Основні показники розвитку системи здоров'я україни у 1990—2000 pp.

Показники	1990	1995	:• 1996	1997	1998	1999	2000	2000 до 1990,%	2000 до 1995,%	max	min	max min
Чисельність лікарів усіх спе­ціальностей, тис. чол.	227	230	229	227	227	228	226	99,6	98,3	230	226	4
На 10 000 населення	44,0	45,1	45,2	45,1	45,5	46,0	46,2	105	102,4	46,2	44,0	2,2
Чисельність середнього ме­дичного персоналу, тис. чол.	607	595	583	566	557	553	541	89,1	90,9	607	541	66
На 10 000 населення	117,5	116,5	115,0	112,7	111,7	111,9	110,3	93,9	94,7	117,5	110,3	7,2
Кількість лікарняних закла­дів, тис. од.	3,9	3,9	3,7	3,4	3,3	з,з	3,3	84,6	84,6	3,9	3,3	0,6
Кількість лікарняних ліжок, тис. од.	700	639	580	503	483	477	466	66,6	72,9	700	466	234
На 10 000 населення	135,5	125,1	114,6	100,2	97,0	96,5	95,0	70,1	75,9	135,5	95,0	40,5
Кількість лікарських амбу­латорно-поліклінічних закла­дів, тис. од.	6,9	7,2	7,1	7,1	7,2	7,3	7,4	107,5	102,2	7,4	6,9	0,5

Закінчення табл. 3.98

Показники	1990	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2000 до 1990, %	2000 до 1995, %	max	min	max min
у тому числі: заклади, що мають стома­тологічні відділення (ка­бінети) Міністерства охо­рони здоров'я	4,8	4,7	4,8	4,8	4,7	4,7	4,6	95,8	97,9	4,8	4,6	0,2
самостійні стоматологічні поліклініки Міністерства охорони здоров'я	0,3	0,3	0,3	0,3	0,3	0,3	0,3	100,0	100,0	0,3	0,3	0
Місткість АПЗ, тис. відвіду­вань за зміну	894,9	965,5	960,4	964,1	965,6	972,5	973,0	108,7	100,8	973,0	894,9	78,1
На 10 000 населення	173,1	189,0	189,7	191,9	193,7	196,6	198,4	114,6	105,0	198,4	173,1	25,3
Кількість станцій (відділень) швидкої медичної допомоги Міністерства охорони здо­ров'я	970	1064	1062	1033	1038	1043	1039	107,1	99,7	1064	970	94
Кількість осіб, яким надана допомога (амбулаторно і під час виїздів швидкої медич­ної допомоги), млн чол.	17,8	16,0	14,9	14,2	14,1	14,1	14,0	78,7	87,5	17,8	14,0	3,8
На 10 000 населення	345	313	292	282	282	284	285	82,6	91,1	345	282	63

За 1990—2000 рр. різко зменшились і мережа лікарняних зак­ладів (з 3882 до 3258), і ліжок у них (з 700 331 до 465 970). А звідси — зменшилась і забезпеченість населення ліжками. У 2000 р. кількість ліжок на 10 000 населення становила 95 проти 135,5 в 1990 р. У межах областей спостерігається значна диферен­ціація цього показника — від 80 ліжок у Житомирській області до 112 — у Чернігівській.

Основна частина ліжкового фонду припадає на терапевтичні спеціальності — 22,5 ліжок на 10 тис. населення, хірургічні — 15,6. Мережа об'єктів стаціонарної медичної допомоги розвива­ється у трьох напрямах: багатопрофільному, спеціалізованому і диспансерному. Одним з основних показників діяльності стаціо­нару є чисельність госпіталізованих. Загальна чисельність госпі­талізованих в Україні за останні роки зменшується, а в розрахун­ку на 100 осіб відповідного віку дещо зросла: з 19,1 у 1997 р. до 19,4 — у 2000 р. Як позитивний результат діяльності стаціонарів — зменшення середньої тривалості перебування хворого в стаціона­рі. За вказаний вище період кількість днів зменшилась з 16,2 до 14,9. А в таких областях, як Житомирська і Черкаська показник перебування хворого у стаціонарі становить менше 13 днів.

Здійсненню диспансеризації сприяє амбулаторно-поліклінічна складова медичних закладів. Мережа останніх в Україні зростає. Якщо у 1990 р. лікарських амбулаторно-поліклінічних закладів на­лічувалося 6869, то в 2000 р. — 7430. Разом з тим у низці регіонів їх кількість зменшилась. Це мало місце у Вінницькій, Житомир­ській, Закарпатській, Запорізькій, Луганській областях та у Севас­тополі.

На відміну від стаціонарних закладів забезпеченість населення амбулаторно-поліклінічними закладами постійно зростає. Проте вона ще далека від нормативної. Так, на 10 тис. населення кіль­кість відвідувань за зміну в 2000 р. становила 198,4 (норматив — 240). Лише Дніпропетровська область мала показник, що пере­вищує норматив, — 255,7. А у Вінницькій області кількість відві­дувань становила на 100 ліжок менше від нормативної (141,3). Та­кий самий показник характерний і для Івано-Франківської області.

У сільській місцевості основними медичними закладами є фельд­шерсько-акушерські пункти (ФАП), яких у 2000 р. в Україні на­лічувалося 16 039. Більше ніж по 1 тис. ФАП мають Львівська і Хмельницька області. Останнім часом у сільській місцевості швидко зростає мережа лікарських амбулаторій, яких уже налі­чується 2494. На відміну від ФАП тут працюють не тільки серед­ні медичні працівники, а й лікарі.

592

Однак ще до цього часу основна частина сільського населення за місцем проживання може отримати медичну допомогу лише від середнього медичного працівника. У значній частині сільських на­селених пунктів (9661) відсутні будь-які медичні заклади. Особли­во багато таких поселень у Дніпропетровській (48,5 % до загальної кількості), Сумській (53,8), Харківській (51,8) областях, тоді як у Тернопільській та Чернівецькій областях не мають медичних зак­ладів лише відповідно 12,1 і 11,3% сільських поселень. Разом з тим в Україні зростає кількість закладів, які надають швидку ме­дичну допомогу. Нині функціонує 12 лікарень швидкої медичної допомоги та 1039 станцій (відділень) швидкої медичної допомоги.

Зміцненню здоров'я населення служить і мережа санаторно-курортних закладів. Нині в Україні налічується 549 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням, 377 санаторіїв-профілакторіїв, 266 бу­динків і пансіонатів відпочинку і понад 2000 баз відпочинку. У санаторіях і закладах відпочинку лікувалось і відпочивало у 2000 р. 2,9 млн громадян, з яких 2,7 млн — тривалий час.