаженні

АП	Руховий режим	Вік, років
		30–39		40–49		50–59		60–69
		Гранична ЧСС	Допустима ЧСС	Гранична ЧСС	Допустима ЧСС	Гранична ЧСС	Допустима ЧСС	Гранична ЧСС	Допустима ЧСС
1	Інтенсивно-тренувальний	174	130-142	170	125-138	160	121-130	152	115-125
2	Тренувальний	152	115-125	150	114-122	140	110-118	135	108-115
3	Щадно-тренувальний	140	110-120	138	100-118	132	100-113	126	105-112
4	Щадний	117	95-107	115	92-104	110	90-100	106	88-97

Примітка: АП – адаптаційний потенціал;

ЧСС – частота серцевих скорочень.

Дані, що необхідні для проведення гігієнічної оцінки санітарного стану житлових приміщень викладені у карті-схемі, яка приведена нижче.

Карта-схема санітарного обстеження об’єкта (житлової квартири або кімнати у гуртожитку)

1. Адреса. Відомча належність житлової квартири або гуртожитку.

2. Контингент, що проживає у приміщенні (загальна кількість, кількість сімейних, одиноких, у тому числі дітей віком до 14 років).

3. Земельна ділянка: розміри, площа, характер озеленення, умови для провітрювання та для стікання атмосферних опадів, двір забрукований (так, ні), утримується в чистоті (так, ні), наявність підприємств, що забруднюють атмосферне повітря, кількість магістральних шосейних доріг і залізничних колій, вигрібних ям, сміттєзвалищ тощо.

4. Квартира (кімната у гуртожитку) розміщена у будинку з ... поверхів (вказати), будівля (цегляна, бетонна, дерев’яна), покрита штукатуркою, рік будівництва, тип внутрішнього планування (квартирний, готельний), планування і розміри приміщень (схематичний план), їх орієнтація, площа та об’єм на 1 людину.

5. Внутрішнє оздоблення приміщення (стіни побілені, покриті олійною фарбою, шпалерами, пластиком); підлога (паркетна, дерев’яна, бетонна, покрита пластиком), утримування будинку, характер прибирання (регулярне, нерегулярне).

6. Опалення: центральне, місцеве, водяне, парове, панельне, радіатори (поверхня гладенька, ребриста), характер розташування (у нішах, під вікнами), температура нагріваючої поверхні.

7. Вентиляція: природна (наявність квартирок, фрамуг, коефіцієнт аерації, наскрізне провітрювання кімнати – можливе, ні), штучна (припливна, витяжна, працює безшумно, з шумом, з вібрацією, величина кратності обміну повітря), центральна (припливна, витяжна, припливно-витяжна, розташування вентиляційних отворів, режим провітрювання приміщень), локальна (припливна, витяжна, наявність спеціальних пристроїв).

8. Природне освітлення: характеристика вікон (кількість і характер розташування, площа, наявність підвіконня та його висота, ступінь забруднення скла (незначне, помірне, значне), ступінь затінення сусідніми будинками (є, немає), інсоляційний режим (максимальний, помірний, мінімальний), світловий коефіцієнт, коефіцієнт глибини закладання, проекція небосхилу, кут падіння, кут отвору.

9. Штучне освітлення: система освітлення (загальна, місцева, комбінована), тип джерела світла (лампи розжарювання, люмінісцентні лампи), характер розташування та кількість світлоточок, потужність та кількість ламп, тип світлової арматури, достатність та рівномірність освітлення, рівень освітленості робочого місця.

10. Водопостачання (центральне, місцеве).

11. Каналізація (є, немає), вбиральня (розташована в будинку, у дворі, тепла, холодна).

12. Наявність підсобних приміщень (указати яких).

13. Домашні тварини (є, немає, які).

14. Комахи у квартирі (є, нема, які): пацюки або миші (є, нема).

15. Вологість у житлових кімнатах (є, немає, причини виникнення).

16. Шум та вібрація (є, немає, причини їх виникнення).

17. Скарги мешканців.

18. Додаткові дані.

19. Узагальнений гігієнічний висновок щодо санітарного стану об’єкта та, у разі необхідності, обґрунтування відповідних рекомендацій

Вельми важливою слід визнати необхідність проведення обстеження умов харчування хворих як в умовах перебування в лікувально-профілактичному закладі, так і у домашніх умовах.