- •Isbn 966-574-750-9
- •Тема 5; розд. 5, теми 1,2,3 ю і Пітюренко д-р геогр. Наук, проф. Розд. 1, теми 3, 4; розд. З,
- •Тема 2; розд. 6, теми 1,1 с і. Бандур д-р екон. Наук, проф. Розд. 2, тема 2
- •Тема 6 м. А. Хвесик д-р екон. Наук, проф. Розд. 2, тема 1
- •Тема 1 я б Олійник д-р екон. Наук, проф., розд. 1, тема 1; розд. З,
- •Тема 9 б. В. Калашніков д-р екон. Наук розд. 6, тема 2
- •1. Предмет курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»
- •2. Методологічні основи курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»
- •3. Завдання курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»
- •4. Структура курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»
- •1. Сучасні теорії і концепції розміщення продуктивних сил і регіональної економіки
- •1.1. Сутність і складові елементи продуктивних сил
- •1.2. Вітчизняні теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки
- •1.3. Зарубіжні теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки
- •1.4. Розвиток і розміщення продуктивних сил в умовах глобалізації та регіоналізації світового економічного простору
- •2. Закономірності, принципи і чинники розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів
- •2.1. Зміст основних понять «закон», «закономірність», «принцип», «чинник», їх об'єктивний характер
- •2.2. Закономірності розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів
- •2.3. Принципи розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів
- •2.4. Чинники розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів
- •3. Економічне районування та територіальна структура народного господарства
- •3.1. Сутність економічного району
- •3.2. Основні районоутворювальні чинники
- •3.3. Принципи і критерії виділення великих економічних районів
- •3.4. Ієрархія економічних районів, їх основні типи
- •3.5. Мережа економічних районів України
- •3.6. Практичне значення економічного районування
- •4. Наукові методи аналізу розміщення і територіальної організації народного господарства
- •4.1. Сутність наукових методів
- •4.2. Традиційні і нові методи вивчення розміщення продуктивних сил
- •1. Природно-ресурсний потенціал і його економічна оцінка
- •1.1. Природно-ресурсний потенціал і його структура
- •1.3. Характеристика природно-ресурсного потенціалу економічних районів
- •Основні показники лісового фонду регіонів україни
- •Водні ресурси річок україни (басейновий розріз)
- •1.4. Ресурсозбереження як головний напрям використання природно-ресурсного потенціалу
- •2. Населення, трудові ресурси та розселення
- •2.1. Роль населення у розвитку та територіальній організації народного господарства
- •2.2. Чисельність і територіальне розміщення населення
- •2.3. Відтворення населення
- •2.4. Міграція населення та її види
- •2.5. Рівень життя населення та його регіональні відмінності
- •2.6. Етнічний1 склад населення та його територіальні особливості
- •2.7. Міське і сільське населення
- •2.8. Трудові ресурси та їх структура
- •2.9. Трудоресурсна ситуація та її регіональні особливості
- •2.10. Ринок праці та забезпечення ефективної зайнятості
- •3. Виробничий та науково-технічний потенціал
- •3.1. Економічна сутність виробничого та науково-технічного потенціалу
- •3.2. Характеристика виробничого
- •3.3. Науково-технічний потенціал України та оцінка його стану
- •3.4. Оцінка інноваційного потенціалу України та її регіонів
- •1. Народногосподарський комплекс України, особливості структури і трансформація в ринкових умовах
- •1.1. Економіка України як єдиний народногосподарський комплекс
- •1.2. Сутність поняття «структура економіки»
- •1.3. Галузева структура економіки та її регіональні особливості
- •Структура економіки україни за чисельністю населення, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності у 1990,1995, 2000 pp.
- •1.4. Реструктуризація економіки в ринкових умовах
- •1.5. Формування міжгалузевих комплексів, їх сутність, структура та значення
- •1.6. Посилення процесів інтеграції та підвищення ролі регіонів
- •1.7. Динаміка та ефективність структурної трансформації економіки
- •2. Паливно-енергетичний комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •2.1. Роль паливно-енергетичного комплексу в народному господарстві та його структура
- •Видобуток (виробництво) первинних паливно-енергетичних ресурсів в україні у 1990—2000 pp.
