Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у подільському економічному районі у 2000 р. (у господарствах усіх категорій), тис. Т

Види продукції	Україна	Подільський район		Вінницька область		Тернопіль­ська область		Хмельни­цька область
		усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у%до України
Зерно	24 459	3728	15,1	1745	7,1	741	3,0	1242	5,0
Цукрові буряки (фабричні)	13 199	4264	32,3	1916	14,5	1202	9,1	1146	8,7

807

Закінчення табл. 4.40

Види продукції	Україна	Подільський район		Вінницька область		Тернопіль­ська область		Хмельни­цька область
		усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України
Соняшник	3457	67	1,9	67	1,9	—	—	—	—
Картопля	19 838	3538	17,8	1418	7,2	1043	5,2	1077	5,4
Овочі	5821	491	8,4	196	3,4	140	2,4	155	2,6
М'ясо (у забійній вазі)	1663	215	12,9	93	5,6	48	2,9	74	4,4
Молоко	12 658	1818	14,4	655	5,2	506	4,0	657	5,2
Яйця, млн шт.	8809	743	8,4	349	3,9	234	2,7	160	1,8

Легка промисловість. У районі розвинуті такі її підгалузі: тек­стильна, швейна, взуттєва й трикотажна. Текстильну продукцію виробляють: Тернопільське виробниче об'єднання «Текстерно», Кам'янець-Подільська бавовняна фабрика, Кременецька фабрика ватину, Заліщицька фабрика текстильно-художніх виробів, Дунає-вецька і Славутська суконні фабрики. Економічний район вироб­ляє шосту частину тканин України. Швейні фабрики є у Вінниці (виробниче об'єднання ім. В. Володарського і «Поділля»), Хмель­ницькому (виробниче об'єднання «Спецодяг»), Тернополі, Чорт-кові, Кам'янці-Подільському, Могилеві-Подільському, Ободівці, Забужжі, Гайсині, Хмільнику, Козятині. Взуттєва промисловість розвинена у містах Вінниці, Тернополі, Хмельницькому, Теребов-лі, Тульчині. Великий завод штучної шкіри функціонує у Терно­полі. Шкіряно-галантерейне виробництво є у Тернополі, Вінниці, Хмельницькому, Заложцях, Вишнівцях; хутрове — у Жмеринці. Трикотажні фабрики працюють у Вінниці, Хмельницькому, Тер­нополі, Кам'янці-Подільському.

Харчова промисловість Подільського економічного району об'єднує 15 великих галузей, до складу яких входять більше трьох тисяч підприємств, а обсяг виробленої продукції переви­щив 2,5 млрд грн (10,3 % від загальноукраїнського обсягу проду­кції харчової промисловості).

808

Харчова промисловість превалює у загальному обсязі вироб­ництва промислової продукції. Район, маючи багату сировинну базу, розвиває різноманітні галузі. Виробництво основних видів продукції представлено в табл. 4.41.

Таблиця 4.41

ВИРОБНИЦТВО ОСНОВНИХ ВИДІВ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ У ПОДІЛЬСЬКОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ РАЙОНІ у 2000 р., тис. т.

Види продукції	Україна	Подільсь­кий район		Вінницька область		Терно­пільська область		Хмель­ницька область
		усього	у % до України	усього	у % до України	усього	S *>>	усього	у % до України
Борошно	3068	413	13,5	165	5,4	126	4,1	122	4,0
Хліб і хлібобулоч­ні вироби	2461	167	6,8	82	з,з	20	0,8 .	65	2,6
Цукор-пісок	1780	500	28,1	207	11,6	152	8,6	141	7,9
М'ясо (включаючи субпродукти І ка­тегорії)	400	104	26	50	12,5	14	3,5	40	10
Продукція з не­збираного молока	699	32	4,6	16	2,3	9	1,3	7	1
Тваринне масло	135,4	20,3	14,9	9,9	7,3	4,5	з,з	5,9	4,3
Олія	971,6	2,6	2,6	25,2	2,6	0,1	0,0	0,7	0,0
Сири жирні (вклю­чаючи бринзу)	67,3	16,4	24,4	4,7	0,7	4,2	1,7	7,5	11,1
Консерви (млн умовних банок)	1283	304	23,6	99	7,7	8	0,6	197	15,3

