Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
317-rps-doroguncov.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
15.22 Mб
Скачать

6.3. Особливості розміщення підприємств лісопромислового комплексу

Істотний вплив на обсяги, темпи і ефективність виробництва лісопромислового комплексу має територіальний чинник. Це стосується, зокрема, поліпшення забезпечення підприємств сиро­виною, водними ресурсами, підвищення попиту і можливостей реалізації продукції тощо. В основу сучасного розміщення лісо­промислового комлексу покладено такі принципи:

  • наближення підприємств до ресурсів деревної сировини і районів споживання продукції;

  • наближення до енергетичних ресурсів і водних джерел, вра­ховуючи велику енерго- і водомісткість ряду виробництв;

  • спеціалізацію і комплексний розвиток окремих районів, не­обхідність прискореного їх розвитку;

  • наявність трудових ресурсів.

Певний вплив на розміщення галузі мають також традиції окремих районів з обробки і переробки деревини, що сформува­лися протягом тривалого періоду.

Підприємства лісопромислового комплексу розміщуються в усіх областях та АР Крим. Однак їх розташування досить нерів­номірне. Це зумовлено нерівномірним розміщенням лісового фон­ду — основної сировинної бази галузі та певною нерівномірністю розміщення населення як джерела трудових ресурсів і основного споживача товарів господарського і побутового призначення.

439

Рис. 3.9. Деревообробна і целюлозно-паперова промисловість

Найбільшим розвитком лісопромислового комплексу відзна­чається в областях Карпатського, Поліського і Центрального ра­йонів, виробництво продукції в яких досягає 73 % її обсягу по га­лузі (табл. 3.54), у тому числі 57 % — лише в Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Рів­ненській і Чернівецькій областях (рис. 3.9). Таке розміщення ціл­ком закономірне, адже це області з найбагатшими лісовими ре­сурсами — площею 5 млн га і запасом деревини 935 млн м3, що становить відповідно 46 і 54% загальної площі і запасу лісів України. Частка окремих областей у випуску продукції ЛПК ко­ливається від 0,2% (Миколаївська і Херсонська області) до 20 % (Київська область разом з Києвом).

Таблиця 3.54

РОЗМІЩЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ ЛІСОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ у 2000 p., %

Район

За обсягом продукції

За потужністю виробництв основних видів продукції

вивезення деревини

пиломатеріали

Деревно-стружкові плити

Деревно-волокнисті плити

Клеєна фанера

віконні і дверні блоки

меблі

папір

картон

Карпатський

26

36

18

44

29

31

14

25

33

25

Подільський

4

9

5

10

8

3

10

2

Поліський

22

33

35

20

34

50

19

17

10

12

Східний

8

8

17

9

12

17

Донецький

8

2

5

9

11

17

Придніпровський

5

1

8

2

14

9

9

Центральний

25

11

8

17

37

17

19

12

19

39

Причорноморський

2

4

5

6

19

5

Разом

100

100

100

100

100

100

100

100

100

100

441

Раціональне розміщення виробництв лісопромислового ком­плексу має на меті найповніше використання лісових ресурсів, перетворення деревної сировини в готову продукцію з високим економічним ефектом. Разом з тим велика кількість лісопильно-деревообробних підприємств виникла ще в далекому минулому в районах з обмеженими лісосировинними ресурсами через гостру потребу в пиломатеріалах, будівельних матеріалах і столярних виробах та завдяки зручним шляхам доставки деревини до місць переробки і транспортування готової продукції. Так, найбільші лісопильні заводи розміщувалися не в багатому лісами Поліссі, а вздовж Дніпра від Києва до Херсона, одержуючи сировину вод­ним шляхом. Всупереч принципам раціонального розміщення, ти­сячі лісопилень різних відомств і організацій виникли порівняно в недавні часи, особливо в колишніх колгоспах і радгоспах для забезпечення пиломатеріалами власних потреб. Такі дрібні лісо­пильно-деревообробні виробництва розпорошені по непрофільних підприємствах й досі, що негативно впливає на ефективність ви­робництва, впровадження нової техніки і технології, організацію комплексного використання деревної сировини, завантаження устаткування тощо. Лісопильне виробництво розміщується в усіх областях, але найбільше (70 % за потужністю устаткування) — у Карпатському, Поліському і Східному районах.

Окремим галузям і виробництвам лісопромислового комплексу, поряд з основними принципами, притаманна й власна специфіка розміщення.

Лісозаготівельна промисловість розміщується в основному в Карпатському, Поліському і Центральному районах. Обов'язко­вою умовою його функціонування є не наявність лісів взагалі, а експлуатаційних лісів, де можливо проведення рубок головного користування. Об'єктом виробничої діяльності лісозаготівельно­го підприємства є відведені ділянки лісу — лісосіки, площа й розміщення яких серед лісових масивів визначається проектом організації лісового господарства. Певне значення в розміщенні лісозаготівель має наявність транспортних шляхів загального ко­ристування для вивезення деревини в місця споживання.

Розміщення підприємств з виробництва деревних плит при­урочено в районах з розвинутою лісопильно-розташовано проми­словістю, де утворюється велика кількість деревних відходів. Це переважно Карпатський, Поліський і Центральний райони. У цих районах розміщується і фанерне виробництво.

Меблеві підприємства розташовуються, як правило, ближче до споживача, тобто з урахуванням розміщення населення. Вони

442

функціонують у всіх областях, проте за потужністю підприємств виробництво меблів найбільш поширене в Карпатському, Полі­ському і Східному районах. Найменша його частка (9 %) припа­дає на Подільський і Південний райони, де проживає 11,9 млн чол., або 24 % усього населення України. У цих районах розміщення меблевого виробництва не збігається з розміщенням населення.

На розміщення підприємств целюлозно-паперової промисло­вості значний вплив має їх виробничий профіль: целюлозно-паперові комбінати, що виробляють напівфабрикати, і паперові та картонні фабрики, що працюють на готових напівфабрикатах. Целюлозно-паперові комбінати — це, переважно, потужні підпри­ємства, що є великими споживачами деревної сировини, палива, електроенергії, води і хімікатів. Умови їх розміщення досить складні, оскільки доводиться мати справу з комплексом чинни­ків, які впливають на вибір місця будівництва. Основними з цих умов є наявність сировинних ресурсів за кількісним і якісним складом, близьке розташування великих водних джерел, можли­вість скидання промислових стоків, наявність надійних енергетич­них ресурсів, значної земельної ділянки для розташування підпри­ємства з усіма її сировинними складами, допоміжними і очисни­ми спорудами. Умови розташування паперових і картонних фабрик, що працюють на готових напівфабрикатах, набагато простіші.

Поліпшення розміщення підприємств лісоромислового комп­лексу в перспективі досягатиметься шляхом ліквідації дрібних ві­домчих лісопильно-деревообробних віробництв, розширення меб­левого виробництва в Подільському, Причорноморському і Прид­ніпровському районах, будівництва нових підприємств відповід­но до основних принципів раціонального розміщення.