- •Isbn 966-574-750-9
- •Тема 5; розд. 5, теми 1,2,3 ю і Пітюренко д-р геогр. Наук, проф. Розд. 1, теми 3, 4; розд. З,
- •Тема 2; розд. 6, теми 1,1 с і. Бандур д-р екон. Наук, проф. Розд. 2, тема 2
- •Тема 6 м. А. Хвесик д-р екон. Наук, проф. Розд. 2, тема 1
- •Тема 1 я б Олійник д-р екон. Наук, проф., розд. 1, тема 1; розд. З,
- •Тема 9 б. В. Калашніков д-р екон. Наук розд. 6, тема 2
- •1. Предмет курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»
- •2. Методологічні основи курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»
- •3. Завдання курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»
- •4. Структура курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»
- •1. Сучасні теорії і концепції розміщення продуктивних сил і регіональної економіки
- •1.1. Сутність і складові елементи продуктивних сил
- •1.2. Вітчизняні теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки
- •1.3. Зарубіжні теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки
- •1.4. Розвиток і розміщення продуктивних сил в умовах глобалізації та регіоналізації світового економічного простору
- •2. Закономірності, принципи і чинники розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів
- •2.1. Зміст основних понять «закон», «закономірність», «принцип», «чинник», їх об'єктивний характер
- •2.2. Закономірності розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів
- •2.3. Принципи розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів
- •2.4. Чинники розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів
- •3. Економічне районування та територіальна структура народного господарства
- •3.1. Сутність економічного району
- •3.2. Основні районоутворювальні чинники
- •3.3. Принципи і критерії виділення великих економічних районів
- •3.4. Ієрархія економічних районів, їх основні типи
- •3.5. Мережа економічних районів України
- •3.6. Практичне значення економічного районування
- •4. Наукові методи аналізу розміщення і територіальної організації народного господарства
- •4.1. Сутність наукових методів
- •4.2. Традиційні і нові методи вивчення розміщення продуктивних сил
- •1. Природно-ресурсний потенціал і його економічна оцінка
- •1.1. Природно-ресурсний потенціал і його структура
- •1.3. Характеристика природно-ресурсного потенціалу економічних районів
- •Основні показники лісового фонду регіонів україни
- •Водні ресурси річок україни (басейновий розріз)
- •1.4. Ресурсозбереження як головний напрям використання природно-ресурсного потенціалу
- •2. Населення, трудові ресурси та розселення
- •2.1. Роль населення у розвитку та територіальній організації народного господарства
- •2.2. Чисельність і територіальне розміщення населення
- •2.3. Відтворення населення
- •2.4. Міграція населення та її види
- •2.5. Рівень життя населення та його регіональні відмінності
- •2.6. Етнічний1 склад населення та його територіальні особливості
- •2.7. Міське і сільське населення
- •2.8. Трудові ресурси та їх структура
- •2.9. Трудоресурсна ситуація та її регіональні особливості
- •2.10. Ринок праці та забезпечення ефективної зайнятості
- •3. Виробничий та науково-технічний потенціал
- •3.1. Економічна сутність виробничого та науково-технічного потенціалу
- •3.2. Характеристика виробничого
- •3.3. Науково-технічний потенціал України та оцінка його стану
- •3.4. Оцінка інноваційного потенціалу України та її регіонів
- •1. Народногосподарський комплекс України, особливості структури і трансформація в ринкових умовах
- •1.1. Економіка України як єдиний народногосподарський комплекс
- •1.2. Сутність поняття «структура економіки»
- •1.3. Галузева структура економіки та її регіональні особливості
- •Структура економіки україни за чисельністю населення, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності у 1990,1995, 2000 pp.
- •1.4. Реструктуризація економіки в ринкових умовах
- •1.5. Формування міжгалузевих комплексів, їх сутність, структура та значення
- •1.6. Посилення процесів інтеграції та підвищення ролі регіонів
- •1.7. Динаміка та ефективність структурної трансформації економіки
- •2. Паливно-енергетичний комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •2.1. Роль паливно-енергетичного комплексу в народному господарстві та його структура
- •Видобуток (виробництво) первинних паливно-енергетичних ресурсів в україні у 1990—2000 pp.
- •2.2. Паливно-енергетичний баланс та перспективи його формування
- •2.3. Вугільна промисловість
- •Запаси вугілля та їх розташування по території україни (станом на 01.01.2001 р.)
- •Баланс формування та розподілу ресурсів кам'яного та бурого вугілля в україні
- •2.4. Нафтова та нафтопереробна промисловість
- •Баланс формування та розподілу ресурсів нафти (включаючи газовий конденсат) в україні у!990,1995,2000 pp., тис. Т
- •2.5. Газова промисловість
- •2.6. Електроенергетика
- •Встановлена потужнгсть у розрш енергосистем оес україни (станом 01.01.2001 р.)
- •Виробництво електроенергії у україні у 1990,1995, 2000 та 2001 pp., млрд кВт
- •Характеристика споживання електроенергії галузями народного господарства україни у 1990,1995, 2000 pp.
- •Потужність, виробництво та використання встановленої потужності електростанцій україни в 1990,1996—2000 pp.
- •3. Металургійний комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •3.1. Місце металургійного комплексу в економіці
- •3.2. Чорна металургія
- •Виробництво основних видів продукції чорної металургії україни
- •3.3. Кольорова металургія
- •Зміни галузевої структури кольорової металургії україни за обсягом продукції у 1990—2000 pp. (у діючих цінах відповідних років), %
- •3.4. Основні проблеми та перспективи розвитку галузей металургійного комплексу
- •4. Машинобудівний комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •4.1. Роль машинобудівного комплексу в народному господарстві
- •4.2. Структура і сучасний стан розвитку машинобудівного комплексу
- •Питома вага україни в загальному виробництві найбільш важливих видів продукції машинобудування срср
- •Динаміка виробництва окремих видів найбільш важливої продукції машинобудування в україні у 1985—2000 pp.
