9.4. Капітальне будівництво

Таблиця 3.80

Будівництво є галуззю народного господарства, яка характе­ризується тривалим виробничим циклом, нерухомими територіаль­но закріпленими об'єктами, що зводяться (промислові споруди, житлові будинки, електростанції, трубопроводи тощо), а також високою залежністю виробництва від географічних умов. У про­цесі спеціалізації виокремились види будівництва — промислове, житлове, комунальне, сільськогосподарське, водогосподарське' транспортне, індивідуальне та ін.

Під час розміщення об'єктів капітального будівництва ще на допроектній стадії враховується наявність будівельних організа­цій. Найважливішими чинниками, які враховуються під час ви­бору районів і пунктів будівництва, є трудовий, сировинний, па­ливно-енергетичний, водний. Значний вплив на будівництво чинять кліматичні особливості різних регіонів, насамперед на се­зонність відкритих будівельних робіт. Під час вибору конкретних майданчиків для будівництва промислових підприємств, спору­дженні доріг, транспортних і гідротехнічних об'єктів важливого, а часто й вирішального значення набувають такі географічні умови, як рельєф місцевості, грунти і ґрунтові води, карстові явища, сейсмічність, які тією чи іншою мірою впливають на вар­тість будівництва і його організацію. В табл. 3.80 наведені дані, що характеризують розподіл будівельних та монтажних робіт по регіонах України.

За останнє десятиліття в будівництві спостерігається, як і в усіх галузях економіки, спад обсягів будівництва, погіршення основних показників роботи — освоєння капіталовкладень, промислового будівництва, введення житла і об'єктів соціальної сфери, рівня заробітної плати, кількості зайнятих тощо. Порів­няно з 1990 р. відставання за названими показниками перевищує 2—4 рази.

Слід зазначити, що не завжди погіршення деяких кількіс­них показників має тільки негативні наслідки. Наприклад, той факт, що у 1990 р. у будівництві працювало 1 млн 240 тис. чо­ловік, свідчило про низькі організаційні й технологічні мож­ливості вітчизняного будівництва, тому що за рівнем продук­тивності праці Україна вдвічі відставала від країн Заходу. Зараз кількість зайнятих у будівництві скоротилась більш ніж удвічі (561 тис. чоловік), проте продуктивність праці дещо зросла.

554

Будівельні та монтажні роботи по регіонах україни у 1990—2000 pp.

Області	1990		1995		2000
	млн грн	%	млн грн	%	млн грн	%
Україна	37319	100,0	10797	100,0	6920	100,0
АР Крим	1626	4,4	318	2,9	260	3,8
області
Вінницька	1232	3,3	301	2,8	138	2,0
Волинська	709	1,9	145	1,3	94	1,4
Дніпропетровська	3305	8,9	1254	11,6	611	8,8
Донецька	3492	9,4	1288	11,9	672	9,7
Житомирська	1381	3,7	359	3,3	84	1,2
Закарпатська	560	1,5	115	1,1	126	1,8
Запорізька	1791	4,8	502	4,6	234	3,4
Івано-Франківська	593	1,6	230	2,1	196	2,8
Київська	1791	4,8	620	5,7	341	4,9
Кіровоградська	1157	3,1	189	1,8	76	1,1
Луганська	2090	5,6	582	5,4	214	зд
Львівська	1381	3,7	436	4,0	265	3,8
Миколаївська	1269	3,4	279	2,6	124	1,8
Одеська	1680	4,5	472	4,4	573	8,3
Полтавська	1493	4,0	445	4,1	283	4,1
Рівненська	971	2,6	214	2,0	126	1,8
Сумська	1045	2,8	224	2,1	142	2,1
Тернопільська	858	2,3	181	1,7	85	1,2
Харківська	1788	4,8	487	4,5	285	4,1
Херсонська	1082	2,9	190	1,8	88	1,3
Хмельницька	1045	2,8	325	3,0	153	2,2
Черкаська	1269	3,4	274	2,5	96	1,4
Чернівецька	560	1,5	136	1,3	50	0,7
Чернігівська	1157	3,1	276	2,6	86	1,2
м. Київ	1829	4,9	875	8,1	1475	21,3
м. Севастополь	165	0,4	80	0,7	43	0,6

555

Роздержавлення будівельної галузі, що було проведено у 1993—1995 рр., призвело до розукрупнення будівельно-монтаж­них трестів, яких налічувалось на той час близько 5000. Кількість будівельних організацій, що самостійно виступають нині на буді­вельному ринку як юридичні особи, зросла майже у 15 разів. Це позитивно вплинуло на ефективність капітального будівництва, тому що сприяло створенню конкурентного середовища. За період 1995—2000 pp. основні показники діяльності будівельних підпри­ємств помітно поліпшились (табл. 3.81).

