Характеристика залізничних шляхів сполучення україни у 1990,1995—2000 pp.

	1990	1995	1996	1997	1998	1999	2000
Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування
Електрифікованих, тис. км	8Д	8,5	8,6	8,7	8,9	9,1	9,1
у % до загальної довжини	36	38	38	38	39	40	41
Неелектрифікованих, тис. км	14,7	14,2	14,2	14,0	13,7	13,4	13,2
у % до загальної довжини	64	62	62	62	61	60	59
Двоколійних, багатоколійних дільниць, тис. км	7,6	7,5	7,5	7,5	7,4	7,4	7,3
у % до загальної довжини	33	33	33	33	33	33	33
Обладнаних автоблокуванням, тис. км	14,1	13,5	13,5	13,5	13,5	13,6	13,5
у % до загальної довжини	62	60	60	60	60	60	60

За середньої густоти залізничної мережі 37 км/тис. км² тери­торії найвищі показники мають промислово розвинуті Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Харківська та Запорізька області, а також такі області, як Львівська, Закарпатська, Чернівецька і Вінницька, де висока щільність залізниць обумовлена насамперед їх вигідним прикордонним положенням, а також галузевою струк­турою господарства. У цих областях щільність залізниць колива­ється від 41 до 61 км/тис. км² території.

510

Довжина автошляхів загального користування становила у 2000 р. 169,5 тис. км, в тому числі з твердим покриттям — 163,8 тис. км. Серед шляхів з твердим покриттям 8 % займають шляхи дер­жавного значення та 92 % — місцевого значення. Довжина авто­мобільних шляхів загального користування з цементобетонним та асфальтобетонним покриттям становить 3,5 % від загальної довжини шляхів з твердим покриттям, з чорним гравійним і чор­ним шосе — 43%. Характеристика автомобільних шляхів загаль­ного користування з твердим покриттям наведено в табл. 3.68. З 1990 р. до 2000 р. довжина автомобільних шляхів загального ко­ристування зросла на 1,7 тис. км, тоді як довжина шляхів з твер­дим покриттям зросла на 6,6 тис. км. Найбільша кількість шляхів з твердим покриттям у Дніпропетровській та Харківській облас­тях, найменша в Чернівецькій. Автомобільні шляхи з твердим покриттям першої категорії займають 1,3 %, другої — 7,8 %, тре­тьої — 17,7 %, четвертої — 65,6 %, п'ятої — 7,5 %. У 2000 р. підприємствами та організаціями всіх форм власності було вве­дено в дію 194 км шляхів загального користування з твердим по­криттям. Довжина вулиць у містах і селищах міського типу у 1997 р. становила 87,3 тис. км.

Таблиця 3.68

ХАРАКТЕРИСТИКА АВТОМОБІЛЬНИХ ШЛЯХІВ УКРАЇНИ ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ З ТВЕРДИМ ПОКРИТТЯМ у 1990,1995—2000 pp.

	1990	1995	1996	1997	1998	1999	2000
Довжина автомобільних шляхів загального користування з твердим покриттям, які мають:
цементобетонне та асфаль­тобетонне покриття, тис. км	49,0	54,6	55,4	55,9	56,2	56,7	57,5
у % до загальної довжи­ни шляхів з твердим по­криттям	31	33	34	34	35	35	3,5
чорне гравійне і чорне шосе, тис. км	65,8	71,6	71,6	71,4	71Д	71,1	71,1
у % до загальної довжи­ни шляхів з твердим по­криттям	42	44	44	43	44	44	43

Середня густота шляхів з твердим покриттям по Україні стано­вить 271 км/тис. км². Найбільш високими відповідними показниками вирізняються західні області України — близько 300 км/тис. км² і більше.

511

У сільській місцевості важливе значення мають автошляхи міс­цевого та внутрішньогосподарського підпорядкування. Загальна довжина шляхів з твердим покриттям місцевого значення стано­вить 150,8 тис. км. Майже 30 % цих автошляхів не мають твердо­го покриття і в період несприятливих погодних умов стають не­придатними. Внаслідок цього народногосподарський комплекс України, і зокрема галузі АПК, несуть великі матеріальні збитки.

Щоб досягти забезпеченості України автошляхами рівня єв­ропейських країн, необхідно побудувати і модернізувати майже 200 тис. км автошляхів, у тому числі 60 % у сільській місцевості. У міждержавних зв'язках необхідним є будівництво автомагіст­ралей світового рівня з бетонним або асфальтобетонним покрит­тям і багаторядним рухом.

Таблиця 3.69

ХАРАКТЕРИСТИКА РІЧКОВИХ СУДНОПЛАВНИХ ШЛЯХІВ УКРАЇНИ у 1990,1995—2000 pp.