- •4.3. Особливості розміщення найважливіших галузей машинобудування
- •4.4. Оборонно-промисловий комплекс
- •4.5. Основні райони і центри машинобудування
- •4.6. Проблеми і перспективи розвитку машинобудівного комплексу
- •5. Хімічний комплекс: сучасні стан і перспективи розвитку
- •5.1. Роль хімічного комплексу в народному господарстві
- •5.2. Структура хімічного комплексу
- •Зміни галузевої структури хімічного комплексу україни за обсягом продукції у 1990—2000 pp., % (у діючих цінах відповідних років)
- •5.3. Особливості розміщення підприємств хімічного комплексу
- •Зміни територіальної структури виробництва продукції хімічного комплексу україни у 1990—2000 pp., %
- •5.4.Сучасний стан розвитку і розміщення галузей хімічного комплексу
- •5.5. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення галузей хімічного комплексу
- •6. Лісопромисловий комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •6.1. Роль лісопромислового комплексу в народному господарстві
- •6.2. Структура лісопромислового комплексу
- •6.3. Особливості розміщення підприємств лісопромислового комплексу
- •6.4. Проблеми та перспективи розвитку
- •7. Агропромисловий комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •7.1. Роль агропромислового комплексу в народному господарстві. Форми територіальної організації апк
- •7.2. Сільське господарство, його структура та особливості розміщення
- •Розміщення сільськогосподарського виробництва україни за призначенням і використанням земельних ресурсів на 01.01.2001 р., млн га
- •Міжгалузеві зв'язки між сільськогосподарськими підприємствами та іншими сферами апк в 2000 р. (млн гри)
- •7.3. Спеціалізовані агропромислові комплекси
- •7.4. Господарський механізм апк у регіональній економіці
- •7.5. Проблеми і перспективи розвитку апк
- •8. Транспортний комплекс та зв'язок: сучасний стан і перспективи розвитку
- •8.1. Роль транспорту в народному господарстві та його структура
- •8.2. Характеристика транспортно-дорожнього комплексу та тенденції його розвитку
- •Характеристика залізничних шляхів сполучення україни у 1990,1995—2000 pp.
- •Основні показники роботи транспорту україни у 1990,1995—2000 pp.
- •8.3. Особливості розміщення
- •8.4. Зв'язок, його галузева структура та особливості розміщення
- •Іїй2ж£лжїаііініх телефонних апаратах і забезпеченість ними населення україни по регіонах у 1992,1995,1997-2000 рр
- •8.5. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення транспорту
- •9. Будівельний комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •9.1. Роль будівельного комплексу в народному господарстві
- •9.2. Промисловість будівельних матеріалів, її структура та особливості розміщення
- •Структура стінових матеріалів в україні у 1990—2000 pp.
- •9.3. Проблеми та перспективи розвитку
- •9.4. Капітальне будівництво
- •Будівельні та монтажні роботи по регіонах україни у 1990—2000 pp.
- •9.5. Проблеми та перспективи розвитку капітального будівництва
- •10. Соціальний комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •10.1. Роль соціального комплексу в суспільному виробництві
- •10.2. Структура та особливості галузей соціальної сфери
- •Основні показники розвитку системи здоров'я україни у 1990—2000 pp.
- •10.3. Виробництво товарів народного споживання: сучасний стан та особливості розміщення
- •Галузева структура легкої промисловості україни за основними показниками виробництва у 1990,1995,1999,2000 pp., %
- •10.4. Проблеми і перспективи розвитку соціального комплексу
- •1. Сутність регіональної економіки,
- •1.1. Методологічні основи регіональної економіки
- •1.3. Економіка регіону — ланка єдиного господарського комплексу
- •1.4. Диференціація регіонів за рівнем розвитку продуктивних сил
- •1.5. Соціально-економічні та екологічні проблеми регіонів і шляхи їх вирішення
- •2. Економіка Донецького економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •2.1. Місце і роль Донецького економічного району в економіці країни
- •2.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •2.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у донецькому економічному районі у 2000 р. (у господарствах усіх категорій), тис. Т
- •2.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району
- •3. Економіка Придніпровського економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •3.1. Місце і роль Придніпровського економічного району в економіці країни
- •3.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •3.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки придніпровського економічного району у 2000 р.
- •3.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району
- •4. Економіка Східного економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •4.1. Місце і роль Східного економічного району в економіці країни
- •4.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •4.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Територіально-галузева структура промисловості східного економічного району у 2000 р. (частка району і області у загальному обсязі України, %)
- •ВІїїг££ницту° основних видів сільськогосподарської продукції у східному економічному районі?2000 р (у господарствах усіх категорій), тис. Т
- •4.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил Східного економічного району
- •5. Економіка Центрального економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •5.1. Місце і роль Центрального економічного району в економіці країни
- •Основні показники соціально-економічного розвитку центрального економічного району у 2000 р.
- •5.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки центрального економічного району у 2000 р.
- •Основні показники розвитку соціальної сфери центрального економічного району у 2000 р.
- •5.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району
- •6. Економіка Поліського економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •6.1. Місце і роль Поліського економічного району в економіці країни
- •Основні показники соціально-економічного розвитку поліського економічного району та його областей у 2000 р.
- •6.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •6.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки поліського економічного району у 1999 р.
- •Територіально-галузева структура промисловості поліського економічного району у 2000 р.
- •Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у поліському економічному районі у 2000 р. (у господарствах усіх категорій), тис. Т
- •6.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району
- •7. Економіка Подільського економічного району:
- •7.1. Місце і роль Подільського економічного району в економіці країни
- •7.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •7.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки подільського економічного району у 2000 р.
- •Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у подільському економічному районі у 2000 р. (у господарствах усіх категорій), тис. Т
- •7.4. Проблеми та перспективи
- •8. Економіка Карпатського економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •8.1. Місце і роль Карпатського економічного району в економіці країни
- •Основні показники соціально-економічного розвитку карпатського економічного району та його областей за 2000 р.
- •8.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •8.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки карпатського економічного району у 1999 p., %
- •Територіально-галузева структура промисловості карпатського економічного району у 2000 р.
- •8.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району
- •9. Економіка Причорноморського економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •9.1. Місце і роль Причорноморського економічного району в економіці країни
- •Основні показники соціально-економічного розвитку причорноморського економічного району у 2000 р.
- •9.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •9.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки причорноморського економічного району у 2000 р.
- •Територіально-галузева структура промисловості причорноморського економічного району у 2000 р.
