2.4. Нафтова та нафтопереробна промисловість

Нафта в паливному балансі України посідає значне місце і має важливе значення. У структурі спожитих паливно-енергетичних ресурсів у 2000 р. (у перерахунку на умовне паливо) на толочний мазут припадало 3,7 %, автомобільний бензин — 3,3 %, на дизе­льне паливо — 3,7 %. Не всі паливні ресурси використовуються як енергетична складова балансу. Частина з них направляється на виробництво хімічної, нафтохімічної та іншої продукції, втрача­ється в процесі переробки тощо. Крім того, нафта споживається у вигляді окремих нафтопродуктів, які виробляються з неї на наф­топереробних заводах.

Сформувався підвищений відбір топкового мазуту від нафти на українських нафтопереробних заводах та використання його як котельно-пічного палива. Це пов'язано з відсутністю поки що необхідних технологій. В умовах дефіциту сирої нафти бажана більш глибока її переробка, збільшення виробництва світлих на­фтопродуктів за рахунок зменшення випуску мазуту. Це повинно сприяти покращанню паливного балансу України.

Україна має три нафтогазоносні регіони: Східний (Дніпровсь-ко-Донецька область), Західний (Передкарпатська, Складчатих Карпат, Закарпатська, Волино-Подільська області), Південний (Пе-реддобруджинська, Причорноморсько-Кримська, Індоло-Кубансь-ка, Азово-Березанська області) (рис. 3.3).

Таблиця 3.10

ЗАПАСИ НАФТИ ТА ЇХ РОЗТАШУВАННЯ ПО ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ (станом на 01.01.2001 р.)

Нафтогазоносний регіон	Запаси нафти за категоріями				Залишок запа- сівА + В + Сі, затверджених ДКЗ		Забалансові запаси
	А + В + Сі		с2
	млнт	%	млнт	%	млнт	%	млнт	%
Східний	75	56,4	16	44,4	51	60,0	47,0	69,6
Західний	54	40,6	11	30,6	33	38,8	19,0	28,2
Південний	4	3,0	9	25,0	1	1,2	1,5	2,2
Усього по Україні	133	100,0	36	100,0	85	100,0	67,5	100,0

281

Державним балансом запасів нафти на початок 2001 р. врахо­вано 140 родовищ (нафтових, нафтогазових, газонафтових, наф-тогазоконденсатних, газоконденсатонафтових), які в основному визначають можливості перспективного нафтовидобутку. Балан­сові видобуваємі запаси категорій А + В + Сі становлять 133 млн т, категорії Сг — 36 млн т, забалансові — 68 млн т. Залишок запасів категорій А + В + Сі, затверджених ДКЗ, перевищує 84 млн т (63 % розвіданих) (табл. ЗЛО)

Продуктивні горизонти в усіх нафтогазоносних регіонах Украї­ни виявлені на глибинах у значному інтервалі — від 0,1 до 5,7 км.

Українські нафтові родовища загалом належать до категорії дрібних, за винятком Бугруватовського (Сумська область) і Глин-сько-Розбишевського (Полтавська область) родовищ, кожне з яких за запасами категорій А + В + Сі + С₂ — середнє (10—30 млн т). Серед дрібних нафтових родовищ найбільшими (з запасами кате­горій А + В + Сі + С₂), що перевищують 5 млн т, є лише 14.

У розробці перебувають 93 родовища (зі 140). Підготовлені для промислового освоєння 4 родовища, розвідується 40 родовищ.

Перспективні нафтові ресурси категорії Сз (на початок 2001 р.) враховані в обсязі 143 млн т, а прогнозні ресурси Ді + Дг — 723 млн т.

Початкові сумарні ресурси нафти (з урахуванням нафтовидо­бутку від початку розробки родовищ, запасів категорій А + В + Сі і Сг, перспективних ресурсів Сз, прогнозних ресурсів Ді + Дг) ста­новлять 1330 млн т.

Ступінь відпрацювання розвіданих запасів досягла 69 %, зок­рема на родовищах, що розробляються, — 72 %.

Розвіданість сумарних ресурсів (початкових та поточних) від­повідно 31 і 13 %, що дає підставу сподіватися на відкриття но­вих родовищ.