- •2.2. Паливно-енергетичний баланс та перспективи його формування
- •2.3. Вугільна промисловість
- •Запаси вугілля та їх розташування по території україни (станом на 01.01.2001 р.)
- •Баланс формування та розподілу ресурсів кам'яного та бурого вугілля в україні
- •2.4. Нафтова та нафтопереробна промисловість
- •Баланс формування та розподілу ресурсів нафти (включаючи газовий конденсат) в україні у!990,1995,2000 pp., тис. Т
- •2.5. Газова промисловість
- •2.6. Електроенергетика
- •Встановлена потужнгсть у розрш енергосистем оес україни (станом 01.01.2001 р.)
- •Виробництво електроенергії у україні у 1990,1995, 2000 та 2001 pp., млрд кВт
- •Характеристика споживання електроенергії галузями народного господарства україни у 1990,1995, 2000 pp.
- •Потужність, виробництво та використання встановленої потужності електростанцій україни в 1990,1996—2000 pp.
- •3. Металургійний комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •3.1. Місце металургійного комплексу в економіці
- •3.2. Чорна металургія
- •Виробництво основних видів продукції чорної металургії україни
- •3.3. Кольорова металургія
- •Зміни галузевої структури кольорової металургії україни за обсягом продукції у 1990—2000 pp. (у діючих цінах відповідних років), %
- •3.4. Основні проблеми та перспективи розвитку галузей металургійного комплексу
- •4. Машинобудівний комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •4.1. Роль машинобудівного комплексу в народному господарстві
- •4.2. Структура і сучасний стан розвитку машинобудівного комплексу
- •Питома вага україни в загальному виробництві найбільш важливих видів продукції машинобудування срср
- •Динаміка виробництва окремих видів найбільш важливої продукції машинобудування в україні у 1985—2000 pp.
- •4.3. Особливості розміщення найважливіших галузей машинобудування
- •4.4. Оборонно-промисловий комплекс
- •4.5. Основні райони і центри машинобудування
- •4.6. Проблеми і перспективи розвитку машинобудівного комплексу
- •5. Хімічний комплекс: сучасні стан і перспективи розвитку
- •5.1. Роль хімічного комплексу в народному господарстві
- •5.2. Структура хімічного комплексу
- •Зміни галузевої структури хімічного комплексу україни за обсягом продукції у 1990—2000 pp., % (у діючих цінах відповідних років)
- •5.3. Особливості розміщення підприємств хімічного комплексу
- •Зміни територіальної структури виробництва продукції хімічного комплексу україни у 1990—2000 pp., %
- •5.4.Сучасний стан розвитку і розміщення галузей хімічного комплексу
- •5.5. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення галузей хімічного комплексу
- •6. Лісопромисловий комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •6.1. Роль лісопромислового комплексу в народному господарстві
- •6.2. Структура лісопромислового комплексу
- •6.3. Особливості розміщення підприємств лісопромислового комплексу
- •6.4. Проблеми та перспективи розвитку
- •7. Агропромисловий комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •7.1. Роль агропромислового комплексу в народному господарстві. Форми територіальної організації апк
- •7.2. Сільське господарство, його структура та особливості розміщення
- •Розміщення сільськогосподарського виробництва україни за призначенням і використанням земельних ресурсів на 01.01.2001 р., млн га
- •Міжгалузеві зв'язки між сільськогосподарськими підприємствами та іншими сферами апк в 2000 р. (млн гри)
- •7.3. Спеціалізовані агропромислові комплекси
- •7.4. Господарський механізм апк у регіональній економіці
- •7.5. Проблеми і перспективи розвитку апк
- •8. Транспортний комплекс та зв'язок: сучасний стан і перспективи розвитку
- •8.1. Роль транспорту в народному господарстві та його структура
- •8.2. Характеристика транспортно-дорожнього комплексу та тенденції його розвитку
- •Характеристика залізничних шляхів сполучення україни у 1990,1995—2000 pp.