В економічному районі наявні 64 цукрові заводи. Найбільші з них: Гайсинський, Кирнасівський — 2, Бершадський, Погре-бищенський (Вінницька обл.); Теофіпільський, Кам'янець-По-дільський, Чортківський (Тернопільська обл.). Відходи цукро­варіння використовують 23 заводи спиртово-горілчаної промис-

809

ловості. Діють потужні консервні заводи і комбінати у Вінниці, Могилеві-Подільському, Барі, Гайсині, Тульчині (Вінницька обл.), Кам'янці-Подільському, Новій Ушиці, Меджибожі, Сатанові (Хмель­ницька обл.), Підгайцях, Мельниці-Подільській, Копиченцях, За-ліщиках.

М'ясна промисловість представлена Вінницьким, Тростянець-ким, Гайсинським, Тульчинецьким (Вінницька обл.), Хмельниць­ким, Кам'янець-Подільським і Шепетівським (Хмельницька обл.), Тернопільським і Чортківським м'ясокомбінатами, а також птахо­комбінатами у Барі, Козятині (Вінницька обл.), с. Великі Гаї (Тернопільська обл.). Молочна промисловість є практично в кож­ному адміністративному районі. Основна продукція — масло, сир, молочні продукти, сухе знежирене молоко.

Широкого розвитку набуло борошномельно-круп'яне вироб­ництво у Вінниці, Вапнярці, Гайсині, Богданівці, Хмельницько­му, Тернополі, Чорткові, Кременці, Бережнах (Тернопільська обл.); кондитерське — у Вінниці, Чорткові, Хмельницькому; олійно-жирове — у Вінниці; пивоварне — у Вінниці, Могилеві-По­дільському, Бершаді, Тиврові, Чернятині та ін.

Треба зазначити, що більшість галузей харчової промисловості характеризується порівняно низьким техніко-технологічним рів­нем розвитку, який відстає від відповідних аналогів зарубіжних розвинутих країн. Більшість харчових підприємств характеризу­ється наявністю значної частини морально і фізично застарілих основних фондів (рівень зносу основних фондів перевищує 45 %). Хоча протягом 1990-х pp. відбувалося значне скорочення вироб­ництва у переважній більшості галузей харчової промисловості району, зменшення чисельності зайнятих і продуктивності праці, вона, однак, не втратила своєї позиції в народногосподарському комплексі України, її продукція дедалі більше виходить на міжре­гіональний та міжнародний ринки і користується попитом, особ­ливо харчові товари вищої споживчої якості — кондитерські ви­роби та соки, а також плодові та овочеві консерви, у тому числі дитяче харчування, м'ясо-ковбасна продукція, цукор-рафінад, вина й горілчані вироби, пиво, безалкогольні напої тощо.

Транспортна система. Подільський економічний район має досить густу мережу залізничних і автомобільних шляхів сполу­чення. Експлуатаційна протяжність залізниць загального корис­тування становить 2468 км. Основні лінії проходять по напрямах: Київ—Одеса, Київ—Львів, Вапнярка—Знам'янка, Козятин—Бер­дичів, Вінниця—Гайворон, Київ—Шепетівка—Тернопіль, Черні­вці та ін.

810

Автошляхів з твердим покриттям у районі 21 тис. км. Основні лінії: Луцьк—Тернопіль—Чернівці, Львів—Чернівці—Хмельни­цький—Київ. Судноплавство здійснюється Дністром та Півден­ним Бугом. В обласних центрах функціонують аеропорти.

Через територію економічного району проходять газопроводи «Союз», «Уренгой—Ужгород».

