2. Декларація незалежності. Перебіг воєнних дій

Наприкінці 1774 р. зібрався І континентальний конгрес, який ухвалив рішення про бойкотування англійських товарів.

ІІ континентальний конгрес (1775 р.), в умовах війни, що фактично розпочалася, перебрав функції центрального уряду, констатував стан війни і виніс рішення про організацію спільної армії колоній. На чолі армії - Джордж Вашингтон (1732—1799).

Конгрес запропонував усім колоніям утворити власні уряди. У червні 1776 р. Віргінія. проголосила Декларацію незалежності. Слідом за нею незалежність проголосили й інші колонії.

Ці події відбувалися на тлі бойових дій, що розгорталися. Англійські війська прагнули ізолювати північні колонії від південних, де англійці зберігали сильні позиції. Армія Вашингтона в 1776—1777 рр. відчувала значні труднощі з постачанням і зазнавала поразок. За цих умов більшість членів конгресу не наважувалася на остаточний розрив з Англією. Конгрес звернувся до Георга ІІІ з петицією про примирення і припинення війни. Замість відповіді король надіслав до колоній нові війська.

Це поклало край ваганням конгресу. Він обрав комісію, яка виробила Декларацію про незалежність. Її авторами стали видатні американські політичні діячі Томас Джефферсон (1743—1826) і Джон Адамс (1735—1826).

4 липня 1776 р. Декларацію незалежності з виправленнями, внесеними комісією, було затверджено конгресом. Декларація проголосила створення нової незалежної держави — Сполучених Штатів Америки.

Тим часом бойові дії розгорталися не на користь американців. У серпні 1776 р. англійці захопили Нью-Йорк, Філадельфію. Армія Вашингтона не мала ні гармат, ні достатньої кількості рушниць і набоїв. Спроби організувати регулярну армію замість добровільної наражалися на опір населення.

За таких умов навіть вороги Англії (Іспанія, Франція, Голландія) не наважувалися на відкритий союз із США. Проте до Америки прибували добровольці, надходили гроші, зброя. Особливо значну допомогу надавала Франція, де, як представник північноамериканських колоній, знаходився Б. Франклін. У квітні 1777 р. один із палких прихильників боротьби англійських колоній 18-річний маркіз Лафайєт спорядив на власні кошти фрегат і разом зі своїми друзями вирушив до Америки воювати за незалежність, захищати ідеали демократії. В Америці Лафайєт став одним із помічників генерала Вашингтона. На допомогу американцям прибули, зокрема, поляк Тадеуш Костюшко і прусський генерал Вільгельм Штейбен.

Барона Вільгельма Штейбена вважали одним із найкращих помічників Вашингтона. Саме він зумів із кепсько одягнених цивільних людей створити справжнє боєздатне військо.

Першу значну перемогу американська армія здобула в битві поблизу Саратоги (штат Нью-Йорк) восени 1777 р. Після цього нову державу визнали Франція, Іспанія, Голландія. Росія оголосила збройний нейтралітет — опір англійцям, які перешкоджали торгівлі зі США.

Діставши допомогу від союзників, американська армія перейшла в рішучий наступ і під Йорктауном оточила головні сили англійців, які 1781 р. капітулювали.