- •Основні показники роботи транспорту україни у 1990,1995—2000 pp.
- •8.3. Особливості розміщення
- •8.4. Зв'язок, його галузева структура та особливості розміщення
- •Іїй2ж£лжїаііініх телефонних апаратах і забезпеченість ними населення україни по регіонах у 1992,1995,1997-2000 рр
- •8.5. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення транспорту
- •9. Будівельний комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •9.1. Роль будівельного комплексу в народному господарстві
- •9.2. Промисловість будівельних матеріалів, її структура та особливості розміщення
- •Структура стінових матеріалів в україні у 1990—2000 pp.
- •9.3. Проблеми та перспективи розвитку
- •9.4. Капітальне будівництво
- •Будівельні та монтажні роботи по регіонах україни у 1990—2000 pp.
- •9.5. Проблеми та перспективи розвитку капітального будівництва
- •10. Соціальний комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •10.1. Роль соціального комплексу в суспільному виробництві
- •10.2. Структура та особливості галузей соціальної сфери
- •Основні показники розвитку системи здоров'я україни у 1990—2000 pp.
- •10.3. Виробництво товарів народного споживання: сучасний стан та особливості розміщення
- •Галузева структура легкої промисловості україни за основними показниками виробництва у 1990,1995,1999,2000 pp., %
- •10.4. Проблеми і перспективи розвитку соціального комплексу
- •1. Сутність регіональної економіки,
- •1.1. Методологічні основи регіональної економіки
- •1.3. Економіка регіону — ланка єдиного господарського комплексу
- •1.4. Диференціація регіонів за рівнем розвитку продуктивних сил
- •1.5. Соціально-економічні та екологічні проблеми регіонів і шляхи їх вирішення
- •2. Економіка Донецького економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •2.1. Місце і роль Донецького економічного району в економіці країни
- •2.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •2.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у донецькому економічному районі у 2000 р. (у господарствах усіх категорій), тис. Т
- •2.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району
- •3. Економіка Придніпровського економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •3.1. Місце і роль Придніпровського економічного району в економіці країни
- •3.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •3.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки придніпровського економічного району у 2000 р.
- •3.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району
- •4. Економіка Східного економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •4.1. Місце і роль Східного економічного району в економіці країни
- •4.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •4.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Територіально-галузева структура промисловості східного економічного району у 2000 р. (частка району і області у загальному обсязі України, %)
- •ВІїїг££ницту° основних видів сільськогосподарської продукції у східному економічному районі?2000 р (у господарствах усіх категорій), тис. Т
- •4.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил Східного економічного району
- •5. Економіка Центрального економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •5.1. Місце і роль Центрального економічного району в економіці країни
- •Основні показники соціально-економічного розвитку центрального економічного району у 2000 р.
- •5.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки центрального економічного району у 2000 р.
- •Основні показники розвитку соціальної сфери центрального економічного району у 2000 р.
- •5.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району
- •6. Економіка Поліського економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •6.1. Місце і роль Поліського економічного району в економіці країни
- •Основні показники соціально-економічного розвитку поліського економічного району та його областей у 2000 р.
- •6.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •6.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки поліського економічного району у 1999 р.
- •Територіально-галузева структура промисловості поліського економічного району у 2000 р.
- •Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у поліському економічному районі у 2000 р. (у господарствах усіх категорій), тис. Т
- •6.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району
- •7. Економіка Подільського економічного району:
- •7.1. Місце і роль Подільського економічного району в економіці країни
- •7.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •7.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки подільського економічного району у 2000 р.
- •Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у подільському економічному районі у 2000 р. (у господарствах усіх категорій), тис. Т
- •7.4. Проблеми та перспективи
- •8. Економіка Карпатського економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •8.1. Місце і роль Карпатського економічного району в економіці країни
- •Основні показники соціально-економічного розвитку карпатського економічного району та його областей за 2000 р.
