7.3. Галузева і територіальна структура господарства

Розвиток економіки Поділля перебуває у тісному взаємозв'язку з відповідними процесами в країні, зокрема, економічна криза не­гативно позначилась на темпах розвитку територіального госпо­дарства, на його структурі, ринку праці, рівні споживання і тощо.

За період з 1991-го по 2000 р. обсяги суспільного виробництва у районі зменшились удвічі.

Внесок Подільського району, а також кожної його області у виробництво валової додаткової вартості відображено у табл. 4.38, з якої видно, що у трьох областях найбільша додаткова вартість створена у сільському господарстві — 28,7 %, промисловості — 24,8, транспорті і зв'язку — 12,8, галузях сфери обігу — 8,2, у соціально-культурній сфері — 6,7 %.

802

Таблиця 4.38

Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки подільського економічного району у 2000 р.

Галузі	Україна	Територіальна структура (частка району і областей у загальному обсязі України, %)				Україна	Галузева структура, %
		Подільський район	Вінницька область	Тернопільська область	Хмельницька область		Подільський район	Вінницька область	Тернопільська область	Хмельницька область
Усього	100,0	6,4	2,7	1,4	2,3	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
Галузі, які ви­робляють то­вари	100,0	7,0	2,9	1,5	2,6	55,1	60,0	59,5	56,6	62,8
Промисловість	100,0	4,7	1,9	0,8	2,0	34,2	24,8	24,1	18,3	30,1
Будівництво	100,0	7,6	2Д	1,4	2,5	5,2	4,8	4,1	5,0	5,8
Сільське госпо­дарство	100,0	13,1	5,8	3,2	4,1	14,1	28,7	29,9	32,0	25,1
Інші галузі, які виробляють то­вари	100,0	5,9	2,4	1,1	2,4	1,6	1,5	1,4	1,3	1,7
Галузі, які на­дають послуги	100,0	5,8	2,5	1,4	1,9	44,9	39,9	40,5	43,4	37,2
Транспорт та зв'язок	100,0	5,6	2,9	1,2	1,5	14,8	12,8	15,5	12,4	9,9
Галузі сфери обігу	100,0	5,4	2,2	1,4	1,8	9,9	8,2	7,9	9,6	7,6
Житлово-кому­нальне господар­ство	100,0	5,2	1,8	1,3	2,1	5,5	4,4	3,7	4,9	5,0
Галузі соціально-культурної сфери	100,0	8,0	3,0	1,8	3,2	8,3	6,7	9,1	10,5	11,3
Інші галузі, які надають послуги	100,0	4,3	1,8	1,3	1,2	6,4	4,3	4,3	5,9	3,4

У районі досить високий ступінь концентрації виробництва як у матеріальному виробництві, так і в галузях, які надають послу­ги, перш за все у Вінницькій області. Саме вона робить найбіль­ший внесок у новостворену вартість — 42,1 % (Хмельницька — 36,0, Тернопільська — 21,9 %).

803

Промисловість. Одне з провідних місць у виробничій сфері Поділля посідає промисловість. У сукупній вартості товарної продукції на промисловість припадає 44,5 %. Виробництво про­мислової продукції в розрахунку на одну особу відстає від серед­нього показника в Україні на 37,2 %.

Подільський економічний район спеціалізується на виробниц­тві сільськогосподарської продукції, тому в галузевій структурі промисловості превалює комплекс переробних галузей АПК. По­ряд з ними розвиваються енергетична, паливна, чорна металургія, хімічна і нафтохімічна галузі, машинобудування, лісова і дерево­обробна, промисловість будівельних матеріалів, легка та інші га­лузі промисловості. Така структура склалась завдяки сприятли­вому поєднанню природно-ресурсної бази, економіко-географіч-ного положення, а також наявних трудових ресурсів.

Промисловість економічного району має значні виробничі по­тужності, які здатні забезпечити відповідний розвиток продукти­вних сил і зайнятість наявних трудових ресурсів. Однією з таких галузей у структурі промислового виробництва Подільського еко­номічного району є легка промисловість, яка сторіччями була га­луззю спеціалізації для Поділля.