	1990	1995	1996	1997	1998	1999	2000
Довжина річкових судноплавних шляхів
із знаками судноплавства, тис. км	4,0	3,3	3,1	3,0	2,9	2,3	2,3
у % до загальної довжини	100	89	97	100	97	96	96
з освітлювальними та світ-ловідбиваючими знаками, тис. км	3,6	1,7	1,5	1,1	1,0	0,3	0,5
у % до загальної довжини	90	46	47	35	32	12	21
з електрифікованою і гази­фікованою автоматичною і неавтоматичною обстановкою, тис. км	2,8	1,2	1,0	0,6	0,5	0,2	0,4
у % до загальної довжини	70	32	31	19	15	8	18
з гарантованими глибинами, тис. км	3,1	3,0	1,5	1,4	1,4	1,0	1,0
у % до загальної довжини	70	81	47	47	47	41	42
Довжина механізованих рі­чкових причалів загального користування, пог. км	10,9	11,6	11,4	15,5	16,1	16,1*	19,1*
у % до загальної довжини причалів	71	64	65	70	62	64	70

*3 урахуванням причалів промислових підприємств.

Експлуатаційна довжина річкових судноплавних шляхів загаль­ного користування становить 2,4 тис. км. Густота експлуатацій-

512

ної довжини річкових судноплавних шляхів — 4 км шляхів на 1000 км² території. Показники річкових судноплавних шляхів Украї­ни наведені в табл. 3.69.

Довжина магістральних трубопроводів загального користу­вання в 2000 р. становила 43,2 тис. км, з яких 35 тис. км — газо­проводи.

Транспортні системи країн Європи та СНД мають високі по­казники розвитку всіх видів транспорту. Транспортна мережа України поки що значно менш розвинута, ніж у розвинутих за­хідноєвропейських країнах. У таких країнах, як Франція та Німеч­чина, показники площі та кількості населення яких приблизно збігається з такими показниками України, довжина автомобіль­них шляхів відносно вища — відповідно в 4,8 та 3 рази. За якістю шляхів та рівнем їх сучасного обслуговування західноєвропейсь­кі країни в десятки разів переважають Україну. Показник довжи­ни залізничних колій в Україні на кінець 1998 р. можна порівняти з Польщею: 22,5 та 23,2 тис. км. Найвищий показник серед країн Європи має Німеччина — 38,1 тис. км. Серед країн Східної Єв­ропи найвищим є показник довжини залізничних колій у Польщі — 23,2 тис. км. Довжина електрифікованих залізничних колій в усіх країнах Європи зростає відповідно до довжини залізничних ко­лій, що пов'язано з розвитком європейських транспортних кори­дорів та пріоритетності електрифікованого залізничного транспорту як екологічно чистого виду. Найбільша густота залізничних колій (км на 10 тис. мешканців) спостерігається у країнах Східної Єв­ропи — Чехії, Угорщині, Словаччині (табл. 3.70). Україна має близькі значення відповідних показників до Болгарії, Румунії, а се­ред країн СНД — до Молдови та Вірменії.

Густота залізничної колії в Європі є найвищою у Чехії, Німеччи­ні, Угорщині. Україна має значно нижчий показник порівняно з краї­нами Західної Європи, але вищий серед країн СНД (табл. 3.70).

За показником довжини автомобільних шляхів Україна (на кі­нець 1998 р.) посідала четверте місце після Франції, Німеччини та Польщі, при чому він у шість разів менший за показник Фран­ції. За період 1990—1998 pp. довжина автошляхів у Франції зрос­ла на 170 тис. км, за цей же період в Україні — лише на 0,7 тис. км (падіння виробництва та інерційна переорієнтація транспортних потоків не зумовлювали розвиток перевезень в Україні). Густота автошляхів з розрахунку на 1 тис. км в Україні є низькою порів­няно з країнами Європи. У розрахунку на 10 тис. мешканців Украї­на має порівнянні показники з Угорщиною, Румунією, Словач­чиною, а серед країн СНД — з Росією, Грузією, Молдовою.

513

Таблиця 3.70

ГУСТОТА ШЛЯХІВ СПОЛУЧЕННЯ УКРАЇНИ ПОРІВНЯНО З КРАЇНАМИ ЄВРОПИ ТА СНД

Країна	Густота залізничних колій загального користування		Густота автомобільних шляхів з твердим покриттям
	км на 10 тис. мешканців	км на 1000 км2	км на 10 тис. мешканців	км на 1000 км2
Україна	4,5	37	32	270
Країни Європи*
Австрія	7,0	68 П	131	1267
Болгарія	5,2	39	44	331
Чеська Республіка	9,1	119	124	1619
Франція	5,4	58	167	1778
Німеччина	4,6	107	79	1818
Угорщина	8,0	86	30	325
Польща	6,0	71	98	1180
Румунія	5,0	48	32	308
Словаччина	6,9	75	33	361
Швейцарія	4,1	70	100	1724
Країни СНД**
Азербайджан	2,7	24	85	260
Вірменія	2,4	30	19	242
Білорусь	5,4	26	61	302
Грузія	3,0	23	35	271
Казахстан	8,8	5	52	30
Киргизстан	0,9	2	—	—
Молдова	3,1	32	25	263
Росія	5,9	5	36	31
Таджикистан	8,1	4	21	89
Узбекистан	1,5	8	17	94

* Розраховано на основі показників 1998 р. ** Розраховано на основі показників 1999 р.

514

Таблиця 3.71