Інвестиції і капітальне будівництво. Характерною ознакою в Подільському економічному районі за період 1990-х pp. стало звуження відтворення основного капіталу в результаті значного скорочення інвестицій. У зв'язку з цим має місце різке зниження освоєння виробництва нових видів продукції і падіння їх якісних параметрів.

Інвестиції, які спрямовані на розвиток Подільського еконо­мічного району, в 1990 р. сягали 7,5 %, а в 2000 р. — 4,4 % від загальноукраїнського показника. В областях: — Вінницькій відповідно — 2,6 і 1,6 %, Тернопільській — 1,8 і 0,9, Хмельни­цькій — 3,2 і 1,9 %. Така ситуація не сприяє успішному розви­тку продуктивних сил і забезпеченню конкурентоспроможнос­ті продукції, а також не створює необхідних умов для ефективного відтворювального процесу в економіці району, ставить у залежність підприємства від імпортної сировини та іноземних інвесторів. Тільки незначна частка підприємств фі­нансується в основному за власний рахунок і здійснює розши­рений відтворювальний процес.

Зовнішньоекономічна діяльність. Розвиток цієї сфери ді­яльності залежить від багатьох чинників, насамперед від конку­рентоспроможності продукції на міжнародних ринках. В ре­зультаті цього Подільський економічний район відзначається відносно низьким рівнем зовнішньоекономічної діяльності. У 2000 р. експорт становив всього 2,3 % до загального експорту в Україні, імпорт — відповідно 1,5 %. Проте, без сумніву, пере­вищення експорту товарів з економічного району над імпортом іноземних товарів на його територію відображає загальні пози­тивні тенденції в галузі зовнішньоекономічної діяльності в ра­йоні. При цьому позитивна тенденція є характерною для всіх його областей. У Вінницькій області експорт перевищує імпорт у 1,6 раза, у Тернопільській та у Хмельницькій — у 1,5 раза. Найбільш експортоспроможною галуззю поки що є харчова промисловість. Однак необхідним завданням розвитку регіону є зміцнення та примноження експортного потенціалу, в першу чергу машинобудівної галузі.

811

Таблиця 4.42

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ ПОДІЛЬСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ у 2000 р.

00

to

Показники	Україна	Подільський район		Вінницька область		Тернопіль­ська область		Хмельниць­ка область
		усього	у%до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України
Торгівля і послуги Роздрібний товарообіг, млн грн	28 757,4	1740,2	6,1	794,1	2,8	385,5	1,3	560,6	1,9
Роздрібний товарообіг на одну особу населення, грн	581	396	68,1	439	75,5	334	57,5	386	66,4
Кількість об'єктів роздрібної торгівлі, тис.	103,2	10,2	9,9	4,2	4,1	2,3	2,2	3,7	3,6
Кількість об'єктів ресторанного господарства, тис.	33,1	3,0	9,1	1,0	3,0	0,9	2,7	1,1	3,3
Торгова площа магазинів, тис. м2	7029	616	8,7	246	3,5	137	1,9	233	3,3
Кількість місць на об'єктах ресторанного господарст­ва, тис.	1916	164	8,6	66	3,4	39	2,1	59	3,1
Платні послуги (у фактичних цінах), млн грн	15 766,2	966,0	6,1	383,7	2,4	266,8	1,7	315,5	2,0
Платні послуги на одну особу населення (у фактич­них цінах), грн	319	219	68,6	212	66,4	231	72,4	217	68
Побутові послуги (у фактичних цінах), млн грн	1045,6	102,4	9,8	33,7	3,2	39,7	3,8	29,0	2,8
Побутові послуги на одну особу населення (у фактич­них цінах), грн	21	23	109,5	19	90,4	34	161,9	20	95,2