- •8.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •8.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки карпатського економічного району у 1999 p., %
- •Територіально-галузева структура промисловості карпатського економічного району у 2000 р.
- •8.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району
- •9. Економіка Причорноморського економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •9.1. Місце і роль Причорноморського економічного району в економіці країни
- •Основні показники соціально-економічного розвитку причорноморського економічного району у 2000 р.
- •9.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •9.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки причорноморського економічного району у 2000 р.
- •Територіально-галузева структура промисловості причорноморського економічного району у 2000 р.
- •Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у причорноморському економічному районі у 2000 р. (у господарствах усіх категорій), тис. Т
- •9.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району
- •1. Сутність, мета і завдання регіональної політики
- •1.1. Сутність державної регіональної економічної політики
- •1.2. Об'єкти і суб'єкти державної регіональної політики
- •1.3. Цілі державної регіональної економічної політики
- •1.4. Завдання державної регіональної економічної політики
- •1.5. Наукове обґрунтування регіонального розміщення продуктивних сил
- •2. Механізм реалізації регіональної економічної політики
- •2.1. Сутність механізму реалізації державної регіональної економічної політики
- •2.2. Організаційно-правова база
- •2.3. Бюджетно-фінансові важелі реалізації регіональної економічної політики та ключові елементи механізму реалізації регіональної економічної політики
- •2.4. Спеціальні (вільні) економічні зони
- •2.5. Міжрегіональне і прикордонне співробітництво як інструменти реалізації регіональної економічної політики
- •2.6. Регіональні засади управління державним та комунальним секторами економіки
- •3. Державне регулювання
- •3.1. Посилення ролі держави
- •3.2. Підвищення ролі територій
- •3.3. Гармонійне поєднання державного управління і місцевого самоврядування
- •3.4. Сучасна концепція розміщення продуктивних сил і розвитку економіки регіонів
- •3.5. Форми стимулювання розвитку регіональної економіки
- •3.6. Схеми-прогнози та державні програми розвитку і розміщення продуктивних сил економічних районів на тривалу перспективу
- •1. Сутність і форми зовнішньоекономічних зв'язків
- •1.1. Сутність і значення
- •1.2. Основні форми економічного співробітництва країн світу
- •1.3. Обсяги і напрями іноземного інвестування економіки України
- •1.4. Економічні зв'язки України з країнами снд та світу
- •1.5. Проблеми та перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України
- •2. Експортний потенціал України та Ті регіонів
- •2.1. Сутність і значення експортного потенціалу
- •2.2. Структура і регіональні особливості
- •2.3. Конкурентні переваги України та основні напрями їх використання
- •2.4. Проблеми і перспективи формування експортного потенціалу
3.2. Характеристика виробничого
потенціалу України.
Етапи його формування і розвитку
Виробничий потенціал України — основа економічної могутності і незалежності держави. Він визначає можливості виробництва щодо вирішення комплексних завдань соціально-економічного розвитку країни, виводу її економіки із кризи.
Виробничий потенціал України майже повністю сформувався у складі народногосподарського комплексу колишнього СРСР. На основі великих запасів залізної руди, вугілля і багатих чорноземом земельних угідь, сприятливих кліматичних умов і зручного географічного розташування в Україні переважний розвиток отримали промисловість, особливо важка, і сільське господарство.
Тільки в промисловості зараз працює понад 9100 підприємств, що знаходяться на самостійному балансі. Тому на прикладі промисловості як головної найбільш вагомої частки виробничого по-
209
тенціалу України простежуються основні етапи його формування і розвитку, а також характеристики основних складових.