- •Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у причорноморському економічному районі у 2000 р. (у господарствах усіх категорій), тис. Т
- •9.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району
- •1. Сутність, мета і завдання регіональної політики
- •1.1. Сутність державної регіональної економічної політики
- •1.2. Об'єкти і суб'єкти державної регіональної політики
- •1.3. Цілі державної регіональної економічної політики
- •1.4. Завдання державної регіональної економічної політики
- •1.5. Наукове обґрунтування регіонального розміщення продуктивних сил
- •2. Механізм реалізації регіональної економічної політики
- •2.1. Сутність механізму реалізації державної регіональної економічної політики
- •2.2. Організаційно-правова база
- •2.3. Бюджетно-фінансові важелі реалізації регіональної економічної політики та ключові елементи механізму реалізації регіональної економічної політики
- •2.4. Спеціальні (вільні) економічні зони
- •2.5. Міжрегіональне і прикордонне співробітництво як інструменти реалізації регіональної економічної політики
- •2.6. Регіональні засади управління державним та комунальним секторами економіки
- •3. Державне регулювання
- •3.1. Посилення ролі держави
- •3.2. Підвищення ролі територій
- •3.3. Гармонійне поєднання державного управління і місцевого самоврядування
- •3.4. Сучасна концепція розміщення продуктивних сил і розвитку економіки регіонів
- •3.5. Форми стимулювання розвитку регіональної економіки
- •3.6. Схеми-прогнози та державні програми розвитку і розміщення продуктивних сил економічних районів на тривалу перспективу
- •1. Сутність і форми зовнішньоекономічних зв'язків
- •1.1. Сутність і значення
- •1.2. Основні форми економічного співробітництва країн світу
- •1.3. Обсяги і напрями іноземного інвестування економіки України
- •1.4. Економічні зв'язки України з країнами снд та світу
- •1.5. Проблеми та перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України
- •2. Експортний потенціал України та Ті регіонів
- •2.1. Сутність і значення експортного потенціалу
- •2.2. Структура і регіональні особливості
- •2.3. Конкурентні переваги України та основні напрями їх використання
- •2.4. Проблеми і перспективи формування експортного потенціалу
Галузева структура легкої промисловості україни за основними показниками виробництва у 1990,1995,1999,2000 pp., %
|
1990 |
|
1995 |
|
|
|
1999 |
|
2000 |
|||||
Галузі промисловості |
Кількість підприємств |
Товарна продукція |
Чисельність промислово-виробничого персоналу |
Промислово-виробничі основні фонди |
Кількість підприємств |
Товарна продукція |
Чисельність промислово-виробничого персоналу |
Промислово-виробничі основні фонди |
Кількість підприємств |
Товарна продукція |
Чисельність промислово-виробничого персоналу |
Промислово виробничі основні фонди |
Кількість підприємств |
Товарна продукція |
Легка промисловість |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
1. Текстильна |
22,3 |
47,3 |
31,4 |
56,6 |
27,4 |
53,4 |
40,4 |
60,8 |
18,6 |
23,5 |
36,7 |
63,1 |
20,7 |
26,4 |
Бавовноочисна |
|
|
|
|
|
|
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
— |
Первинна обробка льону |
15,2 |
0,8 |
1,8 |
3,9 |
15,0 |
2,7 |
3,1 |
5,5 |
1,5 |
0,8 |
1,8 |
4,8 |
1,8 |
0,5 |
Інших луб'яних волокон |
0,2 |
0,1 |
0,1 |
0,3 |
0,5 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
0,3 |
0,1 |
0,2 |
0,2 |
0,4 |
0,1 |
Первинна обробка вовни |
0,1 |
2,9 |
0,2 |
0,4 |
0,1 |
2,0 |
0,3 |
0,5 |
0,2 |
0,2 |
0,3 |
0,5 |
0,2 |
0,2 |
Шовкомотальна |
0,0 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,0 |
0,0 |
0,1 |
0,1 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,1 |
0,1 |
0,0 |
Бавовняна |
1,3 |
11,5 |
7,0 |
18,3 |
1,9 |
12,3 |
9,3 |
18,8 |
1,9 |
4,2 |
8,9 |
21,2 |
2,2 |
4,2 |
Лляна |
0,1 |
2,5 |
1,1 |
2,3 |
0,1 |
6,8 |
1,9 |
2,2 |
0,2 |
1,2 |
2,0 |
2,3 |
0,3 |
0,8 |
Продовження табл. 3.102
Галузі промисловості |
1990 |
1995 |
1999 |
2000 |
||||||||||
Кількість підприємств |
Товарна продукція |
Чисельність промислово-виробничого персоналу |
Промислово-виробничі основні фонди |
Кількість підприємств |
Товарна продукція |
Чисельність промислово-виробничого персоналу |
Промислово-виробничі основні фонди |
Кількість підприємств |
Товарна продукція |
Чисельність промислово-виробничого персоналу |
Промислово виробничі основні фонди |
Кількість підприємств |
Товарна продукція |
|
Вовняна |
0,8 |
10,4 |
3,7 |
8,7 |
1,2 |
11,0 |
5,3 |
9,3 |
1,3 |
4,8 |
4,8 |
11,0 |
1,3 |
6,9 |
Шовкова |
0,2 |
4,7 |
1,9 |
6,4 |
0,3 |
4,5 |
зд |
7,6 |
0,4 |
1,2 |
2,8 |
6,3 |
0,5 |
1,0 |
Виробництво нетканих матеріалів |
0,2 |
0,6 |
0,4 |
1,3 |
0,5 |
1,4 |
0,7 |
1,5 |
0,8 |
1,5 |
0,7 |
2,1 |
1,2 |
1,9 |
Конопледжутова |
0,2 |
0,6 |
0,4 |
0,7 |
0,3 |
0,9 |
0,4 |
0,8 |
0,2 |
0,6 |
0,6 |
0,8 |
0,4 |
0,4 |
Сітков'язальна |
0,3 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
1,9 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,0 |
0,1 |
0,1 |
0,2 |
0,9 |
Виробництво текстильної галантереї |
1,1 |
3,0 |
3,0 |
2,7 |
1,7 |
2,1 |
3,0 |
3,0 |
2,1 |
1,6 |
2,8 |
2,9 |
2,2 |
1,4 |
Трикотажна |
2,5 |
9,9 |
11,2 |
10,6 |
3,4 |
9,2 |
12,7 |
10,5 |
9,2 |
6,9 |
11,3 |
10,1 |
9,4 |
7,6 |
Валяльно-повстяна |
0,2 |
0,3 |
0,3 |
0,8 |
о,з |
0,3 |
0,3 |
0,8 |
0,3 |
0,4 |
0,3 |
0,8 |
0,3 |
0,4 |
2. Швейна |
63,4 |
34,7 |
49,2 |
24,7 |
58,0 |
19,5 |
35,4 |
17,7 |
54,6 |
38,2 |
41,8 |
17,9 |
54,9 |
38,3 |
3. Шкіряна, хутрова, взуттєва |
12,6 |
17,6 |
18,7 |
17,2 |
14,1 |
26,5 |
23,3 |
20,1 |
24,0 |
37,4 |
21,0 |
18,0 |
22,1 |
34,6 |
Закінчення табл. 3.102
