- •Isbn 966-574-750-9
- •Тема 5; розд. 5, теми 1,2,3 ю і Пітюренко д-р геогр. Наук, проф. Розд. 1, теми 3, 4; розд. З,
- •Тема 2; розд. 6, теми 1,1 с і. Бандур д-р екон. Наук, проф. Розд. 2, тема 2
- •Тема 6 м. А. Хвесик д-р екон. Наук, проф. Розд. 2, тема 1
- •Тема 1 я б Олійник д-р екон. Наук, проф., розд. 1, тема 1; розд. З,
- •Тема 9 б. В. Калашніков д-р екон. Наук розд. 6, тема 2
- •1. Предмет курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»
- •2. Методологічні основи курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»
- •3. Завдання курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»
- •4. Структура курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»
- •1. Сучасні теорії і концепції розміщення продуктивних сил і регіональної економіки
- •1.1. Сутність і складові елементи продуктивних сил
- •1.2. Вітчизняні теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки
- •1.3. Зарубіжні теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки
- •1.4. Розвиток і розміщення продуктивних сил в умовах глобалізації та регіоналізації світового економічного простору
- •2. Закономірності, принципи і чинники розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів
- •2.1. Зміст основних понять «закон», «закономірність», «принцип», «чинник», їх об'єктивний характер
- •2.2. Закономірності розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів
- •2.3. Принципи розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів
- •2.4. Чинники розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів
- •3. Економічне районування та територіальна структура народного господарства
- •3.1. Сутність економічного району
- •3.2. Основні районоутворювальні чинники
- •3.3. Принципи і критерії виділення великих економічних районів
- •3.4. Ієрархія економічних районів, їх основні типи
- •3.5. Мережа економічних районів України
- •3.6. Практичне значення економічного районування
- •4. Наукові методи аналізу розміщення і територіальної організації народного господарства
- •4.1. Сутність наукових методів
- •4.2. Традиційні і нові методи вивчення розміщення продуктивних сил
- •1. Природно-ресурсний потенціал і його економічна оцінка
- •1.1. Природно-ресурсний потенціал і його структура
- •1.3. Характеристика природно-ресурсного потенціалу економічних районів
- •Основні показники лісового фонду регіонів україни
- •Водні ресурси річок україни (басейновий розріз)
- •1.4. Ресурсозбереження як головний напрям використання природно-ресурсного потенціалу
- •2. Населення, трудові ресурси та розселення
- •2.1. Роль населення у розвитку та територіальній організації народного господарства
- •2.2. Чисельність і територіальне розміщення населення
- •2.3. Відтворення населення
- •2.4. Міграція населення та її види
- •2.5. Рівень життя населення та його регіональні відмінності
- •2.6. Етнічний1 склад населення та його територіальні особливості
- •2.7. Міське і сільське населення
- •2.8. Трудові ресурси та їх структура
- •2.9. Трудоресурсна ситуація та її регіональні особливості
- •2.10. Ринок праці та забезпечення ефективної зайнятості
- •3. Виробничий та науково-технічний потенціал
- •3.1. Економічна сутність виробничого та науково-технічного потенціалу
- •3.2. Характеристика виробничого
- •3.3. Науково-технічний потенціал України та оцінка його стану
- •3.4. Оцінка інноваційного потенціалу України та її регіонів
- •1. Народногосподарський комплекс України, особливості структури і трансформація в ринкових умовах
- •1.1. Економіка України як єдиний народногосподарський комплекс
- •1.2. Сутність поняття «структура економіки»
- •1.3. Галузева структура економіки та її регіональні особливості
- •Структура економіки україни за чисельністю населення, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності у 1990,1995, 2000 pp.
- •1.4. Реструктуризація економіки в ринкових умовах
- •1.5. Формування міжгалузевих комплексів, їх сутність, структура та значення
- •1.6. Посилення процесів інтеграції та підвищення ролі регіонів
- •1.7. Динаміка та ефективність структурної трансформації економіки
- •2. Паливно-енергетичний комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •2.1. Роль паливно-енергетичного комплексу в народному господарстві та його структура
- •Видобуток (виробництво) первинних паливно-енергетичних ресурсів в україні у 1990—2000 pp.
- •2.2. Паливно-енергетичний баланс та перспективи його формування
- •2.3. Вугільна промисловість
- •Запаси вугілля та їх розташування по території україни (станом на 01.01.2001 р.)
- •Баланс формування та розподілу ресурсів кам'яного та бурого вугілля в україні
- •2.4. Нафтова та нафтопереробна промисловість
- •Баланс формування та розподілу ресурсів нафти (включаючи газовий конденсат) в україні у!990,1995,2000 pp., тис. Т
- •2.5. Газова промисловість
- •2.6. Електроенергетика
- •Встановлена потужнгсть у розрш енергосистем оес україни (станом 01.01.2001 р.)
- •Виробництво електроенергії у україні у 1990,1995, 2000 та 2001 pp., млрд кВт
- •Характеристика споживання електроенергії галузями народного господарства україни у 1990,1995, 2000 pp.
- •Потужність, виробництво та використання встановленої потужності електростанцій україни в 1990,1996—2000 pp.
- •3. Металургійний комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •3.1. Місце металургійного комплексу в економіці
- •3.2. Чорна металургія
- •Виробництво основних видів продукції чорної металургії україни
- •3.3. Кольорова металургія
- •Зміни галузевої структури кольорової металургії україни за обсягом продукції у 1990—2000 pp. (у діючих цінах відповідних років), %
- •3.4. Основні проблеми та перспективи розвитку галузей металургійного комплексу
- •4. Машинобудівний комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •4.1. Роль машинобудівного комплексу в народному господарстві
- •4.2. Структура і сучасний стан розвитку машинобудівного комплексу
- •Питома вага україни в загальному виробництві найбільш важливих видів продукції машинобудування срср
- •Динаміка виробництва окремих видів найбільш важливої продукції машинобудування в україні у 1985—2000 pp.