Продовження табл. 4.42

00

ы

Показники	Україна	Подільський район		Вінницька область		Тернопіль­ська область		Хмельниць­ка область
		усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у %до України
Освіта Середні навчальні заклади освіти (на початок навчаль­ного року) кількість закладів	22 210	3100	13,9	1072	4,8	925	4,2	1103	4,9
у них учнів, тис.	6764	627	9,2	245	3,6	170	2,5	212	3,1
Підготовка (випуск) кваліфікованих робітників про­фесійно-технічними навчальними закладами, тис.	266,8	22,9	8,6	10,9	4,1	4,8	1,8	7,2	2,7
Вищі навчальні заклади І—II рівнів акредитації (на початок навчального року) кількість закладів	664	54	8,1	26	3,9	13	1,9	15	2,3
у них студентів, тис.	528,0	43,4	8,2	22,8	4,3	11,0	2,1	9,6	1,8
Вищі навчальні заклади III—IV рівнів акредитації, кількість закладів	315	24	7,6	5	1,6	9	2,8	10	3,2
у них студентів, тис.	1402,9	98,1	31,2	25,6	8,2	43,8	13,9	28,7	9,1
Заклади культури та мистецтва Театри, од.	131	7	5,3	2	1,5	2	1,5	3	2,3
Музеї, од.	378	36	9,5	21	5,5	4	1,1	11	2,9
Бібліотеки, од.	20 722	3111	15,0	1146	5,5	974	4,7	991	4,8
Клуби, од.	20 408	3471	17,0	1249	6,1	953	4,7	1269	6,2

Закінчення табл. 4.42

Показники	Україна	Подільський район		Вінницька область		Тернопіль­ська область		Хмельниць­ка область
		усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України
Медичне обслуговування Кількість лікарів усіх спеціальностей (на 10 тис. на­селення)	46,2	43,4	93,9	46,6	100,8	47,0	101,7	37,4	80,9
Кількість середнього медичного персоналу (на 10 тис. населення)	110,3	108,4	97,9	114,4	103,7	109,0	98,8	102,1	92,6
Кількість лікарняних ліжок (на 10 тис. населення)	95,0	90,9	95,6	90,2	94,9	93,0	97,8	91,6	96,4
Планова місткість амбулаторно-полікліничних зак­ладів (відвідування за зміну на 10 тис. населення)	198,4	161,2	81,2	141,3	71,2	173,0	87,2	178,8	90,1
Відпочинок Санаторії та пансіонати з лікуванням, місць	150 554	8585	5,7	5246	3,5	1729	1,1	1610	1,1
Будинки та пансіонати відпочинку, місць	62 923
Бази відпочинку, місць	237 728			62		348		130
Дитячі оздоровчі табори, місць	227 179	12213	5,4	5835	2,6	2640	1,2	3738	1,6
Грошові доходи і витрати населення
Грошові доходи, всього, млн грн	86 911	4768	5,5	2018	2,3	1047	1,2	1703	2,0
у розрахунку на душу населення, грн	1755,7	1084,2	61,8	1116,8	63,6	906,8	51,6	1171,4	66,7
Грошові витрати та заощадження усього, млн грн	83 777	4459	5,3	1833	2,2	1046	1,2	1580	2,9
у розрахунку на душу населення, грн	1692,4	1014,0	59,9	1014,1	60,0	906,1	53,5	1086,7	64,2