Промисловість України — основна і провідна галузь суспільного виробництва, що забезпечує потреби народного господарства країни у паливі, енергії, сировині, матеріалах, забезпечує постійне технічне переозброєння всіх сфер і галузей економіки, а також задовольняє різноманітні потреби населення. У промисловості створюється майже половина національного доходу країни, що зумовлює її вирішальний вплив на процес розширеного відтворення. На основі промисловості за відносно короткий період у минулому (10—15 років) була проведена індустріалізація; пізніше нарощувався виробничий потенціал галузей як самої промисловості, так і народного господарства в цілому. її інтенсивний розвиток став необхідною умовою підвищення рівня розвитку всіх продуктивних сил України.
Промисловість України характеризується складною, розвиненою галузевою структурою. Вона представлена потужним паливно-енергетичним і металургійним комплексом, сучасним багатогалузевим машинобудуванням, хімічною і нафтохімічною промисловістю, виробництвом будівельних матеріалів, легкою, харчовою галузями тощо.
Зародження промислового виробництва в Україні припадає на XVIII ст. У цей період створювались мануфактурні підприємства з виробництва сукна, полотна, скла, зброї та ін.
У XVIII—XIX ст. розвивалися металургія, металообробка, миловаріння, шкіряна, фарфоро-фаянсова, харчова (у тому числі цукрова) галузі промисловості. Розвиток економіки у першій половині XIX ст. в Україні, як і в усій Російській імперії, характеризувався розпадом феодально-кріпосних і посиленням товарно-грошових відносин. Посилювався суспільний розподіл праці. Промисловість набула рис великого виробництва. За 1869— 1897 pp. кількість фабрик і заводів в Україні збільшилась у 2 рази, обсяг продукції збільшився більш як у 6 разів. У другій половині XIX ст. почалось інтенсивне освоєння багатих родовищ корисних копалин півдня України — вугілля, залізної руди, марганцю, кам'яної солі. У результаті цього Україна вже на початку XX ст. стала основною вугільно-металургійною базою Російської імперії. Тут сформувались великі індустріальні райони — Донецький вугільно-металургійний, Криворізький залізорудний, Нікопольський марганцевий басейни.
Перебудова промисловості на воєнний стан в Україні в роки Першої світової війни відбилася насамперед на скороченні кіль-
210
кості підприємств легкої, харчової та інших галузей. До початку 1917 р. в Україні налічується 893 тис. промислових робітників — 73 % з них було зайнято у важкій індустрії. До кінця 1920 р. була завершена націоналізація промисловості. Було націоналізовано 11 тис. підприємств, що становило 82,2 % всієї їх кількості. Загальний обсяг промислової продукції в 1920 р. становив приблизно 10% рівня 1913 р.
Процес відновлення і розвитку народного господарства в Україні почав здійснюватися після розроблення відомого плану ГОЕЛРО, схваленого Всеросійським з'їздом Рад 20 грудня 1920 р. Згідно з цим планом в Україні намітили побудувати 4 районні електростанції і Дніпровську ГЕС. Наприкінці 1925 р. у республіці діяло 11 підприємств чорної металургії, з яких 8 мали повний металургійний цикл. Отримали розвиток інші галузі індустрії — машинобудування, легка, харчова, поліграфічна промисловість. У відновний період були закладені міцні основи для індустріалізації економіки країни. У перші роки індустріалізації (1927— 1929 pp.) в країні вступили до ладу близько 400 промислових підприємств.
У подальшому, у роки довоєнних п'ятирічок, високими темпами в Україні проводилось оновлення основних фондів. У результаті вже у 1940 р. виробництво валового продукту промисловості перевищувало рівень 1913 р. у 7,3 раза. При цьому обсяги продукції машинобудування збільшилися у 50 разів, виробництво електроенергії — в 23 рази, продукції паливного і металургійного комплексу в 3—4 рази.
