3.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу

У Придніпровському економічному районі зосереджена п'ята частина природно-ресурсного потенціалу, з них 1/3 мінерально-сировинних ресурсів і 1/7 земельних (ґрунтових) ресурсів Украї­ни. Клімат у районі — помірно-континентальний, напівпосушли-вий з середньою кількістю опадів від 350 до 520 мм. Тривалість безморозного періоду становить 160—228 днів, а сума активних температур (більше 10°) — 2696—3200°.

Мінерально-сировинні ресурси. За рівнем концентрації і рі­зноманітністю запасів Придніпровський економічний район посі-

683

дає перше місце в Україні. Тут зосереджено близько 300 родовищ корисних копалин. Це — родовища паливно-енергетичної сиро­вини, зокрема: бурого вугілля — Дніпровський буровугільний ба­сейн; кам'яного вугілля — родовища Західного Донбасу; руд чор­них металів, а саме залізної руди — Криворізький і Білозірський залізорудні басейни, марганцевої руди — Велико-Токмацьке і Ніко­польське родовища, в межах Придніпровського марганцеворудного басейну; графітової руди — найбільші родовища в Європі; також родовища каолінів, високоглиноземної сировини, уранової руди.

Промислові запаси руди марганцю і високоглиноземної сиро­вини в Придніпров'ї становлять 100 % запасів України, графіто­вої руди — близько 98, вугілля бурого — майже 80, залізної руди — 78, каоліну — 43, кам'яного вугілля — 25, глини вогнетривкої — 25 %. У районі зосереджені значні запаси руд кольорових і рідкі­сних металів, залізоокісних мінеральних фарб.

Земельні ресурси. В Придніпровському економічному районі зосереджено близько 8 млн га земель (суші) — 13,7 % України, у тому числі 6,8 млн га сільгоспугідь і 5,8 млн га ріллі. Землезабез-печеність у розрахунку на одного мешканця району досить висо­ка і становить 0,97 га сільгоспугідь і 0,80 га ріллі (по Україні від­повідно 0,87 і 0,59 га). У Придніпров'ї відмічається надмірно висока розораність сільгоспугідь — 85,1 %, найбільша у Кіровог­радській області — 86,7 %.

У районі переважають звичайні середньогумусні чорноземи, але є відмінності по території. У Дніпропетровській області серед зональних типів ґрунтів переважають звичайні та південні чорно­земи (48 % площі області). Є також лучно-чорноземні, лучні со­лонцюваті, дернові, піщані та інші ґрунти. У Запорізькій області переважають чорноземи (75 % площі області): на півночі — чор­ноземи звичайні, на півдні — південні та південні солонцюваті. У Кіровоградській області — в лісостеповій частині переважають чорноземи типові середньо- і малогумусні, чорноземи опідзолені (95 % площі), ясно-сірі та сірі лісові ґрунти, у степовій — чорно­земи звичайні та мало гумусні (95 % площі). За класифікацією земель (ґрунтів) України за їх придатністю до сільськогосподар­ського виробництва ґрунти Придніпров'я зараховують до ґрунтів найбільш високої якості. Особливо виділяються ґрунти Кіровог­радської і Дніпропетровської областей. Загальний бал бонітету ріллі у товаровиробників становить в Кіровоградській області — 51 бал, у Дніпропетровській — 46 балів (по Україні — 41).

Водні ресурси є лімітуючим чинником розвитку господарсь­кого комплексу Придніпров'я, насамперед водомістких галузей

684

важкої промисловості і сільського господарства. Забезпеченість вод­ними ресурсами тут одна з найменших в Україні — 0,45 тис. м³/рік на 1 жителя (Україна — 1,3 тис. м³/рік). У той же час у зв'язку з високою концентрацією в районі водомістких галузей водоспо­живання тут одне з найбільших в Україні.

Лісові ресурси. Ліси в районі виконують головним чином ґрунтозахисну, водоохоронну і рекреаційну функції. Під лісами та іншими лісовкритими площами в Придніпров'ї зайнято 486,1 тис. га, з них вкрито лісовою рослинністю 421,7 тис. га, що ста­новить до загальної площі суші 5,3 %, у тому числі в Дніпропет­ровській області — 5,5 %, Запорізькій — 3,8 % і Кіровоградській 6,6 % (по Україні 16,5 %). Близько 60 % загальних запасів наса­джень району зосереджено в Кіровоградській області.

