Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у причорноморському економічному районі у 2000 р. (у господарствах усіх категорій), тис. Т

Види продукції	Україна	Причор­номорсь­кий район		АР Крим		Миколаїв­ська область		Одеська область		Херсон­ська область
		усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	У % до України	усього	у % до України
Зерно	24459	4732	19,3	1064	4,3	921	3,8	1581	6,5	1166	4,8
Цукрові буряки (фабричні)	13199	344	2,6	—	—	130	1,0	214	1,6	—	—

867

Закінчення табл. 4.54

Види продукції	Україна	Причор­номорсь­кий район		АР Крим		Миколаїв­ська область		Одеська область		Херсон­ська область
		усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України
Соняшник	3457	755	21,8	38	Ы	251	7,3	311	9,0	155	4,5
Картопля	19 838	934	4,7	250	1,3	73	0,4	316	1,6	295	1,5
Овочі	5821	1082	18,6	186	3,2	174	3,0	301	5,2	421	7,2
М'ясо (у забій­ній вазі)	1663	263	15,8	69	4,1	49	2,9	89	5,3	56	3,4
Молоко	12658	1602	12,6	403	3,2	347	2,7	532	4,2	320	2,5
Яйця, млн шт.	8809	1458	16,5	447	5,1	164	1,9	657	7,4	190	2,1

Провідну роль у землеробстві відіграє зернове виробництво. Основними зерновими культурами є озима пшениця, а також ку­курудза, ячмінь, просо. На полях штучного зрошення в районах, що прилягають до Північно-Кримського каналу та в гирлі річок, вирощують рис. Серед технічних культур провідними є соняш­ник (30 % посівів в Україні), зосереджений переважно в Одеській і Миколаївській областях; ефіроолійні (коріандр, троянда, лаван­да, шавлія та ін.), які вирощують здебільшого в передгірних і гір­ських районах Криму; тютюн (лісостепові райони Одеської обла­сті та Південного берегу і передгір'я Криму); цукрові буряки (лісостеп Одещини та північний степ Миколаївщини). Міжра­йонне значення мають овочебаштанні культури (помідори, перець солодкий, баклажани і кабачки, кавуни та дині).

У районі розвинуте приміське овочівництво (навколо Одеси, великих центрів консервної промисловості Херсона та Ізмаїла), в південно-західній частині Криму, де знаходяться переробні під­приємства (Сімферополь, Севастополь, Ялта, Алушта). Баштанні продовольчі культури (кавуни та дині) в межах району теж куль­тивують повсюдно, але найбільше на Херсонщині та в степовому Криму.

Причорноморський економічний район спеціалізується на са­дівництві і виноградарстві. Садівництво поширене по всій тери­торії району, але особливо в Криму. У насадженнях домінують аб-

868

рикоси, персики, черешня, вишня, слива, яблуня, груша, грець­кий горіх і мигдаль.

Основні галузі тваринництва — скотарство молочно-м'ясного і м'ясомолочного напрямку, а також свинарство, вівчарство, пта­хівництво, бджільництво і шовківництво. Район є найважливішим виробником тонкорунної вовни (з асканійської породи овець) у державі.

У Причорноморському економічному районі можна виокре­мити такі сільськогосподарські зони: виноградарсько-зерново-олійна з садівництвом і молочно-м'ясним тваринництвом — пів­денні райони Одеської, Миколаївської, Херсонської областей; зе­рново-олійна з виробництвом цукрових буряків і молочно-м'ясним тваринництвом — північні райони Одеської, Миколаїв­ської і Херсонської областей; овоче-молочна приміського типу — навколо Одеси, Миколаєва, Херсона; виноградно-тютюнова з молочно-м'ясним тваринництвом, зокрема вівчарством, — пе­редгір'я Криму, Південний берег Криму.