- •4.3. Особливості розміщення найважливіших галузей машинобудування
- •4.4. Оборонно-промисловий комплекс
- •4.5. Основні райони і центри машинобудування
- •4.6. Проблеми і перспективи розвитку машинобудівного комплексу
- •5. Хімічний комплекс: сучасні стан і перспективи розвитку
- •5.1. Роль хімічного комплексу в народному господарстві
- •5.2. Структура хімічного комплексу
- •Зміни галузевої структури хімічного комплексу україни за обсягом продукції у 1990—2000 pp., % (у діючих цінах відповідних років)
- •5.3. Особливості розміщення підприємств хімічного комплексу
- •Зміни територіальної структури виробництва продукції хімічного комплексу україни у 1990—2000 pp., %
- •5.4.Сучасний стан розвитку і розміщення галузей хімічного комплексу
- •5.5. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення галузей хімічного комплексу
- •6. Лісопромисловий комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •6.1. Роль лісопромислового комплексу в народному господарстві
- •6.2. Структура лісопромислового комплексу
- •6.3. Особливості розміщення підприємств лісопромислового комплексу
- •6.4. Проблеми та перспективи розвитку
- •7. Агропромисловий комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •7.1. Роль агропромислового комплексу в народному господарстві. Форми територіальної організації апк
- •7.2. Сільське господарство, його структура та особливості розміщення
- •Розміщення сільськогосподарського виробництва україни за призначенням і використанням земельних ресурсів на 01.01.2001 р., млн га
- •Міжгалузеві зв'язки між сільськогосподарськими підприємствами та іншими сферами апк в 2000 р. (млн гри)
- •7.3. Спеціалізовані агропромислові комплекси
- •7.4. Господарський механізм апк у регіональній економіці
- •7.5. Проблеми і перспективи розвитку апк
- •8. Транспортний комплекс та зв'язок: сучасний стан і перспективи розвитку
- •8.1. Роль транспорту в народному господарстві та його структура
- •8.2. Характеристика транспортно-дорожнього комплексу та тенденції його розвитку
- •Характеристика залізничних шляхів сполучення україни у 1990,1995—2000 pp.
- •Основні показники роботи транспорту україни у 1990,1995—2000 pp.
- •8.3. Особливості розміщення
- •8.4. Зв'язок, його галузева структура та особливості розміщення
- •Іїй2ж£лжїаііініх телефонних апаратах і забезпеченість ними населення україни по регіонах у 1992,1995,1997-2000 рр
- •8.5. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення транспорту
- •9. Будівельний комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •9.1. Роль будівельного комплексу в народному господарстві
- •9.2. Промисловість будівельних матеріалів, її структура та особливості розміщення
- •Структура стінових матеріалів в україні у 1990—2000 pp.
- •9.3. Проблеми та перспективи розвитку
- •9.4. Капітальне будівництво
- •Будівельні та монтажні роботи по регіонах україни у 1990—2000 pp.
- •9.5. Проблеми та перспективи розвитку капітального будівництва
- •10. Соціальний комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •10.1. Роль соціального комплексу в суспільному виробництві
- •10.2. Структура та особливості галузей соціальної сфери
- •Основні показники розвитку системи здоров'я україни у 1990—2000 pp.
- •10.3. Виробництво товарів народного споживання: сучасний стан та особливості розміщення
- •Галузева структура легкої промисловості україни за основними показниками виробництва у 1990,1995,1999,2000 pp., %
- •10.4. Проблеми і перспективи розвитку соціального комплексу
- •1. Сутність регіональної економіки,
- •1.1. Методологічні основи регіональної економіки
- •1.3. Економіка регіону — ланка єдиного господарського комплексу
- •1.4. Диференціація регіонів за рівнем розвитку продуктивних сил
- •1.5. Соціально-економічні та екологічні проблеми регіонів і шляхи їх вирішення
- •2. Економіка Донецького економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •2.1. Місце і роль Донецького економічного району в економіці країни
- •2.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •2.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у донецькому економічному районі у 2000 р. (у господарствах усіх категорій), тис. Т
- •2.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району
- •3. Економіка Придніпровського економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •3.1. Місце і роль Придніпровського економічного району в економіці країни
- •3.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •3.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки придніпровського економічного району у 2000 р.
- •3.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району
- •4. Економіка Східного економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •4.1. Місце і роль Східного економічного району в економіці країни
- •4.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •4.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Територіально-галузева структура промисловості східного економічного району у 2000 р. (частка району і області у загальному обсязі України, %)
- •ВІїїг££ницту° основних видів сільськогосподарської продукції у східному економічному районі?2000 р (у господарствах усіх категорій), тис. Т
- •4.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил Східного економічного району
- •5. Економіка Центрального економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •5.1. Місце і роль Центрального економічного району в економіці країни
- •Основні показники соціально-економічного розвитку центрального економічного району у 2000 р.
- •5.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки центрального економічного району у 2000 р.
- •Основні показники розвитку соціальної сфери центрального економічного району у 2000 р.
- •5.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району
- •6. Економіка Поліського економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •6.1. Місце і роль Поліського економічного району в економіці країни
- •Основні показники соціально-економічного розвитку поліського економічного району та його областей у 2000 р.
- •6.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •6.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки поліського економічного району у 1999 р.
- •Територіально-галузева структура промисловості поліського економічного району у 2000 р.
- •Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у поліському економічному районі у 2000 р. (у господарствах усіх категорій), тис. Т
- •6.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району
- •7. Економіка Подільського економічного району:
- •7.1. Місце і роль Подільського економічного району в економіці країни
- •7.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •7.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки подільського економічного району у 2000 р.
- •Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у подільському економічному районі у 2000 р. (у господарствах усіх категорій), тис. Т
- •7.4. Проблеми та перспективи
- •8. Економіка Карпатського економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •8.1. Місце і роль Карпатського економічного району в економіці країни
- •Основні показники соціально-економічного розвитку карпатського економічного району та його областей за 2000 р.
- •8.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •8.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки карпатського економічного району у 1999 p., %
- •Територіально-галузева структура промисловості карпатського економічного району у 2000 р.
- •8.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району
- •9. Економіка Причорноморського економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •9.1. Місце і роль Причорноморського економічного району в економіці країни
- •Основні показники соціально-економічного розвитку причорноморського економічного району у 2000 р.
- •9.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •9.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки причорноморського економічного району у 2000 р.
- •Територіально-галузева структура промисловості причорноморського економічного району у 2000 р.