Таблиця 3.81

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ у 1995—2000 pp.

Показники	Одиниця виміру	1995	2000
			Кількість	%до 1995
Кількість підприємств, що мають статус юридичної особи	Одиниця	3980	5784	145,3
Обсяг підрядних робіт, викона­них власними силами (у фактич­них цінах)	млн грн	5745	8429	146,7
Індекси обсягів підрядних робіт, виконаних власними силами	%до поперед­нього року	64,6	100,4	X
Середньооблікова чисельність пра­цівників	тис.	998	561	56,2

Таблиця 3.82

СТРУКТУРА БУДІВЕЛЬНИХ ТА МОНТАЖНИХ РОБІТ В УКРАЇНІ ЗА ФОРМАМИ ВЛАСНОСТІ у 1990—2000 pp.

Форми власності	1990		1995		2000
	млн грн	%	млн грн	%	мли грн	%
Усі форми власності	37 319	100,0	10 797	100,0	6920	100,0
у тому числі:
державна	26 749	71,6	5387	49,9	2529	36,5
комунальна	—	—	1478	13,7	781	11,3
приватна (включа­ючи кошти насе­лення на будівни­цтво власних жит­лових будинків)	1717	4,6	875	8,1	866	12,5
колективна	8853	23,8	3054	28,3	2673	38,7
міжнародних орга­нізацій та юридич­них осіб інших держав	—	—	3	0,03	71	1,0

Таблиця 3.83

БУДІВЕЛЬНІ ТА МОНТАЖНІ РОБОТИ ЗА РАХУНОК ДЕРЖАВНИХ ЦЕНТРАЛІЗОВАНИХ ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ В УКРАЇНІ у 1990—2000 pp.

Покращання економічних показників капітального будівницт­ва значною мірою зумовлене роздержавленням підприємств цієї галузі. Це знайшло своє відображення в зміні структури будівель­них та монтажних робіт в останнє десятиліття.

У табл. 3.82 наведені дані, що характеризують зміни в струк­турі будівельних та монтажних робіт за формами власності про­тягом 1990—2000 рр. Як видно з цих даних, частка державної власності скоротилась у будівництві вдвічі, приватної збільши­лась майже втричі, колективної — у півтора раза; з'явилися дві нові форми власності — комунальна (11,3 % у 2000 р.) та влас­ність міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав (1,0%).

Джерела фінансування	1990		1995		2000
	млн грн	%	млн грн	%	млн грн	%
Обсяг будівельних та мон­тажних робіт за рахунок усіх джерел фінансування	37 319	100,0	10797	100,0	6920	100,0
у тому числі: будівельні та монтажні роботи за рахунок дер­жавних централізованих джерел фінансування	12 315	33,0	3066	28,4	539	7,8

556

557

Зі зміною цієї структури пов'язана і тенденція різкого зменшення частки будівельних та монтажних робіт, які здійснюються за ра­хунок державних централізованих джерел фінансування (табл. 3.83). Частка державних централізованих джерел фінансування в за­гальному його обсязі зменшилась за 10 років у 4 рази і сягає ли­ше 7,8 %. Тобто практично весь обсяг будівельних та монтажних робіт будівельні організації здійснюють за рахунок внутрішніх джерел фінансування або кредитів банків та коштів населення.

Капітальне будівництво здійснюється в Україні підприємст­вами і організаціями, які входять головним чином до складу кор­порацій «Укрбуд», «Укрмонтажспецбуд» та «Украгропромбуд». Першу з них можна вважати основною ланкою вітчизняного бу­дівельного комплексу. За останні роки в корпораціях «Укрбуд» відбулися значні зміни в організаційній структурі. Зараз кількість приватизованих підприємств та організацій перевищила 90 %. У зв'язку з тим, що будівельні об'єднання в більшості регіонів втра­тили свої організуючі позиції, апарат корпорації докорінно пере­будовує свої відносини з низовими підприємствами та організа­ціями. Вони стають більш тісними та відповідальними. Доміную­чу роль на будівельному ринку держави поступово відіграють невеликі будівельні підрозділи, з якими корпорація взаємодіє на основі нових ринкових стосунків.