На харчову промисловість припадає понад 34 % продукції промисловості регіону. Провідна роль (за випуском продукції) належить м'ясній, хлібопекарській, виноробній, рибній, олійно-жировій, маслосироробній і молочній та плодоовочевій галузям. У табл. 4.55 наведені показники виробництва основних видів продовольчих товарів. У Причорноморському районі зосередже­ний найбільший у країні рибопереробний комплекс. Вилов риби здійснюється в Азовсько-Чорноморському басейні, Дніпропет­ровському, Бузькому, Дністровському та інших лиманах, дельті Дунаю, штучних водоймах. Найбільші центри рибної промисло­вості: Одеса, Керч, Севастополь, Очаків, Бєлгород-Дністров-ський, Генічеськ, Ялта, Кілія, Вилкове. Найбільші плодоовочеві комбінати розміщені у Херсоні, Ізмаїлі, Одесі та Сімферополі, навколо яких склались спеціалізовані сировинні зони. Центри виноробної промисловості — Масандра, Сімферополь, Алушта, Судак, Феодосія (Крим), Одеса, Херсон; олійножирової — Оде­са, Херсон, Миколаїв, Вознесенськ; цукрової — Котовськ, Зап-лази (на півночі Одеської області), Одеса, Первомайськ, Засілля; м'ясної— Одеса, Миколаїв, Херсон, Ізмаїл, Сімферополь, Керч, Первомайськ, Вознесенськ; тютюново-ферментаційної — Ялта, Сімферополь, Феодосія; ефіроолійної — Сімферополь, Бахчиса­рай, Алушта, Судак.

Капітальні вкладення в економіку визначають інвестиційну активність, структуру і обсяги нагромаджувальних процесів, які формують майбутню структуру економіки.

869

Таблиця 4.55

ВИРОБНИЦТВО ОСНОВНИХ ВИДІВ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ В ПРИЧОРНОМОРСЬКОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ РАЙОНІ у 2000 р., тис. т

Види продукції	Україна	Причорно­морський район		АР Крим		Мико­лаївська область		Одеська область		Херсон­ська область
		усього	У % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України
Борошно	3068	496	16,2	132	4,3	98	3,2	131	4,3	135	4,4
Хліб і хлібобу­лочні вироби	2461	358	14,5	130	5,2	49	2,0	106	4,3	73	3,0
Цукор-пісок	1780	136	7,6	—	—	68	3,8	68	3,8	—	—
М'ясо (включа­ючи субпроду­кти І категорії)	400	32	8,0	8	2,0	7	1,7	12	3,0	5	1,2
Продукція з не­збираного мо­лока	699	95	13,6	36	5,1	31	4,4	20	2,8	8	1,1
Тваринне масло	135,4	14,2	10,5	3,8	2,8	4,5	3,3	3,1	2,3	2,8	2,1
Олія	971,6	117,5	12,1	6,4	0,6	7,1	0,7	77,4	8,0	26,6	2,7
Сири жирні (включаючи бринзу)	67,3	8,6	12,8	0,2	0,3	2,7	4,0	1,9	2,8	3,8	5,6
Консерви (млн умовних банок)	1283	483	37,6	140	10,9	136	10,6	80	6,2	127	9,9

Обсяги інвестицій в основний капітал (капітальних вкладень) у 2000 р. в економіку України порівняно з 1990 р. зменшились біль­ше ніж на 70 %, а в економіку Причорноморського району — на 80,2 %. Найбільше скорочення обсягу капітальних вкладень спо­стерігалось у Херсонській області — 89,2 % від рівня 1990 p., най­менше в Одеській — 72 %. Важливим індикатором інвестиційної діяльності виступає обсяг капітальних вкладень на душу населен­ня. Якщо в середньому по Україні обсяг капітальних вкладень на душу населення у 2000 р. становив 283,4 грн, то у Миколаївській області — 208,7, Одеській — 340,2, у Херсонській — лише 138,5, а в Криму — 226,7 грн. Найбільше скорочення капітальних вкладень спостерігалось в об'єкти виробничого призначення по всіх облас­тях району, що пов'язано зі зменшенням обсягу виробництва і мо­жливостями нарощування виробничих потужностей.

870

Будівельний комплекс району включає промисловість буді­вельних матеріалів і будівництво. У системі промисловості буді­вельних матеріалів провідним є виробництво збірних залізобе­тонних і бетонних конструкцій та деталей, цегли і черепиці. У районі видобувають і переробляють нерудні будівельні матеріа­ли: облицювальний мармуровий вапняк і будівельний камінь у Кри­му і Одеській області, граніти з Миколаївської області. На Оде­ському лінолеумовому заводі виробляються лінолеум та лінк­руст. Функціонують цементні заводи — Миколаївський, Бахчиса­райський, Одеський. Різноманітне будівництво здійснюють чис­ленні будівельні та монтажні організації.