- •Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у причорноморському економічному районі у 2000 р. (у господарствах усіх категорій), тис. Т
- •9.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району
- •1. Сутність, мета і завдання регіональної політики
- •1.1. Сутність державної регіональної економічної політики
- •1.2. Об'єкти і суб'єкти державної регіональної політики
- •1.3. Цілі державної регіональної економічної політики
- •1.4. Завдання державної регіональної економічної політики
- •1.5. Наукове обґрунтування регіонального розміщення продуктивних сил
- •2. Механізм реалізації регіональної економічної політики
- •2.1. Сутність механізму реалізації державної регіональної економічної політики
- •2.2. Організаційно-правова база
- •2.3. Бюджетно-фінансові важелі реалізації регіональної економічної політики та ключові елементи механізму реалізації регіональної економічної політики
- •2.4. Спеціальні (вільні) економічні зони
- •2.5. Міжрегіональне і прикордонне співробітництво як інструменти реалізації регіональної економічної політики
- •2.6. Регіональні засади управління державним та комунальним секторами економіки
- •3. Державне регулювання
- •3.1. Посилення ролі держави
- •3.2. Підвищення ролі територій
- •3.3. Гармонійне поєднання державного управління і місцевого самоврядування
- •3.4. Сучасна концепція розміщення продуктивних сил і розвитку економіки регіонів
- •3.5. Форми стимулювання розвитку регіональної економіки
- •3.6. Схеми-прогнози та державні програми розвитку і розміщення продуктивних сил економічних районів на тривалу перспективу
- •1. Сутність і форми зовнішньоекономічних зв'язків
- •1.1. Сутність і значення
- •1.2. Основні форми економічного співробітництва країн світу
- •1.3. Обсяги і напрями іноземного інвестування економіки України
- •1.4. Економічні зв'язки України з країнами снд та світу
- •1.5. Проблеми та перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України
- •2. Експортний потенціал України та Ті регіонів
- •2.1. Сутність і значення експортного потенціалу
- •2.2. Структура і регіональні особливості
- •2.3. Конкурентні переваги України та основні напрями їх використання
- •2.4. Проблеми і перспективи формування експортного потенціалу
Динаміка виробництва окремих видів найбільш важливої продукції машинобудування в україні у 1985—2000 pp.
Найменування продукції |
1985 |
1990 |
1995 |
1998 |
1999 |
2000 |
2000 %до |
||
1990 |
1995 |
1999 |
|||||||
Великі електромашини, тис. шт. |
9,5 |
10,2 |
2,8 |
0,8 |
1,2 |
3,4 |
33,3 |
121,4 |
283 |
Електродвигуни змінного струму з висотою осі обертання 63—355 мм, млн шт. |
2,8 |
зд |
1,1 |
0,2 |
0,1 |
0,3 |
9,7 |
27,3 |
300 |
Вибухонебезпечні електродвигуни, млн шт. |
247 |
254 |
40,1 |
17,5 |
10,9 |
9,7 |
3,8 |
24,2 |
89,0 |
тис. кВт |
3234 |
3378 |
1009 |
646 |
424 |
439 |
13,0 |
43,5 |
103,5 |
Силові трансформатори, млн кВА тис. кВт |
76,9 |
68,9 |
21,0 |
15,7 |
10,3 |
9,9 |
14,4 |
47,1 |
96,1 |
Електролампи освітлювальні, млн шт. |
403 |
411 |
195 |
117 |
118 |
170 |
41,4 |
87,2 |
144,1 |
Кабельні вироби за вагою міді, тис. т |
157 |
142 |
22,2 |
20,6 |
13,6 |
23,5 |
16,5 |
114,9 |
172,8 |
Шнури освітлювальні, тис. км |
153 |
174 |
11,2 |
13,6 |
7,6 |
21,1 |
12,1 |
188 |
277 |
Проводи встановлювальні, тис. км |
353 |
295 |
18,6 |
24,8 |
18,9 |
46,3 |
15,7 |
249 |
245 |
Персональні ЕОМ, тис. шт. |
|
42,0 |
2,2 |
1,8 |
8,3 |
10,9 |
26,0 |
495 |
131,3 |
Побутові ПЕОМ, тис. шт. |
|
6,7 |
0,8 |
0,2 |
0,3 |
0,4 |
6,0 |
50,0 |
133,3 |
Металорізальні верстати, тис. шт. |
35,0 |
37,0 |
6,0 |
2,0 |
1,4 |
1,3 |
3,5 |
21,7 |
92,9 |
Ковальські пресові машини, тис. шт. |
9,9 |
10,9 |
1,4 |
0,3 |
0,3 |
0,4 |
3,7 |
28,6 |
133,3 |
Продовження таб. 3.34
Найменування продукції |
1985 |
1990 |
1995 |
1998 |
1999 |
2000 |
2000 %до |
||
1990 |
1995 |
1999 |
|||||||
Роторні та роторно-конвеєрні лінії, комплектів |
85 |
272 |
15 |
8 |
39 |
1 |
0,4 |
6,7 |
2,6 |
Шахтні підйомні машини, шт. |
290 |
242 |
2 |
2 |
2 |
12 |
5,0 |
600 |
600 |
Шахтні навантажувальні машини, шт. |
229 |
79 |
32 |
5 |
7 |
19 |
24,0 |
59,4 |
271 |
Автомати рукавичні, шт. |
|
476 |
98 |
2 |
|
|
|
|
|
Гемогенізатори, шт. |
|
1134 |
168 |
89 |
79 |
155 |
13,7 |
92,3 |
196 |
