4.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу

Мінерально-сировинні ресурси. У надрах району знаходять­ся значні запаси корисних копалин. У Полтавській і Харківській областях виявлені багаті залізорудні родовища, серед яких виріз­няється Кременчуцьке, але особливе значення для регіону та країни мають ресурси розвитку паливної галузі.

Важливий нафтогазоносний район знаходиться у Дніпровсь-ко-Донецькій западині. Саме тут розташована одна з найбагат-ших на нафту і газ областей України — Полтавська. На базі цих родовищ створено значний паливно-енергетичний комплекс і си­ровинне забезпечення ряду галузей органічної хімії. Багаті родо­вища газу знаходяться у Харківській області, а саме: Шебелинсь-ке, Єфремівське, Пролетарське, Західно-Сосновське, Кегичівське. Видобуток природного газу в районі становив 83,0 % від ви­добутку в Україні. Серед інших найважливіших копалин, що ви­добуваються у районі, слід назвати такі: нафта з конденсатом — 65,7 % від видобутку в Україні; залізна руда — 14; абразивна си­ровина — 91,1; скляна сировина — 44,25 %.

710

Наявність у районі паливно-енергетичних ресурсів, залізоруд­них родовищ та інших корисних копалин сприяє розвитку продук­тивних сил району.

В економічному районі склався напружений паливно-енергетич­ний баланс. Наявність потужної промисловості супроводжується споживанням значної кількості електроенергії. Найпотужніша се­ред теплових електростанцій -— Зміївська ДРЕС (виробляє 2,4 млн кВт електроенергії). Серед галузей промисловості найбільш енергомісткими в районі є машинобудування і металообробка, які споживають 28,5 % всієї електроенергії. Більш енергомістки­ми показниками характеризуються такі зосереджені у районі га­лузі промисловості як: харчова — 12,6 %, хімічна і нафтохімічна — 11,5 %. Житлово-комунальне господарство району споживає 29,9 % електроенергії.

Земельні ресурси. Земельний фонд району відзначається ве­ликими площами земель, сільгоспугідь та ріллі. Сільгоспугіддя займають 15,1 % від сільгоспугідь України, рілля відповідно — 15,3%, що становить 80,4% від загальної площі сільгоспугідь. Найбільший відсоток — у Полтавській області (82,7), у Харківсь­кій області — 80,8, у Сумській — 77,0 %. Розвиток сільського го­сподарства базується на раціональному використанні великих площ ріллі та природних кормових угідь.

Водні ресурси. Район забезпечений водними ресурсами. По його території протікає чимала кількість річок. Крім Сіверського Дінця, всі вони належать до басейну Дніпра: це ліві притоки Дніпра — Сула, Псел, Ворскла, Орель, притока Десни — Сейм, Сіверський Донець з притокою Оскол.

На річці Сіверський Донець знаходиться Печенізьке водосхо­вище, а на річці Оскол — Краснооскольське. Ці річки використо­вуються для водопостачання промислових підприємств, а також для розвитку сільського господарства.

Лісові ресурси. Ліси у районі займають 10 % території, зок­рема в Сумській області — 15 %, Харківській — 9,4 %, Полтав­ській — 6,6 %. Переважають змішані ліси: сосна з дубом та інших листяних порід у поліській частині. Для лісостепу характерні ли­стяні ліси — грабово-дубові та липово-дубові.

Рекреаційні ресурси. Східний економічний район має знач­ний рекреаційний потенціал, основу якого становлять сприятливі кліматичні умови, мальовничі ландшафти, густа мережа річок, мінеральні води, ліси, пам'ятки садово-паркового мистецтва.

У районі розвідано 11 родовищ мінеральних вод, загальним обсягом 4909 тис. м³/добу, з них розробляється 10, щорічний ви-

711

добуток яких 437,56 тис. м³. 78 % запасів знаходяться в Полтав­ській області (Миргородське, Ново-Санжарське родовища та «Сосновий бір»), 22 % — у Харківській (Березівське).

У районі є чималі ресурси для створення значного рекреацій­ного комплексу. Це — Поліські ландшафти на півночі, долини численних річок, музеї Полтави, художня кераміка в Опішні, жи­вописні села Великі Сорочинці, Диканька та ін.

Демографічний потенціал. У Східному економічному районі склалась несприятлива демографічна ситуація. В усіх трьох облас­тях району кількість населення в останні роки скорочується, від­повідно знижується чисельність трудових ресурсів. У 2000 р. чи­сельність трудових ресурсів становила 3648,6 тис. чол., що ста­новить 99,1 % від показника 1990 р. (табл. 4.16). Найбільшого скорочення трудових ресурсів зазнала Харківська область, її тру­дові ресурси становили — 96,5 % від показника 1990 р.

Таблиця 4.16

ТРУДОВІ РЕСУРСИ СХІДНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ у 2000 р.