У районі розвинена промисловість будівельних матеріалів, яка в основному працює на місцевій сировині. Це — Гніванський, Же-лівський, Губниківський гранітні кар'єри, Кам'янець-Подільський цементний завод, Глуховецький каоліновий комбінат, Турбівсь-кий каоліновий завод; Калинівський завод деревностуржкових плит, Погребищенський завод контейнерів, понад 40 цегляних заводів, Джуринський комбінат вапнякових блоків; заводи залізо­бетонних конструкцій у містах: Вінниці, Хмельницькому, Кам'я-нець-Подільському, Великій Березовці, Гнівані, Ладижині, вироб­ниче об'єднання будівельних матеріалів у Тернополі.

Хімічна промисловість (у Вінниці) виробляє мінеральні доб­рива, сірчану кислоту.

Деревообробна промисловість частково працює на привозній си­ровині, оскільки ресурси лісостепової зони є недостатніми. Вона виробляє меблі (у Вінниці, Тернополі, Хмельницькому, Кам'янці-По-дільському, Хмільнику, Барі, Гайсині, Шепетівці, Ізяславі, Летичеві, Вовковинцях, Дунаївцях, Славуті, Бережанах, Кременці, Микулин-цях, Козові, с Озерне Борщівського району); картон у с Проскурівка.

Серед інших галузей промисловості можна виділити заводи «Буд-фарфор» і художньої кераміки у м. Полонному, Тернопільський фа­рфоровий завод, склоробний у м. Славуті, Підволочиську фабрику пластмасових виробів, фармацевтичну фабрику в Тернополі.

Таблиця 4.39

ТЕРИТОРІАЛЬНО-ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА ПРОМИСЛОВОСТІ ПОДІЛЬСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ у 2000 р.

Галузі промисловості	Україна	Територіальна структура(частка району і областей у загальному обсязі України, %)				Україна	Галузева структура, %
		Подільський район	Вінницька область	Тернопільська область	Хмельницька область		Подільський район	Вінницька область	Тернопільська область	Хмельницька область
Уся промис­ловість	100,0	3,6	1,6	0,6	1,4	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
Електроенерге­тика	100,0	6,5	3,0	0,2	3,3	12,2	22,0	22,5	4,1	28,4
Паливна промис­ловість	100,0	0,0	—	0,0	0,0	10,1	0,0	—	0,1	0,0
Чорна металургія	100,0	од	0,0	0,1	0,0	27,4	0,7	0,4	1,6	0,6
Кольорова мета­лургія	100,0	од	—	—	0,1	2,5	0,1	—	—	0,2
Хімічна і нафто­хімічна промис­ловість	100,0	0,8	0,5	0,3	0,0	5,8	1,3	1,7	3,3	0,0
Машинобуду­вання і метало­обробка	100,0	3,6	1,6	0,5	1,5	13,2	13,1	12,7	12,3	14,1
Деревообробна і целюлозно-па­перова промис­ловість	100,0	1,7	0,5	0,3	0,9	2,3	1,1	0,7	1,2	1,4
Промисловість будівельних ма­теріалів	100,0	6,7	2,0	0,7	3,9	2,6	4,8	3,2	3,5	7,1
Легка промис­ловість	100,0	5,7	3,2	1,7	0,8	1,6	2,5	3,1	5,0	0,9
Харчова промис­ловість (без бо­рошномельно-круп'яної)	100,0	10,3	4,9	1,9	3,5	17,4	49,7	51,5	59,7	43,8

804

805

Паливно-енергетичний комплекс Поділля включає електро­енергетику і паливну промисловість.