Агрегати і машини для виготовлення тіста, тис. шт. |
|
7,2 |
5,9 |
1,9 |
2,0 |
2,6 |
36,1 |
44,1 |
130 |
Обладнання механічне для переробки м'яса, риби, тіста, овочів і виготовлення напівфабрикатів, шт. |
|
2455 |
16 |
6361 |
1434 |
323 |
13,2 |
2000 |
22,5 |
Трактори, тис. шт. |
136 |
106 |
10,4 |
3,2 |
5,0 |
4,0 |
3,8 |
38,5 |
80,0 |
Тракторні плуги, тис. шт. |
103 |
89,2 |
1,7 |
4,0 |
3,0 |
ЗД |
3,5 |
182,4 |
103,3 |
Тракторні сівалки, тис. шт. |
75,2 |
57,1 |
1,5 |
0,7 |
1,2 |
2,0 |
3,5 |
133 |
167 |
Рядкові жатки, тис. шт. |
73,3 |
58,8 |
1,0 |
0,8 |
1,2 |
0,9 |
1,5 |
90 |
75 |
Бурякозбиральні машини, тис. шт. |
5,0 |
8,6 |
0,4 |
0,1 |
0,1 |
ОД |
1,2 |
25 |
100 |
Кормодробарки, тис. шт. |
27,6 |
27,7 |
3,7 |
1,4 |
2,7 |
1,3 |
4,7 |
35,1 |
48,1 |
Автонапувалки для великої рогатої худоби, тис. шт. |
109 |
83,5 |
20,3 |
2,9 |
3,2 |
3,1 |
3,7 |
15,3 |
96,9 |
Легкові автомобілі, тис. шт. |
168 |
156 |
58,7 |
25,8 |
9,7 |
17,1 |
11,0 |
29,1 |
176 |
Вантажні автомобілі, тис. шт. |
30,4 |
27,7 |
6,5 |
4,8 |
7,8 |
11,2 |
40,4 |
172 |
144 |
Продовження табл. 3.34
Найменування продукції |
1985 |
1990 |
1995 |
1998 |
1999 |
2000 |
2000 %до |
||
1990 |
1995 |
1999 |
|||||||
Автобуси, тис. шт. |
14,8 |
12,6 |
2,2 |
2,4 |
2,0 |
3,5 |
27,8 |
159 |
175 |
Екскаватори, шт. |
10 006 |
11 162 |
2316 |
289 |
201 |
159 |
1,4 |
6,9 |
79,1 |
Бульдозери, шт. |
12986 |
7507 |
12 |
3 |
4 |
9 |
0,1 |
75 |
225 |
Дорожні котки, шт. |
822 |
496 |
168 |
15 |
7 |
13 |
2,6 |
7,7 |
186 |
Асфальтоукладники, шт. |
429 |
422 |
261 |
32 |
14 |
8 |
1,9 |
3,1 |
57,1 |
Бітонозмішувачі, шт. |
1954 |
2149 |
1180 |
323 |
406 |
985 |
45,8 |
83,5 |
243 |
Мостові електричні крани (включаючи спеціальні), шт. |
1349 |
1389 |
101 |
57 |
48 |
73 |
5,3 |
72,3 |
152 |
Радіоприймальні пристрої, тис. шт. |
291 |
777 |
125 |
9,6 |
27,3 |
36,5 |
4,7 |
29,2 |
133,7 |
Телевізори, тис. шт. |
3067 |
3774 |
315 |
92,8 |
81,1 |
62,4 |
1,7 |
19,8 |
76,9 |
у тому числі кольорового зображення |
1405 |
2662 |
88,4 |
81,7 |
65,2 |
37,2 |
1,4 |
42,1 |
57,1 |
Магнітофони, тис. шт., |
1573 |
1795 |
106 |
12,8 |
10,2 |
5,1 |
0,3 |
4,8 |
50,0 |
у тому числі касетні |
1469 |
1715 |
101 |
12,8 |
10,2 |
5,1 |
0,3 |
5,0 |
50,0 |
Велосипеди (без дитячих), тис. шт. |
880 |
800 |
36,2 |
12,6 |
30,8 |
5,4 |
0,6 |
14,9 |
17,5 |
Побутові холодильники, тис. шт. |
743 |
903 |
562 |
390 |
409 |
451 |
49,9 |
80,2 |
ПО |
Пральні машини, тис. шт. |
372 |
788 |
213 |
138 |
127 |
125 |
15,9 |
58,7 |
98,4 |
Піаніно, тис. шт. |
18,3 |
16,9 |
5,4 |
0,1 |
0,2 |
0,2 |
1,2 |
3,7 |
100 |
Закінчення таб. 3.34
Найменування продукції |
1985 |
1990 |
1995 |
1998 |
1999 |
2000 |
2000 %до |
||
1990 |
1995 |
1999 |
|||||||
Абонентські гучномовці, тис. шт. |
2076 |
1915 |
45 |
1,2 |
9,5 |
5,4 |
0,3 |
12,0 |
56,8 |
Пилососи, тис. шт. |
789 |
1073 |
285 |
123 |
128 |
109 |
10,2 |
38,2 |
85,2 |
Електропраски, тис. шт. |
4540 |
4405 |
492 |
193 |
261 |
202 |
4,6 |
41,1 |
77,4 |
Міксери, тис. шт. |
330 |
920 |
347 |
17,3 |
9,9 |
14,4 |
1,6 |
4,1 |
145 |
М'ясорубки, тис. шт. |
90,3 |
162 |
56,6 |
27,8 |
29,4 |
19,3 |
11,9 |
34,1 |
65,6 |
Електрочайники, тис. шт. |
159 |
219 |
176 |
24,9 |
16,8 |
12,5 |
5,7 |
7,1 |
74,4 |
Кавомолки ел., тис. шт. |
425 |
995 |
188 |
19 |
15 |
9 |
0,9 |
4,8 |
60,0 |
Електроплитки, тис. шт. |
376 |
436 |
122 |
116 |
65 |
135 |
31,0 |
110,6 |
208 |
Електродуховки, тис. шт. |
276 |
362 |
106 |
63,4 |
121 |
131 |
36,2 |
123,6 |
108,3 |
Соковижималки, тис. шт. |
270 |
499 |
47,5 |
34,0 |
31,4 |
19,2 |
3,8 |
40,4 |
61,1 |
Вентилятори ел., тис. шт. |
884 |
1044 |
157 |
20,9 |
17,7 |
22,8 |
2,2 |
14,5 |
129 |
Електрофени, тис. шт. |
176 |
371 |
203 |
8 |
8 |
10 |
2,7 |
4,9 |
125 |
Велосипеди дитячі, тис. шт. |
1442 |
1184 |
91 |
12 |
8 |
14 |
1,2 |
15,4 |
175 |
Коляски дитячі, тис. шт. |
1025 |
1157 |
59,3 |
1,1 |
0,3 |
0,3 |
0,03 |
0,5 |
100 |
Голки для ін'єкцій до медичних шприців, млн шт. |
|
41,2 |
96,9 |
25,3 |
23,6 |
26,1 |
63,3 |
26,9 |
110,6 |
Примітка. Обсяги продукші в натуральному виразі, як правило, показані по валовому випуску, тобто разом з продукцією, використаною на промислово-виробничі потреби даного підприємства, а також враховують продукцію, що вироблена з давальницької сировини.