Економічна криза негативно вплинула на будівельний комп­лекс району. Будівельні та монтажні роботи у період 1990— 2000 рр. скоротились майже на 81,3 %. Відповідно зменшилось і введення основних фондів у цій галузі. Вирішення проблем буді­вельного комплексу лежить у площині поліпшення загальноеко­номічної ситуації в державі і регіоні.

Транспорт і зв'язок. Вигідне географічне положення, специфіка територіальної організації господарства, природні умови сприяли розвитку в районі морського, залізничного, автомобільного, річ­кового, трубопровідного та повітряного видів транспорту, які фор­мують єдину транспортну систему і доповнюють один одного.

Найбільше значення не тільки на регіональному, а й на держав­ному рівні має морський транспорт (Азово-Чорноморське і Ду­найське пароплавства). На морському узбережжі і на Дунаї роз­ташовано 12 основних торгових портів, з яких найбільші — Іллі-чівськ, Одеса, Керч, Миколаїв, Херсон, Ізмаїл.

Найбільший обсяг пасажиропотоків припадає на порти Чорно­го моря — Севастополь, Ялту, Євпаторію, Одесу. У 1978 р. стала до ладу міжнародна морська залізнична поромна переправа Іллі-чівськ—Варна (Болгарія). Залізнична колія Арм'янськ—Джан-кой—Керч дає сполучення поромною переправою АР Крим з Північним Кавказом, діє поромна переправа з Одеси в Хайфу (Із­раїль). Введена в дію у 1999 р. поромна переправа Іллічівськ— Поті є найкоротшим шляхом між Україною та Грузією.

У структурі перевезення вантажів морським транспортом у 2000 р. найбільша частка припадає на Одеську область, далі йдуть Херсонська, Миколаївська та інші області.

Річковий транспорт. У перевезенні вантажів та пасажирів про­відне місце належить Дніпровському басейну (1/2 водних шляхів). Най­більшими річковими портами є: Миколаївський, Херсонський, Ново-Каховський, Гола Пристань, Ізмаїльський, Бєлгород-Дністровський.

871

Важливе значення, особливо для міжнародних зв'язків, має суд­ноплавство по Дунаю. Судноплавство здійснюється також по річ­ках Південний Буг та Дністер.

Залізничний транспорт. Найбільшою є густота залізничних колій в Одесі (33 км/1000 км²). Експлуатаційна довжина залізнич­них магістралей загального користування становить 2921 км.

Основу залізничної мережі району становлять такі відрізки ма­гістралей, як Одеса—Київ, Миколаїв—Знам'янка—Харків, Хер­сон—Дніпропетровськ, Севастополь—Сімферополь, Севастополь— Сімферополь—Київ, Одеса—Львів, Ізмаїл—Одеса—Миколаїв— Херсон—Джанкой—Керч — Причорноморська магістраль.

Автомобільний транспорт. Загальна довжина автомобільних шляхів по території Причорноморського економічного району стано­вить 24,5 тис. км, у тому числі з твердим покриттям — 24,1 тис. км. Основні автомобільні шляхи державного та міжнародного зна­чення: Миколаїв—Одеса—Кишинів, Миколаїв—Херсон—Сімфе­рополь, Миколаїв—Кіровоград, Миколаїв—Кривий Ріг, Рені— Ростов-на-Дону, Одеса—Ізмаїл. У Криму діє єдина в країні міжмі­ська тролейбусна лінія Сімферополь—Ялта.

Трубопровідний транспорт. За винятком газопроводів Глібівка— Сімферополь—Севастополь і Джанкой—Сімферополь, усі інші га­зопроводи району починаються за його межами. Через район про­ходить транзитний газопровід Шебелинка (Харківська обл.) — Дніпропетровськ — Одеса—Кишинів (Молдова) з відгалуджен-ням через Снігурівку до Одеси.

Газо- та нафтопроводи України з'єднані відповідно між собою і всі разом є частиною транс'європейської системи.

Зараз ведеться будівництво нафтопроводу з Уралу через Азер­байджан до портів Грузії (у квітні 1999 р. здана дільниця нафто­проводу Баку—-Супса). Завершене будівництво нафтопроводу Оде­са—Броди (Львівська обл.) та нафтотерміналу поблизу Одеси.