Розвиток соціальної сфери Подільського економічного району за 1991—2000 рр. характеризувався негативними тенденціями по­ступової її деградації, особливо в матеріально-побутових галузях. Значне падіння рівня розвитку соціального комплексу виявилось у зниженні забезпеченості торговою площею, послугами підпри­ємств громадського харчування і побутового обслуговування. Зменшились також обсяги житлового будівництва і введення в експлуатацію середніх закладів освіти і закладів охорони здоров'я. Скоротилась кількість місць у рекреаційних закладах, частота від­відувань театрів та кінозалів. Особливо несприятливими були ці тенденції в сільській мережі розселення та у малих містах з моно-галузевою структурою виробництва. Аналіз основних показників розвитку соціальної сфери (табл. 4.42) свідчить про те, що обсяги роздрібного товарообороту та платних послуг на душу населення у 2000 р. залишаються на рівні менше 10 % від середніх для країни значень. У галузях соціально-культурної сфери також домінують депресивні процеси. Однак, незважаючи на це, збільшується кіль­кість вищих навчальних закладів (у 2000 р. їх в районі налічува­лось 78, з яких 24 мають III та IV рівні акредитації, а 54 — І та II). Загальна чисельність студентів у них досягла на початок навчаль­ного року 141,5 тис. осіб, причому 43,4 тис. навчалися у закладах І та II рівнів акредитації, а 98,1 тис. — у закладах III та IV рівнів ак­редитації. Загальнодержавне значення мають підготовка високо­кваліфікованих кадрів у Тернопільській академії народного госпо­дарства, Вінницькій комерційній академії, у Хмельницькому державному технологічному університеті Поділля.

У галузі медичного обслуговування та охорони здоров'я регі­он також відстає від середніх показників України. Особливо не­сприятливим є становище із плановою місткістю амбулаторно-поліклінічних закладів у Поділлі. Цей показник у районі стано­вить лише 81,2 % від загальноукраїнського рівня. Певне відста­вання спостерігається і в забезпеченні кваліфікованим медичним персоналом (93,9 % від рівня України забезпеченості лікарями, 97,9 % щодо забезпеченості середнім медичним персоналом).

Регіон у цілому та його області істотно відстають від загаль­ноукраїнського рівня середньодушових доходів населення. Від­повідними є й грошові витрати та заощадження громадян, які становлять усього 59,9 % середньодушового рівня витрат та за­ощаджень в Україні, що безумовно є негативним явищем. Це потребує покращання оплати праці разом із забезпеченням про­дуктивної зайнятості населення в реальному секторі економіки регіону.

815

Екологічна ситуація. Сучасна криза в економіці, супроводжу­вана підвищенням частки застарілих технологій і устаткування, зниженням рівня модернізації та оновлення виробництва, збільшує ризик техногенних і природних катастроф. На території регіону що­річно виникають техногенно-екологічні ситуації надзвичайного ха­рактеру (залпові викиди забруднюючих речовин, аварії на комуні­каціях, вибухи тощо). До того ж Поділля знаходиться у зоні, в якій прогнозованою є підвищена ймовірність виникнення таких стихій­них лих, як вітрові урагани, земельні зсуви, лісові пожежі тощо. Кіль­кість надзвичайних екологічних ситуацій у районі становила в 2000 р. 14,9 % до загальної кількості подібних випадків в Україні, тобто 22 випадки, у тому числі у Вінницькій області — 18 випадків з нанесеною шкодою у 16,8 тис. грн, у Тернопільській — 3 випадки зі шкодою у 832,2 тис. грн, у Хмельницькій — 1 випадок, який при­звів до шкоди у 26,3 тис. грн. Сумарна шкода від екологічних надз­вичайних ситуацій, заподіяна за рік для району сягнула 875,3 тис. грн.

Кількість викидів в атмосферу шкідливих речовин становила 258,9 тис. т, причому левова частка цих викидів припадає на Він­ницьку область — 145,6 тис. т (56,2 % всього забруднення атмо­сферного повітря по району), з яких стаціонарними джерелами забруднення викинуто 80,1 тис. т, а пересувними засобами — 65,5 тис. т. Серед джерел постійного забруднення повітряного простору треба виділити Ладижинську ДРЕС.

Потрібно вказати й на екологічну небезпечність господарю­вання в АПК, зокрема на підвищений рівень розораності ґрунтів, що в природно-географічних умовах Поділля призводить до їх прогресуючої деградації.

Проблема охорони довкілля й запобігання техногенним аварі­ям є важливою і зменшення їх впливу на економіку, природу і здоров'я населення набуває державної ваги, враховуючи розта­шування на території економічного району такого вагомого дже­рела потенційної техногенно-екологічної небезпеки, як Хмельни­цька атомна електростанція тощо.