Незважаючи на те, що значна частина продукції машинобудування не відповідала вищому технічному рівню світового ринку, вона була предметом міжнародного обміну. У 1989—1990 pp. на експорт (включаючи експорт у республіки СРСР) направлялося близько 30 % виробленої продукції. У той же час приблизно така сама частина внутрішніх потреб України в продукції машинобудування задовольнялась за рахунок імпорту, при позитивному сальдо зовнішньоторговельного обміну. Головним для машинобудівного комплексу України був внутрішній ринок.
За економічним призначенням продукція машинобудівного комплексу розподіляється на продукцію проміжного споживання (предмети праці для своєї та інших галузей), інвестиційні товари (засоби виробництва для створення основних фондів, їх відновлення та поновлення запасів), предмети кінцевого споживання (домашніми господарствами і загальнодержавним управлінням), продукцію для експорту (табл. 3.35). У 1990 р. машини і устаткування мали 14,9% у загальному виробництві предметів споживання. Зміни в структурі цього розподілу показані у тій же таблиці.
Таблиця 3.35
УТВОРЕННЯ І РОЗПОДІЛ РЕСУРСІВ ПРОДУКЦІЇ
МАШИНОБУДІВНОГО КОМПЛЕКСУ
УКРАЇНИ у 1991—1999 pp.
|
1991 |
1995 |
1998 |
1999 |
Частка власного виробництва в ресурсах |
80,1 |
70,6 |
65,3 |
64,7 |
Частка імпорту, %: в ресурсах |
19,9 |
29,4 |
34,7 |
35,3 |
у видимому споживанні |
28,0 |
39,6 |
44,2 |
54,3 |
Частка експорту, % від випуску |
36,3 |
36,4 |
33,0 |
54,0 |
Розподіл ресурсу, %: на видиме споживання |
70,9 |
74,3 |
78,5 |
65,1 |
на проміжне споживання |
33,7 |
37,5 |
36,6 |
36,2 |
на кінцеве споживання з нього споживання домашніх господарств |
14,4 11,5 |
10,4 10,4 |
7,1 7,1 |
0,1 8,9 |
на валове нагромадження з нього нагромадження основного капіталу |
22,7 12,3 |
26,3 25,4 |
34,8 29,6 |
28,9 31Д |
на експорт |
29,1 |
25,7 |
21,5 |
34,9 |
* У цінах споживачів (ресурс = власний випуск + імпорт = 100 %).
Як виробництво, так і споживання продукції машинобудування й металообробки пов'язані з діяльністю інших галузей промисловості і економіки. Кількісно міжгалузеві зв'язки комплексу характеризуються коефіцієнтами прямих витрат за даними міжгалузевих балансів (табл. 3.36).
Таблиця 3.36
ЗВ'ЯЗКИ МАШИНОБУДІВНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ З ІНШИМИ
ГАЛУЗЯМИ ЕКОНОМІКИ: КОЕФІЦІЄНТИ ПРЯМИХ ВИТРАТ НА
ВИРОБНИЦТВО, грн на 1000 гри продукції
Галузі економіки |
Продукції інших галузей на продукцію машинобудівного комплексу |
Продукції машинобудівного комплексу на продукцію інших галузей |
||||
1991 |
1995 |
1999 |
1991 |
1995 |
1999 |
|
Електроенергетика |
15,3 |
48,3 |
54,9 |
103,2 |
23,5 |
35,0 |
Нафтогазова |
8,5 |
37,7 |
35,2 |
4,4 |
5,5 |
9,0 |
Вугільна |
0,5 |
1,7 |
1,9 |
80,8 |
53,9 |
67,2 |
Чорна металургія |
78,0 |
116,7 |
82,1 |
27,2 |
42,3 |
52,2 |
Кольорова металургія |
26,6 |
39,1 |
26,5 |
24,8 |
20,3 |
38,4 |
Хімічна і нафтохімічна |
32,2 |
34,1 |
22,8 |
16,7 |
17,4 |
11,5 |
Машинобудування |
277 |
162,8 |
159,6 |
277 |
162,8 |
159,6 |
Деревообробна |
10,9 |
6,9 |
5,4 |
32,7 |
20,8 |
18,0 |
Будівельних матеріалів |
4,7 |
9,6 |
4,6 |
36,1 |
23,8 |
35,5 |
Легка |
7,0 |
4,9 |
2,7 |
4,9 |
6,0 |
4,4 |
Харчова |
1,9 |
0,6 |
1,6 |
6,8 |
7,3 |
4,7 |
Інші галузі промисловості |
2,9 |
3,4 |
6,9 |
25,4 |
19,9 |
27,6 |
Будівництво |
|
0,6 |
0,7 |
104,2 |
25,8 |
35,9 |
Сільське господарство |
0,0 |
0,8 |
0,3 |
18,3 |
40,8 |
30,5 |
Лісове |
27,3 |
|||||
Рибне |
|
|
|
|
|
20,6 |
Транспорт |
29,0 |
71,9 |
25,6 |
42,4 |
51,0 |
21,4 |
Зв'язок |
5,8 |
80,0 |
||||
Торгівля |
18,3 |
65,9 |
104,7 |
26,5 |
11,3 |
17,6 |
Матеріально-технічне постачання та збут |
|
|
|
|
|
29,1 |
Інформаційно-обчислювальне обслуговування |
|
|
|
|
|
55,1 |
Загальна комерційна діяльність |
|
|
|
|
|
33,1 |
352
353
Закінчення табл. 3.36
Галузі економіки |
Продукції інших галузей на продукцію машинобудівного комплексу |
Продукції машинобудівного комплексу на продукцію інших галузей |
||||
1991 |
1995 |
1999 |
1991 |
1995 |
1999 |
|
Побутове обслуговування населення |
|
|
|
|
|
45,7 |
Інші галузі, які виробляють товари |
0,9 |
2,8 |
1,8 |
52,5 |
43,3 |
55,8 |
Житлово-комунальне господарство |
|
|
13,2 |
|
|
23,9 |
Охорона здоров'я, освіта, культура |
|
|
0,4 |
|
|
10,4 |
Наука і наукове обслуговування |
|
|
52,2 |
|
|
87,9 |
Інші галузі економіки |
|
44,6 |
|
|
56,5 |
... |
Машинобудівний комплекс споживає в основному продукцію галузей, які виробляють матеріали — чорної і кольорової металургії, хімічної і деревообробної промисловості, промисловості будівельних матеріалів. Значну частину витрат становить продукція своїх галузей як комплектуючі вироби і напівфабрикати. В останні роки зросла частка продукції електроенергетики і паливної промисловості, що пов'язано з випереджаючим зростанням цін на продукцію цих галузей, з іншого боку — з меншим (порівняно з іншими галузями) зростанням цін у машинобудуванні. Воно було меншим: у 1,7 раза, ніж у середньому по промисловості; у 2,2 раза, ніж в електроенергетиці; у 3,9 раза, ніж у паливній. Комплекс є одним із найбільших споживачів продукції промисловості.
