262

УНІВЕРСИТЕТ СУЧАСНИХ ЗНАНЬ

Кафедра психології та педагогіки

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

дисципліни

“ПСИХОДІАГНОСТИКА”

для студентів напряму підготовки “Психологія”

освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр

(денна, заочна)

Київ 2010

Підготовлено: доктором психологічних наук, професором кафедри психології та педагогіки Власовою О.І.

Затверджено на засіданні кафедри психології та педагогіки

Протокол № 3 від 26.10.2010.

Схвалено Вченою радою Університету сучасних знань

Власова О.І. Навчальна програма дисципліни “Психодіагностика” (для бакалаврів). — К.: УСЗ, 2010 — 18с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни “Психодіагностика”, плани семінарських занять, питання для самоконтролю, вказівки до виконання контрольних робіт, теми контрольних робіт, список літератури.

Університет сучасних знань УСЗ, 2010

Пояснювальна записка

Сучасна психологічна діагностика – одна з основних форм практичного докладання професійних зусиль психологів – визначається як галузь психологічної науки, що розробляє принципи, шляхи та засоби розпізнавання, оцінки та вимірювання індивідуально-психологічних особливостей людини.

До компетенції психодіагностики належить конструювання та адаптація методик, вироблення правил проведення обстеження, засобів обробки та інтерпретації результатів, обговорення можливостей та обмежень тих чи інших методів.

Витоки психодіагностики губляться у віках, оскільки потреба у врахуванні індивідуальних відмінностей, виявляти та вимірювати які прагне ця наука, виникла у людини ще у давнину. Становлення психодіагностики як науки зумовлене розвитком експериментальної психології, вимірюванням психічних явищ. У ХХ столітті психологічне тестування стає широковідомим, забезпечуючи вирішення багатьох практичних задач в промисловості, освіті, медицині, армії.

Вирішальний внесок у становлення та розвиток психодіагностики було зроблено закордонними, зокрема американськими, психологами. Багато з них були видатними психологами свого часу, які визначили обличчя психології ХХ століття.

В рамках представленого нижче курсу ґрунтовно розглядаються історія, предмет та методи психодіагностики. Детально викладаються питання, пов’язані з математико-статистичним обґрунтуванням вимірювання індивідуальних відмінностей та конструюванням психологічних тестів. Значна увага приділяється як теоретичним, так і практичним проблемам вимірювання (тестування) інтелекту та особистісних характеристик.

Головною метою вивчення дисципліни є надання майбутнім психологам необхідних знань зі сфери психології особистості, з метою формування у них науково-критеріального апарату аналізу поведінки та діяльності людини, який виступає індивідуальною основою професійного розуміння її сутнісних особливостей.

Дидактична структура навчальної дисципліни представлена органічним поєднанням трьох форм організації засвоєння студентами необхідної інформації. В межах лекційного курсу здійснюється передача базових для цієї дисципліни теоретичних знань. Семінарсько-практичний блок занять орієнтований на відпрацювання та забезпечення повноцінного засвоєння аудиторією таких знань, становлення у студентів вмінь та навичок практичного використання отриманих знань та відпрацювання технології застосування різноманітного психодіагностичного інструментарію. В межах цієї форми забезпечується і поточний контроль якості засвоєння з боку викладача. Нарешті основним завданням організації самостійної роботи студентів виступає необхідність актуалізації та подальшого розвитку їхніх науково-пізнавальних інтересів, реалізації потреби цих суб’єктів навчання у самореалізації та творчості, через залучення до науково-теоретичного дослідження дискусійних питань психодіагностики, маловідомої, але важливої інформації психологічного змісту, дотичної до предмету вивчення.

Вимоги до знань і умінь студентів

Студенти повинні знати:

• понятійно-категоріальний апарат психодіагностики;

• основні теоретичні проблеми курсу;

• різноманітні методи психологічного дослідження особистості та соціальної групи;

• провідні прикладні напрямки розвитку сучасного психодіагностичного дослідження;

• особливості номотетичного та ідеографічного підходів до наукового психодіагностичного вивчення людини.

Студенти повинні вміти:

• володіти комплексним аналізом різноманітних психодіагностичних методів на основі теоретико-методологічних принципів здійснення їх науково-психологічної оцінки;

• самостійно використовувати основні методичні засоби дослідження особистості людини в індивідуальній практиці;

• застосовувати надбані знання, з метою аналізу психологічних проблем людини.