Електроенергетика. У районі функціонують Ладижинська ДРЕС (Вінницька обл.) і Хмельницька АЕС. Всіма електростанціями ра­йону в 2000 р. вироблено 11,2 млрд кВт • год, що становить 6,5 % від України, у тому числі у Вінницькій області — 5,1 млрд кВт • год (2,9 %), Тернопільській — незначна частка — всього 0,1 млрд кВт • • год, Хмельницькій — 6,0 млрд кВт • год (3,5 %). Вони забезпе­чують регіон необхідною електроенергією і значна її частка пе­рерозподіляється за її межами. Паливна промисловість у Поділь­ському економічному районі представлена 3 підприємствами. Вона займає незначну частку в структурі промисловості, хоча ви­конує необхідну і важливу функцію.

Машинобудівний комплекс району з сучасною структурою виробництва в основному створено в післявоєнні роки. Він має ни­зку підприємств, які обслуговують здебільшого потреби сільсько­го господарства і харчової промисловості. Також функціонують підприємства приладо- і верстатобудування, які виробляють елек­тротехнічну, інструментальну продукцію. Вінницький завод трак­торних агрегатів виробляє вузли та запасні частини до тракторів і комбайнів, Калинівський — устаткування для цукрових заводів, Тернопільський — бурякоцукрові комбайни. Трансформаторні підстанції, тракторні деталі, ковальсько-пресове устаткування ви­готовляють у Хмельницькому, сільськогосподарські машини, де­ревообробний інструмент — у Кам'янці-Подільському, електро­апаратуру — у Тернополі (виробниче об'єднання «Ватра»), тракторні деталі — у Шепетівці. У Могилеві-Подільському та Барі функціонують ряд підприємств з виробництва будівельних матері­алів, а в Сутиськах (Вінницька область) — завод автоелектроапа-ратури. Виробництво технологічного устаткування для харчової промисловості організовано у Красилові. У 1993 р. впроваджено в дію автобусний завод невеликої потужності у Старокостянтинові.

В останні роки спостерігається тенденція поступового відро­дження промисловості. У 2000 р. зростання обсягів її виробницт­ва на 10—15 % за рік відбувалося на всій території району.

Агропромисловий комплекс. Сільське господарство Поділь­ського економічного району спеціалізується на землеробстві — зерново-буряківничого і тваринництві — м'ясо-молочного на­прямів. Район характеризується високим рівнем сільськогоспо­дарського освоєння земель. Провідними зерновими культурами є озима пшениця, ярий ячмінь, зернобобові, кукурудза на зерно, технічні — цукрові буряки.

806

У Подільському економічному районі вирощують також овес, просо, гречку, соняшник, картоплю, тютюн тощо. Серед кормо­вих поширені конюшина, люцерна, однорічні та багаторічні тра­ви. Розвинені садівництво (яблука, груші, сливи, вишні та інші плоди) та ягідництво. У Придністров'ї розвивається виноградарст­во, що є сировинною базою для виноробної промисловості.

У тваринництві переважає молочно-м'ясне скотарство і сви­нарство. Відносно розвинуті птахівництво, ставкове рибництво та бджільництво. Тваринництво району має сприятливу кормову ба­зу, яку, зокрема, забезпечують відходи харчової промисловості (цукрової, спиртової, плодо-овочеконсервної), кормові культури та продукція комбікормової промисловості.

Як видно з даних табл. 4.40, основою галузевої спеціалізації По­дільського економічного району у територіальному поділі праці в сільському господарстві країни є у першу чергу цукрове буряківни­цтво (32,3 % валової продукції цієї галузі в державі у цілому), кар­топлярство (17,8 %), м'ясна та молочна промисловість (12,9 та 14,4 % відповідно). Така спеціалізація у цілому відповідає природ­но-економічним передумовам господарювання в районі, однак тре­ба зазначити, що необхідним є подальше поглиблення спеціалізації району на виробництві продукції зернової галузі. Економічний ра­йон, який десятиріччями справедливо вважався головною житни­цею держави, і зараз дає 15,1 % всього зерна в Україні. Подальшого прискореного розвитку потребує й м'ясо-молочний напрям тварин­ництва в районі. Також необхідним є створення умов для ефектив­ного функціонування цукрового буряківництва з метою підвищення місткості сировинної бази розвитку цукроварної промисловості як провідної експортно орієнтованої галузі районного виробництва.

Таблиця 4.40