Обсяги лісовідновлення і лісорозведення в Придніпров'ї ско­рочуються. Так, у 2000 p., порівняно з 1995 р. обсяги посадки і посіву лісу тут зменшились на 0,3 тис. га і становили 1,3 тис. га (5 % до України).

Потреба в діловій деревині задовольняється в районі значною мірою за рахунок завозу її з інших районів України і зарубіжжя.

Рекреаційні ресурси. В Придніпровському економічному ра­йоні зосереджено понад 90 тис. га курортно-рекреаційних тери­торій. Природний рекреаційний потенціал району включає міне­ральні бальнеологічні води —- близько 1,4 млн м /рік, лікувальні грязі — 0,8 тис. м³, морські пляжі — близько 7 км², річкові пляжі — 64 км², ліси рекреаційного призначення — близько 58 тис. га. Ве­лику рекреаційну цінність має акваторія Азовського моря, де є лікувальні водно-морські та грязьові ресурси. Цінні лікувальні грязі є в районі Бердянська.

Демографічний потенціал. Демографічна криза охопила всю територію району. Так, за період 1991—2000 pp. чисельність його наявного населення скоротилась з 7253,6 до 6814,8 тис. чол., тоб­то на 439 тис. чол., у тому числі за рахунок міського — на 328 тис. чол. і сільського населення — на 111 тис. чол.

Характерною особливістю демографічних процесів Придніпро­в'я є різке скорочення народжуваності, зростання смертності і в результаті зниження природного приросту населення. Динаміка коефіцієнтів природного руху населення в районі за 1995-—2000 pp. свідчить про значне зниження народжуваності і природного при­росту. Так, у 1995 р. коефіцієнти народжуваності, смертності і при­родного приросту (зниження) населення в районі становили від­повідно 8,8, 16,0 і - 7,2 чол. на 1000 осіб населення (в Україні: 9,6; 15,4 і - 5,8), а у 2000 р. — 7,1; 16,2 і - 9,1 (в Україні: 7,8; 15,3

685

і - 7,5). Сальдо міграції в Придніпровському економічному райо­ні від'ємне (вибуття населення за рахунок міжнародної і міжрегі­ональної міграції перевищує масштаби його прибуття), скоро­чення становить 8,9 тис. чол. У районі на 1000 наявного населення кількість мігрантів у 3 рази вища від загальнодержав­ного рівня.

Трудовий потенціал. Трудові ресурси Придніпров'я станов­лять 4149,2 тис. осіб (13,9 % в Україні). В усіх сферах економіч­ної діяльності зайнято 2959 тис. чол., або 71,3 % трудових ресур­сів району. Значною є питома вага в їх складі зайнятих у галузях економіки — 86 %, в інших сферах економічної діяльності зайня­то лише 14 % (табл. 4.9).

Таблиця 4.9

ТРУДОВІ РЕСУРСИ ПРИДНІПРОВСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ у 2000 р.

	Трудові ресурси — всього, тис. осіб		Населення, зайняте в усіх ферах економічної діяльності
		усього, тис. осіб	у тому числі		з них у працездатному віці, тис. осіб
			у галузях економіки	в інших сферах економічної діяльності
Україна	29 961,1	21 268,5	18 063,3	3205,2	18 733,6
Придніпровський економічний район	4149,2	2959,0	2543,4	415,6	2634,4
у % до України	13,9	13,9	14,1	13,0	14,1
Дніпропетровська область	2271,7	1655,2	1407,1	248,1	1460,6
у % до України	7,6	7,8	7,8	7,7	7,8
Запорізька область	1218,3	845,9	734,4	111,5	762,0
у % до України	4,1	4,0	4,1	3,5	4,1
Кіровоградська область	659,2	457,9	401,9	56,0	411,8
у % до України	2,2	2,1	2,2	1,8	2,2

686

У районі високими темпами зростає чисельність працездатно­ го населення в працездатному віці, що не зайняте трудовою діяль­ ністю На початок 2001 р. їх чисельність зросла до 721,9 тис. чол., що становить 17,4 % трудових ресурсів. Разом з тим зростає також демографічне навантаження на населення працездатного віку. Так, на 1000 осіб працездатного віку припадало 713 осіб, які не досягли або вийшли з цієї категорії, в тому числі дітей — 312 і 404 особи старше працездатного віку. _