Майже третина прогнозних вуглеводневих ресурсів України зосереджена в українському секторі Чорного та Азовського морів (площа близько 150 тис. км²). Морські акваторії освоєні лише на 4 %. Тому Азово-Чорноморський регіон розглядається як пріоритет­ний з точки зору нарощування видобутку вуглеводнів.

Оскільки традиційні ресурси нафти (і конденсату) в Україні значно обмежені, певну роль у паливно-енергетичному балансі віддаленої перспективи може відіграти важка нафта. Існують ли­ше попередні оцінки її геологічних ресурсів: Східний регіон — 77 млн т, Західний — 14, Південний — 4 млн т. Для науково обґрун­тованого визначення можливостей використання цієї нафти необ­хідно вивчити геологічні умови, що її характеризують, провести дослідження щодо підрахунку балансових запасів та багато іншого.

282

В Україні вже давно склалася тенденція падіння обсягів наф­товидобутку. І тільки в 1996—2000 рр. цю тенденцію вдалося призупинити. Декілька останніх років видобуток нафти стабілі­зувався, однак на низькому рівні. Якщо за 1990 р. було видобуто 5,2 млн т нафти, то за 2000 р. — усього 3,7 млн т (зниження май­же на 29 %) (табл. 3.11).

В основному видобуток нафти зосереджений у Східному наф­тогазовому регіоні. Його питома вага в нафтовидобутку по Украї­ні становить понад 80 %.

Разом з тим про остаточне подолання згаданої негативної тен­денції стверджувати ще рано, тому що нафтовидобувна промисло­вість України функціонує в складних умовах. Вони характеризу­ються значним відпрацюванням більшості відомих нафтових родо­вищ (у цілому на 70—80 % від їх початкових запасів нафти) внас­лідок тривалої експлуатації, невідкриттям протягом 10—15 і більше років не тільки великооб'ємних, а й, можливо, середньооб'єм-них за запасами (категорій А + В + Q + Сг) родовищ (10—30 млн т).

Таблиця 3.11

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДОБУТКУ НАФТИ В УКРАЇНІ у 1990—2000 pp.

	1990	1995	2000	2000 р. до 1990 p., %
Промислові запаси нафти категорій А + В + + Сі, млн т	153	147	133	86,9
Видобуток нафти (включаючи газовий кон­денсат), млн т	5,2	4,1	3,7	71,2
у тому числі по регіонах
Східний	4,3	3,4	3,1	72,1
Південно-Західний	0,9	0,7	0,6	66,7
Середня глибина розробки родовищ, м
Чисельність ПВП, чол.	4,7	5,6	9,5*	202,1
у тому числі по регіонах:
Східний	2,6	3,1	6,1	234,6
Західний	2,1	2,5	3,2	152,4
Південний	—	—	0,2	—
Собівартість видобутку, дол./т, оцінка	16	20	25	156

' За 1999 р.

283

Нововідкриті родовища, як правило, дрібні (0,5—3,0 млн т), нафтоносні шари в основному розташовані на великих глибинах (3500—5500 м і більше). Найновіші технології у видобутку нафти майже відсутні. У результаті коефіцієнт нафтовіддачі досить низь­кий (до 0,35).

Існують також інші чинники, які ускладнюють нафтовидобу­ток в Україні. Істотний недолік — це фінансові труднощі, які обумовлюють надзвичайно слабке фінансування геологорозвіду­вальних робіт. Головна увага приділялась експлуатації родовищ з метою утримання досягнутого рівня нафтовидобутку.

Для України характерна значна розбіжність між обсягами спо­живання нафти (переробки) та її власним видобутком (не мається на увазі споживання нафти у вигляді нафтопродуктів).

Обсяги нафтопереробки в Україні не відповідають наявним нафтопереробним потужностям. Потужності достатні (переви­щують 50 млн т у рік). При такій забезпеченості потужностями в 2000 р. перероблено трохи більше 15 млн т нафти (табл. 3.12). Це пов'язано з наявними можливостями (та їх реалізацією) щодо за­вантаження нафтопереробних заводів нафтою (власного видобут­ку та імпортованою).

Таблиця 3.12