4.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил Східного економічного району

Перед економікою Східного економічного району стоять складні завдання щодо переходу від кризового етапу розвит­ку всіх галузей народногосподарського комплексу до етапу зростання, стабілізації виробництва, нарощування соціально-

727

економічного потенціалу. В умовах низького рівня промисло­вого виробництва існує потреба збереження найсучасніших виробництв і трудових колективів, поступове доведення обся­гів виробництва до рівня, який задовольнив би потреби насе­лення.

У районі є всі передумови для налагодження випуску засобів виробництва (машин, обладнання) для різних галузей економіки України та експортних потреб, у першу чергу для реорганізова­них сільськогосподарських структур — фермерських та індиві­дуальних господарств. Важливо знайти шляхи для освоєння ви­пуску найсучасніших предметів народного споживання в багатьох галузях, головним чином — у галузях електроніки та електротехніки.

Важливим напрямком є розвиток паливно-енергетичного комплексу, оскільки Східний район став домінуючим у видобу­тку нафти й газу в Україні. Від розвитку цієї галузі залежить нормалізація функціонування паливно-енергетичного комплек­су в усій державі.

У галузі агропромислового комплексу необхідно зосередити увагу на забезпеченні реорганізованих сільськогосподарських структур необхідним обладнанням, посівним матеріалом, мі­неральними добривами, фінансовими ресурсами; актуальним є збереження і підвищення природної родючості ґрунтів.

Першочерговими заходами щодо розвитку соціальної сфери є приведення її до стану, який не тільки задовольняв би потреби жителів району в життєво важливих послугах, а й створював умови для прискореного й розширеного відтворення робочої си­ли через докорінне покращання рівня життя населення, особливо у сільській місцевості. Враховуючи високий ступінь урбанізації територій району, особливо Харківщини, необхідно досягти та­кого рівня розвитку соціальної сфери в промислових центрах ра­йону, який відповідав би соціально-екологічним вимогам суспі­льства нової, постіндустріальної формації, головною ознакою якої є гармонійний розвиток як суспільства, так і природного се­редовища.

Прикордонне розташування району, проходження по його те­риторії найважливіших транспортних шляхів до Росії та Білорусі вимагає постійного удосконалення економічних зв'язків із сусід­німи державами на базі прикордонного співробітництва.

Основними пріоритетами розвитку господарства, які сприяти­муть прискореному відродженню регіональної економіки та її ефективному функціонуванню, мають бути:

728

• заходи з попередження структурної кризи, зорієнтовані на подальшу реструктуризацію господарського комплексу району в напрямі зміщення інвестиційно-інноваційних потоків з матеріа­ле- та енергомістких сировинно-добувних у високотехнологічні й наукомісткі обробні й переробні галузі промисловості, в розвиток багатоукладного сільського господарства, АПК у цілому та виро­бничої, соціальної і ринкової інфраструктури;

• державна підтримка прискореного відродження або вве­дення в дію найважливіших конкурентоспроможних високоте-хнологічних виробничих потужностей: радіоелектронної про­мисловості, приладобудування та оборонного машинобуду­вання. У такому разі економічний ефект поєднується із соціаль­ним, зокрема із продуктивним забезпеченням зайнятості, під­вищенням загальноосвітнього та професійно-кваліфікаційного рівня працівників;

• формування міжгалузевих фінансово-промислових груп з міжнародною участю, з метою створення кінцевих видів кон­курентоспроможної на національному й світових ринках про­дукції, особливо — у високотехнологічних виробництвах ма­шинобудівної галузі;

• обов'язкове поєднання ресурсовикористання з відповідними природовідновлювальними заходами, що особливо актуально для високоурбанізованих територій зі зниженим еколого-економіч-ним потенціалом розвитку;

• впровадження більш досконалих та глибоких технологій переробки сировини (зокрема нафтопродуктів з доведенням глибини нафтопереробки до 80 % на підприємствах нафтопе­реробної промисловості), подальше поширення й розвиток технології добування й переробки та обробки сировини, що за­безпечують комплексне, найбільш повне та ефективне її вико­ристання;

• у галузях із виробництва конструкційних (у тому числі будівельних) матеріалів розвиток його на основі сучасних тех­нологічних циклів (розвиток спецелектрометалургії, порошко­вої металургії та виробництва композитів) з покращеними службовими якостями, комплексними властивостями та гаран­тованою якістю, а також впровадження високоефективних ме­тодів отримання конструктивних з'єднань із заданими власти­востями з інтенсифікацію відповідних пошукових розробок в наукомістких виробництвах;

• розроблення технологій високоефективної утилізації відхо­дів основного виробництва та житлово-комунального господарст-

729

ва міських агломерацій, залучення у господарський обіг техноген­них родовищ;

• розвиток інформаційних комунікацій та зв'язку, зокрема, створення цифрових мереж та системи автоматизації таксофон­них послуг (міські агломерації"), пріоритетний розвиток мобіль­ного зв'язку прогресивних стандартів (CDMA, D-AMPS, UMTS, DCS-1800 тощо) у сільській мережі розселення і у малих містах;

• виробництво вітчизняних інформаційних технологій, ада­птація до регіональних особливостей (мовнонаціональних то­що) інформаційного забезпечення району за умов пріоритетно­го розвитку україномовних теле- та радіомовлення, інтернет-простору. Створення вітчизняних інформаційно-комп'ютерних мережних систем зв'язку, розвиток регіональних інформацій­них банків даних типу «електронна бібліотека», «електронна ринкова інфраструктура» у містах — регіоноформуючих цент­рах, перш за все у Харкові;

• створення прогресивних організаційних форм територіаль­ної інтеграції бізнесу, освіти, науки й виробництва технополісно-го та агрополісного типу. Враховуючи чи не найзначніший в Україні потенціал сфери вищої та спеціальної освіти Харківщи­ни, в цьому регіону може бути створена мережа технопарків на базі закладів освіти, науково-дослідних організацій та комерцій­них структур.

При цьому головною передумовою успіху регіонального роз­витку є якнайтісніше поєднання інвестиційної діяльності із інно­ваційною, оскільки інвестиції без інновацій лише сприятимуть подальшому нагромадженню основних фондів, «омертвлінню» капіталу, екстенсивному господарюванню та подальшому відста­ванню виробництва від рівня розвинутих країн.

Також необхідно наголосити на головній позитивній перед­умові розвитку району — багатому людському капіталі висо­кокваліфікованої робочої сили Харківщини, промислових ра­йонів Сумщини та Полтавщини. Високий рівень професійно-кваліфікаційної підготовки фахівців, наявність достатньої кіль­кості різнопрофільних спеціалістів практично в усіх галузях господарства, подальше нарощування кількості працівників з вищою освітою за умови створення належних умов відтворен­ня робочої сили спроможні стати каталізаторами позитивних зрушень у науково-технічному забезпеченні сталого зростання виробництва.

Позитивні зрушення в науково-технічному забезпеченні вироб­ництва мають відбуватися насамперед за рахунок власної трудо-

730

ресурсної бази розвитку, через подальше збагачення людського капіталу. Також перспективним є розвиток лізингу, особливо у галузях із нагальною потребою оновлення технічного парку й технологій виробництва.