Починаючи з 1992 р., у Придніпров'ї зростає чисельність без­ робітних. Так, на кінець 2000 р. кількість зареєстрованих безробіт­ них становила 161 тис. чоловік. Рівень безробіття становить по Придніпров'ю 4,2 % (по Україні — 4,3 %), але темпи його зрос­ тання вищі, ніж у середньому по країні. В районі досить високий рівень (як і в Україні в цілому) навантаження на одне вільне ро­ боче місце (вакансію)—19 осіб. „ . .

Розселення. У Придніпровському економічному районі кіль­ кість адміністративно-територіальних одиниць становить: 63 сільські райони, 47 міст (з них 22 обласного і 25 районного під­ порядкування), 98 селищ міського типу, 3385 сільських населе­ них пунктів. Район належить до великоміського типу з високою чисельністю міських агломерацій. Основна частина населення району проживає в містах — 5,3 млн чол. Значним зосереджен­ ням міського населення характеризуються індустріально розви­ нуті області: Дніпропетровська - 3,1 млн чолЛ84 % наявного населення) і Запорізька — 1,5 млн чол. (77 %). За період 1991— 2000 рр зменшилась середня людність міст. У сільському розсе­ ленні району знизилась густота населення і людність сільських населених пунктів. Зменшується відплив сільського населення у міста за деякого пожвавлення переселення міських жителів у сільську місцевість. .

Система міського розселення має специфічні особливості по областях Придніпров'я. У Дніпропетровській області зосередже­на найбільша в районі кількість міських агломерацій, зокрема, Дніпропетровська, Криворізька, Нікопольська і Павлоградська. У Запорізькій області основними урбанізованими вузлами є міста Запоріжжя, Бердянськ і Мелітополь, в Кіровоградській області — Кіровоград, Олександрія, Світловодськ.

Науково-технічний потенціал. У Придніпровському еконо­мічному районі створена система наукових організацій, яка включає академічну, вузівську, галузеву та заводську науку і охоплює переважну більшість галузей господарського комплек­су. До складу цієї системи (на початок 2000 р.) входило 162 орга-

687

нізації, які виконують наукові і науково-технічні роботи, де зай­нято 24,9 тис. працівників основної діяльності та наукові колек­тиви 84 вищих навчальних закладів І—II рівнів акредитації і 38 — III—IV рівнів акредитації.

На базі науково-технічного потенціалу Придніпров'я розроб­ляються комплексні проблеми, які стосуються питань викорис­тання мінеральних ресурсів на основі їх глибокої переробки, ме­талургійного і машинобудівного виробництва, переробки вторин­ної сировини і побутових відходів, охорони здоров'я та оздоров­лення біосфери та гідросфери.

Виробничий потенціал. За період 1991—2000 pp. у Придніп­ров'ї відмічається тенденція зменшення обсягів введення основних фондів, що негативно вплинуло на їх відтворення. В той же час вна­слідок фізичного і морального зносу фондів зменшились можливос­ті їх використання. Ступінь зносу основних фондів досить високий і становить у районі 46,1 %, у тому числі в Дніпропетровській облас­ті — 49,6 %, Запорізькій — 43,7 і Кіровоградській — 48,8 %.

Повна вартість основних фондів Придніпров'я у 2000 р. ста­новила 144,6 млрд грн, частка району в усіх основних фондах України становить 17,5%; промисловості — 24,2%; сільського господарства, мисливства та лісового господарства — 11,8; будів­ництва — 15,2; оптової і роздрібної торгівлі — 13,8; готелів та ресторанів — 22,8; транспорту і зв'язку — 12,6; фінансової діяль­ності — 8,3; операцій з нерухомим майном — 15,4; освіти — 16,3 і охорони здоров'я — 15,5 %.

У галузевій структурі вартості основних фондів району про­мисловість становить 34,4 %, сільське, лісове господарство і мис­ливство — 11,7; транспорт і зв'язок — 13,7; операції з нерухомим майном — 12,8 %. У той же час на освіту припадає лише 5,5 % і охорону здоров'я — 2,6 %.