Галузі промисловості |
1990 |
1995 |
1999 |
2000 |
||||||||||
Кількість підприємств |
Товарна продукція |
Чисельність промислово-виробничого персоналу |
Промислово-виробничі основні фонди |
Кількість підприємств |
Товарна продукція |
Чисельність промислово-виробничого персоналу |
Промислово-виробничі основні фонди |
Кількість підприємств |
Товарна продукція |
Чисельність промислово-виробничого персоналу |
Промислово виробничі основні фонди |
Кількість підприємств |
Товарна продукція |
|
Виробництво натуральних шкір |
0,5 |
2,1 |
1,7 |
4,2 |
2,5 |
8,0 |
3,0 |
6,5 |
2,4 |
16,3 |
3,0 |
5,9 |
2,3 |
15,9 |
Виробництво штучних шкір і плівок |
0,2 |
1,4 |
0,9 |
2,9 |
0,3 |
1,2 |
0,9 |
2,0 |
0,3 |
0,9 |
0,7 |
1,1 |
0,4 |
0,8 |
Виробництво штучного хутра |
0,1 |
0,2 |
0,1 |
0,4 |
ОД |
0,3 |
0,3 |
0,4 |
0,2 |
1,6 |
0,3 |
0,5 |
0,2 |
1,3 |
Шкіряно-галантерейна |
1,0 |
1,3 |
1,3 |
0,8 |
1,2 |
0,6 |
1,4 |
0,8 |
3,3 |
0,9 |
1,4 |
0,8 |
3,0 |
1,2 |
Хутрова |
1,9 |
3,2 |
1,1 |
0,9 |
4,9 |
3,2 |
1,8 |
1,2 |
2,2 |
3,5 |
1,5 |
1,2 |
1,8 |
2,6 |
Взуттєва |
5,5 |
9,1 |
12,6 |
7,8 |
4,7 |
13,1 |
15,8 |
9,0 |
15,2 |
14,1 |
13,7 |
8,3 |
14,0 |
12,7 |
Щетинно-щіткова |
3,5 |
0,3 |
0,9 |
0,2 |
0,3 |
0,1 |
0,2 |
0,2 |
0,4 |
0,1 |
0,3 |
0,2 |
0,4 |
0,2 |
4. Дубляно-екст-рактова |
— |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
5. Виробництво ґудзиків |
од |
0,1 |
0,1 |
0,2 |
0,1 |
0,1 |
0,2 |
0,2 |
0,4 |
0,0 |
0,1 |
0,1 |
0,4 |
0,0 |
6. Інші виробництва |
1,6 |
0,3 |
0,5 |
1,3 |
0,3 |
0,5 |
0,7 |
1,3 |
2,4 |
0,8 |
0,4 |
1,0 |
1,8 |
0,7 |
Згідно з новою Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД) галузева структура легкої промисловості України має інший вигляд (табл. 3.103).
Таблиця 3.103
ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА ПРОДУКЦІЇ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ у 2001 р.
Види економічної діяльності (галузі) |
Код (підсекція, розділ, група) |
Частка в загальному виробництві, % |
Легка промисловість |
DB + DC |
100,0 |
Текстильна промисловість та пошиття одягу |
DB |
71,8 |
Текстильна промисловість |
17(1—7) |
31,6 |
Виробництво готового одягу та хутра |
18(1—3) |
40,2 |
Виробництво шкіри, галантерейних виробів із шкіри та дорожніх виробів і взуття |
DC 19(1—3) |
28,2 |
Тривалий час провідне місце серед підгалузей легкої промисловості належало текстильній, але за останні 2 роки вона втратила свої позиції. До складу текстильної промисловості входять: первинна обробка текстильної сировини, шовкомотальна, бавовняна, лляна, вовняна, шовкова, виробництво нетканих матеріалів, конопледжутова, сітков'язальна, виробництво текстильної галантереї, трикотажна та валяльно-повстяна. Підприємства текстильної промисловості розташовані в усіх областях України. На них зосереджено третина всіх працюючих у галузі, виробляється 26,4 % всієї продукції, вони мають найбільш вагому виробничо-технічну базу — майже 64 % галузевих промислово-виробничих фондів. Продукція, яку виробляють текстильні підприємства, найбільш фондомістка порівняно з продукцією інших підгалузей.
Бавовняна промисловість виробляє 55,6 % усіх вироблених тканин. Бавовняна промисловість складається з прядильного, крутильно-ниткового, ткацького та фарбувальнообробного виробництв. Підприємства бавовняної промисловості розташовані в 19 з 25 областей. Бавовняна промисловість орієнтована переважно на імпортну сировину. Через порушені зв'язки із регіонами-виробниками бавовни виробництво бавовняної пряжі в Україні у 2000 р. становило 48,5 % від рівня 1995 р. та скоротилося в 18 разів порівняно з 1990 р. Обсяг виробництва бавовняних тканин становив порівняно з 1995 р. — 47,3 %, а порівняно з 1990 р. він
603
скоротився в 15,3 раза. Позитивним як у виробництві пряжі, так і тканин є зростання обсягів виробництва у 2000 р. порівняно з попереднім роком відповідно на 55,3 % і 41,2 %, що свідчить про деяку стабілізацію в бавовняній промисловості.
Найбільші підприємства бавовняної промисловості розміщені: в Херсоні — ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат», Тернополі — бавовняно-прядильне ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно», Донецьку — бавовняно-прядильний комбінат ПП «Донтекс-95», Нововолинську — бавовняна фабрика ВАТ «Но-текс», Полтаві — прядильна фабрика ЗАТ «Демітекс», Нікополі — ВАТ «Нікопольський прядильно-нитковий комбінат», в Києві — ватноткацька, ткацькі фабрики в Чернівцях, Івано-Франківську, Коломиї, Коростишеві, Радомишлі та ін.
Вовняна промисловість виробляє 9,8 % всіх тканин країни. Вона складається з первинної обробки вовни, виробництва пряжі та тканин. Вовняна сировина використовується в суміші з бавовною та хімічними волокнами під час виробництва пряжі, тканин, трикотажних виробів, килимів та килимових виробів. На виробництво вовняних тканин із застосуванням хімічних волокон припадає 80,6 % усіх вовняних тканин. За період 1991—2000 pp. Підга-лузь зазнала скорочення виробництва в 12 разів, і лише в 2000 р. порівняно з попереднім роком спостерігалося зростання виробництва вовняної пряжі на 27,6 % та вовняних тканин — на 31,6 %.
Вовняна промисловість розміщена в 14 областях України. Серед підприємств з виробництва вовняної пряжі та тканин найбільші розташовані: у Чернігові — концерн ВАТ «Чексіл», Сумах — суконна фабрика ЗАТ «Сумкамволь», Дунаївцях (Хмельницька обл.) — ВАТ «Дунаєвецька суконна фабрика», Богуславі (Київська обл.) — ВАТ «Богуславська суконна фабрика», Луганську — тонкосуконна фабрика, Кривому Розі — вовнопрядильна фабрика, вовняні фабрики у Харкові, Одесі, Кременчуці, Донецьку, Лубнах.