Велика кількість організацій та підприємств призупинила своє існування. Значно зменшилась кількість працюючих в корпорації, яка становить сьогодні близько 150 тис. За останні роки зі складу корпорації вийшли 9, а вступили до неї 152 організації та підпри­ємства. Це свідчить про те, що відцентрові процеси, як і процес скорочення, в корпорації «Укрбуд» в основному завершені.

Значні зміни відбулися і в структурі підрядної діяльності в державі. Від майже повної зупинки у 1996—1997 рр. до віднов­лення обсягів робіт до рівня десятирічної давності. Поки що це стосується лише Києва. Поступово поліпшується ситуація в Дніп­ропетровській, Одеській, Харківській, Донецькій та деяких інших областях.

Одним з досягнень будівельної галузі можна вважати повне витіснення з будівельного ринку країни іноземної робочої сили. Створення робочих місць для українських будівельників відбуло­ся за рахунок освоєння передових світових технологій, міжнарод­них стандартів якості будівництва, доступних цін та прийнятних термінів.

Найбільш вагомі зрушення відбулись у справі освоєння новіт­ніх технологій. Наприклад, на будівельних майданчиках Києва

558

домінує монолітно-каркасна система зведення житлових будин­ків, яка активно витісняє застарілі серії. Таке будівництво здійс­нюється також у Харкові, Дніпропетровську, Одесі. Корпорація «Укрбуд» співпрацює з низкою зарубіжних фірм, через які поширю­ються нові технології та матеріали на вітчизняний будівельний ринок. Такі відомі в Україні та за її межами організації, як кон­церн «Укрмонолітспецбуд», фірма «Аеробуд», «Укрпромспецбуд» та деякі інші, є базовими з впровадження новітніх технологій.

Якщо кризові явища в підрядній діяльності останнім часом зменшились, то промислові підприємства будівельної індустрії перебувають ще в критичному стані. Пояснюється це тим, що підрядні організації набагато мобільніші, а промислові підприєм­ства — скутіші. Під час роботи в кризових умовах промислове підприємство не може бути однопрофільної спрямованості, що яскраво простежується на прикладі підприємств великопанельно­го домобудування. У 1990 р. у складі «Укрбуду» їх налічувалось 54, а у 2000 р. діючих залишилось 16, з них лише 6 зводять будин­ки, інші випускають різноманітну продукцію та надають різного виду послуги.

У будівництві працює великий парк спеціальних машин і ме­ханізмів — екскаватори одноковшові та багатоковшові, бульдо­зери, скрепери, крани баштові, крани гусеничні, крани пневмоко-лесні, крани автомобільні та ін. Сьогодні стоїть складна проблема оновлення цього парку, який за останні десять років практично зносився. Засоби механізації, які беруть участь у будівельних процесах, зараз небезпечні уже самі по собі. Останнім часом по­частішали аварії, пов'язані з роботою кранових установок; особ­ливо в тяжкому стані перебуває господарство баштових кранів.

Незважаючи на існуючі труднощі, активізація інвестиційної діяльності дозволила останнім часом нарощувати темпи капіталь­ного будівництва в усіх регіонах України. Вже у 2000 р. значного приросту капітальних вкладень досягнуто у Севастополі (на 61,3% порівняно з 1999 р.), Івано-Франківський (на 53,7%), Одеській (на 40,6 %) та Харківській (на 40,1 %) областях. Більше ніж на чверть зросли обсяги інвестицій у будівництво у Миколаїв­ській, Київській та Львівській областях. Зростання інвестиційної активності забудовників зафіксовано також у Дніпропетровській, Луганській, Чернігівській, Полтавській, Закарпатській областях, у Києві та інших регіонах.

Із загального обсягу капітальних вкладень на будівельні та монтажні роботи використано 45,6 % усіх інвестицій і майже стіль­ки ж (45,2 %) — на придбання машин, обладнання, устаткування

559

для новозбудованих об'єктів та технічного переоснащення дію­чих підприємств. Більше двох третин усіх коштів вкладено у бу­дівництво об'єктів виробничої сфери.