За роки Великої Вітчизняної війни (1941—1945 pp.) промисловості України було заподіяно великих збитків. Було зруйновано більш як 16 тис. промислових підприємств, включаючи великі заводи, шахти і рудники Донбасу і Придніпров'я. Одразу ж після визволення окупованих територій були розпочаті відновлювальні роботи. Усього за роки війни на відновлюваль-ні роботи було витрачено 18,3 млрд крб (у цінах 1940 р.). У результаті до кінця війни на всій території України було введено до ладу майже 30 % довоєнних виробничих потужностей, відновлено і побудовано 3 тис. великих промислових підприємств. Загальний обсяг валового продукту промисловості України у 1955 р. перевищив рівень 1950 р. на 91,4%. Здійснювалось прискорене нарощування індустріального потенціалу західних областей України. Тут почалося освоєння нового Львівсько-Волинського вугільного басейну, розвивалися всі області цього регіону.
211
До 1990 р. було досягнуто високого розвитку всіх галузей народного господарства України і його економічного потенціалу. Він містив великі можливості для подальшого економічного зростання України.
Проте в подальшому (1991—2000 рр.) в економіці України, її виробничому і науково-технічному потенціалі відбулося зниження досягнутих до цього часу темпів економічного зростання країни.
Стан сучасних складових елементів промислового потенціалу — трудових ресурсів, виробничих фондів і природних багатств характеризується такими тенденціями.
Чисельність у промисловості в 2000 р. становила близько 4,0 млн чол. проти 8 млн у 1990 р. За цей період відбувалися небажані зміни в структурі зайнятого населення у зв'язку зі зміною форм власності, зростанням безробіття або неповною зайнятістю. Зайнятість у промисловості за цей період скоротилася переважно за рахунок таких галузей, як машинобудування, хімічна промисловість, легка промисловість, промисловість будівельних матеріалів та ін. Під впливом нових форм власності зміни в структурі зайнятості відбуваються за такою схемою: зменшується чисельність робітників і службовців на державних підприємствах і збільшується на спільних та приватних підприємствах, проте не в однакових пропорціях.
Перехід до ринкової економіки посилює процеси реального вивільнення працівників з одних підприємств і зумовлює зростання потреби в кваліфікованих кадрах в інших розвинених галузях і виробництвах. В умовах значн змінах у структурі виробництва (можливій ліквідації, перепрофілюванні збиткових і малорентабельних підприємств) виникають серйозні труднощі з працевлаштуванням населення.
Відносно висока питома вага спеціалістів з вищою і середньою освітою, що зайняті у промисловості, свідчить про достатнє інтелектуальне забезпечення промислового потенціалу. Разом з тим в останні роки виникла тенденція зниження кількості спеціалістів, що виконують науково-дослідні, проектно-конструкторські і технологічні роботи. Це свідчить про розвиток процесу «відпливу інтелекту» зі сфери промислового виробництва в торгівлю та інші невиробничі сфери.
У всіх галузях промисловості виробничі основні фонди у своїй більшості є фізично зношеними і морально застарілими. Це один зі стримуючих чинників збільшення обсягів виробництва і підвищення якості продукції.
212
Введення ж у дію нових виробничих основних фондів у промисловості в останні роки різко сповільнилося через відсутність коштів на їх оновлення. Багато підприємств в умовах перехідної економіки почали працювати не на повну потужність або взагалі припинили процес виробництва. У результаті погіршилися показники використання матеріально-технічних, енергетичних та інших ресурсів. Знизились обсяги виробництва, темпи науково-технічного прогресу, зацікавленість у використанні його як найважливішого чинника економічного зростання.
Все це і багато інших чинників (повільні темпи структурної перебудови економіки, завоювання вітчизняного ринку закордонними товарами тощо) призвело до того, що використання вітчизняного економічного потенціалу знизилось майже наполовину, а економіка опинилася в глибокій кризі.
В умовах економічної незалежності України зросла роль і значення третьої ресурсної складової виробничого потенціалу — природних ресурсів. Країна володіє, як відомо, потужною мінерально-сировинною базою, щорічно у минулому добувала більш як 1 млрд т мінеральних продуктів.
Разом з тим у період незалежності України гостро виявилась обмеженість сировинної бази нафти і природного газу, руд багатьох металів, зменшення наявності найбільш якісних марок вугілля, які залягають у несприятливих гірничо-геологічних умовах, а також багатих залізних, марганцевих руд і низки інших видів корисних копалин.
