КОНСПЕКТ 4

Однорідні члени речення

- два та більше членів одного речення, які стосуються того самого члена речення і виконують однакову синтаксичну функцію. В одному реченні може бути кілька рядів однорідних членів.

Запам’ятати правила вживання коми між ОЧР вам допоможуть схеми:

1.ОЧР,ОЧР,ОЧР,ОЧР…..

2. ОЧР, однак (а, але, проте, зате, однак, та=але) ОЧР

3. ОЧР,і ОЧР, і ОЧР, і ОЧР …

4. Не лише ОЧР…, а й ОЧР (не так…як,хоч…але, якщо не…то, як…так)

5. ще й (а також, та й) + ОЧР як доповнювальний елемент

Кома не ставиться:

1.Між двома дієсловами в однаковій формі, з яких одне виражає дію , а друге – її мету:

з’їжджу побачу матір, вийду розчищу сніг, сядь пообідай

(подвійний присудок)

2.ОЧР з’єднані одиничними сполучниками

3.У стійких словосполученнях, з’єднаних повторюваними сполучниками

І… І , ні….ні.

4. Якщо між двома однаковими словами стоїть заперечна частка НЕ:

Хата не хата, і від дощу ховає, слухається не наслухається

5.Перед першим повторюваним сполучником, якщо з нього починається перелік:

І ОЧР, іОЧР, і ОЧР…

6. Якщо повторюваний сполучник І з’єднує різні ОЧР:

Як соковито й повно гуде і стелиться понад землею ясного полудня віолончель.

Тире між очр,

якщо вони протиставлені один одному й не з’єднані сполучниками або наступний ОЧР (присудок) виражає швидку зміну дій, уточнення, наслідок, причину дії: То не хмара – біла пташка хмарою спустилась.

Комиші шумлять – шумлять дужо, тривожно.

Кінь басує – от-от річку перескочить

Крапка з комою між очр,

якщо ОЧР поширені, а в їх складі є розділові знаки:

Сидить батько кінець столу, на руки схилився; не дивиться на світ Божий; тяжко заружився.

Увага! Чи не найбільше проблем з однорідними означеннями.

Однорідні означення , крім ознак, що властиві іншим ОЧР, мають такі особливості:

• характеризують предмет з одного боку (колір, розмір, форма, матеріал тощо)

• указують на різні споріднені ознаки ( між ними можна поставити І), автор об’єднує їх своєю позитивною чи негативною оцінкою, створюються синонімичні відношення, має місце смислова градація, що виражається інтонацією переліку (ОО посилюють, уточнюють одне одного)

• стоять після означуваного ними слова

• першим має стояти непоширене означення (прикметник чи дієприкметник), а потім – поширене (зворот). При іншому розташуванні означення не будуть однорідними

• художні означення (епітети)

До неоднорідних означень належать:

-означення, які характеризують предмет з різних боків

-означення термінологічного х-ру (груша зимова пізня, пальто чорне драпове)

-сполучення займенника (співвідносного з прикметником) і прикметника чи дієприкметника

-сполучення якісного і відносного, якісного і присвійного прикметників

Примітка: Деякі означення залежно від інтонації можуть уживатись і як ОО, і як не ОО: По небу пливла біла , пухнаста хмаринка

І

По небу пливла біла пухнаста хмаринка

Для додаткових зауважень:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________