На шовкову промисловість припадає 2,4 % усіх вироблених тканин України. Шовкова промисловість — це виробництво ниток шовку-сирцю та тканин. Виробництво шовкових тканин є основним споживачем хімічних волокон. Із загального обсягу шовкових тканин 78,3 % вироблено із застосуванням хімічних волокон. У 2000 р. обсяг виробництва шовкових тканин збільшився проти попереднього року на 15,7 %. Але порівняно з 1995 р. обсяг їх виробництва становив 35,7%. Порівняно з 1990 р. виробництво шовкових тканин скоротилося в 41 раз; це більше ніж виробництво будь-яких інших видів тканин. У 2000 р. не вироблялося зовсім ниток шовку-сирцю.
604
Підприємства шовкової промисловості розташовані в шести областях та Києві. Шовкові тканини виробляє: шовковий комбінат ВАТ «Волтекс» у Луцьку, ЗАТ «Черкаський шовковий комбінат», ЗАТ «Київський шовковий комбінат», ЗАТ «Дарна» у Києві, ЗАТ «Текстильеластотехніка» у Лисичанську. Для цієї підгалузі характерне розміщення підприємств поряд з підприємствами, які виробляють хімічні волокна та нитки. Наприклад, розміщення поряд Дарницького шовкового комбінату і Київського ВАТ «Хімволокно», Черкаського шовкового комбінату і Черкаського ВАТ «Хімволокно».
Первинна обробка льону — це промисловість, яка повністю забезпечується вітчизняною сировиною. Наявність природних умов для розвитку льонарства сприяє збільшенню льоноволокна в сировинному балансі. Котонізація льоноволокна1 відкриває широкі можливості для використання цієї сировини в суміші з бавовною, вовною та хімічними волокнами у виробництві пряжі, тканин та трикотажних виробів. Обсяг виробництва лляного волокна становив у 2000 р. порівняно з попереднім роком 47,7 %, з 1995 р. — 7,0, з 1990 р.—4,3%.
Підприємства з первинної обробки льону наближені до районів вирощування сировини та розташовані у 8 областях України. Більшість підприємств розміщені у Поліському регіоні: Волинській, Житомирській, Рівненській, Чернігівській областях.
Лляна промисловість повністю орієнтується на вітчизняну сировину та складається з виробництва лляної пряжі та тканин. Вона виготовляє 5 % усіх тканин України. За 1991—2000 pp. лляна промисловість зазнала значного спаду обсягів виробництва, хоча для неї є достатня сировинна база. У 2000 р. обсяг виробництва від рівня попереднього року становив: лляної пряжі -— 61,2%, лляних тканин — 62,3 %; від рівня 1995 p.: лляної пряжі — 11,9 %, лляних тканин — 16,3 %. Від рівня 1990 р. вироблено лише 6,9 % лляної пряжі та 5,4 % лляних тканин.
Підприємства лляної промисловості розміщені у Волинській, Житомирській, Івано-Франківській, Рівненській областях та у Києві. Переробка льоноволокна на пряжу та тканини зосереджена переважно на підприємствах: льонокомбінаті ВАТ «Рівнельон» у Рівному, льонокомбінаті ВАТ «Льонотекс» у Житомирі, ВАТ Коростишівський льонозавод у Житомирській області.
' Котонізація льоноволокна — це низка технологічних процесів, що максимально наближають властивості лляних волокон до бавовняних.
605
На виробництво нетканих матеріалів припадає 19,4% усіх вироблених тканин країни. В процесі виробництва нетканих матеріалів використовують різну сировину — бавовняну, вовняну, лляну та хімічні волокна. У 2000 р. спостерігалося зростання виробництва нетканих матеріалів типу тканин на 62,7 % порівняно з попереднім роком, порівняно з 1995 р. їх обсяг становив 59 %, а з 1990 p. —4,9%.
Підприємства з виробництва нетканих матеріалів розташовані в 16 областях та Києві, найбільше — ВАТ «Рівненська фабрика нетканих матеріалів» у Рівному.
Конопледжутова промисловість орієнтується як на імпортну (джут), так і на вітчизняну сировину (конопляне волокно). В процесі виробництві використовують також лляне волокно та бавовняну пряжу. Починаючи з 1999 p., конопледжутові тканини в Україні не вироблялися.
Підприємства конопледжутової промисловості розташовані в Житомирській, Київський, Кіровоградській, Одеській, Харківській, Херсонській областях та Києві. Найбільші серед них: канатний завод у Харкові та джутова фабрика в Одесі.
Трикотажна промисловість випускає товари народного споживання переважно у вигляді готових виробів. Це такі товари, як панчішно-шкарпеткові вироби, білизняний та верхній трикотаж, рукавичкові трикотажні вироби. Для розміщення трикотажної промисловості характерне наближення виробництва до споживачів. В 2000 р. панчішно-шкарпеткових виробів було вироблено на 9,1 % більше, ніж в попередньому році, але за 1991—2000 рр. Виробництво скоротилося в 11 разів.
Підприємства трикотажної промисловості розташовані в усіх областях України, крім Волинської. Найбільші підприємства, які виробляють панчішно-шкарпеткові вироби, розташовані: у Житомирі — АТЗТ «Україна», Чернівцях — ЗАТ «Мальва», Черво-нограді (Львівська обл.) — ВАТ «Веста», Харкові — ЗАТ «Дер-жавінська мануфактура», Нікополі (Дніпропетровська обл.) — цех з виробництва трикотажу ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» (торгова марка «Ніка»).
Виробництво білизняних трикотажних виробів в 2000 р. порівняно з попереднім роком збільшилося на 29,6 %, але від рівня 1995 р. становило — 35,6 %, а 1990 р. — 2,1 %. Обсяг виробництва верхнього трикотажу в 2000 р. зріс у 2,15 раза порівняно з попереднім роком та перевищив рівень 1995 р. на 17,7%. В Україні налічується велика кількість підприємств, які випускають і білизняний, і верхній трикотаж. Найбільші підприємства розташова-
606
ні: у Львові — ЗАТ «Промінь», Луганську — ЗАТ «Лутрі», Му-качеві — ВАТ «Мрія», Миколаєві — ВАТ «Аура», Києві — АТЗТ «Роза», Дніпропетровську — КП «Дніпрянка», у Київській області — АТЗТ «Тіко». Характерно те, що трикотажні виробництва розміщені не тільки у великих промислових центрах, а майже у кожному обласному центрі, а також у малих містах та сільських населених пунктах.