Через Причорноморський економічний район проходять части­ни таких транспортних коридорів: Балтійське море — Чорне море (Гданськ — порти Чорного моря); Євро-Азіатський. Іллічівськ (по­ромна переправа через Чорне море) — Грузія—Азербайджан (по­ромна переправа через Каспійське море) — Туркменія. У рамках Чорноморського Економічного Співробітництва створено транс­портний коридор, який проходить через причорноморські країни. По території України він проходить через такі пункти: Рені—Ізма­їл—Одеса—Іллічівськ—Миколаїв—Херсон—Колосівка—Помош-на—Знам'янка—Дніпропетровськ—Ясинувата—Квашне; а також два Критські коридори: 1) Гельсінкі—Москва—Київ—Одеса—Ки­шинів—Бухарест—Александрополіс; 2) по річці Дунай.

872

Розвиток соціальної сфери району, як матеріально-побуто­вих, так і соціально-культурних її галузей, має забезпечити від­творення головної продуктивної сили — людини; її інтелект, знання і творчий потенціал мають стати визначальним чинником розвитку українського суспільства. Це вимагає врахування світо­вих тенденцій розвитку соціально-культурної сфери, модернізації системи освіти, охорони здоров'я, відродження української націо­нальної культури, підвищення добробуту населення, реформування системи пенсійного забезпечення, створення розвинутої мережі закладів соціальної інфраструктури.

Споживчий ринок Причорноморського економічного району за­безпечує населення послугами торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування. У районі функціонує 16,3 тис. об'єктів роздрібної торгівлі, які займають торговельну площу 987 тис. м²,4,9 тис. підприємств громадського харчування (ресторанного господар­ства) на 250 тис. місць. Поступово зростають обсяги платних по­слуг, особливо в побутовій сфері. Загальний обсяг реалізації плат­них послуг у 2000 р. становив 2704,2 млн грн (табл. 4.56).

Система освіти представлена дошкільними, середніми, про­фесійно-технічними та вищими навчальними закладами і налі­чує 2949 середніх навчальних закладів, 144 вищі навчальні за­клади, у тому числі 98 закладів І—II рівнів акредитації та 46 — III—IV рівнів. За умов інтелектуалізації виробництва зростає значення освітнього рівня і кваліфікації працівників. Відповідно до перспектив розвитку ринку праці та завдань, пов'язаних з використанням новітніх науково-технічних досягнень, є необ­хідність удосконалення змісту та форм роботи навчальних за­кладів, механізму управління та фінансування, підтримки про­цесів інтеграції з науковою сферою.

Основною метою розвитку системи охорони здоров'я має стати розширення обсягів медичної допомоги населенню з урахуванням умов життя та стану здоров'я, доступності її на­дання для всіх верств населення, підтримка та модернізація матеріально-технічної бази галузі, поліпшення кадрового по­тенціалу, територіальної організації медичних закладів, удо­сконалення механізму державного фінансування медичного обслуговування.

Існує необхідність збереження та розширення рівня забезпе­ченості населення послугами галузі культури та мистецтва. Це стосується закладів мистецтва, бібліотечного обслуговування, культурного обслуговування села. Загалом у районі діє 24 театри, 48 музеїв, 2912 бібліотек та 2631 заклад клубного типу.

873

Таблиця 4.56

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ ПРИЧОРНОМОРСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ у 2000 р.

	Україна	Причорно­морський район		АР Крим		Миколаївсь­ка область		Одеська область		Херсонська область
		усього	у%до України	усього	у%до України	усього	У%ДО України	усього	У%ДО України	усього	у % до України
Торгівля і послуги Роздрібний товарообіг, млн грн	28 757,4	3375,2	11,7	1166,8	4,0	570,3	2,0	1112,4	3,9	525,7	1,8
Роздрібний товарообіг на одну особу населення, грн	581			468	80,5	441	75,9	445	76,6	431	74,2
Кількість об'єктів роздрібної торгівлі, тис.	103,2	16,3	15,8	5,4	5,2	2,9	2,8	5,4	5,2	2,6	2,5
Кількість об'єктів ресторанного гос­подарства, тис.	33,1	4,9	14,8	1,7	5,1	1,0	3,0	1,4	4,2	0,8	2,4
Торгова площа магазинів, тис. мі	7029	987	14,0	336	4,8	171	2,4	322	4,6	158	2,2
Кількість місць на об'єктах ресторан­ного господарства, тис.	1916	250	13,0	95	4,9	53	2,8	67	3,5	35	1,8
Платні послуги (у фактичних цінах), мли грн	15 766,2	2704,2	17,1	1149,1	7,3	312,1	2,0	923,9	5,9	319,1	2,0
Платні послуги на одну особу населен­ня (у фактичних цінах), грн	319	361	113,2	461	144,5	241	75,5	369	115,7	262	82,1
Побутові послуги (у фактичних цінах), млн грн	1045,6	148,6	14,2	45,9	4,4	21,6	2,1	54,1	5,2	27,0	2,6
Побутові послуги на одну особу насе­лення (у фактичних цінах), грн	21	19	90,5	19	90,5	17	80,9	22	104,8	22	104,8