Усі без винятку галузі промисловості споживають продукцію машинобудівного комплексу — в основному це продукція, яка витрачається на ремонтно-експлуатаційні потреби, фурнітура тощо. Найбільшими споживачами ресурсів продукції машинобудівного комплексу є галузі паливно-енергетичного комплексу, металургійної промисловості, промисловості будівельних матеріалів, транспорт і зв'язок, побутове обслуговування населення, сільське, лісове і рибне господарства та ін. Значним споживачем є також наука, наукове та інформаційно-обчислювальне обслуговування.
У складі витрат, а отже і вартості продукції окремих галузей, продукція машинобудування і металообробки займає суттєве місце, про що свідчать дані табл. 3.37.
354
Таблиця 3.37
ЧАСТКА ПРОДУКЦІЇ МАШИНОБУДУВАННЯ І МЕТАЛООБРОБКИ
В СТРУКТУРІ ВИТРАТ ОКРЕМИХ ГАЛУЗЕЙ,
у % до загальних витрат (у цінах споживачів)
Галузі |
1991 |
1995 |
1998 |
1999 |
Машинобудівний комплекс |
54,0 |
24,9 |
23,2 |
25,5 |
Електроенергетика |
18,0 |
9,1 |
5,5 |
5,9 |
Чорна металургія |
4,2 |
5,5 |
6,6 |
6,4 |
Вугільна промисловість |
8,7 |
7,3 |
9,2 |
8,8 |
Промисловість у цілому |
12,0 |
6,5 |
6,0 |
6,4 |
Будівництво |
25,6 |
5,5 |
5,8 |
8,1 |
Сільське господарство |
5,7 |
7,1 |
6,1 |
5,0 |
Лісове господарство |
7,5 |
10,6 |
11,9 |
|
Транспорт |
18,0 |
14,5 |
8,4 |
5,7 |
Зв'язок |
17,1 |
6,7 |
12,1 |
25,8 |
Матеріально-технічне постачання та збут |
26,0 |
7,2 |
10,3 |
6,6 |
Інформаційно-обчислювальне обслуговування |
25,8 |
20,0 |
18,3 |
12,1 |
Загальна комерційна діяльність |
|
5,3 |
4,0 |
6,5 |
Геологія |
|
5,2 |
6,9 |
6,4 |
Житлово-комунальне господарство |
|
17,8 |
8,4 |
3,7 |
Побутове обслуговування населення |
|
9,4 |
12,4 |
11,6 |
Наука і наукове обслуговування |
|
12,2 |
24,8 |
21,1 |
У валовому нагромадженні основного капіталу |
30,1 |
34,1 |
38,0 |
39,2 |
У зміні запасів матеріальних оборотних коштів |
35,7 |
8,9 |
118,0 |
27,3 |
У валовому нагромадженні всього |
32,4 |
30,9 |
41,8 |
40,3 |
У кінцевих витратах домашніх господарств |
9,6 |
6,4 |
3,1 |
3,9 |
В експорті |
44,1 |
17,0 |
12,9 |
15,6 |
Сучасний стан комплексу є наслідком кризового розвитку економіки України у 1992—2000 рр. Для машинобудування характерним є більше, ніж в інших галузях, падіння обсягів виробництва продукції всіх її видів та значно менше зростання цін. Капітальні вкладення на розвиток комплексу істотно скоротилися порівняно з 1990 р. (в якому вони були недостатніми для повноцінного відновлення основних фондів), у тому числі в 1996— 1998 pp. — у 20 разів. За цей період частка комплексу в обсязі продукції промисловості скоротилась більше ніж удвічі — від 30,7 до 13,4%. Комплекс поступово втрачав провідне місце і в інших показниках роботи промисловості (див. табл. 3.32, 3.34, 3.38).
355
Таблиця 3.38
ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ РОЗВИТКУ МАШИНОБУДІВНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ у 1991—2000 pp.
Показники |
1991 |
1992 |
1993 |
1994 |
1995 |
1996 |
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
Індекс обсягу продукції у порівнянних цінах зі змінною базою, % до 1990 р. |
104 |
100,5 |
107 |
66 |
50 |
37 |
37 |
36 |
35 |
41 |
Індекс фізичного обсягу продукції, % до 1990 р. |
94,2 |
57,2 |
42,1 |
27,2 |
18,3 |
12,4 |
10,9 |
10,8 |
10,2 |
11,4 |
Індекс цін виробників продукції промисловості у машинобудуванні, грудень до грудня 1990 p., % |
0,0025 |
0,0796 |
5,915 |
39,692 |
149,6 |
191,2 |
213,2 |
263,3 |
302,8 |
357,6 |
Індекс обсягу капітальних вкладень у порівнянних цінах, %до 1990 р. |
61,8 |
33,8 |
16,6 |
12,7 |
6,3 |
4,8 |
4,5 |
4,7 |
5,6 |
8,2 |
Частка комплексу у продукції промисловості, % |
26,4 |
18,6 |
19,8 |
17,0 |
16,1 |
14,9 |
15,8 |
15,1 |
14,1 |
13,4 |
Украй недостатні капітальні вкладення і особливості амортизаційної політики цього періоду призвели до зносу основних виробничих фондів, який у 1990 р. вже досягав 47 %, у 2000 р. він зріс до 56 %, у тому числі знос машин і устаткування — до 75%. Погіршилась структура основних фондів, зменшилась частка машин і устаткування в їх вартості (табл. 3.39). Зношеність основних фондів і зміни в спеціалізації і номенклатурі виробництва мали наслідком і вибуття виробничих потужностей.
