2. Війна за незалежність сша й подальший територіальний розвиток американської федерації.

Американська держава виникла у ХVIII ст. в результаті масштабних міграційних процесів – переміщення значних мас населення із Старого у Новий Світ.

З ХVII ст. колонізацію (заснування поселень і освоєння територій) в Північній Америці здійснювали Іспанія, Франція, Голландія і Англія. Найбільш життєздатними поселеннями на атлантичному узбережжі виявилися англійські. З Англії, де почала назрівати революція, в Америку плило особливо багато переселенців. Розвиток капіталізму супроводжувався розоренням селян і ремісників і вони шукали кращої долі за океаном. Сюди ж тікали від релігійних переслідувань Стюартів пуритани.

Утворення державності США було в історичній перспективі неминучим, і пояснювалося, перш за все, економічними передумовами: з самого початку колонії за своїм соціально-економічним характером були буржуазними. Стюарти (Яків I, Карл I) доклали чимало зусиль для утворення тут феодальних порядків, але з цього нічого не вийшло. При значній кількості вільних земель було важко примусити переселенця працювати на феодала. Європейці (не тільки англійці), які втекли від європейських сеньйорів не для того, щоб будувати новий феодалізм. Вони прагнули до свободи дій, совісті (віри), власності. Таким чином, державницькі ідеї логічно визрівали в американському суспільстві з самого початку заселення Нового Світу. Економічні протиріччя природно переросли в ідеологічну, а незабаром й військову конфронтацію, в якій метрополія прагнула нав’язати Новому Світу архаїчні і на той момент вже об’єктивно віджилі феодальні відносини, а колонії, в свою чергу, відстоювали свої права і свободи, права і свободи нового американського народу.

1. Причини та передумови війни за незалежність сша(1775 – 1783) 1.1 “Бостонське чаювання”. Привід до війни

Конфлікт між Англією та її північноамериканськими колоніями зрештою призвів до відкритого протистояння та війни.

Восени 1773 р. до портів Америки рушили кораблі Ост-Індської компанії з чаєм. Тим часом “комітети зв`язку”, що здійснювали коордиеацію антианглійських виступів, фактично взяли владу в колоніях, примусили агентів Ост-Індської компанії відмовитися від вантажу. Проте бостонські агенти рішуче відмовилися виконати розпорядження комітету. Тоді бостонський комітет постановив заборонити вивантаження чаю, повідомивши про це англійський уряд і комітети інших міст. Упродовж 20 днів натовп у порту не дозволяв розвантажити кораблі. Зрештою, декілька чоловіків в одязі індіанців проникли на корабель і на очах натовпу викинули ящики з чаєм у море.

В Англії “Бостонське чаювання” сприйняли як оголошення війни. Парламент ухвалив рішення закрити порт, відшкодувати збитки Ост-Індській компанії та передати управління колонією Массачусетс, де знаходився Бостон, головнокомандувачеві англійських військ в Америці генералові Хейджу. Англійські війська увійшли до Бостона. Англійська окупація паралізувала економічне життя міста й колонії. Одначе мешканці колонії вирішили йти до кінця. Законодавчі збори (конвент) Массачусетсу ухвалили низку рішень: Хейджа звільнили з посади; замість губернатора, якого призначав Лондон, було створено тимчасовий уряд; призначено скарбничого, якому сплачували податки. Збори винесли рішення про скликання континентального конгресу — зібрання представників колоній.

Розпочалося створення збройних загонів (міліції), відбувалися перші сутички з англійцями.

Безпосередніми ж передумовами війни за незалежність стали фактори економічного розвитку колоній, що зробили їх фактично незалежними від метрополії.