Продовження табл. 4.56

	Україна	Причорно­морський район		АР Крим		Миколаївсь­ка область		Одеська область		Херсонська область
		усього	у % до України	1 усього	у%до України	усього	у % до України	усього	у%до України	усього	у % до України
Освіта Середні навчальні заклади освіти (на початок навчального року) кількість закладів	22 210	2949	13,3	721	3,2	672	3,0	975	4,4	581	2,6
у них учнів, тис.	6764	1057	15,6	344	5,1	187	2,8	344	5,1	182	2,7
Підготовка (випуск) кваліфікованих ро­бітників професійно-технічними нав­чальними закладами, тис.	266,8	33,2	12,4	10,0	3,7	8,1	3,0	9,2	3,4	5,9	2,2
Вищі навчальні заклади І—II рівнів ак­редитації (на початок навчального року) кількість закладів	664	98	14,7	31	4,7	17	2,6	32	4,8	18	2,7
у них студентів, тис.	528,0	73,1	13,8	18,1	3,4	13,1	2,5	27,6	5,2	14,3	2,7
Вищі навчальні заклади III—IV рівнів акредитації кількість закладів	315	46	14,6	17	5,4	3	0,9	20	6,3	6	1,9
у них студентів, тис.	1402,9	190,2	13,5	54,9	3,9	21,7	1,5	88,4	6,3	25,2	1,8
Заклади культури та мистецтва Театри, од.	131	24	18,3	10	7,6	3	2,3	9	6,9	2	1,5
Музеї, од.	378	48	12,7	29	7,7	2	0,5	13	3,4	4	1,0
Бібліотеки, од.	20 722	2912	14,0	950	4,6	552	2,7	889	4,3	521	2,5
Клуби, од.	20 408	2631	12,9	747	3,7	577	2,8	805	3,9	502	2,4

Закінчення табл. 4.56

	Україна	Причорно­морський район		АР Крим		Миколаївсь­ка область		Одеська область		Херсонська область
		усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України
Медичне обслуговування Кількість лікарів усіх спеціальностей (на 10 тис. населення)	46,2	42,3	91,5	50,6	109,5	36,0	77,9	48,0	103,9	34,9	75,5
Кількість середнього медичного пер­соналу (на 10 тис. населення)	110,3	102,1	92,6	111,2	100,8	95,9	86,9	100,5	91,1	100,8	91,4
Кількість лікарняних ліжок (на 10 тис. населення)	95,0	89,5	94,2	86,8	91,4	86,7	91,3	91,7	96,5	92,7	97,6
Планова місткість амбулаторно-полік­лінічних закладів (відвідування за змі­ну на 10 тис. населення)	198,4	183,1	92,3	182,8	92,1	181,4	91,4	195,1	98,3	173,2	87,3
Відпочинок Санаторії та пансіонати з лікуванням, місць	150 554	77 082	51,2	57 536	38,2	2374	1,6	15 053	10,0	2119	1,4
Будинки та пансіонати відпочинку, місць	62 923	45 646	72,5	28 350	45,0	6791	10,8	2023	3,2	8482	13,5
Дитячі оздоровчі табори, місць	227 179	67 227	29,6	29 253	12,9	11276	5,0	8668	3,8	18 030	7,9
Грошові доходи і витрати населення
Грошові доходи, всього, млн грн	86 911	10 810	12,4	3614	4,1	2177	2,5	3709	4,3	1310	1,5
у розрахунку надушу населення, грн	1755,7	1443,1	82,2	1697,9	96,7	1683,8	95,9	1480	84,3	1073,8	61,2
Грошові витрати та заощадження всьо­го, млн грн	83 777	8619,5	10,3	3869	4,6	1270,1	1,5	2041,4	2,4	1439	1,7
у розрахунку на душу населення, грн	1692,4	1150,7	68,0	1680,3	99,3	1270,1	75,0	2041,4	120,6	1179,9	69,7

Таким чином, за умови належного використання ресурсів у цій галузі можна отримувати значні соціальні дивіденди, насам­перед, відновлення та зміцнення здоров'я населення, а також ва­лютні надходження до бюджету.