Швейна промисловість у сучасній галузевій структурі легкої промисловості посідає домінуюче місце — 38,3 % всієї продукції галузі. Вона виробляє пальта та напівпальта, плащі, костюми, сукні, брюки, спідниці, блузки, куртки, сорочки та інші вироби. Це найбільш трудомістка підгалузь легкої промисловості. Швейне виробництво орієнтується на споживача. Обсяг виробництва швейних виробів у грошовому вимірі в 2000 р. порівняно з попереднім збільшився на 36 %, від рівня 1995 р. становив 73,7 %, порівняно з 1990 р. виробництво скоротилося майже в 5 разів. Багато підприємств працюють на давальницькій сировині.
Підприємства швейної промисловості розміщені по всій території країни та переважно у великих населених пунктах. Основними центрами є Київ, Львівська, Харківська, Донецька, Вінницька та Луганська області. Найбільші швейні підприємства розташовані: у Львові — ВАТ «Маяк», спільне українсько-швейцарське AT «Весна», Харкові — АТВТ ім. Тінякова, Луганську — фірма «Стиль», Дніпропетровську — ЗАТ «Дніпро» та КП ВТФ «Славутич», Чернівцях — АТВТ «Трембіта», Києві — ВАТ «Ластівка», Вознесенську (Миколаївська обл.) — ВАТ ПТФ «Вікторія», Вінниці — ВАТ «Володарка», Запоріжжі — ЗАТ «Селена». У Києві є підприємства, що спеціалізуються на пошитті певних видів готових виробів: Київське АТЗТ «Каштан», що спеціалізоване на виготовленні сорочок та блуз, швейна фабрика ВАТ «Желань» — на виготовленні чоловічих костюмів, АТЗТ «Україна» та ЗАТ ВТФ «Дана» на пошиття верхнього одягу, а саме пальт, плащів, курток.
Шкіряно-хутрово-взуттєва промисловість — це одна з найважливіших підгалузей легкої промисловості. До неї належить виробництво натуральних шкір, штучних шкір і плівок, штучного хутра, шкіряно-галантерейна, хутрова, взуттєва, щетинно-щіткова промисловості. Підприємства цієї підгалузі розміщені в усіх областях Україні. Частка продукції, яка ними виробляється, становить 34,6 % від загального обсягу виробництва легкої промисловості.
Шкіряна промисловість цілком орієнтується на вітчизняну сировину. Основною сировиною для неї є натуральні шкіри (домашніх, диких та морських тварин). Проте останнім часом широ-
607
кого використання у виробництві набули штучні та синтетичні шкіри. Зі шкіри виготовляють взуття, одяг, різні галантерейні вироби, деталі для машин та станків. Підприємства шкіряної промисловості виробляють жорсткі, юхтові, хромові шкіртовари та штучні м'які шкіри. У 2000 р. порівняно з попереднім роком виробництво жорстких та хромових шкіртоварів зросло на 9,3 % та 3,6 % відповідно, але порівняно з 1995 р. та 1990 р. обсяг їх виробництва скоротився в декілька разів. Значного скорочення зазнали юхтові шкіртовари. Рівень виробництва 2000 р. порівняно з попереднім становив 71,0 %, з 1995 р. — 29,7 %, з 1990 р. — 4,9 %. За 1991—2000 pp. обсяг виробництва штучних м'яких шкір скоротився в 33,8 раза.
Шкіряні підприємства розташовані як у великих, так і в малих містах. Найбільші: ЗАТ «Возко» у Вознесенську (Миколаївська обл.), ЗАТ «Чинбар» у Києві, ВАТ «Світанок» у Львові, КП «Васильківська шкіряна фірма», ВАТ «Плай» в Івано-Франківську. Штучну шкіру виготовляють ЗАТ «Искож-2000» у Запоріжжі, а також у Луцьку, Тернополі, шкірозамінники — ТОВ «Искож» в Одесі.
Взуттєва промисловість орієнтована на споживача. Вона випускає валяне, фетрове, гумове взуття, з верхом із натуральної шкіри чи текстилю, штучної шкіри та інше взуття різних видів та призначення. У 2000 р. було вироблено 13,5 млн пар взуття, що становило лише 6,1% від рівня 1990 р. та 65,5% від рівня 1995 p., але більше рівня попереднього року на 13,4 %.
Підприємства з виробництва взуття розміщені в кожній області України. Найбільшими виробниками є: Київ, Сумська, Житомирська, Львівська та Дніпропетровська області. У Києві функціонує AT «Київ», що спеціалізується на виробництві взуття з текстильних матеріалів та взуття військового призначення, AT «Славутич», яке виробляє жіноче та дитяче взуття, ВАТ «Кияни», яке виробляє взуття різних видів; у Дніпропетровську — AT «Орель», у Донецьку — ТОВ ВТФ «Контур», у Миколаєві — ВАТ «Ніко», у Ромнах — КВТО «Талан», у Чернігові — ЗАТ «Берегиня».
Хутряна промисловість складається з виробництва натурального та штучного хутра, а також виробництва хутряних виробів. Вона обробляє хутро лисиці, видри, норки, кроля, ховраха та нутрії, овечі шкури. У 2000 pp. обсяг виробництва натурального хутра та хутряних виробів з нього скоротився і порівняно з попереднім роком становив 93,4 %, з 1995 р. — 43,3, з 1990 р. — 22,7 %. За 1991—2000 р. в хутряній промисловості набуло поширення трикотажне штучне хутро, яке імітує натуральне хутро норки,
608
ондатри, куниці, єнота, ягнят каракулевої породи, овець тощо. У 2000 р. обсяг виробництва штучного хутра зріс порівняно з попереднім роком на 31,2 %, а за весь період більш ніж в 5 разів.
Підприємства хутряної промисловості розташовані в усіх областях України, крім Луганської та Сумської. Відомі хутряні підприємства України: ЗАТ «Тисмениця» (Закарпатська обл.), ВАТ «Балтська хутрова фабрика» (Одеська обл.), ЗАТ «Українське хутро» у Харкові; з обробки штучного хутра: ВАТ «Фабрика штучного хутра» у Жовтих Водах (Дніпропетровська обл.) та «Хутро» у Ясині (Закарпатська обл.).
Розміщення підприємств легкої промисловості по регіонах, і відповідно випуск продукції, вкрай неоднорідне і переважно залежить від наявності сировини в регіоні, а також від рівня розвитку господарської діяльності та профілю господарств. До уваги беруться природні, економічні, соціально-демографічні та істо-рико-етнічні умови і чинники, які так чи інакше випливають на виробництво різних товарів. Потреби населення регіону є найважливішим чинником при виробництві тих чи інших товарів. Суттєве значення має можливість найбільш повного використання природних, матеріальних і трудових ресурсів окремих регіонів. Виробництво найважливіших видів продукції легкої промисловості по регіонах України наведено у табл. 3.104.