	Трудові ресурси — всього тис. осіб	Зайняті в усіх сферах економічної діяльності
		усього, тис. осіб	у тому числі		3 НИХ у праце­здатно­му віці
			у галу­зях еко­номіки	в інших сферах економіч­ної діяль­ності
Україна	29 961,1	21 268,5	18 063,3	3205,2	18 733,6
Східний економіч­ний район	3648,6	2697,3	2310,1	387,2	2339,0
у % до України	12,2	12,7	12,8	12,1	12,5
Полтавська область	999,7	734,2	673,1	61,1	622,5
у % до України	3,3	3,4	3,7	1,9	3,3
Сумська область	815,8	621,7	541,8	79,9	522,8
у % до України	2,7	2,9	3,0	2,5	2,8
Харківська область	1833,1	1341,4	1095,2	246,2	1193,7
у % до України	6,1	6,3	6,1	7,7	6,4

Ще більш помітним є скорочення чисельності зайнятих у всіх сферах економічної діяльності. У 2000 р. ця чисельність становила 3131,7 тис. чол., або 86,1 % від 1990 p.; серед областей показник Пол­тавської області — 86,5 %, Сумської— 93,0, Харківської— 83,1 %.

712

Розподіл працездатного населення по областях такий: Харків­ська область — 57,3 %, Сумська — 53,4, Полтавська — 53,5 %. Високим є відсоток населення старших вікових груп у сільській місцевості. Найбільша частка людей пенсійного віку у Сумській області (25,0 % від усього населення області).

Трудовий потенціал. Через складні умови функціонування економіки поповнення зайнятих у всіх сферах економічної діяль­ності незначне. У той же час зростає кількість безробітних. На початок 2001 р. кількість безробітних досягла 40,6 тис. чол. Рівень безробіття найвищий в Сумській області — 1,5 %, у Полтавській — 1,2, у Харківській — 0,8 %.

У районі сформувався ринок праці, який можна охарактери­зувати як диференційований по областях за основними тенде­нціями розвитку. Зокрема, для Полтавської та Сумської облас­тей є характерними певні ознаки трудодепресивності та застійності. Для ринків цього типу головним чинником успіш­ного розвитку є стабілізація сільськогосподарського виробниц­тва та пов'язаних з ним переробних виробництв, розвиток со­ціальної інфраструктури села за допомогою прямих державних інвестицій, забезпечення еквівалентного товарообміну між мі­стом і селом, а також прискорений розвиток промисловості в містах, особливо трудомістких її галузей — легкої, неметало-місткого машинобудування тощо.

Регіональний ринок праці Харківщини характеризується висо­кою мобільністю робочої сили, достатніми пропозиціями щодо пра­цевлаштування населення, задовільною місткістю ринку праці. Ос­новною причиною зростання безробіття у цьому випадку є су­перечності між кваліфікаційно-професійними ознаками робочої си­ли та вимогами до неї з боку підприємств, які відчувають потребу в працівниках певної (як правило — високої) кваліфікації, або вузько-спеціалізованих професій. Покращання ситуації на ринку праці Ха­рківщини є можливим за умови поширення перекваліфікації та під­вищення професійно-фахових властивостей потенційних учасників виробництва, збільшення мобільності робочої сили.

Науково-технічний потенціал. Серед усіх економічних ра­йонів України саме науково-технічний потенціал Східного райо­ну вирізняється своєю потужністю та спроможністю виконання великих обсягів науково-дослідних та проектно-конструктор­ських робіт. При цьому особливу роль відіграє потенціал науко­вих закладів Харкова.

Наукові дослідження у районі ведуться в 265 науково-дос­лідних і проектно-конструкторських організаціях. У 1991 р. в скла-

713

ді закладів наукової сфери працювало 89,8 тис. чол., або 19,9 % від загальнодержавного рівня. За період 1991—1999 рр. чисельність працівників наукової сфери скоротилась на 48,5 тис. чол. і стано­вила в 1999 р. лише 41,3 тис. чол. — 46,0% від рівня 1990 р. Од­нак і досі кадровий потенціал сфери науково-технічних дослі­джень залишається високим. Зокрема, спеціалісти високої квалі­фікації серед всіх науковців в районі становлять 25,4 тис. чол. У районі у 1999 р. виконані наукові та науково-технічні роботи на суму 266 832,7 тис. грн, або 16,9% виконаних обсягів наукових робіт по Україні; це — 6195 наукових розробок, з яких 2987 робіт виконано по створенню нових видів техніки і технологій і в 338 працях використані власні винаходи. Вказане свідчить про висо­кий рівень територіальної концентрації науково-технічної діяльно­сті в районі. Головним завданням наукової сфери Східного району є забезпечення підприємств високими технологіями для підви­щення обсягів, якості, асортименту й конкурентоспроможності продукції національного товаровиробника.

Виробничий потенціал. Галузева структура основних вироб­ничих фондів району дещо відрізняється від загальнодержавної. Так, якщо в Україні в середньому у промисловості зосереджено майже 50 % основних виробничих фондів, то в Східному районі — 44,6, у сільському господарстві ці показники становлять відпо­відно 24,2 і 26,9 %.

Галузева структура основних невиробничих фондів району та­кож відрізняється від аналогічних показників у цілому по Україні. Так, у житлово-комунальному господарстві в районі зосереджено — 58,2 % фондів, у галузі охорони здоров'я, фізкультури, соціально­го забезпечення — 5,8, культури і мистецтва — 2,1 %.

Вартість промислово-виробничих основних фондів Східного району становить 11,7% від відповідного показника по Україні. Фондовіддача в районі дещо вища середньоукраїнської, а фондо­озброєність поступається загальнодержавній.