Зовнішньоекономічна діяльність. В умовах інтегрування України у світові структури дедалі більшого значення набуває зовнішньоекономічний (міжнародний) комплекс Причорномор'я. На його розвиток позитивно впливає дуже зручне транспортно-географічне положення району на морських виходах держави у Світовий океан. Це — морські ворота України, через які здійсню­ється велика кількість зовнішньоекономічних операцій.

Обсяги зовнішньоторговельного обороту Причорноморського економічного району у 2000 р. становили: експорт — 1364,3 млн дол. США, імпорт — 958 млн дол. США. Питома вага району в зов­нішньоекономічній діяльності України становить: 9,4 % експорту і 6,9 % загального обсягу імпорту товарів.

Характер зв'язків Причорноморського економічного району з іншими економічними районами багатогранний, сюди надходять електроенергія, вугілля, нафта, газ, метали, лісоматеріали, маши­ни і технологічне обладнання, продукція легкої промисловості, цукор, картопля. До інших районів України відправляють пше­ницю, олію, виноград, вина, фрукти, агломерат, тракторні приче­пи, трояндову і лавандову олію, устаткування для харчової про­мисловості, рибу і рибопродукти.

У Причорноморському економічному районі, як і в Україні в цілому, питання екологічної безпеки є актуальними, а інколи на­бирають особливої гостроти. Екологічні негаразди виникають через техногенний вплив на довкілля, що є наслідком тривалої господарської діяльності без урахування екологічних вимог. Ви­киди хімічної, газової промисловості та автотранспорту форму­ють основну частину забруднення в регіоні.

Відходами екологічно небезпечних галузей промисловості від їх діяльності постійно забруднюються всі великі річки району та їх притоки, Чорне та Азовське моря, куди попадають забрудню­ючі речовини з найбільших індустріальних центрів України і Єв­ропи (особливо р. Дунай).

Існує тенденція до зростання забруднення нафтовими вугле­водами морських вод, особливо у дельті річки Дунай, Дніпро-Бузькому лимані. Найбільш забрудненими є морські води порту Одеса, де середня концентрація за об'ємом фенолу становить 8 ГДК (гранично допустимих концентрацій). Найбільш забрудне­ним районом вважається північно-західна частина Чорного моря.

877

Саме тут у море впадає Північно-Кримський канал, вода якого вміщує отрутохімікати із зрошувальних полів.

За оцінками міжнародних експертів, економічні втрати від заб­руднення, скорочення рибного промислу і туризму в басейні Чор­ного моря становлять 500 млн дол. США щорічно.

Великі забруднення повітря діоксидами азоту і оксидами вуг­лецю пов'язані з роботою ТЕЦ, розташованих у великих містах, їх середньорічний вміст у містах Одесі, Севастополі у два і біль­ше разів перевищує гранично допустимі концентрації.

Сильно забруднює повітря автотранспорт. Викиди в атмосфе­ру становлять 40 % оксидів вуглецю та вуглеводнів, більше 30 % оксидів азоту (від загальної кількості викидів). В АР Крим вики­ди автотранспорту становлять близько 80 % загального об'єму ви­кидів в атмосферу.

Викиди шкідливих речовин в атмосферу у 2000 р. по окремих містах району становили: Херсон — 8,0 тис. т, Одеса — 9,4 тис, Миколаїв — 5,7 тис, Севастополь — 2,6 тис, Сімферополь — 2,0 тис т. З них переважають газоподібні речовини (сірчано-кис­лий ангідрид, окис вуглецю).

Питома вага району в об'ємах скидання забруднених стічних вод без очищення в природні поверхневі водні об'єкти становить 13,1 % від загальних обсягів в Україні, а також залпові аварійні забруднення водних об'єктів — 18,1 % до України, значна части­на з них припадає на Одеську область.

Таким чином, незбалансованість розвитку окремих галузей економіки, екстенсивне природокористування, погіршання при­родного середовища пов'язано з недотриманням природозбері-гаючої геоекологічної політики в розвитку промисловості, сіль­ського господарства, будівництва, як в Україні в цілому, так і в Причорноморському економічному районі.