Таблиця 3.39
СТРУКТУРА ОСНОВНИХ ПРОМИСЛОВИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ МАШИНОБУДІВНОГО КОМПЛЕКСУ у 1990—2000 pp.
|
1990 |
1995 |
1999 |
2000 |
Основні промислові виробничі фонди всього, |
100 |
100 |
100 |
100 |
у тому числі: будівлі |
33,6 |
46,2 |
44,5 |
44,5 |
споруди |
5,8 |
7,5 |
7,7 |
7,9 |
передавальні пристрої |
3,3 |
4,4 |
3,9 |
3,9 |
машини, устаткування, обладнання |
52,9 |
38,0 |
37,5 |
36,3 |
транспортні засоби |
2,5 |
2,9 |
2,7 |
2,7 |
інші основні засоби |
1,9 |
1,0 |
3,7 |
4,7 |
Примітка. У залишковій вартості частка машин і устаткування на кінець 1999 р. становила лише 23,3 %.
356
За експертними оцінками, у 1999 р. потужності становили 40—60 % порівняно з 1990 р. Але і наявні потужності завантажені незадовільно. За даними Держкомстату України, у 1999 р. вони були використані на 0,8—84 %, у тому числі по виробництву тракторів — на 6 %, кормозбиральних комбайнів — на 1,2 %, легкових автомобілів — на 5,6 %, вантажних автомобілів — на 32,9 %, автобусів — на 16,6%, підшипників кочення — на 15,2%, екскаваторів — на 4,6 %, електродвигунів змінного струму — на 6,9 %, верстатів металорізальних — на 8,6%, деревообробних — на 30,2 %, ковальсько-пресових машин — на 6,8 %, велосипедів — на 3,5 %, телевізорів — на 5,1 % тощо. Потужності з випуску парових турбін і турбогенераторів у цьому році взагалі не були використані. Недостатнє завантаження виробничих потужностей є однією з причин зменшення рентабельності виробництва; динаміка якого наведена нижче (табл. 3.40).
Таблиця 3.40
ДИНАМІКА РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ВИРОБНИЦТВА В МАШИНОБУДІВНОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ
у 1992,1995—2000 pp.
Рік |
1992 |
1995 |
1996 |
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
Рентабельність по комплексу, % |
32,6 |
24,3 |
10,4 |
4,9 |
5,1 |
7,5 |
-0,4 |
У 2000 р. галузь у цілому була нерентабельною. Збитково працювали 42,5 % підприємств, які зазнали збитків на 2,3 млрд грн. Нерентабельними були окремі види продукції основної номенклатури, особливо товари народного споживання. Майже припинилося виробництво магістральних тепловозів, верстатів з числовим програмним управлінням — обробних центрів, промислових роботів, мопедів, мотоциклів, фотоапаратів та ін. Більш ніж інші постраждали наукомісткі виробництва.
Послабилися позиції комплексу в забезпеченні потреб економіки України. З 1991 по 1999 р. частка імпорту в ресурсах продукції комплексу зросла від 19,9 до 35,3 %. Сальдо експорту—імпорту стало від'ємним. Водночас зросла залежність комплексу від зовнішніх ринків: якщо у 1991 р. експорт становив 36,3 % від випуску в цінах кінцевого споживання, що у 1999 р. він досяг 54%, а в основних цінах — навіть 69 %.
З 2000 р. спостерігається пожвавлення у промисловості України, і зокрема в машинобудівному комплексі. Але навіть з урахуванням позитивних зрушень доводиться констатувати, що машинобудівний комплекс перебуває в стані кризи.
357
Для машинобудівного комплексу виняткове значення має кадрове забезпечення. Пов'язане з конструкторською діяльністю, як початковою і вихідною стадією, виробництво вимагає значної кількості висококваліфікованого інженерно-технічного персоналу. За 1991—2000 рр. кількість зайнятих у галузі зменшилась майже утричі (див. табл. 3.32).
Розвиток машинобудування, як і інших галузей промисловості, тісно пов'язаний з розвитком науки і зумовлює потребу в наукових дослідженнях. Деякі галузі машинобудування зародилися і виникли на основі попереднього розвитку відповідних галузей науки; це — електротехнічна і електронна галузь, хімічна промисловість і хімічне машинобудування.
Машинобудівний комплекс є найбільшим серед інших галузей промисловості споживачем продукції науки, про що свідчать дані табл. 3.41.
Таблиця 3.41
ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ НАУКОМІСТКОСТІ МАШИНОБУДУВАННЯ І МЕТАЛООБРОБКИ УКРАЇНИ у 1995—1999 pp.
Показники |
1995 |
1996 |
1997 |
1998 |
1999 |
Частка машинобудування і металообробки в загальному споживанні продукції науки, % |
29 |
24,4 |
35,9 |
36,1 |
45,4 |
Частка продукції науки і наукового обслуговування в обсязі витрат у машинобудуванні і металообробці, % |
4,2 |
5,3 |
7,8 |
6,7 |
8,3 |
Витрати на наукову продукцію становлять значну частку витрат на продукцію машинобудівного комплексу, що характеризує машинобудівний комплекс як загалом наукомістку галузь промисловості. Більше за інші потребують і використовують високі технології і споживають досягнення науки електротехнічна, електронна, засобів зв'язку, радіотехнічна, авіаційна, суднобудівна, приладобудівна промисловість, низка виробництв в інших галузях. Значний обсяг досліджень виконується в галузевих інститутах, конструкторських бюро і безпосередньо на підприємствах.
Взаємні економічні зв'язки машинобудування і металообробки з наукою (див. табл. 3.36) також характеризуються значним споживанням продукції машинобудування в діяльності науки. При цьому наука використовує у своїй діяльності продукцію машинобудування більшою мірою, ніж інші галузі. У витратах на виробництво продукції галузі «наука і наукове обслуговування» витра-
358
ти на продукцію машинобудування і металообробки у 1999 р. становили 21,1 % (табл. 3.37).