За останні роки Україна перетворилась із країни-постачаль-ника значною мірою в країну, яка ввозить паливо. Власного видобутку природного газу в Україні не вистачає для повного задоволення потреб економіки та населення. Для великих споживачів природний газ надходить з інших країн, в основному
з Росії.
Погіршення технічного стану основних фондів і обмежені можливості власної сировинної бази зумовили зниження ефективності виробництва; ці причини можна було передбачити в процесі реформування економіки і становлення економічного суверенітету. Орієнтація на власні сили і допомогу інших країн, в основному західних, негативно відбилася на випуску продукції багатьма галузями промисловості, оскільки вони залежали від обміну між країнами СНД.
Стан промислового, так само як і будь-якого іншого, потенціалу став у ці роки критичним. У цілому в народному господарстві кожне друге підприємство зменшило обсяги продукції більш як
213
наполовину, а загальні обсяги виробництва скоротили більше трьох чвертей промислових підприємств. Результативні показники, які характеризують ефективність виробництва і ефективність використання виробничого потенціалу, також непереконливі. Аналіз соціально-економічної ситуації в економіці України та прийнятих Президентом, Верховною Радою і Кабінетом Міністрів документів, які визначають економічну політику держави і конкретні заходи з її реалізації, дає змогу визначити основні причини щодо цього.
Однією з таких основних причин при здобутті економічної незалежності Україною став розрив господарських зв'язків, що склалися сторіччями між колишніми республіками СРСР, встановлення митних бар'єрів, натуралізація обміну. З цієї причини на багатьох виробництвах практично був припинений випуск продукції, оскільки тільки 20 % промислових підприємств України мають замкнений цикл виробництва. А якщо врахувати, що серед них значна частина тих, які отримували сировину і матеріали з колишніх республік СРСР, то і вони не можуть існувати ізольовано від зовнішньоторговельних відносин. Підраховано, що через незабезпеченість підприємств сировинними і матеріально-технічними ресурсами частка падіння обсягу продовольчих товарів становила близько 50 %, а непродовольчих — не менш як 75 %.
Друга серйозна причина полягає в тому, що процес реформування економіки, її матеріально-технічної бази здійснювався в цей період практично без чіткого формулювання цілей, завдань і кінцевих результатів. Процес реформування виробничих відносин здійснювався без урахування оцінки можливостей промислового потенціалу, особливо — наявності природних ресурсів, перспектив створення ринкових відносин в умовах розбалансо-ваності економіки, обвального дефіциту в усіх його формах і проявах. Жодна країна світу з одноукладною економікою не змогла з успіхом вирішити зазначені завдання примусовим шляхом. Україна теж.
Третя причина — квапливість і шаблонність практичних заходів з реформування економіки без урахування специфічних умов і національних особливостей України, застосування з цією метою «шокової терапії», яка у багатьох країнах виявилась негативною. Таку саму роль вона зіграла і в Україні.
Четверта причина полягає в тому, що реформування економіки торкнулося в основному сфери обертання, не даючи позитивного впливу на сферу виробництва, зростання його обсягів і
214
покращання якості продукції, оновлення виробничого потенціалу. Проведена при цьому лібералізація цін в умовах залежності від інших країн (особливо — Росії з паливно-енергетичних та інших ресурсів) за обвальної дестабілізації господарських зв'язків мала негативні результати. У стані глибокої кризи опинився виробничий потенціал. Йшло подальше падіння виробництва. Утворився дефіцит у всіх його формах і проявах, знижувалось насичення ринку вітчизняними товарами і одночасно ринок насичувався імпортом. Все це призвело до суттєвого падіння життєвого рівня народу. Назріла гостра необхідність розробки такої державної політики, яка б насамперед поставила вирішення комплексу економічних, організаційних і технічних проблем з відродження і розвитку виробничого потенціалу як матеріально-технічної бази економіки країни. В основу такої політики треба покласти концепцію науково-технічного інноваційного шляху розвитку всього економічного потенціалу України.