Здебільшого підприємства легкої промисловості розміщуються поблизу підприємств хімічної галузі, яка постачає сировину для виробництв легкої промисловості, зокрема, для текстильної, швейної та взуттєвої. Також доцільне розташування підприємств легкої промисловості, на яких працюють переважно жінки, поруч з підприємствами важкої промисловості, де працюють переважно чоловіки. Зміни в розміщенні продукції легкої промисловості зумовлені ліквідацією розриву між сировинними районами та районами виробництва, а також наближення виробництва до споживача і трудових ресурсів.
Для найбільш повного забезпечення товарами населення регіонів доцільно розміщувати підприємства не тільки у великих містах, а й у селах, малих містах, віддалених від промислових центрів районах. Це дасть змогу залучити у виробництво якомога більше місцевого населення, а також нарівні з привізною сировиною використовувати для випуску продукції місцеву сировину сільськогосподарського і промислового виробництв. У цьому напрямку велике значення має створення нових і підтримка вже діючих малих підприємств, орієнтованих на випуск товарів народного споживання.
609
ДИНАМІКА ВИРОБНИЦТВА ВАЖЛИВІШИХ ВИДІВ ПРОДУКЦІЇ
Регіони |
Тканини усіх видів, мли м2 |
Панчішно-шкарпеткові вироби, мли пар |
Білизняний трикотаж, млн шт. |
|||||||||
1990 |
1995 |
199< |
) 200С |
1990 |
1995 |
1995 |
200С |
) 1990 |
199; |
199' |
) 2000 |
|
Україна |
121CV |
І 168,8 |
50,2 |
66,6 |
443,1 |
118,6 |
36,6 |
40,С |
249,4 |
18,8 |
5,2 |
6,7 |
АР Крим |
1,4 |
0,4 |
0,2 |
0,2 |
36,1 |
2,5 |
0,3 |
0,4 |
5,0 |
0,6 |
0,2 |
0,1 |
Вінницька |
5,5 |
0,2 |
0,1 |
0,0 |
— |
— |
— |
— |
2,7 |
1,8 |
0,4 |
0,2 |
Волинська |
72,3 |
5,1 |
2,5 |
2,4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Дніпропетровська |
7,6 |
2,5 |
0,6 |
0,4 |
2,8 |
8,3 |
4,7 |
4,5 |
0,1 |
0,3 |
0,1 |
0,0 |
Донецька |
151,8 |
8,0 |
0,9 |
1,6 |
20,6 |
2,5 |
1,0 |
0,5 |
28,7 |
1,0 |
0,2 |
0,2 |
Житомирська |
47,4 |
8,6 |
2,8 |
1,0 |
68,2 |
32,0 |
14,3 |
14,4 |
— |
— |
— |
|
Закарпатська |
15,1 |
4,4 |
0,6 |
2,3 |
— |
— |
— |
— |
22,0 |
1,4 |
1,0 |
1,1 |
Запорізька |
3,0 |
0,8 |
0,0 |
— |
— |
0,1 |
0,0 |
— |
|
|
|
|
Івано-Франківська |
4,5 |
0,0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Київська |
10,5 |
1,8 |
0,6 |
0,7 |
— |
— |
— |
0,1 |
28,6 |
0,5 |
0,1 |
0,2 |
Кіровоградська |
— |
— |
— |
— |
6,5 |
1,7 |
0,9 |
1,0 |
— |
— |
— |
— |
Луганська |
31,6 |
1,1 |
0,1 |
0,1 |
43,5 |
10,0 |
1,4 |
2,1 |
31,8 |
3,8 |
0,4 |
0,6 |
Львівська |
105,7 |
11,8 |
0,4 |
0,6 |
97,4 |
24,5 |
4,1 |
5,3 |
18,9 |
0,6 |
0,1 |
1,4 |
Миколаївська |
— |
— |
— |
— |
18,8 |
2,9 |
1,0 |
1,1 |
14,7 |
0,7 |
0,3 |
0,2 |
Одеська |
39,0 |
15,4 |
0,5 |
0,5 |
0,0 |
3,2 |
0,6 |
0,6 |
6,7 |
0,4 |
0,0 |
0,0 |
Полтавська |
1,5 |
0,3 |
0,1 |
0,1 |
— |
0,1 |
0,0 |
0,0 |
33,3 |
2,2 |
1,8 |
1,7 |
Рівненська |
83,0 |
15,7 |
7,0 |
11,0 |
— |
— |
0,0 |
0,0 |
4,1 |
0,1 |
0,0 |
0,0 |
Сумська |
8,7 |
1,1 |
0,4 |
0,4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Тернопільська |
160,1 |
43,8 |
17,5 |
20,0 |
— |
1,2 |
0,0 |
|
|
|
|
|
Харківська |
22,1 |
2,6 |
0,6 |
0,2 |
50,9 |
8,0 |
1,5 |
1,5 |
13,1 |
2,0 |
0,2 |
0,2 |
Херсонська |
196,6 |
16,2 |
6,7 |
12,4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Хмельницька |
7,4 |
1,1 |
0,5 |
0,9 |
— |
— |
0,1 |
0,1 |
5,7 |
— |
0,0 |
0,1 |
Черкаська |
102,4 |
10,8 |
2,4 |
2,7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Чернівецька |
14,2 |
1,3 |
0,5 |
0,6 |
71,6 |
16,6 |
4,3 |
4,7 |
5,2 |
0,5 |
0,0 |
0,0 |
Чернігівська |
39,1 |
9,4 |
4,0 |
6,1 |
25,2 |
5,2 |
2,3 |
3,7 |
— |
0,0 |
|
0,0 |
м. Київ |
79,9 |
6,4 |
1,3 |
2,3 |
0,5 |
0,0 |
0,0 |
— |
2,2 |
0,9 |
0,2 |
0,4 |
|
|
|
Примітка. 1990, 1995 pp. у відпускних цінах 1997 р. у; 1999—2000 pp. у діючих
610
Таблиця 3.104
ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ПО РЕГІОНАХ УКРАЇНИ у 1990—2000 pp.