Машинобудівні підприємства і організації підтримували наукові зв'язки з більше ніж п'ятдесятьма інститутами НАН України, зокрема матеріалознавчого і технологічного напрямів, використовують їх досягнення і розробки. За тематикою, пов'язаною з розвитком машинобудівного комплексу, працюють більше ста галузевих науково-дослідних, проектно-конструкторських, технологічних і проектних інститутів, близько двохсот самостійних конструкторських організацій різних галузей. Крім того, машинобудівні підприємства у своєму складі мають дослідні, конструкторські і технологічні підрозділи або служби.
З 1990 по 2000 рр. в Україні зменшилася кількість самостійних конструкторських організацій з 358 до 207, науково-дослідних та конструкторських підрозділів на промислових підприємствах — з 138 до 85, зменшилася і кількість дослідних заводів.
За 1991—2000 рр. зросла кількість машинобудівних підприємств, які перебували на самостійному балансі (табл. 3.42).
Таблиця 3.42
ДИНАМІКА КІЛЬКОСТІ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ НА САМОСТІЙНОМУ БАЛАНСІ у 1990,1994—2000 pp.
|
1990 |
1994 |
1995 |
1996 |
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
Машинобудування і металообробка |
1868 |
2006 |
2031 |
2104 |
2351 |
2783 |
2930 |
2840 |
у тому числі машинобудування |
1155 |
1312 |
1331 |
1388 |
1571 |
1664 |
1758 |
1717 |
Одночасно відбувалися перетворення державної власності в інші форми, у 2000 р. в державній власності залишилося 12 % кількості підприємств, на які припадало 19,4 % обсягу виробленої продукції (табл. 3.43).
Крім цих підприємств, у 2000 р. діяло більше 6 тис. малих підприємств, якими вироблено 6,7 % промислової продукції галузі.
Галузева структура машинобудівного комплексу характеризується даними, наведеними в табл. 3.30. Україна має підприємства всіх основних галузей машинобудування. За вартістю основних виробничих фондів виділяється сільськогосподарське і тракторне машинобудування (10 %), електротехнічна промисловість (7,6%), всі шість галузей, які належать до військово-промислового комплексу (близько 20 %), підприємства спеціалізованого ремонту машин і устаткування (- 11,2 %).
359
Таблиця 3.43
СТРУКТУРА МАШИНОБУДУВАННЯ УКРАЇНИ ЗА ФОРМАМИ ВЛАСНОСТІ у 1995—2000 pp., %
|
Державна |
Комунальна |
Приватна |
Колективна |
Власність міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав |
|
усього |
з неї акціонерні товариства |
|||||
Кількість підприємств |
|
|
|
|
|
|
1995 р |
39,6 |
1,2 |
— |
58,8 |
42,9 |
0,4 |
2000 р. |
12,0 |
0,4 |
1,2 |
86,1 |
54,7 |
0,3 |
Обсяг продукції |
|
|
|
|
|
|
1995 р. |
38,8 |
0,5 |
— |
60,7 |
53,7 |
0,0 |
2000 р. |
19,4 |
0,3 |
0,4 |
79,7 |
67,4 |
0,2 |
Усі галузі машинобудування зазнали падіння обсягів виробництва, що вплинуло на його структурні характеристики. Зросла частка енергетичного і металургійного, хімічного і нафтового машинобудування, електротехнічної промисловості, автомобільної і підшипникової промисловості, промисловості металоконструкцій і металовиробів, ремонту машин і устаткування. Зменшилась частка сільськогосподарського і тракторного машинобудування, приладобудування та інших наукомістких галузей.
Особливу роль у структурі машинобудівного комплексу відіграє верстатобудівна та інструментальна промисловість. Вона є базовою галуззю машинобудування (машинобудуванням для машинобудування), яка виробляє основні знаряддя праці — металообробне устаткування (металорізальні верстати, ковальсько-пресові і ливарні машини тощо) та металообробний інструмент і оснастку. Металообробний інструмент також виконує роль витратного матеріалу залежно від терміну служби.
В останні десятиріччя все більшого розвитку набуває галузеве верстатобудування — виробництво спеціального технологічного устаткування, особливо для електротехнічної і електронної промисловості, яке пов'язане з специфічними для відповідних галузей технологічними процесами.
360
Фактична структура виробництва верстатобудівної та інструментальної промисловості і її зміни показані в табл. 3.44.
Таблиця 3.44
ЗМІНИ В СТРУКТУРІ ВИРОБНИЦТВА
ВЕРСТАТОБУДІВНОЇ
ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
УКРАЇНИ за 1990—2000 pp.
|
Частка в обсязі продукції, % |
|||
машинобудування |
верстатобудівної та інструментальної промисловості |
|||
1990 |
2000 |
1990 |
2000 |
|
Уся верстатобудівна та інструментальна промисловість |
3,84 |
4,24 |
100 |
100 |
у тому числі виробництва: металорізальних верстатів |
1,63 |
0,71 |
42,4 |
16,8 |
деревообробного устаткування |
0,13 |
0,13 |
3,3 |
3,1 |
ковальсько-пресового устаткування |
0,84 |
0,58 |
22,0 |
13,6 |
ливарного устаткування |
0,07 |
0,07 |
1,8 |
1,6 |
метало- і деревообробного інструменту |
0,35 |
0,45 |
9,0 |
10,7 |
технологічної оснастки |
0,22 |
0,56 |
5,7 |
13,1 |
алмазного і абразивного інструменту |
0,58 |
1,70 |
15,2 |
40,2 |
механічного зварювального устаткування |
0,02 |
0,04 |
0,6 |
0,9 |
За 1991—2000 pp. скоротилася частка цієї галузі в обсязі продукції машинобудування: значно зменшилась частка виробництва власне металообробного устаткування, у тому числі частка ковальсько-пресового устаткування зменшилась у 1,6 раза. Це — наслідок зниження інвестиційної діяльності, багатократного зменшення обсягів капітальних вкладень, особливо у машинобудівному комплексі — у 12,2 раза. Варто зазначити, що випуск металорізальних верстатів зменшився з 37 млн шт. у 1990 р. до 1,3 тис. шт. у 2000 р. і продовжував зменшуватись у 2001 р. (1,1 тис. шт.), ковальсько-пресових машин від 10,9 тис. шт. до 0,4 тис. шт. відповідно (див. табл. 3.34).
361