442

УНІВЕРСИТЕТ СУЧАСНИХ ЗНАНЬ

Кафедра психології та педагогіки

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

ДИСЦИПЛІНИ

для студентів спеціальності“Психологія”

освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр

(денна, заочна)

Київ 2011

Підготовлено: магістром психології, старшим викладачем кафедри психології та педагогіки Тарасенко Л.Г.

Рецензент: доктор психологічних наук, професор Власова О.І.

Затверджена на засіданні кафедри кафедри психології та педагогіки

Протокол № 3 від 28 жовтня 2011р.

Схвалено Вченою радою Університету сучасних знань

Тарасенко Л. Г. Навчальна програма дисципліни «Основи психогенетики» (для магістрів). К.: УСЗ, 2011. – 18с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни «Основи психогенетики», вказівки до проведення семінарських занять, теми і практичні завдання до семінарських занять, питання для самоконтролю, вказівки до виконання контрольної роботи, теми контрольних робіт, список літератури.

Університет сучасних знань УСЗ, 2011

Пояснювальна записка

Психогенетика – наука, що вивчає роль спадковості і середовища у формуванні психологічних і психофізіологічних властивостей людини.

Головна мета курсу "Основи психогенетики" познайомити студентів з основами однієї з фундаментальних природничо-наукових дисциплін психології – генетикою поведінки. Особливо важливе знайомство з психогенетикою для фахівців, що спеціалізуються в галузі психології. По-перше, знайомство з психогенетикою сприяє формуванню правильного відношення до різних індивідуальних варіантів поведінки, з якими психолог зіштовхується в практиці. По-друге, завдяки знанню основних закономірностей психогенетики, майбутній фахівець отримає можливість краще уявити собі природний процес розвитку і роль різних форм індивідуального досвіду в розвитку. По-третє, без засвоєння основної методології психогенетики неможлива правильна інтерпретація фактичних даних, що ставляться сучасною психогенетикою.

Основна задача курсу - сформувати у студентів правильне, наукове розуміння нероздільної участі спадкових і середовищних факторів у формуванні людської індивідуальності.

Результатом навчання повинно бути засвоєння головних методологічних принципів психогенетики. Це дозволить грамотно орієнтуватися в конкретному матеріалі психогенетики, правильно інтерпретувати результати досліджень, побудувати найпростішу схему експерименту і застосувати відповідні методи аналізу, уміти правильно пояснити природу міжіндивідуальних відмінностей, що спостерігаються в популяції і стосуються різних психологічних і психофізіологічних особливостей людини.

В результаті вивчення курсу «Основи психогенетики» студент зобов'язаний

знати:

• причини становлення фенотипу в процесі розвитку, розуміти залежність цього процесу від взаємодії генів і середовища (зовнішнього і внутрішнього);

• закони спадковості і успадкування ознак, взаємодія генів;

• класифікацію форм мінливості, причини виникнення і класифікацію мутацій, їхній вплив на еволюцію, онтогенез і життєдіяльність людини;

• класифікацію патологій на основі генетичного розвитку, розуміти різницю між уродженими, спадковими і неспадковими захворюваннями;

• типи успадкування і вміти розбиратися в них.

уміти:

• визначати можливість прояву захворювань у потомстві при рішенні різного типу генетичних задач;

• пояснювати появу дефектів розвитку з генетичної точки зору і вплив мутагенів на ембріон у критичні періоди онтогенезу;

• самостійно працювати з навчальною і додатковою літературою.

• Навчальним планом УСЗ на вивчення дисципліни „Основи психогенетики” передбачено 108 годин з підсумковим видом контролю – екзамен.

Критерії оцінювання знань студентів

“Відмінно” виставляється за умов, які задовольняють зазначені вимоги. Студент повинен правильно відповісти на три теоретичні запитання. За своєю формою відмінна відповідь повинна бути повною та логічною, матеріал викладатися чітко й послідовно.

“Добре” виставляється за умови, коли студент дає повні правильні відповіді на три питання, при цьому допускає неповне висвітлення одного з питань, або при дачі правильних, але недостатньо повних відповідей на три питання.

“Задовільно” виставляється за умови, коли студент дає відповідь на два питання, або недостатньо висвітлює три теоретичні питання та допускає помилки.

“Незадовільно” виставляється в тих випадках, коли відповідь не задовольняє хоча б одному з оціночних критеріїв або за рівнем повноти виявляється нижче вимог прийнятого мінімуму знань.

Рейтингова оцінка здійснюється за 100-бальною шкалою. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в чотирьохбальну та шкалу за системою ECTS здійснюється відповідно до таблиці:

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за стобальною шкалою, що використовується в УСЗ	Оцінка за національною шкалою
А	90 – 100	«5» («відмінно»)
В	80-89	«4» («дуже добре», вище середнього рівня з кількома помилками)
C	71 – 79	«4» («добре», в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок)
D	60 – 70	«3» («задовільно», непогано, але зі значною кількістю недоліків)
E	50-59	«3» («задовільно», виконання задовольняє мінімальні критерії)
F X	30 – 49	«2» («незадовільно») із можливістю повторного складання
F	0 - 29	«2» («незадовільно») із обов’язковим повторним вивченням дисципліни