У невиробничій сфері пріоритетним залишається житлове бу­дівництво. Тільки за 2000 р. введено в експлуатацію 60,3 тис. квартир загальною площею 5356,0 тис. м², у тому числі в сільській місцевості — 1112,7 тис. м², у міських поселеннях — 4243,3 тис. м². Обсяги введеного житла зросли порівняно з попереднім роком у Тернопільській, Дніпропетровській, Херсонській, Львівській, Че­рнівецькій областях та Києві. Найбільше житла збудовано у Киє­ві — 858,9 тис. м² загальної площі, або 16,0 % від загального об­сягу введеного в Україні. Значну частину житла (83,3 %) введено забудовниками недержавної форми власності, у тому числі інди­відуальними — 60 %, державними підприємствами та організація­ми—16,7%.

У тому ж році введені в експлуатацію середні навчальні зак­лади на 14,3 тис. учнівських місць, дошкільні заклади освіти — на 565 місць, лікарні — на 784 ліжка, амбулаторно-поліклінічні заклади — на 2,3 тис. відвідувачів за зміну, клуби та будинки культури — на 1,1 тис. місць, мережі газифікації та теплопоста­чання протяжністю відповідно 2062,6 та 30,5 км, водопровідні та каналізаційні мережі протяжністю 300,1 та 37,8 км.

У 2001 р. позитивна тенденція зростання обсягів інвестицій в основний капітал набула подальшого розвитку. Зокрема обсяги інвестицій зросли на 17,2% (у 2000 р. — на 14,4%). Проти 2000 р. обсяги інвестицій в основний капітал зросли майже в усіх регіонах України (крім Полтавської, Запорізької областей та Се­вастополя). Найбільшу частку інвестицій в основний капітал спрямовано у розвиток підприємств транспорту, пошти та зв'язку (23 % від загального обсягу вкладень). Значні обсяги капітальних вкладень освоєно в обробній (19,8 %), добувній (15 %) промисло­вості та на підприємствах з виробництва електроенергії, газу та води (9,2 %).

У невиробничій сфері пріоритетним залишається житлове бу­дівництво. За 2001 р. введено в експлуатацію 63,8 тис. квартир загальною площею 5822 тис. м², що на 8,8 % більше, ніж у попе­редньому році, у тому числі в сільській місцевості — 1114 тис. м², у міських поселеннях — 4708,4 тис. м². Переважну більшість зага­льної площі житлових будинків (59,2 %) введено забудовниками приватної форми власності. У табл. 3.84 наведено дані, що харак­теризують введення в експлуатацію житлових будинків по регіо­нах України.

560

Таблиця 3.84

ВВЕДЕННЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ ПО РЕГІОНАХ УКРАЇНИ у 1990—2000 pp.

	1990		1995		2000
	тис. м2 загальної площі	%	тис. м2 загальної площі	%	тис. м2 загальної площі	%
Україна	17447	100,0	8663	100,0	5558	100,0
АР Крим	621	3,6	451	5,2	179	3,2
Вінницька	540	3,1	293	3,4	141	2,5
Волинська	360	2Д	200	2,3	126	2,3
Дніпропетровська	1639	9,4	559	6,5	431	7,8
Донецька	1505	8,6	591	6,8	344	6,2
Житомирська	560	3,2	282	3,3	118	2,1
Закарпатська	311	1,8	198	2,3	213	3,8
Запорізька	777	4,5	289	3,3	131	2,4
Івано-Франківська	408	2,3	267	3,1	217	3,9
Київська	850	4,9	634	7,3	337	6,1
Кіровоградська	431	2,5	216	2,5	78	1,4
Луганська	819	4,7	3,6	3,5	181	3,3
Львівська	888	5,1	419	4,8	372	6,7
Миколаївська	543	зд	270	3,1	101	1,8
Одеська	791	4,5	401	4,6	268	4,8
Полтавська	695	4,0	344	4,0	169	3,0

561

Закінчення табл. 3.84

	1990		1995		2000
	тис. м2 загальної площі	%	тис. м загальної площі	%	тис. м2 загальної площі	%
Рівненська	395	2,3	219	2,5	107	1,9
Сумська	498	2,9	212	2,4	ПО	2,0
Тернопільська	291	1,7	187	2,2	149	2,7
Харківська	1009	5,8	603	7,0	249	4,5
Херсонська	498	2,9	252	2,9	128	2,3
Хмельницька	470	2,7	296	3,4	168	3,0
Черкаська	509	2,9	277	3,2	109	2,0
Чернівецька	277	1,6	175	2,0	116	2,1
Чернігівська	481	2,8	213	2,5	95	1,7
м. Київ	1157	6,6	410	4,7	859	15,5
м. Севастополь	124	0,7	99	1,1	62	1,1