Верхній трикотаж, мли. шт. |
Швейні вироби,* млн гри |
Взуття, млн пар |
|||||||||
1990 |
1995 |
1999 |
2000 |
1990 |
1995 |
1999 |
2000 |
1990 |
1995 |
1999 |
2000 |
95,9 |
8,2 |
4,5 |
9,7 |
4015,0 |
1100,3 |
596,0 |
810,7 |
196,5 |
20,6 |
11,86 |
13,45 |
2,9 |
0,2 |
0,0 |
0,0 |
130,0 |
16,2 |
9,4 |
12,4 |
3,7 |
0,3 |
0,17 |
0,13 |
0,6 |
0,4 |
0,1 |
0,0 |
268,3 |
72,6 |
45,6 |
56,5 |
4,7 |
0,5 |
0,09 |
0,05 |
— |
— |
— |
— |
96,5 |
22,3 |
11,2 |
17,9 |
1,9 |
0,2 |
0,02 |
0,17 |
10,9 |
0,6 |
0,6 |
0,9 |
230,6 |
80,3 |
28,9 |
42,4 |
15,0 |
1,7 |
0,25 |
0,37 |
15,2 |
0,6 |
0,2 |
0,2 |
528,4 |
53,5 |
27,0 |
39,7 |
7,9 |
1,2 |
0,44 |
0,56 |
— |
— |
— |
— |
257,5 |
37,6 |
16,7 |
21,3 |
6,0 |
0,6 |
1,65 |
2,23 |
3,9 |
0,6 |
1,4 |
2,2 |
105,8 |
28,0 |
38,7 |
54 |
10,6 |
0,7 |
0,03 |
0,02 |
4,4 |
0,2 |
0,0 |
0,1 |
96,9 |
22,7 |
19,2 |
31 |
10,1 |
0,8 |
0,06 |
0,02 |
2,5 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
49,0 |
25,5 |
9,8 |
15,2 |
1,0 |
0,0 |
0,00 |
0,00 |
8,7 |
0,8 |
0,6 |
1,1 |
65,5 |
32,8 |
20,2 |
23,3 |
4,5 |
0,2 |
0,10 |
0,08 |
— |
— |
— |
— |
37,7 |
12,2 |
11,3 |
9,1 |
2,8 |
0,3 |
0,11 |
0,07 |
3,0 |
1,0 |
0,3 |
0,4 |
506,6 |
131,7 |
27,7 |
40,8 |
22,6 |
1,1 |
0,53 |
0,46 |
5,3 |
0,1 |
0,1 |
2,6 |
254,6 |
69,1 |
62,4 |
87 |
10,9 |
0,7 |
0,89 |
0,74 |
0,4 |
0,3 |
0,1 |
0,0 |
165,5 |
24,4 |
17,7 |
29,8 |
4,9 |
0,7 |
0,05 |
0,25 |
4,2 |
0,1 |
0,0 |
0,0 |
227,6 |
60,2 |
16,1 |
20,7 |
6,8 |
0,1 |
0,13 |
0,06 |
3,5 |
0,5 |
0,2 |
0,3 |
91,4 |
56,4 |
17,6 |
26,1 |
8,3 |
0,6 |
1,08 |
1,17 |
0,1 |
0,1 |
0,0 |
0,0 |
28,5 |
15,3 |
7,8 |
6,9 |
|
— |
— |
— |
0,2 |
0,1 |
0,0 |
0,0 |
58,0 |
30,4 |
8,7 |
15,1 |
5,2 |
2,7 |
1,73 |
1,93 |
0,5 |
0,0 |
— |
— |
63,2 |
19,3 |
9,3 |
9,5 |
7,3 |
0,3 |
0,03 |
0,01 |
13,0 |
0,6 |
0,1 |
0,1 |
345,6 |
74,8 |
24,6 |
33,7 |
9,9 |
0,9 |
0,30 |
0,35 |
— |
— |
— |
— |
59,8 |
13,8 |
12,2 |
14,6 |
5,4 |
0,4 |
0,04 |
0,03 |
2,3 |
0,3 |
0,0 |
0,0 |
59,4 |
8,7 |
8,0 |
11,5 |
7,1 |
0,1 |
0,27 |
0,82 |
2,1 |
0,4 |
0,3 |
0,6 |
101,3 |
35,4 |
23,2 |
27,2 |
— |
— |
0,03 |
0,03 |
5,3 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
77,9 |
14,5 |
25,2 |
34,1 |
8,8 |
0,5 |
0,01 |
0,01 |
0,2 |
0,1 |
0,0 |
0,0 |
268,0 |
61,7 |
24,9 |
37,9 |
4,0 |
1,2 |
0,41 |
0,37 |
6,3 |
1,1 |
0,6 |
0,8 |
179,0 |
92,4 |
72,6 |
93 |
26,2 |
4,8 |
3,43 |
3,5.1 |
оптових цінах відповідних років.
611
Легка промисловість об'єктивно є чи не найбільш соціально значущим підрозділом народного господарства. Адже вона призначена для забезпечення населення товарами першої необхідності.
За 1991—2000 рр. виробництво основних товарів легкої промисловості скоротилося в десятки разів і є недостатнім для потреб населення (табл. 3.105). У 2000 р. проти 1990 р. виробництво тканин зменшилося в 18 разів і становило 1,3 м2 в розрахунку на одну особу населення, трикотажних виробів — майже у 23 рази (0,3 шт. на одну особу), панчішно-шкарпеткових виробів — майже в 11 разів (0,8 пар на одну особу), взуття — майже у 13 разів (0,3 пар на одну особу). У 2000 р. спостерігалося зростання цього показника із зазначених виробів в 1,5 — 1,1 раза порівняно з попереднім роком.
Таблиця 3.105
ВИРОБНИЦТВО ТОВАРІВ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ З РОЗРАХУНКУ НА ОДНУ ОСОБУ НАСЕЛЕННЯ у 1990,1995—2000 pp.
Вироби |
1990 |
1995 |
1996 |
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
Тканини, м2 |
23,3 |
3,3 |
2,1 |
1,6 |
1,8 |
1,0 |
1,3 |
у тому числі |
|
|
|
|
|
|
|
бавовняні |
10,9 |
1,5 |
1,0 |
0,6 |
1,1 |
0,5 |
0,7 |
вовняні |
1,4 |
0,3 |
0,2 |
0,2 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
лляні |
1,9 |
0,4 |
0,4 |
0,4 |
0,2 |
0,1 |
0,1 |
шовкові |
5,5 |
0,4 |
0,2 |
0,1 |
0,2 |
0,1 |
0,1 |
Трикотажні вироби, шт. |
6,8 |
0,5 |
0,3 |
0,2 |
0,1 |
0,2 |
0,3 |
Панчішно-шкарпеткові вироби, пар |
8,5 |
2,3 |
1,3 |
0,9 |
0,8 |
0,7 |
0,8 |
Взуття, пар |
3,8 |
0,4 |
0,3 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
0,3 |
Обсяги виробництва вітчизняних товарів легкої промисловості є недостатніми. Тому сучасні потреби населення країни забезпечуються переважно імпортними товарами. Зокрема, наприкінці 1990-х pp. на внутрішньому ринку тканин імпорт перевищив власне виробництво майже у 3 рази, у тому числі бавовняних — у 3,3 раза, вовняних — 2,4, шовкових — у 18,7 раза.
Для насичення промисловими товарами широкого вжитку внутрішнього ринку та розширення їх експорту необхідно збільшити обсяги їх виробництва в 4—5 разів.
612